Україна в серці кожного із нас

                      Україна в серці кожного із нас

                     Відкрите тематичне заняття для старшої групи     

МЕТА:

*   виховувати в дітей інтерес та любов до своєї країни засо­бами української народної та сучасної пісні;

*   розвивати вокальні й танцювальні здібності в дітей.

ЗАВДАННЯ:

*   розвивати в дітей музично-слухові уявлення, чуття ритму та характеру музики;,

*   навчати дітей узгоджувати рухи з музичним супроводом, образно виконувати пісню;

*   закріпити вміння дітей виконувати рухи українського тан­цю чітко та злагоджено;

*   виховувати в дітей індивідуальну, образно-танцювальну виразність виконавства;

*   навчати дітей емоційно відгукува­тись на музику, уміти її охарактеризувати.

РЕКВІЗИТ:

*  магнітна дошка;

*  проектор;

*  мультимедійна презентація

*  відеоролики музичних ігор, руханок;

*  посилка;

*  атрибути української символіки: прапор, герб, вишитий рушник, гі­лочка калини, коровай;

*  віночки;

*  шаблони квітів;

*  чобітки червоного кольору.

МУЗИЧНИЙ МАТЕРІАЛ:

* українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи»;

* вправа «Їдемо ми на візочку»;

* пісня «На нашій Україні» сл.. і муз. Н. Май;

*   пісня «Країна сонечка»;

*   пісня «А ми славні козаки»;

*   пісня «Україна»;

*   українська народна мелодія «Ой лопнув обруч»;

* «Танок з віночками», під пісню «Василечки»;

* Гра «Пройдіть танцювальною доріжкою»

                                                ХІД ЗАНЯТТЯ:

Під супровід української народної пісні на вибір музичного керівника до музичної зали заходять діти, стають по всьому залу.                                            Музичний керівник:
- Діти, я рада вітати вас у нашому залі. Ви всі такі усміхнені, красиві. До нас прийшли гості давайте з ними привітаємось (діти співають):
1к. «Добрий день» скажи і просто усміхнись
«Добрий день» скажи і просто усміхнись
«Добрий день» скажи мені –
«Добрий день» скажу тобі
Посміхнеться сонце нашій дітворі.
«Добрий день» скажи мені -
«Добрий день» скажу тобі
Посміхнеться сонце нашій дітворі.
Музичний керівник:
- У всіх гарний настрій? (Так). Це чудово, коли день розпочинається з гарного настрою.

Музичний керівник: Сьогодні наше заняття буде дещо незвичним і по справжньому святковим. Погляньте, до нас прийшли гості — ваші однолітки й любі педагоги. А доки вас не було, я отримала ось цю велику посилку. (Ста­вить її на середину музичної зали.) Відкриємо її разом, поглянемо, що там? (Відповіді дітей.)

Музичний керівник із дітьми відкривають посилку і дістають атрибути української символіки: картки із зображенням українського прапора та герба, рушник, гілку калини, коровай.

Музичний керівник: Діти, допоможіть мені з'ясувати, що це за речі.

Діти: Це — символи України.

Музичний керівник: А що таке Україна?

Діти: Це країна, у якій ми народилися й живемо.

Музичний керівник: А хто з вас знає, що означає кожен із цих символів?

Перша дитина: Синьо-жовтий прапор маємо,

Синє — небо, жовте — жито,

Прапор свій оберігаємо,

Він святиня — знають діти.

Друга дитина: Наш герб — тризуб,

Це зброя, слава й сила.

Третя дитина (бере гілочку' калини): У народі кажуть, що без верби та калини не­має України.

Четверта дитина (бере в руки коровай на вишитому рушнику):                    Є такий давній зви­чай український: коли гості приходять у наш край, на руш­нику барвистому підносимо їм коровай.

Музичний керівник: Діти, а чого ще не вистачає у цій посилці?

Діти (разом): Віночка.

Музичний керівник: Молодці! Треба нам вирушити в подорож, щоби знайти кві­ти і викласти з них віночок. Ви згодні зі мною?

Діти (разом): Так!

Музичний керівник: - Щоб потрапити на лісову галявину, потрібно пройти танцювальною доріжкою.

