Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ століття. Література 70-90 років ХІХ століття: Іван Карпенко-Карий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Плани-конспекти уроків із теми: «Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ століття. Література 70-90 років  ХІХ століття: Іван Карпенко-Карий»

 

 

Упорядник: 

Дзюбенко Любов Миколаївна,

української мови і літератури, вища  кваліфікаційна категорія, старший учитель

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 1

 

Тема. Іван Карпенко –Карий, життєвий шлях письменника. Багатогранність діяльності. Загальна характеристика творчості.

 

Мета. Ознайомити з основними віхами життєвого і творчого шляху драматурга, його зв’язком із театром «корифеїв», довести до відома учнів, як і коли в Україні виник цей театр; домогтися усвідомлення багатогранності літературної та театральної діяльності письменника; жанрової різноманітності його драматичних творів; розвивати навички виразного читання,  акторські здібності школярів; виховувати інтерес до творчості митця та любові до рідного краю.

 

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань з елементами вистави.

 

Обладнання. Портрет письменника, виставка його творів, фотоілюстрації, плакати з висловами; мультимедійні засоби.

 

Епіграф: «Він був… великим драматургом, якому рівного не має наша література».         Іван Франко

 

Хід уроку.

І. Організація класу до уроку.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми і мети уроку.

Очікувані результати:

1. Поглибити знання про  розвиток  української драматургії і театру у 70-90 рр. ХІХ ст.
2. Знати життєвий шлях письменника і багатогранність його діяльності.

 

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя

«Якби ми дожили до національного театру, то ми би стали нацією». Ці слова належать німецькому письменнику Й.Ф. Шиллеру.

 70-90 роки ХІХ ст. для духовного розвитку України виявилися надзвичайно складними. Протистояти жорстокому наступу урядових  антиукраїнських тенденцій (згадайте, які ви знаєте горезвісні укази? Відповіді: Емський указ і Валуєвський циркуляр) у цей час могла тільки творча інтелігенція. Як ви думаєте, чому? Який був час, які зміни відбулися в історії?

Після скасування кріпосного права відбулося різке розшарування селянства, яке було зайняте або виживанням, або каторжною працею. У місті розорені хлібороби поповнювали ряди пролетаріату, деградували морально. І змінити ситуацію на краще у той час могли  тільки інтелігенти-патріоти.

Про національні інтереси дбали письменники, проте  вони не могли охопити найширших верств населення. На часі стала поява національного театру, адже саме Україна відзначалася розмаїттям талантів співаків і акторів. Серед них були люди, яким притаманна  висока національна свідомість. Наприклад, визначний комік  Карпо Соленик (1811 – 1851) виступав в Харкові та Одесі.

Театр «корифеїв», який постав на українських теренах вагомо, професійно й зримо, — це унікальне явище в історії світового сценічного мистецтва.

Можливо, хто поясне, що означає слово «корифей»?

2. Словникова робота

Слово «корифей» прийшло у нашу мову з античних часів. У грецькій мові воно означало «перший».

3. Продовження розповіді вчителя

Сини і дочки України, передусім брати Тобілевичі:

Іван Карпенко – Карий (1845-1907), Микола Садовський (1856-1933), Панас Саксаганський (1859-1940)  створили спочатку аматорські, а згодом — професійні театральні трупи і зробили сцену фундаментом морального  і патріотичного виховання широких верств народу.

Іван Франко високо оцінив діяльність письменника, назвавши його «один з батьків новочасного українського театру».

І нашим проблемним питанням буде:    чи справдилася оцінка Івана Франка?

4. Робота в групах

Завдання

Перша група.  Назвати драматургів, чиї п’єси ставили у 70-90 роках ХІХ ст. на українській сцені.

Друга група. Чому акторів театру «корифеїв» вважають великими патріотами України й подвижниками національного мистецтва?

Третя група. Перечитайте і прокоментуйте зміст епіграфа Шиллера до статті (підручник, с. 61-70). Чому роль театру в духовному розвитку нації Шиллер оцінив як дуже значну?

Четверта група. Що ви можете сказати про внесок у розвиток театру  «корифеїв» родини Тобілевичів?

5. Виступи літературознавців

Перший. Розповідь про Карпенка-Карого.

Другий. Розповідь про Миколу Садовського

Третій. Розповідь про Панаса Саксаганського.

Четвертий. Оцінка критиком Ростиславом Пилипчуком драматургічної творчості Карпенка-Карого.

• Карпенко-Карий — найвище досягнення нашого класичного театру, театру «корифеїв», що стало школою для українських драматургів нового часу.

