Пи́санка — яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників... Шкаралупу писанок знаходили при археологічних розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому, і багато з тих візерунків використовується для розпису і сьогодні. Найдавніші знахідки належать єгипетським та нубійським похованням.
На теренах України культові яйця знайдені в похованнях скіфів, у Східному Криму (IV ст. до Н. Х.) Писанка в Україні тісно пов'язана з релігійними обрядами, тому в радянський період писанкарство тривалий час було під забороною. Існування цього виду мистецтва замовчувалося, воно стиралося з народної пам'яті. У центральних і східних областях України це ледь не призвело до знищення писанкарства. У час, коли в Україні традиція була під загрозою знищення, писанка розвивалася в Канаді і США. Видавалися фотоальбоми, під впливом активної пропаганди писанкарства з боку українських емігрантів цим мистецтвом захопилися також американці не українського походження. Інтерес до виготовлення писанок, як і до інших народних традицій, відновився за десятиліття незалежності. У 1992 році відбувся Міжнародний з'їзд писанкарів, почали видавати книги про писанкарство.
В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця. Стародавні індо-іранські легенди теж це підтверджують. Писанка — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. Птахи — це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка — емблема сонця — життя, народження.
Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Писанки використовували як опредметнений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Писанку за всіх часів дарували на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси, сили, врожаю. Застосовували як запобіжний засіб від стихійного лиха, пожежі, грому. Писанку качали по зелу й закопували в землю на ниві, щоб хліб колосився і не поліг. Їх підкладали під вулик, щоб роїлися бджоли.
Крашанка Це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки).
Крапанка На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.
У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів (червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний), але можливі й інші кольори . Червоний. Символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню. Жовтий. Символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства. Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну. Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу.
Чорний. Колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як тло, підкреслює силу інших кольорів. Він символізує нескінченність життя людини, буття після смерті. Білий. Колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя. Блакитний. Уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність.
Зірка. Шестикутна – знак шести сторін горизонту співвіднесених з небом, а також знак року: дві половинки по шість місяців. Восьмикутна зірка містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свасті. Вона вважається символом кохання (писанка з ружею в подарунок вважалась освідченням в почуттях).
Дерево життя. Світове дерево розділяють на кілька частин: крона (небесний світ, тут традиційно зображають птахів, бджіл та небесні світила: сонце, зорі, місяць), стовбур (земний світ: великі тварини, а також люди), коріння (підземний світ та вода: тут зображають змій, жаб, риб, водоплавні птахи). На писанках його зображують у вигляді вазону з уквітчаним деревцем, що символізує рід, родину (батько, мати та діти).
Сварга символізує сонце. Є два різновиди орнаменту: правостороння – символізує схід сонця, добро, пробудження природи навесні, позитивну чоловічу енергію та лівостороння – захід сонця, руйнування, деградацію, зло, негативну жіночу енергію. Сваргу також була уособлення вдачі, довголіття, родючості, здоров’я та життя.
Писанка вагою 300 кг встановлена на високій гранітній колоні у м. Вільнюс (Литва). Скульптуру заввишки близько 2 м виготовили з гіпсу. Яйце розписане у великодніх традиціях, притаманних литовському живопису. У центрі села Братківці, що на Львівщині, стоїть величезна писанка з Богородицею всередині. Пам’ятник заввишки 6,5 м. Діаметр писанки — 4 м.