Історія України. Розробка тематичного уроку. Україна в роки Другої світової війни

Тема уроку: Україна в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р..

Визначені основні змістовні акценти та завдання даного уроку: ознайомити учнів з основними подіями та явищами початкового періоду Другої світової війни та ролі України в ній; розвивати в учнів уміння та навички роботи з візуальними та письмовими джерелами; уміння аналізувати історичні факти, давати характеристику історичним особистостям, оцінювати роль людського фактору в моральних орієнтирах суспільства, виховувати у підростаючого покоління почуття гідності та любові до Батьківщини та свого народу.

Під час уроку використано ряд методичних прийомів: «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися», «Фоторяд», «Критичне читання», «Критичне слухання», «Займи позицію», «Мікрофон», «Медіаресурс». У процесі аналітичної діяльності над історичним  матеріалами учні розв`язують питання, поставлені викладачем, набуваючи навичок критичного аналізу текстів.

Вважаємо, що урок буде сприяти формуванню історико-предметних компетентностей:

• інформаційної (уміння здобувати інформацію з різноманітних джерел);
• хронологічної (уміння співвідносити історичні події, порівнюючи їх);
• просторової (уміння локалізувати події 1939 р., пояснюючи їх причини й наслідки для України);
• аксіологічної (уміння формулювати власне оціночне судження).

Мета уроку:

навчальна:

• показати місце України в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;
• розкрити зміст радянсько-німецьких договорів 1939 р.;
• сприяти засвоєнню учнями знань про сутність політики радянізації, що проводилася на західноукраїнських землях;

розвивальна:

• вдосконалювати навички аналізу, синтезу, критичного оцінювання історичних подій,
• розвивати історичну компетентність (інформаційну: уміння працювати з різними джерелами інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів; хронологічну: співвідносити історичні події, порівнюючи їх; просторову: локалізація подій 1939 р., пояснюючи їх причини й наслідки для України; аксіологічну (вироблення власних оціночних суджень щодо даних подій).

виховна:

• виховувати в учнів інтерес до національної історії та повагу до історичного минулого своєї держави

методична:

• поглиблювати впровадження інноваційних педагогічних технологій інтерактивного навчання.

 

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

 

• творчо застосовувати набуті знання під час аналізу історичних документів того часу;
• аналізувати радянсько-німецький пакт про ненапад та таємний протокол до нього;
• орієнтуватися в історичній термінології: Друга світова війна, «визвольний похід» Червоної армії, радянізація, депортація;
• синхронізувати історичні події періоду 1939 р.; порівнюючи різні точки й визначаючи власну позицію;
• називати та показувати на карті території, що стали сферою впливу Радянського Союзу та Німеччини;
• робити аргументовані висновки щодо становища України напередодні Другої світової війни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма уроку: урок пошуку істини.

Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія.

Методи та прийоми навчання: хмара тег, прийом ЗХД, бесіда, критичне читання, колективне обговорення, мозкова атака.

Форми навчання: робота в малих групах, індивідуальна, колективна

Оцінка навчальної діяльності учнів на уроці: рейтингове оцінювання

Основні поняття: українське питання, радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. та таємний протокол до нього (пакт Молотова-Ріббентропа), Друга світова війна, «визвольний похід» Червоної Армії, Договір про дружбу і кордони та таємничий протокол до нього, Народні Збори Західної України.

 

Основні дати:

• 23 серпня 1939 р. - укладення пакту Молотова-Ріббентропа;
• 17 вересня 1939 р. – початок «визвольного походу» Червоної Армії;
• 28 вересня 1939 р. – Договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною та таємний протокол до нього;
• 22 жовтня 1939 р. – Народні Збори Західної України.

Особистість в історії: Й. Сталін, В. Молотов, Й. Ріббентроп, А. Гітлер

Комплексно-методичне забезпечення уроку:

дидактичні засоби уроку:

• презентація,
• макет хмари тег
• міні-підручник викладачів;
• карти «Україна напередодні Другої світової війни», «Україна на початку Другої світової війни (1 вересня 1939 – 22 червня 1941 рр.)»
• витяги з історичних джерел;
• опорні конспекти

матеріально-технічні засоби уроку:

• ноутбук,
• мультимедійні проектор та дошка;
• фліпчарт.