6. Розповідь учителя

Найбільш талановитим виявився Карпенко-Карий, батько української комедії та трагедії, митець, має величний творчий доробок.  Як актор,  віртуозно зіграв ролі Назара Стодолі (твір Т.Г. Шевченка), Герасима Калитки ( «Сто тисяч»), Терентія Гавриловича Пузиря  («Хазяїн»), Мартина Борулі і Омелька («Мартин Боруля»), Потоцького і Яна Шмигельського («Сава Чалий»).

Карпенко-Карий сказав: «Сцена — мій кумир, театр — священний храм для мене». 

7. Рольова гра. Вистава.

Дійові особи:  

Оповідач-персонаж

Батько

Мати

Сергій Єфремов

Софія Віталіївна

Голос Духу

Суд Совісті

Карпенко-Карий

Оповідач-персонаж. Карпенко-Карий — літературний і театральний псевдонім Івана Карповича Тобілевича. Народився І. Тобілевич 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці, Бобринського повіту на Херсонщині. Дитинство драматурга минуло за кріпацтва.

Батько. Хлопець чув у родині про жорстокість і сваволю панів, бачив тяжку працю кріпаків на панщині і жорстоку розправу над ними. Страждання кріпаків глибоко вражало Івана, бо мати його до заміжжя була кріпачкою.

Опанувавши початкову грамоту, у сільського дяка, Івана віддали до трикласного Бобринського повітового училища, яке він закінчив із відзнакою у 1859 р.  і мріяв стати вчителем або лікарем, але через скрутне матеріальне становище сім’ї з 14 років працював чиновником-канцеляристом. Знання син здобував самотужки, наполегливо працюючи над книгою, завдяки чому і піднявся до рівня високоосвічених людей.

Мати. Ще в дитинстві Іван зацікавився театральним мистецтвом. Цьому сприяли мої хвилюючи розповіді про вистави «Наталка Полтавка», «Енеїда». Своє захоплення театром передала дітям.

Оповідач-персонаж. То ж невипадково з родини Тобілевичів вийшли й такі видатні діячі української сцени, як Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська (обидва молодші  брати  і сестра обрали собі театральні псевдоніми Садовських — дівоче прізвище матері Євдокії Зіновіївни,  а Панас — псевдонім Саксаганський — на честь містечка Саксагань, звідки мати була родом).

Сергій Єфремов. Батько й мати мали сильні голоси, тому в їх домі часто звучала народна пісня. В родині панувало взаєморозуміння, повага до рідних. Правда, Карпо Адамович хотів, щоб діти були на службі, а не в «тіятрах», але мирився і допомагав, особливо синові Івану.

Оповідач-персонаж.  У діяльності Івану Карповичу допомагали дві чудові самовіддані жінки: Надія Карлівна Тарковська — перше кохання і дружина письменника, Софія Віталіївна Дітковська — друга дружина.

Карпенко-Карий.  Із першою дружиною, Надією, були пристрасними театралами, шанувальниками Шевченкового слова. Зіграли головні ролі в п'єсі «Назар Стодоля», а згодом назвали своїх дітей іменами улюблених героїв — Галя і Назар. А іменем дружини назвав хутір Надія.

Згодом народилося ще двоє дітей — Юрко та Орися, але родинне щастя було недовгим. Від хвороби помирає Надія Тарковська, а слідом — улюблена старша дочка Галя. 

Пережити горе допомагає робота в театрі, творче самозабуття і Софія Дітковська, акторка театру.

Софія Віталіївна. Дітям Тобілевича я замінила матір. Доньці, що народилася, дали ім'я сестри Тобілевича — Марія.

Усі діти одержали гарну освіту: Назар став  інженером-хіміком, Юрій, будучи студентом у Львові, заприятелював з родиною Івана Франка, Орися (Ярина) та Марія здобули

освіту у стінах Паризької Сорбонни.  З усіма дітьми були

теплі, задушевні стосунки.

Голос Духу. «Один з найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить себе, свободу і незалежність!».                        (З листа до дочки Ярина).

Сергій Єфремов. Основою життя для Карпенка-Карого була праця: працював ковалем-молотобійцем, палітурником, хліборобом, косарем, робітником нарівні з народом.

Так, довелося йому таки орати і засівати, тільки інше поле, поле української драматичної літератури і театру… І тут рівних йому не було. Прагнув, щоб кожна його п’єса стала потрібна і зрозуміла не лише інтелігенції, але й простому народу.

