Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. РУЇНА

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. “Руїна”

Руїна“Руїна” – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і тривав до початку гетьманування І. Мазепи (1657-1687 рр.). Причини Руїни: Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу;Слабкі державні традиції, низький рівень політичної свідомості українців;Інтервенція в Гетьманщину з боку Речі Посполитої, Московського царства, Османської імперії, Кримського ханства.

Гетьманування Івана Виговського1657-1659 Обраний гетьманом у 1657 р. через нездатність 16-річного Юрія Хмельницького самостійно управляти державою.

Через повстання на Гетьманщині М. Пушкаря та Я. Барабаша, яке підтримала Москва обирає курс на зближення з Річчю Посполитою.

Гадяцький трактат 1658 р.* Гетьманщина в складі Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств під назвою “Велике князівство Руське” разом з Польським королівством та ВКЛ входила до Речі Посполитої на рівних правах.* Князівство мало свій суд, казну, монету, військо в 30 тисяч реєстрових козаків, довічне гетьманське управління, але відносини з іноземними державами заборонялися.* Православна віра урівнювалася в правах з католицькою.* Козацтву забезпечувалися давні права та привілеї, але відновлювалися повинності й податки для селян та міщан.

Гадяцький трактат 1658 р.

Польський сейм не ратифікував Гадяцький трактат. Але призвів у 1659 р. до війни Гетьманщини та Московського царства. Вирішальна битва відбулася в червні 1659 р. під Конотопом, де армія І. Виговського завдала поразки московській армії. Розпочалося нове анти гетьманське повстання, І. Виговський зрікся влади і передав булаву Ю. Хмельницькому і виїхав до Польщі.

Гетьманування Юрія Хмельницького1659-1663 Став гетьманом на Переяславській раді в присутності московських військ. Там же підписав Переяславську угоду з Московським царством.

Переяславська угода 1659 р.* Московські війська розташовувалися в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані й мали утримуватися місцевим населенням.* Кандидатура гетьмана узгоджувалася із царем.* Заборонялися дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами.

Згодом Ю. Хмельницький через поразку під Чудновом вимушений був перейти на бік Речі Посполитої та підписати з нею Слободищенський трактат 1660 р. Слободищенський трактат значно обмежував права та свободи Гетьманщини у складі Речі Посполитої.

Підписання Слободищенського трактату перетворило наші землі на арену жорстокої боротьби. Гетьманщина була розділена навпіл: Лівобережна – на боці Московської держави, Правобережна – на боці Речі Посполитої. Частина козаків на Лівобережжіпідняла повстання, відмовиласявизнавати польську владу й обрала нового гетьмана – Якима Сомка. Ю. Хмельницький зрікся булавиі постригся в ченці.

Фактично наші землі поділилися на Правобережну та Лівобережну у 1663

Українські землі в період Руїни: гетьманування П. Тетері та І. Брюховецького

Гетьмани Правобережжя. Був обраний гетьманом після зречення Ю. Хмельницького. В союзі з поляками намагався відвоювати Лівобережжя, але невдало. Під час його правління поляки грабували українські землі. У 1665 р. проти Тетері спалахнуло повстання і він втік до Польщі. Гетьманування Павла Тетері 1663-1665

Гетьманування Петра Дорошенка (Сонце Руїни) 1665-1676 Ставив собі мету об’єднати розрізнені береги Гетьманщини. Створив корпус найманців – сердюків (піхотинців).1667 р. Дорошенко розгромив польське військо, Правобережжя отримало автономію.1667 р. РП та Московське царство підписують Андрусівське перемир’я, щоб завадити посиленню влади гетьмана.

Андрусівське перемир’я 1667 р.1667 р. РП та Московське царство підписують Андрусівське перемир’я, щоб завадити посиленню влади Петра Дорошенка. РП і Московське царство припиняли бойові дії на 13,5 років. Правобережжя визнавалося за РП. Лівобережжя та Київ (взятий в оренду на 2 роки) – під владою Московського царства. Запорозька Січ оголошувалася територією спільного управління РП та Московського царства.

Після укладання Андрусівського перемир’я Доршенко шукає собі нового союзника, яким стає Османська імперія. У 1668 р. Дорошенко здійснює похід на Лівобережжя та об’єднує Гетьманщину.1669 р. Дорошенко укладає угоду з Османською імперією (Корсунські статті) і переходить під протекторат султана. Угода з турецьким султаном призвела до втрати авторитету П. Дорошенка серед населення, адже турки брали ясир. У 1672 р. Османська імперія підписала з РП Бучацький мир, оскільки не мала більше наміру допомагати козакам. За це поляки віддали туркам Поділля. Петро Дорошенко зрікається гетьманства.