Джерела та література:

1. Пометун О.І. Історія України [Текст]: підруч.для 11 кл.загальноосвіт.навч.закл.: рівень стандарту, академічний рівень / О.І. Пометун, Н.М, Гуман. -  К.: Освіта, 2011. – 336 с.
2. Савенко А. В. Геополітичне становище України напередодні та початку Другої світової війни згідно з концепцією Альфреда Розенберга / А. В. Савенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т. 94. Вип. 81. Історичні науки. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. –

  С. 52-56.

3. Українське питання напередодні Другої світової війни // Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/noV4JE
4. Трубайчук А. Друга світова війна. — К., 1995, 2005.
5. Коваль М. В. Україна: 1939–1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. — К., 1995

Структура уроку

 

№	Етап уроку	Методи та прийоми навчання	Час
І.	Підготовчий етап		7-8 хв.
1.1.	Організаційний момент	Перевірка готовності учнів до уроку	1-2 хв.
		Вправа «Мій настрій»
1.3.	Мотивація освітньої діяльності	Робота з «Хмарою тег», де зашифрована тема уроку. Бесіда	3 хв.
1.4.	Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.	«Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися» (заповнення 1-2-го стовпчика таблиці)	2-3хв.
ІІ.	Основна частина.		25 хв.
	Вивчення нового матеріалу, формування освітніх вмінь та навичок.	Робота з історичною картою Прийом «Критичне читання» (робота з письмовим документом), колективне обговорення, робота з візуальними джерелами, медіареурсами, мозкова атака
ІІІ.	Підсумковий етап		12 хв.
3.1.	Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому рівні.	«Займи позицію»	5 -6 хв.
3.2	Підведення підсумків уроку, рефлексія	Мікрофон	4
3.3.	Інструктаж з виконання домашнього завдання	Розповідь учителя	2 хв.

 

Хід уроку:

І. Підготовчий етап уроку:

1. Організаційний момент (2 хв.)

1.1 Перевірка готовності учнів до уроку (привітання викладача)

1.2. Вправа «Мій настрій»

Викладач: У Вас на парті є макет смайлика. За допомогою нього покажіть свій настрій сьогодні.

1.3 Мотивація освітньої діяльності (3 хв.)

 

Мета: підготовка учнів до засвоєння нового освытнього матеріалу

Прийом «Хмара тег»

Робота з «Хмарою тег», де зашифрова на тема уроку.

 

Форма роботи: колективна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів  (2-3хв.)

Форма роботи: колективна.

Викладач: Що ми знаємо про Другу світову війну з курсу всесвітньої історії?

Прийом ЗХД

«Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися»

 

Відповіді, що очікуються:

• Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р.;
• Друга світова війна – це глобальний воєнний конфлікт;
• В ній брала участь 61 держава;
• Сфера впливу А. Гітлера – Зх. Європа….

 

Викладач: Що Ви хотіли дізнатися з цієї теми?

Відповіді, що очікуються:

• Зміст радянсько-німецького договору 1939 р.;
• Становище України напередодні другої світової війни 1939 р.;
• Компоненти політики радянізації на західноукраїнських землях.

 

ІІ. Основна частина.

Вивчення нового матеріалу, формування освітніх вмінь та навичок.

План уроку:

(записується в зошиті)

1. Україна у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
2. Радянсько-німецькі договори 1939 р.
3.  Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України.

 

1. Україна у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.

Локалізація подій у часі та просторі. Робота з історичною картою та витягом з документа (3-4 хв.)

Мета: розвиток вмінь працювати з історичною картою.

Групи отримують завдання:

1 група – Яке місце займала Україна в планах Німеччини напередодні Другої світової війни?

2 група - Яке місце займала Україна в планах СРСР напередодні Другої світової війни?

3 група – Яке місце займала Україна в планах Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччині напередодні Другої світової війни?

4 група – Яке місце займала Україна в планах Великобританії, Франції напередодні Другої світової війни?

