Українські митці імпресіонізму та постімпресіонізму

Українські митці імпресіонізму та постімпресіонізму. Рось Олександра Олександрівна. Вчитель образотворчого мистецтва. Школа І-ІІІ ступенів № 8, м. Київ

Олександр Мурашко. Він був одним з тих, хто зачинав українське малярство 20 століття з його новітнім образно-пластичним баченням світу. Головними віхами на шляху пошуків виразної, адекватної часові художньої мови для майстра стали форма, колір і світло.

"Карусель" Незабутнє враження на Олександра справили роботи імпресіоністів. У Парижі він вперше розпочав експерименти з грою світла, а в Мюнхені занурився в модерн. Проте Мурашко не піддався модним на той час течіям, і на все життя залишився реалістом, хоча й з відтінками імпресіонізму. Написана в 1906-му картина “Карусель” принесла йому европейське визнання. За два роки на мюнхенській виставці він отримав за цю роботу золоту відзнаку. Ескіз до картини «Карусель», 1905, Національний художній музей України

У творчості видатного українського живописця особливе місце займають численні, позначені психологічною виразністю портрети, що міцно визначили його творче обличчя як художника-портретиста. Жінка з квітами

Олександр Олександрович очолив одну зі студій. Але тепер робота забирала багато часу, Мурашко писав: “Майже два роки нічого не роблю, всього мене втягнуто в організацію художнього життя України, і питання стоїть настільки гостро і складно, що уникнути цього нема жодної можливості. Але твердо сподіваюсь, що, віддавши належне суспільності, буду відпущений для тихої праці”. У 1917-му здійснилася мрія Мурашка – він разом із Михайлом Грушевським, Дмитром Антоновичем, Михайлом Бойчуком, Георгієм Нарбутом та іншими заснував відкриття Української академії мистецтв (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури – єдиний в Україні багатопрофільний вищий навчальний заклад художньої освіти«Селянська родина» — одне з найвідоміших полотен майстра на народну тематику

Михайло Бойчукукраїнський художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Бойчукізм- культурно-мистецьке явище в історії мистецтва у 1910–1930-х роках; художній монументально-синтетичний стиль; самобутня школа українського мистецтва; синтез українського фольклорного образотворчого мистецтва і церковного мистецтва Візантії, Проторенесансу й України. М. Бойчук. «Українка», поч. 1910-их років.

Георгій Нарбутукраїнський художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв. Його творчість — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним з найвизначніших графіків сучасності. Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917).

14 червня 1919 життя художника трагічно обірвалося. Портрет Маргарити Мурашко. Дружина, Маргарита Мурашко, була переконана у тому, що це було політичне вбивство. Цілком можливо, організоване більшовицькою владою, якій була не до вподоби проукраїнська діяльність Мурашка (хоча достеменних свідчень про членство художника в українських політичних партіях не знайдено).

Петро Холодний художник, маляр-імпресіоніст з нахилом до ліризму і неовізантизму, живописець, художник-монументаліст, графік, проектант ужиткового мистецтва, педагог.

Почав використовувати стару іконописну техніку в релігійних та світських композиціях, які він свідомо наділяв окремими стилістичними рисами візантійської традиції, трансформуючи її в дусі, сучасного йому, модерного мистецтва. Петро Холодний, поруч з Михайлом Бойчуком та Олексою Новаківським, став одним із засновників в сучасному їм образотворчому мистецтві українського національного стилю, який отримав назву «неовізантинізму».Ікона Спаса ЕммануїлаІкона Богоматері

Іван Трушцікавився не лише живописом, але й театром, літературою, музикою. Будучи прихильником відродження національної культури, Іван разом з архітектором Василем Нагірним і художником Юліаном Панькевичем виступив ініціатором створення «Суспільства українських художників ». Це «Суспільство» не лише пропагувало українське мистецтво, але і займалося питаннями забезпечення художників роботою, надавало їм матеріальну допомогу.

Одним із шедеврів художника є картина «Захід сонця у лісі», що виконана в зеленому гаю. Пізніше художник неодноразово намагався повторити це яскраво-жовте сонце, яке його притягувало наче магніт. Сучасники називали І. Труша — «поетом сонця». Труш підкреслював: «Імпресіонізм — це перший термін, що прийшов до нас із заходу і був немов синонімом малювання яскравими фарбами, коли суть його лежить не в яскравості, а більше в технічному розв’язанні і переведенні вибраного сюжету».

Архип Куїнджі Романтичний світ пейзажів А. Куїнджі був дуже близький до імпресіонізму. Вже на рубежі 1870-80-хрр. він відчув необхідність пошуку нових виразних засобів, прийшов до використання світлових і просторових ефектів у пейзажній картині.

Слава прийшла до художника в 1876 р. після демонстрації новаторського полотна «Українська ніч». Володіючи особливою чутливістю зору, знанням гармонії кольорів, колориту, тону, А. Куїнджі звертався до сприйняття на полотні вічного руху світу. Його захоплює тема грози, лютих поривів небесних сил, що веде до взаємопроникнення романтичних і реалістичних починань.

У 1878 р. картини А. Куїнджі мали теплий прийом на Всесвітній виставці в Парижі. Одна з найвідоміших його картин — картина «Місячна ніч на Дніпрі».

Михайло Беркос картина “Болото” трохи нагадує водяні лілії Клода Моне, але від цього не можна сказати, що тема є вторинною. Навпаки, звертаєш увагу на те, що і болото може бути красивим і поетичним. І розумієш всю миттєвість краси, що за мить зміниться і вже не буде схожою ні на що. Мінливість і мерехтливість природи і речей довкола – ось що є імпресіонізм.

Олекса Новаківський В пору, коли Іван Труш усунувся в тінь, Панькевич замовк, а Бойчук переїхав до Києва, вільне місце в галицькому мистецтві зайняв Новаківський. У порівнянні з вищеназваними, Новаківський переважав агресивністю своєї колористики й характеристичним для малярів «Молодої Польщі» підходом до теми. Чисте малярство з утаєною символікою барвних площ і ліній було тоді новиною на галицькому ґрунті.

Краківський «Автопортрет», портрет дружини («Моя муза»), низка триптихів та кільканадцять пейзажів, побіч своєї наглядної залежності від лауреатів краківської школи, забезпечать Новаківському тривке місце в історії українського мистецтва.«У задумі», фанера, олійний живопис, 75,5х96,5 см, 1910-ті рр. Дружина художника. 1906 рік