Українські наспіви линуть світом

Урок 21. Українські наспіви линуть світом Мета: • навчальна: вчити учнів уважно слухати музичні твори вміти характеризувати їх; взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів ; - виконання пісень різного змісту і характеру. - закріплювати набуті знання і вміння учнів. •розвивальна: розвивати предметні та міжпредметні компетентності учнів, збагачувати їхній музичний та загальний кругозір, слуховий досвід, вчити аналізувати музичні твори, визначати національні особливості музики різних народів .• виховна: засобами музичного мистецтва здійснювати полікультурне виховання учнів, формувати поважне ставлення до культур інших народів. Музичний матеріал: веснянка «Вийди, вийди, Іванку»; Петро Чайковський, Перший концерт для фортепіано з оркестром (фінал); Людвиг ван Бетховен, Варіації на українські теми .«Вийди, вийди, Іванку» у. н. п. (розучування) Елемент інтеграції: Ю. Чумак. Веснянки Основні поняття: Веснянки, концерт Тип уроку: урок поглиблення теми Обладнання: музичний інструмент, ноти, фонохрестоматія, програвач, ілюстрації, портрети композиторів, підручники. ХІД УРОКУ 1 слайд. Учні входять до класу під музичний супровід («Вийди, вийди, Іванку»). 1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Музичне вітання. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. (Тема семестру та тема уроку записані на дошці) 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА Актуалізація опорних знань Які країни ми відвідали на минулому уроці? З танцями яких народів ми познайомились? МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 2 слайд. Під час подорожей різними країнами Європи складно не помітити, що кожен народ має свої національні фольклорні здобутки. Та в музичному мистецтві різних народів можна знайти спільні й відмінні ознаки. Зокрема, виникнення та побутування українського фольклору мають єдину основу з фольклором інших слов’янських народів. Тому сьогодні ми залишимося вдома. Однак сумувати нам не доведеться, адже ми зустрінемо гостей з інших країн. Здавна в Україні побутує фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян. Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно-обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського. Розповідь про традиції зустрічі весни Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік. З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок: Благослови, мати, Весну закликати! Весну закликати, Зиму проводжати! Зимочка в возочку, Літечко в човночку! Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави. Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну. Пташок викликаю З теплого краю: - Летіть, соловейки, На нашу земельку, Спішіть, ластівоньки, Пасти корівоньки! Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – «коли щука хвостом розіб’є лід». У піснях висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати». 3. слайд. У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму. • Пригадайте, як називаються пісні, що пов’язані з чудовим святом запрошенням весни. Елемент інтеграції: Ю. Чумак. Веснянки Відомості про українські веснянки Скрізь, із різних куточків, лунає музика – це дівчата водять хороводи і співають веснянки. До речі, веснянки – це пісні на честь приходу весни. Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів. У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…). Слухаємо музику Веснянка «Вийди, вийди, Іванку». • Який характер веснянки? • Які особливості її виконання? • Чи сподобалась вам ця веснянка? • Чи з'явилось бажання виконати її? 4. слайд. Багато років тому російський композитор Петро Ілліч Чайковський, перебуваючи в Україні, із захопленням слухав веснянку «Вийди, вийди, Іванку», що її співали сільські дівчата. Пізніше він включив її до свого твору. Ви, напевне, звернули увагу, що мелодія веснянки звучала у почерговому виконанні то фортепіано, то оркестру. Такі твори називаються концертами. Сьогодні цей концерт виконують багато піаністів усього світу.  5.слайд Пригадайте, що означає слово «концерт». Концерт —це великий музичний твір, написаний для солюючого інструменту і оркестру. Слухання. Петро Чайковський, Перший концерт для фортепіано з оркестром (фінал). Саме в заключній частині ( фіналі ) Першого концерту для фортепіано з оркестром і прозвучала мелодія української веснянки «Вийди, вийди, Іванку». В інструментальному викладі вона поступово перетворюється з ліричної на стрімку танцювальну тему завдяки змінам темпу, ритму, динаміки та появі гострих акцентів. Світле, яскраве й радісне звучання створює атмосферу народного свята. Так українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитоСсра і звучить нині не лише в Україні, а й в усьому світі, тому що немає жодного справжнього піаніста, який би не виконував Першого концерту Чайковського. Перший концерт Чайковського — шедевр світової музики і окраса репертуару кращих піаністів світу. Українські мелодії, які звучать в ньому, ніби отримали друге життя, їх тепер знають в усьому світі. • Хто виконує цей твір? • Як звучала веснянка в інструментальному виконанні? • Чи змінився характер звучання пісні? • Як вона звучить у партії фортепіано? А в симфонічному оркестрі? ФІЗКУЛЬТУРНА ХВИЛИНКА 6. слайд Вокально-хорова робота Розспівування Розучування веснянки «Вийди, вийди, Іванку». Відмітити ліричний характер мелодії і її особливості: вона будується на повторенні однієї музичної фрази (що характерно для пісень слов’янських народів), звучить м’яко, але наполегливо, бо це — пісня-закличка. Розучувати і співати веснянку бажано без музичного супроводу. Слідкувати за розподілом дихання у фразах, домагатися плавного, легкого і світлого звучання голосів. Підкреслити дзвінке весняне звучання допоможе акцентування на трикутнику наголосів у кожному такті. Виконання пісні з супроводом, з активним звуко- утворенням і вмілим розподілом дихання. Важливо не сповільнювати рух мелодії, стежити за тим, щоб вона звучала легко і плавно. 7.слайд. Варіації на українські теми писали й німецькі композитори. Відомий митець Людвиг ван Бетховен створив варіації на основі української пісні «Їхав козак за Дунай». Слухання. Людвиг ван Бетховен, Варіації на українські теми. • Який характер музики? • Що можна уявити, слухаючи твір? 8 слайд. ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА Людвіг ван Бетховен зростав у бідній сім'ї. Одного разу, помітивши, з якою увагою і насолодою чотирирічний Людвіг слухає музику, батько почав навчати його грі на фортепіано, а потім і на скрипці. До занять сина він ставився досить суворо, примушуючи його тренуватися цілими днями. Батько Людвіга не дозволяв синові навіть грати з однолітками, щоб він не відволікався від занять. 3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА • До якого жанру народних пісень належить пісня «Вийди, вийди, Іванку»? • Що означає музичний термін «концерт»? • Інтонації якої народної пісні використав композитор у фіналі концерту? • Чи простежуються українські наспіви у творі німецького композитора? • Обери музичний інструмент, який допоможе підкреслити радісне звучання. • Який музичний інструмент «змагається» з оркестром у Першому концерті для фортепіано з оркестром П. Чайковського? АРФА БАЯН ФОРТЕПІАНО ФЛЕЙТА 4 ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Сьогодні ми дізналися, що календарно-обрядові пісні, які століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського. А також з’ясували, що в кожного народу є національна музика з власними особливостями. Також сьогодні на прикладі Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Чайковського ми переконалися , що зарубіжні композитори використовували теми українських народних пісень для створення музичних творів