Включаю на проекторі відео до цієї гри
«Пройдіть танцювальною доріжкою».
Музичний керівник:
1. Будемо йти ми по доріжці із носочка ставить ніжки. (Йдемо хороводом).
2. Один за одним ми ідемо і притупи всі почнемо. (Боковий крок із притупом).
3. Носочки квіточкою ставимо, танцювати не перестанемо. (Колупалочка).
4. А тепер всі веселіше підскоки виконуємо скоріше. (Підскоки та повільний крок).
Музичний керівник:
- Подивіться доріжка скінчилась, а лісової галявини ще немає. Може ми на чомусь поїдемо? (Відповідь дітей). Пропоную продовжити подорож на музичному возику.
Вправа „Їдемо ми на візочку”.
(Вправа виконується в помірному темпі. Діти за допомогою музичних інструментів відтворюють звуки лісу, возика тощо: Гра також супроводжується відеороліком
1. Їдемо ми на візочку
На гостини до лісочка. (Цок-цок-цок – ксилофон).
2. Вітерець нас зустрічає (маракаси),
З листям в схованки він грає.
3.Дятел стукає в цю мить (молоточки)
Тук, тук, тук.
4. А веселії пташки (бубенці)
Завели свої пісні.
5.На гілці білочка сидить (горішки),
Горішки з’їсти їй кортить.
6. Ось струмок тече, булькоче,                                                                                    Він втекти до річки хоче (металофон).
7. Дуже довго їхали,
Нарешті ми приїхали. Ух! (Усі разом.)
Музичний керівник:
 

Після цього сідають на місця, а до музичної зали заходить Україночка — перевдягнений вихователь групи.

Україночка: Добрий день, мої малята,

Любі хлопчики й дівчата.

Добре ви хоровод водили,

Гарну квіточку заслужили.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Музичний керівник: Люба Україночко, дякуємо тобі! Але нам треба багато кві­тів знайти, щоб викласти з них віночок.

Україночка: Ось у чому річ. Так-так. Чи є серед вас хлопчик на ім'я Гриць?

Музичний керівник: Ні, у нас немає хлопчика, якого звуть Грицем. Проте ми  знаємо розспівку про нього.  
- Спочатку виконаємо вправи:
Приготуйтеся, малята, язичок свій тренувати,
З губ сметанку обітремо, наче киця язичком,
А тепер почнемо грати, м’яч в ворота забивати
І вигукувати «Гол!»
Язичок уліво, язичок управо.
Язичок до носа добре потягніть.
Язичок уліво, язичок управо,
А тепер донизу опустіть.
Артикуляційна вправа:
1. Ас-ас-ас- – дує вітерець на нас.
2. Іс-іс-іс – йду через ліс.
3. Лю-лю-лю – дуже друзів я люблю.
4. Ра-ра-ра- – ми весела дітвора.
Вправи на дихання:
1. Погріємо долоньки - вдих носом, видих через рот.
2. Їжачок знайшов квітку, ( роблять вдих…)
Пчхи - видих.
Музичний керівник:
- Діти, як ви думаєте ми вже готові співати? Відповідь дітей (діти кажуть, що потрібно проспівати розспівку)
Діти виконують розспівку на основі української народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи».

Музичний керівник: А тепер, діти, ми з вами пригадаємо пісню, яку вивчали на попередніх заняттях. У ній ідеться про нашу країну — Україну. Послухайте уважно і скажіть, як називається ця пісня, який характер вона має.

Діти слухають пісню «На нашій Україні» муз і сл. Н. Майу фонограмма  По закінченні пісні називають ії назву, розповідають, про що в ній ідеться, який характер пісні, а потім разом із музичним керівником виконують  пісню.

Україночка: Молодці! Ви чудово співали! Мені все сподобалося, тому дарую вам ще одну квіточку.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Музичний керівник: Серед наших дітей є хлопчик, який підготував для всіх му­зичний сюрприз — пісню, що називається «Україна». Підтримаймо його оплесками!

Діти плескають у долоні, хлопчик стає на середину музичної зали і виконує пісню «Україна»,

Музичний керівник: Діти, чи сподобалася вам пісня, про що в ній ішлося? (Відпо­віді дітей.) А тепер пригадайте, як називається той, хто самостійно вико­нує пісню? (Діти: «Соліст».) ( На проекторі слайд ) А якщо пісню співає дуже багато дітей? (Діти: «Тоді це — хор».) (Слайд) А якщо декілька дітей? (Діти: «Вокальний ансамбль».)    ( Слайд )

Україночка: Які розумні діти! Я вважаю, ви заслуговуєте, щоб я вам подарувала ще одну квіточку.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Під музику грайливого характеру до музичної зали заходить Козак —- перевдягнений інструктор з фізкультури.

Козак: Доброго дня, малята! Доброго дня, шановні гості! Я козак запорізький вільного роду, слугую народу. Я дуже люблю свою Вітчизну — неньку Україну! Я проїжджав повз ваш дитячий садок на вороному коні, почув, які гарні пісні тут лунають, і вирішив зайти, щоби привітатися.

Музичний керівник: Раді ми тебе зустріти. Бачиш, як радіють діти?!

Хлопчик: Хоч іще ми малюки, та справжні хлопці — козаки!

Хлопчики виконують пісню «А ми славні козаки»

Козак: Молодці, козаки! Весело ви співали.

