Конспект уроку на тему "Україна в подіях Північної війни"

Тема: Україна в подіях Північної війни

Мета: розглянути Україну в подіях Північної війни; з’ясувати причини укладення українсько-шведського союзу; ознайомити учнів з воєнно-політичними акціями Петра І проти українців; визначити роль Полтавської битви для України; розвивати вміння аргументувати, відстоювати свою точку зору; вчити школярів давати моральну оцінку діяльності історичних осіб; виховувати в учнів почуття свободолюбства. 

Обладнання: підручник, карта, ілюстрації, історичні документи.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І.   Організаційний момент

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

     1. Участь українських полків у Північній війні.

     2. Українсько-шведський союз.

     3. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.

     4. Полтавська битва.

     5. Гетьман Іван Мазепа в історії України.

ІV. Закріплення нових знань учнів

V.  Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 Фронтальне опитування.

1. За яких умов і коли Іван Мазепа став гетьманом Лівобережної України?

2. Проаналізуйте умови Коломацьких статтей.

3. Охарактеризуйте внутрішню політику гетьмана.

4. Якого зовнішньополітичного курсу дотримувався Мазепа на початку свого гетьманування?

5.  Назвіть обставини возз’єднання України під владою Мазепи. 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово учителя.

Шлях до здобуття української незалежності був важким і тернистим. І серед людей, які віддали своє життя за вільну Україну, виступає трагічна доля Івана Мазепи, проклятого церквою, з тавром зрадника, спаплюженого й облитого брудом. Але б’є година вічного справедливого суду історії. Оживає сплюндроване минуле, спадає «полуда тяжкая з очей».

 

Сторінками тлумачного словника.

Редут – квадратне або багатокутне земляне укріплення.

Маніфест – письмове звернення влади до населення, що сповіщає про важливі події або прийняття законів.

Анафема – церковне прокляття.

«Мазепинець» - назва українця, який виступає проти імперського гніту.

 

Проблемне питання.

Гетьман Іван Мазепа – зрадник чи національний герой.

 

1. Участь українських полків у Північній війні.

Розповідь учителя.

У 1700 році Петро І укладає мир з Туреччиною й починає  Північну війну з Швецією за вихід до Балтійського моря. Поступово він  втягує у війну й Україну.

 

Самостійна робота з підручником за завданням.

Завдання.

Визначте, чи відповідала Північна війна інтересам України?

Опрацюйте текст підручника на с. 202 (3 і 4 абзаци).

 

Слово учителя.

Скориставшись війною, Петро І рішуче взявся за виконання планів ліквідації особливого політичного та суспільного устрою  Української держави.

 

Читання цитати з мультимедійної дошки.

Переконавшись у цьому, старшини почали гнівно закликати гетьмана Мазепу подбати про майбутнє України: «Усі ми за душу Хмельницького завжди Бога молимо та ім’я його славимо за те, що він визволив Україну з польського ярма. Так протилежним чином і ми, і діти наші на вічні роки душу і кості твої будемо проклинати, якщо нас за гетьманства свого і після смерті своєї у такій неволі залишиш!»

Питання.

Про яку неволю йде мова?

 

Слово учителя.

Це підтверджується історичним фактом.

 

Колективна робота з підручником.

Коментоване читання історичного факту на с. 203.

Запитання.

То, що підтверджує прочитаний факт?

 

Розповідь учителя.

Враховуючи ситуацію, що склалася, Іван Мазепа починає шукати союзників. Так, восени 1705 року гетьман налагоджує зв’язки з обраним у 1704 році польським королем Станіславом Лещинським, який підтримував Швецію. Через нього він сподівався становити стосунки із шведським королем Карлом ХІІ.

Цю ситуацію описує Богдан Лепкий у своїй драмі «Іван Мазепа – гетьман України». Ми вам пропонуємо подивитися уривок з цієї вистави у виконанні учнів 8 класу Тані та Назара.

 

Сценка з п’єси Богдана Лепкого «Мазепа – гетьман України»

 

Робота з документом.

Прочитайте історичний документ і виконайте завдання.