Друге гетьманування Ю. Хмельницького 1677-1681 Після зречення П. Дорошенка новим гетьманом стає Ю. Хмельницький (маріонеткою в руках турків).1677 р. Ю. Хмельницький разом із турками здійснює проти лівобережного гетьмана Самойловича перший Чигиринський похід, невдалий.1678 р. відбувся другий Чигиринський похід, гетьманська столиця Самойловича була зруйнована.

Наслідки Чигиринських походів1677-1678 рр. Було зруйновано гетьманську столицю Чигирин. Османська імперія назавжди припинила завойовницькі походи в Україну. Уся влада на Правобережжі від Брацлавщини до Чигирина до 1681 р. перейшла до рук Ю. Хмельницького. Після невдалих походів Османська імперія підписує із Московським царством Бахчисарайський договір 1681 р.

Карта походів турецького війська в період Руїни проти Польщі (1672 р.) та Московії (Чигиринські походи 1677 - 1678 рр.)

Бахчисарайський договір 1681 р. Лівобережжя визнано за Московським царством. На Запорозьку Січ також поширювалася влада Московського царства. Поділля визнавалося за Османською імперією. Упродовж 20 років на території між Дніпром та Бугом було заборонено будівництво нових фортець та укріплень. Після Бахчисарайського мирного договору Ю. Хмельницький був позбавлений влади, згодом його стратили. На Правобережжі козацька держава перестала існувати.

Цифрою 3 на картосхемі позначено території, де за умовами Бахчисарайського договору (1681 р.) впродовж 20 років заборонено будівництво нових фортець і укріплень

Обраний гетьманом на “Чорній раді”у Ніжині. Брюховецький підписав з Москвою Московські статті 1665 р., які обмежували автономію лівобережної Гетьманщини: Вибори гетьмана тільки за згодою царя;Московські залоги розташовуються в найбільших містах;Податки збирали московські посадовці. У 1668 р. був убитий козаками правобережного гетьмана Дорошенка. Гетьмани Лівобережжя. Гетьманування Івана Брюховецького 1663-1668

У 1669 р. Многогрішний підписав Глухівські статті:1. Московські залоги розташовувалися у 5 містах – Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині та Острі.2. Податки збирала козацька старшина.3. Реєстр становив 30 тис. осіб.4. Гетьман міг тримати наймане військо – компанійців (кінноту).5. Гетьманська резиденція – Батурин. У 1672 р. був звинувачений у зовнішніх зносинах з Османською імперією і засланий до Сибіру. Гетьманування Дем’яна Многогрішного 1668-1672

У 1672 р. підписує Конотопські статті: Заборона наймати компанійців. Гетьманові заборонялося підтримувати зовнішні зносини без царської згоди. Гетьман позбавлявся права знімати козацьку старшину з посади без вироку суду. Гетьманування Івана Самойловича 1672-1687

Самойлович брав участь у захисті Чигирина від турків під час Чигиринських походів 1677-1678 рр. У 1678-1679 рр. здійснює “Великий згін” (насильне переселення мешканців Правобережжя на Лівобережжя), щоб помститися Ю. Хмельницькому за Чигиринські походи. Саме після цього “згону” Правобережна Гетьманщина перестає існувати. За його гетьманування з’являються бунчукові товариші (козацька еліта). У 1676 р. після зречення П. Дорошенка І. Самойлович тимчасово об’єднав Гетьманщину. Щоб запобігти посиленню влади І. Самойловича РП та Московське царство у 1686 р. підписують “Вічний мир”.

Вічний мир. Кордон між РП та Московським царством пролягав по Дніпру. Запорожжя та м. Київ відходили до Московського царства. У 1686 р. Київська митрополія підпорядковується Московському патріархату. У 1687 р. Самойлович був відсторонений від влади.

Наслідки Руїни: Розкол Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну. Занепад Правобережної Гетьманщини. Загибель людей внаслідок війни, економічна розруха. Втрата досягнень національно-визвольної війни Б. Хмельницького.

Запорозька Січ за часів Руїни. Під час “Руїни” Запорозьку Січ очолював Іван Сірко, який любив воювати проти турків та татар. Саме із Сірком пов’язують написання листа турецькому султану Магомету IV. Картина “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” І. Рєпін

Слобожанщина. Слобожанщина – історична область. Поселення, що засновували українськими переселенцями, називали “слободами”. На цих землях було сформовано 5 полків: Острозький,Харківський,Сумський,Охтирський, Ізюмський.

Підчинялись полки бєлгородському воєводі, посади гетьмана не було. Переселенці отримували право займанщини (людина могла взяти стільки землі, скільки могла фізично обробити).1765 р. Катерина II видала маніфест про Слобідські полки. Козацькі слобідські полки були ліквідовані.