 

Плани Німеччини	Плани СРСР	Плани Англії, Франції	Плани Польщі, Чехословаччини, Румунії, Угорщини
Встановити економічну рівновагу, щоб захистити Європу від більшовизму	втримати підвладні землі	тримали дипломатичний нейтралітет	втримати підвладні землі
Створити життєвий простір	Завоювати нові землі

 

Витяг з документа

Джерело 1. Українське питання напередодні Другої світової війни

Напередодні Другої світової війни роз'єднаність українських земель, їх перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя Європи. Це робило українське питання клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» – козирем у великій дипломатичній грі. Напередодні Другої світової війни чітко визначилося три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання.

СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина – країни, до складу яких входили українські землі, їхня основна мета – втримати вже підвладні землі й приєднати нові.

Англія, Франція і частково США (тобто країни – творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси).

Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 p., домагалася повернення Закарпатської України.

Ініціатором рішучих дій у вирішенні українського питання напередодні Другої світової війни стала Німеччина. Через декілька місяців після приходу фашистів до влади, у березні – травні 1933 р., Розенберг здійснює напівофіційні візити до Локарно і Лондона, де під час таємних нарад з італійськими та англійськими політичними діячами обґрунтовує «план поділу Росії шляхом відриву від Рад України».

Українське питання активно застосовувалося для заспокоєння західних держав. У розмові з одним високопоставленим представником правлячих кіл Англії в Берліні у травні 1936 р. Герінг наголосив: «Ми вам гарантуємо, що... ніколи на вас не нападемо.

Захопивши Україну, ми раз і назавжди встановимо економічну рівновагу, і тим самим не тільки захистимо Європу від більшовизму, але й розв'яжемо всі проблеми, які стоять тепер перед Німеччиною» [...].

Німеччина намагалася зробити поступливішою позицію Англії і Франції при вирішенні європейських справ. І мета була досягнута: політика умиротворення – логічний результат чітко проголошеної орієнтації німецької експансії на схід. Українське питання дало змогу Гітлеру приховати справжній західний напрямок основного удару на початку Другої світової війни.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/noV4JE

2. Радянсько-німецькі договори 1939 р.

 

Перегляд відеофрагменту «Пакт Ріббентропа-Молотова» 

 

Прийом Колективне обговорення

 

1. Які передумови підписання договору 1939 р.

 

• Агресивні плани Гітлера вимагали забезпечення позиції нейтралітету з боку СРСР.
• Радянський уряд який прагнув запобігти створення антирадянської коаліції в Європі, наприкінці 1938 р. узяв курс на зближення з фашистською Німеччиною

 

2. Коли почалися радянсько-німецькі переговори?

• 23 серпня 1939 р.

3. Які положення висвітлювалися в пакті про ненапад?

• пакт, що складався з 7 статей укладався на 10 р. з автоматичним його продовженням із згоди сторін;
• сторони зобов’язувались не нападати одна на одну як окремо, так разом з іншими державами;
• передбачався взаємний нейтралітет у разі війни однієї з сторін;
• було домовлено, що СРСР і Німеччина не братимуть участі у коаліціях держав, спрямованих відповідно проти Німеччини чи СРСР.

 

4. Як пакт вплинув на подальший перебіг подій у світі?

• розв’язав Другу світову війну;
• поневолив більшу частину територій світу;
• пакт 1939 року круто змінив баланс сил у Європі. Друга світова війна і розвиток подій у Європі по її закінченні були запрограмовані геополітичним протистоянням і суперництвом великих держав.

 

Робота з витягом таємного протоколу та історичною картою

 

Прийом «критичне читання» (форма організації роботи: групова)

 

Питання

1. За якими річками відбулося розмежування територій 23 серпня 1939 р.?
2. Які території увійшли до складу СРСР?
3. Чи змінилася карта України після підписання таємного протоколу?

 

 

 

3. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України.

 

Робота з візуальними джерелами

Прийом Мозкова атака

 

 

 

(запис в зошиті)

• 1 вересня 1939 р. – Німеччина напала на Польщу;
• 17 вересня 1939 р. радянські війська Українського фронту на чолі з маршалом Семеном Тимошенко.
• 22 вересня 1939  р. – радянські війська увійшли до Львова

 

28 вересня 1939 р. Договором ліквідовувалась Польська держава, встановлювався новий кордон по «лінії Керзона», сферою впливу Радянського Союзу ставала Литва в обмін на етнічно польські землі, що відходили Німеччині. Також за договором до сфери німецького впливу потрапили частково полонізовані українські етнічні землі — Холмщина, Підляшшя, частина Полісся, Посяння, Лемківщина, на яких проживало майже півмільйона українців. Ця обставина свідчить про те, що у своїх діях Сталін керувався не прагненням врятувати «єдинокровних братів», а суто власними стратегічними інтересами. У результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4% її території з 37,1% населення (12 млн. чол.).

