Українська музична класика

Про матеріал
В історії української музичної культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». У цей період класичних вершин досягає духовна хорова творчість блискучого тріо українських композиторів: М. Березовського, А. Веделя , Д. Бортнянського.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Українська музична класика. Блискуче тріо українських композиторів: М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський

Номер слайду 2

Блискуче тріо українських композиторів: М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський. М. Березовський. Д. Бортнянський. А. Ведель В історії української художньої культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». У цей період класичних вершин досягає духовна хорова творчість блискучого тріо українських композиторів: М. Березовського, А. Веделя , Д. Бортнянського.

Номер слайду 3

Було здійснено важливий прорив у галузі світських музичних жанрів - опери, симфонії, концерту, сонати, пісні-романсу. Цей кульмінаційний момент готувався поступово упродовж попередніх століть завдяки формуванню основного класичного фонду українського фольклору в усьому розмаїтті його жанрів, розвитку музичного виконавства та освіти, що зумовило зростання професіоналізму в різних галузях музичної культури. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.

Номер слайду 4

Хорова культура Наприкінці XVI ст. виник новий хо­ровий жанр, що став провідним в ук­раїнській професійній музиці козаць­кої доби, - партесний концерт. Його становлення відбувалося під впливом стилю бароко. Театральність, патетична риторика, притаманні стиле­ві бароко, позначилися на прийомах музичної композиції - зіставленні емоційно-динамічних планів, чергуванні хорових, ансамблевих і сольних епізо­дів. Діапазон образного змісту цих одночастинних акапельних концертів (С. Пекалицького, М. Ділецького та ін.) був досить широкий.

Номер слайду 5

Максим Березовський (1745-1777) Максим Березовський (1745-1777) – український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики. Відомий своїми духовними концертами, найвідоміший з них – «Не отвержи мене во время старости». Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту.

Номер слайду 6

Максим Березовський (1745-1777) - компози­тор і співак, митець яскравої творчої ін­дивідуальності. Він також створив опе­ру «Демофонт» і сонату для скрипки і чембало у трьох частинах, які стали першими зразками музично-театрально­го і камерно-інструментального жанрів у вітчизняній музиці. Хорова спадщина композитора охоплює концерти, літур­гії та інші твори. Його твори вирізня­ються високою емоційністю, вишуканіс­тю композиторського письма, худож­ньою досконалістю, красою й виразніс­тю. Четверта частина з літургії М. Березовського «Вірую» стала одним із найпопулярніших церковних творів. Максим Березовський увійшов у музичну історію України як один із перших композиторів-класиків із європейським ім’ям. Небагаточисельні зразки творчості Березовського дозволяють говорити про широту жанрових інтересів композитора, про органічне поєднанні в його музиці національної мелодики із загальноєвропейськими прийомами та формами розвитку. М. Березовський – Sinfonia in C (Presto) – Pratum Integrum Orchestra. М. Березовський – Соната для скрипки 2ч. Grave f moll. М. Березовський “Слава Отцу и Сыну” – хор “Київ”

Номер слайду 7

Артемій Ведель (1767-1810 Артемій Ведель (1767-1808) - ком­позитор, хоровий диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог - увійшов в іс­торію музичної культури як митець, який писав виключно сакральну хоро­ву музику. Він розвивав багатовікові традиції української хорової культури, народної творчості. Багато творів композитора не дійшли до нашого часу. Нам відомі близько ЗО хорових концертів, серед них - «Доколе, Госпо­ди...», а також частини з «Літургії», «Всеношна», «Покаянне тріо».

Номер слайду 8

Музика Веделя відрізняється, при повному підпорядкуванні пануючому тоді «італійському» стилю, великою відвертістю, увагою до молитовного тексту, піднесеною сентиментальністю та мелодійністю. Композитор намагався узгодити музику з текстом, відшукати релігійному молитовному змісту відповідні рухи мелодії, – описати чи ілюструвати текст музикою. Ведель мав духовну потребу відображати в музиці найпотаємніші порухи душі. Взагалі ж у музиці Веделя переважає ліризм, часто наївний, але щирий. 

Номер слайду 9

Найбільшою популярністю користується концерт Веделя (для чоловічого тріо) «Покаяння відкрий мені двері». Це твір неодноразово був редагований різними композиторами, а аранжування для змішаного хору міцно увійшло в репертуар багатьох церковних хорів. Незважаючи на заборони і відсутність публікацій, деякі твори Веделя (насамперед «Покаяння») стали чи не обов’язковою частиною репертуару багатьох церковних хорів і залишаються такими донині. Хоча з інших творів Артемія Веделя до наших днів у практиці церковних хорів залишилося дуже небагато, майстерне виконання їх під керуванням автора, який сам був чудовим співаком, сприяло збереженню і прославлянню цих творів.  Архикатедральний хор Собору св. Юра – Малое славословие (А. Л. Ведель)Артемій Ведель – Хоровий концерт – 3 Allegro

Номер слайду 10

Дмитро Бортнянський (1751-1825)Дмитро Бортнянський (1751-1825) – український композитор, співак та диригент. Протягом 10-ти років навчався в Італії, де з успіхом були поставлені його опери на італійські лібретто. Автор шести опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причастних творів. Дмитро Бортнянський – один з перших українських музикантів європейського рівня, що залишив по собі вагомий внесок у формуванні української та російської музичної школи.