З виступу Івана Мазепи перед військом:

«Ми стоїмо між двома проваллями, що згодні нас ізжерти, якщо не оберемо ми шляху для себе надійного, щоб їх уникнути… Моя думка є такою: Якщо король шведський здолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче прилучені будемо до Польщі і віддані у рабство польське… А якщо допустимо царю російському стати переможцем, то лихий час прийде до нас від самого царя… Звідси залишається нам, брати, із того лиха обирати найменше, щоб нащадки наші… прокльонами нас не докоряли.»

Завдання.

1. Про які два провалля йшла мова?

2. Що шукав Мазепа у змові зі шведами?

3. Що гетьман вважав «найменшим злом»?

4. Чи шукав Мазепа власної користі при умові укладення договору зі шведським королем?

 

2. Українсько-шведський союз.

Розповідь учителя.

1708 року Карл ХІІ почав похід на Москву, але зазнав поразки і в жовтні 1708 року шведські війська перейшли на територію Гетьманщини, де сподівалися перезимувати.

Таким чином, Україна перетворювалася на арену воєнних дій, чого прагнув уникнути гетьман. Поява в Україні шведських військ прискорила події.

Просування шведської армії в бік спонукало Мазепу звернутися до Петра І за допомогою – виділити 10 тис. регулярних військ для відбиття наступу. Відповідь царя засвідчила його повну байдужість до українських справ: «Не тільки 10 000, але й десяти  чоловік не можу дати; як можете, самі боронітеся». Так Петро І віддячив за жертви, яких зазнали українці на чужій їм Північній війні.

З юридичної точки зору, такі дії царя розв’язували гетьманові руки, бо за умовами угоди 1654 року, Росія була  зобов’яна надавати Україні військову підтримку.

Мазепа робить історичний вибір - починає переговори з Карлом ХІІ. 

 

Завдання.

Зверніть увагу на текст укладеної українсько-шведської угоди і запам’ятайте основні положення.

 

Читання угоди з мультимедійної дошки.

Угода про українсько-шведський союз, укладена Іваном Мазепою з Карлом ХІІ (1708 року)

Стаття І. Шведський король зобов’язувався захищати Гетьманщину і приєднані до неї землі, надсилаючи для цього свої війська, за вимогою гетьмана і Генеральної ради. Шведські війська будуть знаходитися у розпорядженні й під командуванням гетьмана стільки, скільки це він вважатиме за потрібне. Гетьман забезпечуватиме їх продовольством, а шведський король сплачуватиме їм платню.

Стаття ІІ. Усе те, що буде завойоване в московських володіннях, належатиме тому, хто його захопив. Те, що буде визнане колишньою власністю українського народу, повинне бути передане Україні.

Стаття ІІІ. Український князь (І. Мазепа) і Генеральна рада будуть надалі панувати згідно з правами, якими користувалися й раніше на цих землях.

Стаття ІV. Івану Мазепі, законному князю, нічим не будуть перешкоджати у володінні цим князівством. Після його смерті буде забезпечена свобода для українських земель, згідно з їх давніми законами.

Стаття V. Герб і титул українського князя зберігаються без змін, і шведський король не може їх засвоїти собі.

Стаття VІ. Для забезпечення цього договору і безпеки України князь і Генеральна рада відступлять Карлу ХІІ на час війни декілька своїх міст, а саме Стародуб, Малин, Полтаву, Батурин і Гадяч.

Цей договір 1708 року у 1709 році трансформувався в договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією.

Запитання.

Визначте головні положення українсько-шведського договору.

 

 Запитання.

1) Які причини переходу Івана Мазепи на бік шведів? 

2) Хто ще із українських гетьманів орієнтувалися на союз зі Швецією?

 

Розповідь учителя.

Навесні 1709 року їх вибір повторили й запорозькі козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Загальна чисельність прибічників Мазепи становила близько 12-15 тис. чол.

 

Слід зазначити, що багато козаків не підтримали Івана Мазепу.

 

Запитання.

Як ви гадаєте, чому не всі козаки підтримали Мазепу?

 

3. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.

Розповідь вчителя.

Дізнавшись про перехід Івана Мазепи на бік шведського короля, Петро І почав діяти надзвичайно швидко, енергійно, підступно й жорстоко. Він на початку листопада 1708 року у своїх маніфестаціях до українського народу повідомляв про зраду Мазепи, про його мету передати «Малоросійську землю» під польське панування і католицьке гноблення.