 

• 22 жовтня 1939 р. у західноукраїнських землях під контролем нових властей було проведено вибори до Народних зборів.

 

ІV. Підсумковий етап

4.1 Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому рівні.

Мета: розвиток умінь зайняти позицію з проблеми, що викликає розбіжності, та підкріпити її аргументами.

 

Прийом «Займи позицію»

 

Входження західноукраїнських земель до складу УРСР напередодні Другої світової війни є включенням (Н. Верт)	Входження західноукраїнських земель до складу УРСР напередодні Другої світової війни є возз’єднання (О. Субтельний)
Входження західноукраїнських земель до складу УРСР напередодні Другої світової війни є радянською окупацією. (С. Кульчинський)

 

2.        Підведення підсумків уроку, рефлексія Рефлексія

Мікрофон

Я дізнався (лася) з уроку……..

 

4.3 Інструктаж з виконання домашнього завдання

Розповідь учителя

1. Опрацюйте матеріали відповідного параграфу підручника.

2.

Репродуктивний рівень – опрацюйте зміст політики радянізації на західноукраїнських землях в 1939 – 1940 рр.

Конструктивний рівень: визначіть наслідки радянізації для українського суспільства того часу.

Творчий рівень: «Фактично А. Гітлер і Й. Сталін, давши згоду на підписання пакту Молотова-Ріббентропа, за якими розподілялася Польща, ініціювали Другу світову війну. Чи погоджуєтесь Ви з цим висловом? Чому?

 

 

Витяг з документа

Джерело 1. Українське питання напередодні Другої світової війни

 

Напередодні Другої світової війни роз'єднаність українських земель, їх перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя Європи. Це робило українське питання клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» – козирем у великій дипломатичній грі. Напередодні Другої світової війни чітко визначилося три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання.

Перша група – СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина – країни, до складу яких входили українські землі, їхня основна мета – втримати вже підвладні землі й приєднати нові.

Друга група – Англія, Франція і частково США (тобто країни – творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси).

Третя група – Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 p., домагалася повернення Закарпатської України.

Ініціатором рішучих дій у вирішенні українського питання напередодні Другої світової війни стала Німеччина. Через декілька місяців після приходу фашистів до влади, у березні – травні 1933 р., Розенберг здійснює напівофіційні візити до Локарно і Лондона, де під час таємних нарад з італійськими та англійськими політичними діячами обґрунтовує «план поділу Росії шляхом відриву від Рад України».

Українське питання активно застосовувалося для заспокоєння західних держав. У розмові з одним високопоставленим представником правлячих кіл Англії в Берліні у травні 1936 р. Герінг наголосив: «Ми вам гарантуємо, що... ніколи на вас не нападемо.

Захопивши Україну, ми раз і назавжди встановимо економічну рівновагу, і тим самим не тільки захистимо Європу від більшовизму, але й розв'яжемо всі проблеми, які стоять тепер перед Німеччиною» [...].

Німеччина намагалася зробити поступливішою позицію Англії і Франції при вирішенні європейських справ. І мета була досягнута: політика умиротворення – логічний результат чітко проголошеної орієнтації німецької експансії на схід. Українське питання дало змогу Гітлеру приховати справжній західний напрямок основного удару на початку Другої світової війни.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/noV4JE

Джерело 2 Таємний протокол

 

Джерело 3

 

 

 

 

Прийом «займи позицію»

 

Входження західноукраїнських земель до складу УРСР напередодні Другої світової війни є включеням (Д. Боффа)	Входження західноукраїнських земель до складу УРСР напередодні Другої світової війни є возз’єднанням (О. Субтельний)
Входження західноукраїнських земель до складу УРСР напередодні Другої світової війни є радянською окупаціє. (С. Кульчинський)