Україночка: За це я вам дарую ще одну квіточку.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Козак: Гарно тут у вас! А хочете, я розповім вам, як раніше хлопці запрошували дівчат до танцю? (Відповіді дітей.) Так-от, перед танцем проводили гру- змагання, промовляючи такі слова: «Дуб зелений, береза біла, гарна краса, та краще — сила. Хто перший добіжить, той гоноровий». Тоді хлопці ставали в ряд і бігли до обраного дерева. Той, хто прибігав першим, отриму­вав право першим обрати серед усіх дівчат ту, яка найбільше подобалася, і запросити її на танець. А знаєте, чому в цій грі говорили про дуба і бе­резу? Так в народі величали хлопця та дівчину. Коли в сім’ї народжувався син, то саджали біля хати дуб, щоб хлопець був сміливим і міцним, як дуб. А коли народжувалася донька, то саджали березу, щоб дівчина була гар­ною і стрункою, як береза.

Музичний керівник: Козаче, то чому б тобі разом з дітьми не потанцювати?

Козак: Залюбки!

Прошу любих діточок Розпочати наш танок!

Діти разом із Козаком танцюють «Український танок» під музичний супровід української   народної пісні «Ой лопнув обруч».

Козак: Молодці! Спритно та так завзято ви танцювали! Бажаю вам щастя земно­го, неба голубого, хліба запашного, і щоб козацькому роду не було перево­ду! А мені вже час рушати далі. До побачення!

Діти прощаються з Козаком, який виходить з музичної зали.

Україночка: Ой, які ви всі радісні, діти, — справжні українці та україночки. Пода­рую я вам ще одну квіточку до вашого віночка.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Україночка: Час вже нам пограти в якусь гру. Погляньте, які в мене є гарненькі червоні чобітки! (Показує пару чобітків.) Ці чобітки не прості, а чарівні! Хто їх взує, той весело затанцює!

Музичний керівник: За українською традицією дівчатка і хлопчики на свята, як і дорослі, вдягали свій найліпший одяг, узували чобітки, бажаючи порадува­ти себе й усіх довкола. Аби привернути увагу до своєї обнови, діти робили ось так. (Плескає в долоні, виставляє ногу на каблук, одночасно розводячи руки в сторони.) Або ось так. (Робить «колупалочку», дрібушечки навколо себе.)

Діти повторюють усі рухи.

Україночка: А тепер пограємо з вами, діти, у гру «Веселі чобітки».

                 Гра «Веселі чобітки»

Діти стають в коло. Музичний керівник обраній дитині дає пару чобітків. Діти в колі рухаються легкими підскоками під супровід української народної пісні на ви­бір музичного керівника, а дитина з чобітками йде поза колом. Тільки-но музика припиняє звучати, обрана дитина непомітно ставить чобітки за спиною когось із дітей. Музичний керівник чи вихователь пропонує всім дітям озирнутися і знайти чобітки. Діти кажуть: «Той, хто чобітки візьме, в коло танцювать піде!». Та дитина, за спиною якої опиняться чобітки, бере їх і йде з ними в коло, ставить поруч на під­логу і виконує імпровізовані танцювальні рухи. Усі діти підтримують її оплесками або приєднуються до імпровізованого танцю. Гру можна повторити кілька разів.

Україночка: Молодці, мені дуже спо­добалося, як ви грали й танцюва­ли, і за це я вам дарую останню квіточку до вашого віночка.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Музичний керівник: Діти, погляньте, ми виклали віночок, який в Украї­ні, за народною традицією, вважа­ють своєрідним жіночим оберегом. Віночки виплітали з різного зілля від весни і до пізньої осені. Віночок був не лише окрасою голови дівчи­ни, а й оберегом душі.

Дитина: Вінок  Україні сплітаємо, друже.

У таночку ми з ним закружляємо дружно.

Дівчатка танцюють «Танок з віночками» ( відео на проекторі )

Музичний керівник: Діти, ось наше заняття добігає кінця. Чи сподобалася вам наша подорож? Що вам запам’яталося найбільше? Що нового ви ді­зналися на занятті? Діти, у вас гарний настрій?

Діти: Так!!!

Я пропоную поділитися нашим настроєм з гостями і подарувати їм ці посмішки.  Згодні? Діти: Так!!!

Тоді підходьте всі оь до цього столика, обирайте смайлик і подаруйте нашим гостям.

Чи сподобалося заняття нашим любим гостям-

дітлахам? (Відповіді дітей.)

Україночка: Діти, я хочу подякувати всім вам за чудово проведений час! Я вірю, що ми завжди пишатимемося тим, що ми — українці. Адже хто ще в світі так, як українці, палко цінує добру пісню, запальні танці й до­тепний гумор, супроводжуючи ними і працю, і дозвілля?

Хай біда і горе минають ваш дім,

Доброго здоров’я зичу вам усім.

Здоров’я і щастя всій нашій родині,

А цвіту і плоду — нашій Вкраїні.

Під супровід української народної пісні на вибір музичного керівника діти виходять із музичної зали і йдуть до групи.