Одночасно цар наказав зруйнувати резиденцію гетьмана – Батурин. Місто легко витримало перші штурми, бо було добре укріплене, мало понад два десятки гармат та міцний гарнізон. Проте долі тисяч людей перекреслив негідний вчинок зрадника – старшини Івана Носа. Він показав нападникам потаємний вхід до фортеці. Батурин був захоплений 2 листопада 1709 року. За один день було вбито близько 6 тис. мешканців, у тому числі жінки і діти; місто було розграбоване й спалене. За найменшою підозрою у причетності до справи гетьмана сотні українців були скарані на смерть, нищилися цілі міста.

Було також організовано символічну смертну кару над опудалом Мазепи у Глухові 5 листопада 1708 року.

6 листопада 1708 року на старшинській раді у Глухові гетьманом було обрано Івана Скоропадського.

Одночасно в Глухові і Москві відбулася церковна анафема (прокляття) І. Мазепи, яка відбувалася понад 200 років по всіх церквах Росії.

Тим часом просування армії Карла ХІІ і Мазепи Україною в умовах зими 1708-1709 рр. йшло дуже тяжко і повільно.

Через перехід на бік І. Мазепи частини запорожців  на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком Петро І дав наказ зруйнувати Чортомлицьку Січ на о. Базавлук.

 

Запитання.

Чому Петро І прийняв такі рішення?

 

4. Полтавська битва.

Завдання.

Заслухавши розповідь про Полтавську битву, визначіть її роль для України.

 

Розповідь учнів.

Навесні 1709 року Карл ХІІ відновив воєнні дії. Він розпочав наступ на Москву. Шлях шведів мав пролягати через Харків і Курськ. Щоб просуватися згідно з планом операції, шведському війську треба було знешкодити добре укріплену Полтаву. Шведська армія підійшла до Полтави наприкінці квітня 1709 року. Карл ХІІ сподівався взяти місто штурмом або внаслідок переговорів, однак того не сталося.

 Презентація карти «Полтавської битви»

Оборона міста тривала майже два місяці – з 30 квітня  до 27 червня 1709 р. Вона дозволила цареві Петру І виграти час і підготувати головні сили російської армії до генеральної битви. У червні Петро І прибув до армії, що була розташована на лівому березі р. Ворскла, проти Полтави. 20 червня російська армія перемістилась на нові позиції між селами Петрівкою та Семенівкою, а 25 червня – північніше села Яківці. Перед табором між Яківецьким та Будищанським лісами простяглась широка рівнина – єдине місце для наступу шведської армії. Петро І наказав збудувати там 10 редутів (польових земляних укріплень у вигляді квадратів).

На світанку 27 червня російська піхота розмістилась в укріпленому таборі. У кожному редуті поставлено по 2 батальйони з гарматами, а кіннота О. Меншикова розташовувалась за редутами у дві лінії. Артилерія була розміщена попереду табора. Козацькі полки гетьмана І. Скоропадського стали біля с. Малі Будища, щоб відрізати шведам шлях відступу на Правобережну Україну. Загальна кількість російської армія становила 50 тис. чоловік. Шведська армія (25 тис. чоловік) була розташована фронтом – двома лініями – на відстані 3 км від російських редутів. Першу лінію складала піхота, вишикувана в 4 колони, а другу – кіннота у 6 колон.

Вранці 27 червня шведи перейшли в наступ і оволоділи двома передніми редутами. Не досягнувши більшого, Карл ХІІ вирішив обійти російські редути зліва. Але шведська армія не могла пройти між Будищанським лісом і редутами, внаслідок чого під час бою частина шведських військ під командуванням генералів Росса і Шліппенбаха відійшла і розташувалась в лісі північніше Полтави, де пізніше була розбита загоном Меншикова.

Біля 9 год. ранку обидві армії перегрупувавши свої сили, вступили в рукопашний бій, у результаті якого шведи не витримали натиску і почали залишати поле бою. До 11 год.  ранку битва закінчилась цілковитою поразкою шведського війська.