Номер слайду 11

Дмитро Бортнянський (1751-1825) - класик хорової музики XVIII ст. У його творчості поєдналися найнові­ші на той час досягнення світової композиторської техніки, зокрема італій­ської школи, з вітчизняними музичними традиціями. В історію світової культури Д. Борт­нянський увійшов як реформатор церковного співу. Він створив понад 100 хорових творів - святково-урочистих, ліричних, скорботно-елегійних тощо. Серед них - дві літургії, хорові кон­церти для одного та двох хорів (чоти­риголосні та восьмиголосні). Стилеві майстра притаманні інтонаційне ба­гатство, оригінальність прийомів полі­фонічного письма, стрункість форми. Знання та авторитет Дмитра Бортнянського визначили зміст ще одного найвищого «указу», підписаного імператором Олександром I 14 лютого 1816 року, згідно з яким до виконання в церкві допускалися або твори самого Бортнянського, або музика, що отримала його схвалення.

Номер слайду 12

В одному з найвеличніших храмів Нью-Йорка - Єпископальному Соборі святого Івана Богослова стоїть єдине в світі скульптурне зображення Д. Бортнянського. Його встановлено поряд з 11 іншими скульптурами иайвидатніших авторів церковних творів - Дави­да, автора псалмів, св. Цецилії, покро­вительки церковної музики, св. Григо­рія Великого - папи Римського, що запровадив григоріанський хорал, єв­ропейських композиторів Дж. Палестріни, Й. Баха, Г. Генделя та ін. Д. Бортнянського – Соната для ф-но. Бортнянський – Танець духів з опери Алкід. Д. Бортнянський – Клавірна соната До-мажор. Д. С. Бортнянський. Опера “Сокіл” – Арієтта про квіти

Номер слайду 13

В Україні набув поширення позацерковний духовний спів.. Хоча музичний професіоналізм того часу розвивався переважно в надрах церковної музики, поступово в му­зичному побуті зароджувалися й світські вокальні жанри — канти та псальми. Кант має куплетну будову, чіткий ритм. Він виконується найчастіше на три голоси: верхні два йдуть паралель­ними терціями, а третій (бас) стано­вить гармонічну основу. За змістом канти можна поділити на філософські, урочисті (панегіричні), ліричні, жартівливо-сатиричні.

Номер слайду 14

Канти і псальми включали до репертуару мандрівні дяки, лірники, виконували учні Києво-Могилянської академії. Лірник зазвичай співав канти з хлопчиком-поводирем або іншим лірни­ком, а третій голос грав на інструменті.

Номер слайду 15

Одне з про­відних місць у цій царині музичної творчості належить Григорію Сково­роді (1722-1794) - видатному українському філософу-просвітителю, поето­ві, митцеві, педагогові.

Номер слайду 16

Григорій Сково­рода - обдаро­ваний музикант,який грав на багатьох інструментах. З музичної спадщини Г. Сковороди збереглися канти «Пасти­рі милі» та «Ангели, знижайтеся», збірка «Сад божественних пісень». Йо­го мелодії дійшли до нашого часу в різноманітних усних версіях бандуристів і лірників як «сковородинські пісні».

Номер слайду 17

Теоретичним узагальненням україн­ської музичної практики, насамперед хорового співу, стала праця М. Ділецького «Граматика музикальна» (1677), побудована у формі запитань і відпо­відей. Вона збереглася у багатьох друкованих і рукописних редакціях (відо­мо близько двадцяти варіантів різни­ми мовами). Книжка вміщує правила композиції, вправи з партесного співу та хорового диригування, поради що­до навчання музичної грамоти, розвитку слуху і збереження дитячого голосу. В ній автор наголошує на емоційно - естетичній ролі музики в житті лю­пині: Значення «Граматики музикальної» полягає в обґрунтуванні переходу композиторської практики, а отже, й музичної педагогіки, до тонального мислення та абсолютної системи нотації. Таким чином, здобутки української музики включалися в загальноєвропейську культуру.

Номер слайду 18

Домашнє завдання. Прослухайте фрагменти з хорових творів М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського, порів­няйте індивідуальні стилі композиторів. Які в них є спільні ознаки?Яка роль Г. Сковороди в розвитку української музичної культури? Робота над інформаційним проектом «Видатні діячі української музичної культури».

pptx
До підручника
Мистецтво 8 клас (Масол Л.М.)
Додано
15 квітня 2020
Переглядів
9560
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку