Українські землі у складі Австрійської імперії в другій половині ХІХ ст. Підготував: Андреєв Данило андрійович. Вчитель Історії Мелітопольської гімназії № 20 ММР ЗО
Номер слайду 2
Номер слайду 3
Кооперативний рух. У 1883 p. Василь Нагірний створив у Львові кооперативне торговельне підприємство «Народна торгівля», яке стало першим споживчим кооперативом у західноукраїнських землях;Активно розвивалась кредитна кооперація;У 1896 р. при страховому товаристві «Дністер» у Львові було відкрито «Товариство взаємного кредиту». Мета: покращення соціально-економічного становища українського селянства;Гасло «Свій до свого по своє!»
Номер слайду 4
Економіка1861 р. - відкриття першої залізниці «Перемишль – Львів»;Будівництво мережі залізниць - прискорило процес руйнування традиційних галузей господарства;
Номер слайду 5
Народовці (українофіли)Виразниками суспільно-політичного руху були течії москвофілів і народовців (українофілів);Народовці були прихильниками ідеї національної згуртованості українців у двох імперіях, виступали за єдність усіх українських земель і розвиток єдиної української літературної мови на народній основі.
Номер слайду 6
Товариство «Просвіта» 1868 р. У 1868 р. народовці заснували у Львові культурно-освітнє товариство «Просвіта»;Основне завдання - поширення письменності, освіти;Утворювались філії «Просвіти» по всій Галичині й Буковині.
Номер слайду 7
Юліан Романчук (1842–1932)Член-засновник «Просвіти»;Депутат Галицького сейму (1883–1895) та австрійського парламенту (1891–1897, 1901–1918). Із 1910 р. – його віце-президент
Номер слайду 8
Літературне товариство ім. Т. Шевченка. Створене у 1873 р. з ініціативи й за матеріальної підтримки діячів наддніпрянської України;У 1892 р. реорганізоване в Наукове товариство ім. Т. Шевченка;Видавали: щоденної газети «Діло» (з 1880 р.), «Записки НТШ», часопис «Правда»;У 1897–1913 рр. очолював М. Грушевський;НТШ – фактично перша українська Академія наук.
Номер слайду 9
Олександр Барвінський (1847–1926)Один з лідерів народовського руху;У 1886 р. започаткував «Руську історичну бібліотеку» – перше серійне видання фахової історичної літератури українською мовою;Розпочав пропагувати термін «Русь-Україна» в історичній літературі.
Номер слайду 10
Юрій Федькович (1834–1888)Буковинський будитель;Перший редактор україномовної газети «Буковина» (почала виходити 1885 р.);Перший збирач фольклорних матеріалів на Буковині й організатор збирання фольклору. Для утвердження української самосвідомості на Буковині Ю. Федькович відіграв не меншу роль, ніж Т. Шевченко для всієї України.
Номер слайду 11
«Нова ера»україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині;Уклали народовці з австрійським урядом;Суть: відмова українських народовців від союзу з москвофілами й підкресленні їхнього лояльного ставлення до імперії Габсбургів узамін на український рух в культурно-освітній, політичній та господарській сферах.
Номер слайду 12
Номер слайду 13
Русько-українську радикальну партію (РУРП)Перша в Україні політичну партію утворена у 1890 р.;Перший голова - Іван Франко;РУРП обстоювала соціальні інтереси українських селян Галичини та захищала національні права українського народу.
Номер слайду 14
Юліан Бачинський (1870-1940) Член РУРП;У 1895 р. вийшов друком твір «Україна ірредента» («Україна уярмлена»);Вперше обґрунтував потребу здобуття політичної незалежності України у брошурі «Україна Irredenta».
Номер слайду 15
Політичні партіїУ 1899 р. утворилася Українська національно-демократична партія (УНДП);У 1899 р. утворилася Українська соціал-демократична партія (УСДП);Вплив на створення партій: поширення європейських політичних ідей і доктрин.
Номер слайду 16
Трудова еміграція. Причини: безземелля, малоземелля (аграрне перенаселення), безробіття, обтяжливі податки, соціальна незахищеність;Емігрували в США, Канади, Бразилії та різні європейські держави;Масовий еміграційний рух до США і Канади розпочався з 1890-х рр.;На межі ХІХ-ХХ ст. зі Сх. Галичини, Пн. Буковини та Закарпаття загалом емігрувало понад 650 тис. осіб (найбільша кількість осіб – 47 % – виїхали до США). Емігранти з Галичини на залізничній станції в м. Квебек (Канада). 90-ті рр. ХІХ ст.