У Полтавській битві шведи втратили 9234 чол. вбитими та 2874 чол. пораненими. У полон потрапили фельдмаршал К.Г. Реншільд, перший міністр Швеції граф Пінер, багато генералів та офіцерів. Втрати московської армії становили 1345 чол. вбитими і 3920 чол. пораненими. Рештки швецького війська під командуванням генерала А.-Л. Левенгаупта відступили вздовж ріки Ворскли у напрямку Дніпра. Біля Переволочної Карл ХІІ, Іван Мазепа, Кость Гордієнко та ще близько 50 старшин, разом із загонами шведів і козаків (всього близько 3000 чол.) переправилися через Дніпро і відійшли у турецькі володіння. 30.06.1709 армія А.-Л. Левенгаупта (16000 чол.) у районі Переволочної була оточена калмицькою кіннотою під командуванням О. Меншикова і здалася у полон.

Тяжкий місячний відступ завершився в Бендерах. Там на Карла ХІІ чекав царський посол, котрий запропонував королеві мир в обмін на видачу І. Мазепи. Однак король не погодився видати гетьмана.

Вражений крахом своїх планів, Мазепа помирає  у ніч з 21 на 22 вересня 1709 року. Гетьмана поховали у с. Варниці, а в березні 1710 року труну перенесли до православної церкви монастиря Святого Юрія в Галаці.

 

5. Гетьман Іван Мазепа в історії України.

Метод «Карусель»

Визначіть позитивні та негативні риси діяльності Івана Мазепи.

 

1. Мазепа – великий феодал і землевласник.

2. Універсалом 1701 року запровадив дводенну панщину.

3. На власні кошти побудував 12 нових церков і монастирів та реставрував 20 храмів.

4. За кошти гетьмана був надрукований арабський переклад Євангелія, а церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі він переслав золоту чашу і келих.

5. Після переходу Мазепи на бік шведів місто Батурин було зруйноване.

6. В 1700 році відкрив Чернігівський колегіум.

7. Виконував волю царя, посилав козаків на війни, які вела Росія.

8. Силою придушував протести селян і зокрема, постання Семена Палія на Правобережжі.

9.  Сприяв навчанню старшинських дітей за кордоном, відкрив багато шкіл та типографій.

10. Виступав проти переходу козаків у селянський стан. Козаки не платили податків.

11. Завдяки будівництву архітектурних споруд у Києві, Чернігові, Переяславі, Глухові, Лубнах, Батурині з’явився архітектурний стиль – “мазепинське бароко».

12. За Мазепи в Україні започатковано українське дворянство. Утвердилися привілейовані групи. 

13. На кошти гетьмана побудовані фортечні стіни і вежі  Києво-Печерської лаври.

14. Намагався взяти Запорізьку Січ під свій контроль, перешкоджав її зовнішнім зв’язкам.

15. Автор віршів: «Дума», «Пісня», «Псалми».    

16. Після переходу Мазепи на бік шведів почались жорстокі розправи, репресії над тими, кого запідозрили в причетності до справи гетьмана.

17. Мав найбільшу бібліотеку. Книжки він дарував монастирям, церквам, окремим людям.

18. Підписав із Росією Коломацькі статті, які ще більше обмежували автономію Гетьманщини і закріплювали податкові пільги за старшиною.

19. Було знищено Чортомлицьку Січ.

20. Завдяки зусиллям Мазепи Києво-Могилянська колегія здобула статус академії.

 

ІV. Закріплення нових знань учнів

Метод «Мікрофон»

Мазепа – зрадник чи національний герой? (Учні по черзі висловлюються.)

 

Гра «Я знаю…»

 

V. Підсумки уроку

Заключне слово учителя.

Сьогодні можна сперечатися, шукати недоліки у діях гетьмана, схвалювати чи критикувати його вчинки. Але незаперечним є те, що Мазепа прагнув бачити Україну незалежною. В світовій історії завжди діяв принцип, який ніхто і ніколи не зможе відмінити – всі, хто боровся за свободу і незалежність свого народу від завойовників – герої, а ті, хто заради збереження свого життя чи отримання будь-яких нагород чи збагачення є зрадники.

 

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст підручника (31).

2. Написати твір-роздум «Як могли розвиватися події, якби план Івана Мазепи вдався?»