Мета уроку:
Ознайомити учнів з історією вирощування конопель в Україні.
Пояснити економічне, екологічне й культурне значення цієї рослини.
Обговорити сучасні перспективи використання конопель у різних галузях.
Волокна зі стебла конопель. Волокно конопель довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30 % поту і 95 % ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта. З відходів первинної переробки конопель (костриці) виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, за новими технологіями із волокна та костриці — оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні. Базова колекція конопель Інституту луб'яних культур нараховує станом на 2007 р. 454 зразки із 27 країн світу, в тому числі 145 із України.
Хімічний склад насіння. У насінні конопель міститься 30 — 38 % жирної олії, що складається головним чином з гліцеридів ненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової та масляної). Знайдено також білки, амінокислоти (гліколь, аланін, валін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, треонін, тирозин, аспаргінову кислоту, трігонеллін, оксипролін та інші), вуглеводи, спирт , фенольні сполуки (канабінол та канабідіол) і сліди алкалоїдів. НАСІННЯ КОНОПЕЛЬ
Більша частина конопляної олії – до 80% – представлена ненасиченими омега-кислотами Омега-3, 6 і 9. До складу олії входять вітаміни А, В1, В2, В6, E, K, а також мікроелементи і мінерали – кальцій, цинк, залізо, фосфор, калій, марганець, сірка. КОНОПЛЯНА ОЛІЯВ раціоні українців та жителів України конопляна олія відігравала до середини XIX століття ту ж роль, яку зараз грає соняшникова олія. Крім того, вживали смажене насіння конопель. Тим часом, за свідченням американських експертів (Alt, Reinhardt, «Analytical Toxicology», 1998), ця олія містить тетрагідроканабінол (а також інші активні канабіноїди) від 7 до 150 мкг в 1 мл. Конопляна олія містить (%) 5,8-9,9 пальмітинової, 1,7-5,6 стеаринової, 6-16 олеїнової, 36-50 лінолевої, 15-28 ліноленової кислот. Хімічний склад олії
З Делі через Дублін. Перші відомі письмові згадки про вживання конопель для полегшення болю і судом зустрічаються в 3000 р до н.е. у стародавньому Китаї. Через дві тисячі років у Індії створили баханг – напій із марихуани і молока, який використовували як анестетик. Стародавні індійці застосовували коноплі для лікування прокази, дизентерії, лихоманки та покращення якості сну. У медичних текстах римлян, датованих першим століттям нашої ери, йдеться про застосування відварів із марихуани як ліків "від болю у вухах" та засобів "придушення сексуального потягу". Римляни використовували коріння конопель для лікування подагри, артриту і хронічного болю. У медичну практику сучасної Європи марихуана потрапила з Індії. У 1830-х роках ірландський лікар Сер Вільям Брук О'Шонессі під час навчання в Індії виявив, що екстракти канабісу допомагають хворим на холеру зменшити біль у шлунку та блювоту. Після повернення до Ірландії він активно пропагував цей метод лікування. Вже наприкінці 19 століття витяжку з конопель можна було придбати у будь-якій аптеці Європи чи Північної Америки.
Ендоканабіноїдна система – одна з найважливіших для здоров’я людини. Вона складається з рецепторів, ферментів та ендоканабіноїдів. Останні є природними речовинами, схожими на канабіноїди коноплі. Ендоканабіноїдна система присутня в різних органах і тканинах. Її функція – підтримання гомеостазу, стабільності внутрішнього середовища організму.
У 1988 році вчені відкрили і описали канабіноїдний рецептор, назвали “рецептор типу 1” (CB1), пізніше відкрили і “рецептор типу 2” (CB2). Якщо є рецептори, значить наше тіло виробляє власні сполуки. Через два роки вчені з команди Рафаєля Мешулама – чеський хімік-аналітик Люмір Хануш і американський молекулярний фармаколог Вільям Дювейн – виявили невідомий раніше нейромедіатор, що діє так само, як і ТГК. Сполуку назвали анандамід, і це дуже влучна назва! «Ананда» перекладається як «блаженніший» або «ідеальне щастя», слово амід позначає хімічну сутність сполуки. Молекула ендоканабіноїдів виробляється локально в кожному з цих органів, у відповідь на будь-який дисбаланс, стрес. Тобто, з’являється виклик організму “HELP”, який опосередкований підвищеним рівнем кальцію, що і запускає активне місцеве вироблення канабіноїдів До основних функцій ендоканабіноїдної системи входить регуляція апетиту, імунної функції, харчового обміну, болі, сну, пам’яті, настрою, травлення, реакція на запалення та інше.