Голос Духу.  «Я дав кілька книжок «Хазяїна» своїм дядькам. Їм сподобався твір. Я рад, що вона буде корисною». (Із листа до С. Єфремова).

Сергій Єфремов. Карпенко-Карий був абсолютно вільний і в мистецьких уподобаннях, і в життєвому виборі — служив Україні талантом, даним від Бога.

Суд Совісті. «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці, — ми зробимо, що в наших силах».                                     (З листа до Саксаганського).

8. Робота з підручником.                                                                                                                    Завдання: прочитати текст, с. 71-76, записати літературознавчі терміни «трагедія», «комедія», опрацювати дані «Мистецької скарбниці».
9. Вирішення проблемного питання методом «Прес»

 

ІV. Рефлексія

1. Усне закріплення. Технологія «Мікрофон»

1. Чому страшні життєві випробування не зламали Івана Карповича?
2. Проаналізуйте уривок з його листа до дочки Ярини (про працю).
3. Чим повчальні настанови Карпенка-Карого для вас особисто?
4. Поставте себе на місце письменника. Як би ви діяли в скрутні хвилини його життя?
5. Як вшановано пам'ять геніального драматурга на теренах України?

2. Тести:

1. Виберіть правильну відповідь: 

1. Слово «корифей» означає: а) найкращий; б) перший, заспівувач;   в) найактивніший; г) винятковий.
2. Рідною сестрою Карпенка-Карого була акторка театру «корифеїв»: а)Соломія Крушельницька; б) Марія Заньковецька; в)Марія Садовська -Барілотті; г) Ганна Затиркевич-Карпинська.
3. Іван Карпенко-Карий придбав собі псевдонім на честь: а) драматичного персонажа; б) діда; в) батька; г) брата.
4. Надія Тарковська та Іван Тобілевич зіграли ролі: а) Марисі і Миколи у п’єсі «Мартин Боруля»; б) Наталки і Петра у драмі Котляревського «Наталка Полтавка»; в) Проні й Голохвастова у драмі М. Старицького «За двома зайцями»; г) Галі й Назара у драмі Т. Шевченка «Назар Стодоля».
5.  Найвище творчість письменника оцінив: а) Іван Нечуй-Левицький; б)Панас Мирний; в) Іван Франко; г) Михайло Старицький

2. Виберіть дві чи більше правильних відповіді:

1) Братами Карпенка-Карого серед корифеїв були:                                 

а) Панас Саксаганський; б) Михайло Старицький;                                    в) Марко Кропивницький;   г) Микола Лисенко; Петро Ніщинський;  д) Микола Садовський. 

2. Серед перелічених творів перу Карпенка –Карого належать: а) «Наталка Полтавка»; б) «Сто тисяч»;               в) «Мартин Боруля»;  г)»Назар Стодоля»;    ґ) «Сава Чалий»;  д) «Хазяїн».
3. Комедіями є такі п’єси Карпенка-Карого: а) «Сто тисяч»; б) «Наймичка»; в) «Суєта»; г) «Хазяїн»;                             ґ) «Мартин Боруля»;   д) «Безталанна».

V. Підведення підсумків уроку і оцінювання роботи учнів.

     Чи справдилися ваші очікування від уроку? (Відповіді учнів).

 

VІ. Домашнє завдання ( диференційоване)

1. Доведіть або спростуйте істинність тези: «У діалозі життя важливим є не його запитання, а наша відповідь» (Марина Цвєтаєва).
2.  Скласти хронологічну таблицю життя і творчості Івана Карпенка-Карого.
3. Читати твори «Хазяїн» і «Мартин Боруля».

Урок 2.

 

Тема. Хто він, Пузир? (за комедією І. Карпенка-Карого «Хазяїн»).

 

Мета. Допомогти учням усвідомити виховне значення образу Пузиря в контексті сучасного життя;   поглиблювати знання про жанри драматичного твору; розвивати навички образного та логічного мислення, зв’язного мовлення; формувати творчі,  артистичні здібності; виховувати гуманізм, уміння орієнтуватися на справжні життєві цінності, обирати пріоритети.

 

Обладнання. Портрет письменника, виставка його творів, а також творів  Оноре де Бальзака «Гобсек», М. Гоголя «Мертві душі»; ілюстрації до творів; костюми для учасників інсценізації, художні тексти для роботи в групах; кінофільм «Хазяїн»;  DVD – програвач, телевізор.

 

Тип уроку: урок-дослідження.

 

Ключові слова: Гобсек, Плюшкін, Пузир, скнарість, гроші, збагачення.

