Тема 16. Українські землі у складі Австроугорської імперії в 2 половині ХІХ ст.

Про матеріал

Матеріал складено стисло , логічно з урахуванням хронології, згідно Програми підготовки до НМТ з історії. Матеріал стане в нагоді учням 11 класу для експрес - підготовки до НМТ.

Перегляд файлу

Тема 16. Українські землі у складі Австро-Угорської імперії у другій половині ХІХ ст.

У 1867 році в Австрійській імперії було прийнято Конституцію, за якою вона перетворювалась на дуалістичну (двоєдину) Австро-Угорську імперію, яку очолював імператор із династії Габсбургів

декларування рівності утвердження парламентаризму

усіх народів імперіії

надання українському руху нового імпульсу

Москвофіли

суспільно-політичний рух,

який виник серед української частини

населення Галичини, Буковини

та Закарпаття

Вони відстоювали питання

національно-культурної та

державно-політичної єдності

з російським народом та самою Росією.

Народовці

відстоювали ідею про те, що українці являються окремим самобутнім слов’янським народом, територія проживання якого розтягається від Кавказу до Карпат. Основне національне питання за яке вони боролися до кінця – це питання мови як способу самовираження народу

ЗАСНУВАЛИ:

1868 р. - Товариство «Просвіта» у Львові

1873 р. - Літературне товариство імені Т. Шевченка (ЛТШ). України, назву змінено у 1892 р.

1892 р.- Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ). З 1897 по 1913 рр. НТШ очолював Михайло Грушевський.

Українофіли

Представники української інтелігенції, які прагнули зберегти і розвивати мову, літературу та культурні особливості українського народу (тоді так званої малороси (в Росії) або русини (в Австрії)).

Юліа́н Романчу́к — довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський та культурно-освітній діяч (педагог, письменник, журналіст, видавець). Член-засновник материнського товариства «Просвіта» (1868) та довголітній його голова (1896—1906), один із засновників НТШ (1873), З 1879 р. виходить тижневик «Батьківщина» за редакцією Ю. Романчука,

Олександр Барвінський — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.

У 1891–1907 роках — посол до австрійського парламенту . З 1880 р. виходить газета «Діло» за редакцією В. Барвінського.

Ю́рій Федько́вич — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини , член « Буковинської трійці», буковинський будитель.

*********

Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних, суспільно – політичний рух за національне і соціальне визволення українців, об’єднання українців в одній державі.

Створення першої української політичної партії - Русько-української радикальної партії (РУРП) в 1890 році.

Партія – найбільш активна та організована частина тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає та захищає її інтереси.

Назва, рік створення

Лідери, програмні положення

Русько-Українська радикальна Партія

(РУРП)

1890 р.

Засновники: І. Франко, М. Павлик.

Програма: демократизація суспільства, усунення експлуатації, утвердження соціалістичних реформ, піднесення самосвідомості українців, автономія України (незалежність на перспективу).

У 1895 р. Юліан Бачинський опублікував брошуру «Ukraina irredenta» («Україна уярмлена»), у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною незалежності.

Українська Національно-демократична партія

(УНДП)

1899 р.

Найчисельніша та найпопулярніша партія національного спрямування.

Засновники: К. Левицький, Ю.Романчук

Програма: виховання почуття єдності з Наддніпрянською Україною; створення єдиної української автономної провінції у складі Австро-Угорщини; соборність і незалежність України.

Українська соціал-демократична партія

(УСДП)

1899 р.

Сповідувала соціалістичні ідеї.

Засновники: М.Ганкевич, С.Вітик.

Програма: досягнення соціалізму мирно: шляхом реформ, захист інтересів робітників, незалежна Україна на перспективу.

*******

«Нова ера» — українсько-австрійсько-польські домовленості кінця ХІХ ст. ( 1890 – 1894 рр.)

Зміст «Нової ери»:

Надання українцям місць в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі.
Відкриття трьох українських гімназій.
Відкриття кафедри української історії (очолив М. Грушевський) у Львівському університеті.
Розширення сфери використання української мови.
Українцям був відкритий доступ до державних посад.
Створення ощадного товариства «Дністер» (1892 р.) для українського населення.
Відкриття кафедри української історії у Львівському університеті, яку очолив М. Грушевський.
Перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на НТШ у 1892 р.
Надання українському фонетичному правопису статусу офіційного.