Медичний канабіс – види, ефекти, перспективи. Медичний канабіс – це термін, що застосовують для визначення лікарських засобів рослинного походження з видів Cannabis sativa і Cannabis indica. Різниця між сортами сатіви і індики суттєва.Індика має більш заспокійливий, розслаблюючий і знеболювальний ефект, викликає відчуженість і навіює сон. Сатіва, більшою мірою, стимулює активність мозку, загострює увагу, підсилює творчі здібності. Ці властивості притаманні рослинам через канабіоїди, що містяться в їх складі. Всього ж канабіс містить в собі понад 200 активних компонентів. Канабіоїди – це хімічні сполуки.
ТГК, або тетрагідроканабінол. Та сама штука, яка робить з нас упокорених овочів. Повертаємося до нашої каннабіноїдної системи. У нас у мозку є каннабіноїдний рецептор CB-1, який працює у зв'язці з речовиною анандамідом і разом вони викликають почуття ейфорії, як задоволення після здійснення тривалої пробіжки, а також відповідають за рух, координацію, концентрацію, пам'ять і відчуття часу. Так от, коли ТГК потрапляє до нашого організму, він приєднується до CB-1 і займає місце анандаміну, через що вся зв'язка котиться коту під хвіст. На виході отримуємо уповільнення часу, розслаблення та інше..
КБД, або канабідіол за своєю формулою практично ідентичний з ТГК. Через невеликі відмінності, він не може приєднатися до тих самих рецепторів і відповідно не «вбиває». Зате він може заблокувати ці самі CB-1, що призведе до розслаблюючого та знеболювального ефекту. Що нам дає вся ця інформація. Зазвичай наркотичні чи медичні речовини з конопель містять як ТГК, і КБД. Все, що вам потрібно знати, так це те, що КБД частково нейтралізує вплив ТГК. Простіше кажучи, чим більше в речовині КБД – тим менше сп'яніння, а чим більше ТГК – тим сильніший «стоун» ефект. ТГК – зло, КБД – це добро. Каннабіноїди слід використовувати тільки з медичною метою і за розпорядженням лікаря, а ніяк не для отримання задоволення.
Канабідіол (КБД, CBD) — один з як мінімум 113 канабіоідів, виявлених в коноплях. CBD є головним фітоканабіноідом, його частка в рослинному екстракті може досягати 40 %. CBD не володіє будь-якими психоактивними властивостями, якими володіє тетрагідроканабінол (THC). Проводяться клінічні дослідження впливу каннабідіолу для лікування тривожності, розладів рухового апарату, депресії. Але потенційне використання CBD в медицині досі є питанням тривалих дискусій та досліджень.
CBN (канабінол) – цей канабіноїд, що утворюється з THC з допомогою окиснення і він має слабший психоактивний ефект. Цікаво, що наш організм виробляє власні канабіоїди та вони є частиною ендоканабіноїдної системи організму, що залучає певні рецептори (CB1 та CB2) і може впливати на фізіологічні процеси та здоров'я.
Як і коли допомагає канабіс. Канабіноїди коноплі за хімічною будовою подібні до природних сполук тіла людини – ендоканабіноїдів, які регулюють апетит, сон, настрій, пам'ять, а також відчуття болю. Марихуана допомагає налагодити роботу ендоканабіноїдної системи людини, поліпшуючи самопочуття і фізичний стан організму. Спеціалісти клініки Мейо зазначають, що медичний канабіс можна застосовувати для полегшення самопочуття пацієнтів при таких захворюваннях: Хвороба Альцгеймера; бічний аміотрофічний склероз(БАС); ВІЛ/СНІД; рак; сильний хронічний біль; нудота; розсіяний склероз і спазми м’язів; епілепсія. Головний екс-санітарний лікар України Віктор Ляшко відмічав, що легалізація канабісу в першу чергу допоможе тяжкохворим і паліативним пацієнтам менше страждати від болю. Окрім захворювань, згаданих на сайті клініки Мейо, Ляшко назвав депресію, тривожність, посттравматичні стресові розлади військових, а також псоріаз.
Які ризики. Чи існує звикання до канабісу – основне питання дебатів у тих країнах, де відбувається громадське обговорення легалізації медичного канабісу. Національний інститут зловживання наркотиками США стверджує, що у близько 30% людей, які вживають канабіс, розвиватиється залежність, підлітки – у групі ризику. Однак науковець із Медичної школи Гарварду Пітер Ґрінспун стверджує: "Медичний канабіс безумовно безпечніший, ніж опіоїди. Його неможливо передозувати, а звикання, якщо і виникає, то у набагато легшій формі".