 

Епіграф: «Кожен з нас — сад, а садівник у ньому — воля. Чи зростати в нас кропиві, салату…, кмину, чому-небудь одному чи багато чому, засохнути без догляду чи пишно розростися — всьому цьому ми самі собі панове»                        (В. Шекспір).

 

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. 

1. Круглий стіл: зустріч з письменниками

Карпенко-Карий. Я дав кілька своїх творів  своїм дядькам.  Їх зацікавила трагікомедія «Мартин Боруля». З цього видно, що вона буде корисною.

Толстой.  Дозвольте, то ви є автор? Адже автор Карпенко-Карий, а ви, знайомлячись, назвали себе Тобілевичем.

Карпенко-Карий.  Це мій псевдонім.

Толстой. А ви пишіть драми. Пишіть правдиві життєві драми. Радію за ваші успіхи. Вони полягають не тільки в мистецькій грі, а насамперед — у вашій вірі, у переконанні творити добре діло. Я охоче подивлюсь якусь вашу п’єсу!

Карпенко-Карий. Я пропоную комедію «Хазяїн». Цілком оригінальний твір.  

2. Інсценізація.     

• У залі письменники, літературні герої, гості

Входять Гобсек (у шляпі-котелку, сюртуку), Плюшкін (у нічному ковпаку, латаному халаті, перев’язаний старими жіночими хустками навхрест), Пузир (у заношеному  старому кожусі).

Гобсек. Вітаю вас, панове! Ви, напевне, читали про мене, Гобсека, або принаймні чули. Французький письменник Оноре де Бальзак думав, пишучи про мене, що осоромив і осудив мою пристрасть до золота. Насправді ж він уславив моє ім'я у віках. Ось поживіть з моє, дізнаєтеся, що із всіх земних благ є тільки одне, достатньо надійне, щоб варто було людині гнатися за ним. Це … золото. У золоті зосереджені всі сили людини. Я достатньо багатий, щоб купувати совість людську, керувати всесильними міністрами через їхніх прибічників. От скажіть, хто б з вас не побіг підбирати золоті монети, коли б я їх зараз почав розкидати?

Плюшкін. Ну, а я Плюшкін, якого висміяв у своєму творі «Мертві душі» Микола Гоголь. Та даремно він так зробив. Ну то й що, що на мені такий одяг? Кажуть, копієчка руб береже. Зате в мене всякого добра повно, яке я дбайливо збирав довгі роки. От скажіть, а вам ніколи  не було жаль розлучатися зі своїм добром, просто так подарувати щось чужій людині?  Отож-бо то й є!

Пузир. От уже мені ті письменники, ніде від них не сховаєшся, нікому немає від них спокою. То їм видання книжки дай, то на пам’ятник. Одна морока. Ось Іван Карпенко-Карий посміявся з мого старого  кожуха, а того й не бачить (та й не кожен читач те помітив!), що не легко тримати  таке велике господарство, у се доглянути й усьому дати лад, та ще й прибуток одержати. Ох, нелегко! Ось спробуйте самі завести собі якусь справу — дізнаєтеся!

Гобсек, Плюшкін, Пузир (разом).   То ви продовжуєте думати, що нічого спільного ми не маємо? Помиляєтеся! (Виходять).

 

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

1. Бесіда  (на основі позакласного читання) з фрагментами к/ф «Хазяїн»
2. Словникова робота. Жанри драматичного твору: комедія, трагікомедія.
3. Робота в групах:  «Образ Пузиря в контексті світової літератури»

Перша група: дослідити образ Гобсека і порівняти з образом

Пузиря.

Друга група: дослідити образ Плюшкіна і порівняти з образом Пузиря.

Третя група: визначити літературних попередників Пузиря в українській літературі.

Четверта група: рольова гра «Образ Пузиря очима персонажів комедії «Хазяїн».

• Перші три групи працюють над матеріалами, зібраними учнями (характеристики Гобсека, Плюшкіна, героя «Ста тисяч» Герасима Калитки, Хоми Кичатого з п’єси Т.Г. Шевченка «Назар Стодоля»).

4. Рольова гра.

Феноген. Я — Феноген, так би мовити, «права рука  хазяїна». Багато дечого я навчався в Терентія Гавриловича  — як про господарство дбати, як копієчку до копієчки складати, як земельку і худобу прикупляти. Правильно говорив лікар, що в нього такий девіз — хазяйство або смерть.  Хазяїн говорив, що треба з усього «користь витягат, хоч би й зубами прийшлося тягнуть. Щоб хабаря взяти доводиться часом і злицемірити де, і в сірка очі позичити».

Ліхтаренко. Я — Ліхтаренко, економ Терентія Гавриловича. Ми з хазяїном добре один одного розуміємо. Я йому правду кажу: «Всі крадуть по-своєму, та без того  і не можна». Хазяїн хоче заробить, і я хочу заробить. Я так роблю: щоб все те, що є в хазяїна, було ціле і щоб мені була користь! Мені хазяїн доручає найважливіші справи, наприклад, «загнуздати мужиків» і «зробити  бідність» у Мануйлівці. От Феноген мене питає часто, де я такий узявся. Скажу — «хазяї викохали!».

Золотницький. Я — Золотницький Петро Петрович,

високого дворянського роду й сусіда Терентія Гавриловича. Пузир  — великий оригінал. Має стільки землі, а все йому мало. І до того ж страшенно безкультурний: Котляревський йому «без надобності», «на степах… у Гоголя він не буває». Довелося хитрістю примусити його зробити благодійний внесок на спорудження пам’ятника Котляревському. Але в ньому є і щось привабливе — любов до землі, до худоби, працьовитість.

Швачка з міста.  Мене попросила господиня Марія Іванівна пошити халат для свого чоловіка на день народження, мільйонер, а ходить у такому засмальцьованому халаті, що соромно й дивитися. Чудасія! Я так гарненько усе зробила, вишила на полях бурячки й овечок. Марія Іванівна попросила, щоб я хазяїну сказала, що пошила халат не за 200 крб. а за 50, а то він розсердиться, що дорого.  Та Пузир халата не одягнув навіть, перепродав Золотницькому за 100 карбованців, думаючи, що взяв собі «навару».

• Можливі виступи й інших героїв — Соні, її матері, Калиновича.

5. Виступи представників груп з повідомленнями про результати свого дослідження.
6. Колективний підсумок: «Так хто ж він, цей Пузир?». Технологія «Мозкова атака».

1. Складання таблиці «Риси головного героя»

Негативні	Позитивні
жадоба наживи, жорстокість, безкультурність, нечесність, втрата життєвих пріоритетів, хитрість, скнарість, марнославство	працьовитість, вміння господарювати, любов до землі, худоби, бережливість

2. Обговорення та коментар учителя результатів «мозкової атаки».

Як справжній майстер слова, художник-реаліст Іван Карпенко-Карий не міг показати свого героя лише з одного боку —  негативного. Так, це цинічна, жорстока, часто антигуманна людина. Але ж починав він усе із власних мозолів, власної праці, економічного мислення й досяг значних результатів.

7. Психологічне дослідження: «Скільки в кожного з нас від Пузиря?» (розв’язання ситуативних завдань)

1. Ви фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайнерів далеко й надовго в поле. При цьому ви:             а) даєте їм консерви й «Мівіну», щоб вони там пообідали;  б) відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти, матеріали для побудови польового стану й організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому випадку ваш прибуток зменшується вдвічі);  в) вважаєте, що це турбота самих робітників.

Свій вибір обґрунтуйте.

2. Ви підприємець в сільському господарстві. Завтра ярмарок, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але увечері раптом ви захворіли, у вас висока температура. Ви: а) посилено лікуєтесь самотужки і їдете на ярмарок, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;  б) звертаєтеся до лікаря і лікуєтеся. Угода зривається;  в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку.
3. Вам  запропонували забрати й переховати  з фірми, що збанкрутувала частину майна, щоб його не забрали за борги. Ви:   а) категорично відмовляєтеся, бо постраждають дрібні акціонери;  б) погоджуєтеся, але з умовою, що дрібні акціонери не постраждають, а лише великі; в) з радістю та вдячністю погоджуєтеся, адже ризик мінімальний, а ваші власні фінанси на даний момент «співають романси».

8. Обговорення результатів дослідження.

Учасники інсценізації звертаються до учнів з реплікою: «Ну що, сміялися з нас? Себе не спізнаєте?»

9. Висновок. Технологія «Продовж речення»

         Любов Пузиря до землі — це …   (благо; зло тощо)

 

ІV. Підбиття підсумків уроку

1. Оцінювання роботи учнів на уроці.
2. Коментар епіграфа уроку.

 

V. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Написати твір-есе або твір-мініатюру на тему «Скільки в кожного з нас від Пузиря?»

2. Написати відгук «Моє ставлення до Пузиря».

3. Опрацювати образи інших персонажів твору.

4. Прочитати комедію «Мартин Боруля»