Україна в роки Другої світової війни. Тема 26 підготовка до ЗНО

Україна в роки Другої світової війни 1939-1945 рр.

23 серпня 1939 р. – підписання між Німеччиною та СРСР пакту про ненапад, терміном на 10 років. Відомий в історії також під назвою «пакт Молотова-Ріббентропа».

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні.17 вересня 1939 р. Червона Армія перейшла радянсько-польський кордон і зайняла Східну Галичину й Західну Волинь.

Окупаційний нацистський режим в Україні.

Економічне пограбування України виявлялося у вивозі до Німеччини сировини, устаткування, продовольства, творів мистецтва, примусовій праці населення на окупованій території, вивезенні 2,5 млн молодих людей — остарбайтерів на роботу до Німеччини. Установлення «нового порядку» супроводжувалось терором, репресіями, масовими стратами військовополонених і мирних громадян: в Україні діяло 180 концтаборів, 50 гетто, загинуло понад 5 млн мирного населення. Окупаційний режим проводив політику планомірного й організованого знищення євреїв — Голокост, символом якої стали масові розстріли у Бабиному Яру (м. Київ), Дробицькому Яру (м. Харків).

Установлення «нового порядку» в Україні викликало розгортання антифашистського руху Опору, який мав три течії: радянську, націоналістичну і польську. Показати відео!

Націоналістична течія. У 1940 р. відбувся остаточний розкол ОУН на дві течії – помірковану на чолі з А. Мельником (ОУН-М) і радикальну (революційну), керовану С. Бандерою (ОУН-Б).

Проголошення акту відновлення Української держави. Установлення «нового порядку» в Україні викликало розгортання антифашистського руху Опору, який мав три течії: радянську, націоналістичну і польську. Прибувши до Львова, спеціальна група, очолювана заступником С. Бендери Я. Стецьком, 30 червня 1941 р. на засіданні громадськості міста прийняла Акт відновлення Української держави. У відповідь  5 липня 1941 гестапівці заарештували С. Бандеру, Я. Стецька та відправляють їх у концентраційний табір Заксенгаузен оскільки вони відмовились відкликати Акт відновлення Української держави. Було заарештовано 300 членів ОУН, з яких 15 було розстріляно, розпочалось переслідування бандерівців. В нових умовах ОУН (М) продовжувала співпрацювати з Німеччиною, а ОУН (Б) розпочала створення власних збройних загонів. УПА. Офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 р. - день Покрови, свято Богородиці, покровительки Війська Запо­різького. Проте своє формуваннянаціоналістичне підпілля розпочало ще в 1941 р., саме тоді в серпні на Волині з'являється антирадянські партизанські збройні формування під керівництвом. Тараса Бульби-Боровця. Згодом ці формування отримали назву"Поліська Січ". Загальна чисельність формувань "Січі" складала 2-3 тисячі осіб. Загострення ситуації та протистояння не лише з червоноармійцями, але і німцями посилило авторитет "Січі", яку перейменували в Українську повстанську армію. В середині 1943 р. сили УПА були залучені до своїх загонів ОУН. Остаточне формування основних бойових з’єднань УПА відбулось в листопаді 1943 р. Всі бойові з’єднання та загони УПА підпорядковувались Головному військовому штабу. Всі загони входили до складу трьох Генеральних воєнних округ - УПА-Північ (Волинь і Полісся);УПА-Захід (Галичина, Закерзоння, Буковина, Закарпаття), створена на основі УНС; УПА-Південь (Поділля, Південна Волинь, Кременеччина). Четверту округу – УПА-Схід, не вдалося утворити. В вересні 1943 р. введена посада Головнокомандувача УПА, ним став Роман Шухевич (псевдо –Тарас Чупринка).

Кожна з генеральних округ поділялась на воєнні округи (групи). В складі військових округ діяли окремі загони (інші назви – курені, бригади) які були основними тактичними одиницями в 1943– 1945 рр. Чисельність куреня становила від 300 до 600 бійців. Курені часто мали на озброєнні міномети і навіть гармати. Курінь поділявся на сотні (відділ). Чисельність сотень залежно від обстановки коливалась від 60 до 200 бійців. Найменшими структурними одиницями були чоти (підвідділи) та рої. Відкрите протистояння з німцями розпочалось з лютого 1943 р., повстанці перешкоджали вивозу робочої сили до Німеччини, лише за жовтень-листопад 1943 р. УПА мала 47 збройних зіткнень з німцями. Починаючи з 1944 р. починається протистояння УПА з радянськими регулярними підрозділами та спецслужбами. УПА доводилось воювати на декілька фронтів: Проти німецьких військ та їх союзників. Проти польських загонів Армії Крайової (АК). Проти радянських партизан та регулярних чатсин Червоної армії.

ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ1943 – один із кривавих епізодів укр.-польс. конфлікту часів Другої світової війни на Волині, За польс. підрахунками, під час цієї трагедії з польс. боку загинуло щонайменше 35 тис. осіб (гол. чин. польс. цивільної сільс. людності), Навесні 1943 Крайовий провід Організації українських націоналістів (бандерівців) на Волині прийняв рішення про вигнання з Волині місц. поляків. На той час українці складали бл. 80 % нас. Волині, поляки – 15 %. Обґрунтовувалося таке рішення необхідністю перешкодити планам польс. провідних політ. сил повернути повоєн. Польщі зх.-укр. землі; а також покарати ч. місц. поляків за співпрацю з гітлерівцями (поляки пішли на службу до останніх з метою посилити свої позиції в цьому регіоні напередодні поразки вермахту і вступу сюди Червоної армії), за допомогу рад. партизанам (останні нерідко робили місц. польс. поселення своїми продовольчими базами, що заважало ОУН(б) й УПА вести боротьбу з їхнім "ворогом номер один" – СРСР, власне – з рад. партизан. з'єднаннями), за вбивства польс. партизанами укр. громад. діячів на Холмщині.

Радянські війська разом з партизанськими загонами остаточно визволили територію України від нацистських загарбників, однак Велика Вітчизняна війна тривала до підписання Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини. 9 травня 1945 р. — День Перемоги над нацистською Німеччиною. Народ України зробив величезний внесок у розгром Німеччини: до збройних сил СРСР було направлено 6 млн чоловік, орденами й медалями нагороджено 2,5 млн чоловік, звання Героя Радянського Союзу удостоєно 2 069 українців. Український народ заплатив величезну ціну за перемогу: матеріальні втрати становили 1,2 трлн крб, прямі збитки — 285 млрд крб, людські втрати — близько 8 млн чоловік.

Персоналії

Дякую за увагу!!!