Український народний обряд "Входини"

 

 

 

 

 

 

Танцювальна група колективу виконує хореографічну композицію «Хата моя, біла хата».

 

Молода господиня

Я люблю свою хату,

І подвір’я, й садок,

Де і сонця багато,

І в жару холодок.

Тихо й затишно квіти

Коло хати цвітуть.

І невтомно все літо

Бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне -

Стіни – білі, як сніг,

І віконце привітне,

І дубовий поріг,

І рушник вишиваний,

Рідна стежка і сад.

Всюди добре, а вдома

Краще, краще стократ.

Ось і маємо ми свою хату, нарешті звили своє гніздо.

 

Господар

А для хати вибрали місце щасливе, побудували її вікнами і дверима до сонця, тому вона й світла така, чиста, вибілена.

 

Господиня

Ось набрала води з чотирьох криниць, скроплю долівку, щоб ми і наш рід сльозами не вмивалися, і добро в господу йшло, як з води.

 

             Заходять першими батьки, матері,

  а слідом за ними – родичі, сусіди, куми…

 

I Батько

Доброго здоров’я при новім порозі, у хаті світлій та пригожій. Благословляю хлібом усі вугли вашої хати, вас самих.

 

II Батько

А я господу кроплю свяченою водою на щастя, на здоров’я, на довгий вік.

 

I Мати

Діжу, діти, вам дарую. Діжо наша, діжо, вчиняй хлібину свіжу. Добра хата – хлібом багата. Щоб вам кожен день вівся та хліб ївся.

 

II Мати

Підійдіть, любі мої діточки, до мене ближче. Благословляю вас іконою Божої Матері. Хай три християнські чесноти - Віра, Надія і Любов ніколи вас не полишають.

 

Господар

Дякуємо вас, дорогі батьки, за хліб – сіль, за  допомогу велику, підтримку та благословення. Усіх людей запрошуємо на входини до нової оселі.

 

                                                 (Кланяються)

I Гість

Вітаємо вас із новосіллям! Даруємо букет квіток, щоб мали славних діточок!

 

II Гість

На входини йдемо, миску жита несемо, обсіємо щастям, одвіємо лихо, щоб у новій хаті не сварились – жили тихо.

 

III Гість

Сипимо пшеницю яру, щоб все життя жили у парі.

 

IV Гість

Даруємо миску на господарство і зілля, щоб  у цій хаті справляли весілля.

 

 V Гість

Прийміть від мене цілющої води, щоб у цій хаті не було біди.

                       (Вручає відро з водою і 2 кварти)

 

Пийте воду цілющу, щоб були в здоров’ї, і многая вам блага літа!

 

                            Всі співають «Многая літа».

VI Гість

А тепер, господарі, сідайте на лаву, пошануємо вас на славу.

                   (Піднімають господарів аж до сволока).

Сонячного лету та дужого зросту! Відчули землю ногами, стелю головою,а стіни руками, тепер будете знати, яка у вас хата.

 

Господиня

Дякуємо вас, люди добрі, за добре слово, за пошану. Своя хата – своя правда.

                                           (Кланяється)

Віншую тих, хто глину місив, стіни ложив, дах крив, сволоки кріпив!

 

 

 

VII Гість

Ось ми і пошанували господарів, та чомусь забудькуватими стали. Ось у хаті піч стоїть, стіни добротні, он вікна, двері. Треба й їм честь віддати. Принесли ось баняка, горщика, коцюбу та рогачі. Кланяймося раз до печі, щоб вона варила смачні речі. Кланяймося вдруге до печі, щоб вона добре гріла плечі. А наші господарі, щоб її шанували та з неї здоров’я мали!

 

I Гість

Даруємо фіранки та вшануємо світле віконце, щоб через нього заходило сонце.

 

II Гість

Принесли глину білу, щоб стіни були біленькі, а господарі веселенькі.

 

III Гість

Хата ваша добра, аж гримить, піч мальована, аж пашить, лишень двері щось скриплять, треба їм честь віддать.

  Кланяємося вам, нові двері, щоб до господаревої жінки не ходили кавалери. Пошануємо лави, щоб на них ворогів наших клали.

 

I Дівчина. Яка ж наша хата біла, чиста, світла, красна, на весь світ прекрасна!

 

II Дівчина. Та чогось високі пороги на наші ноги. А до речі відгадай загадку, Оленко: «Куди ідеш – його ногами товчеш»?

 

I Дівчина. Поріг. А я ще знаю, що через поріг не вітаються, через поріг руки не подають. А як будують хату, то під поріг на щастя кладуть підкову. Отож і я кладу.

 

Надя. А я ще знаю що не можна переходити поріг хати однією ногою взутою, а другою босою, бо заміж не вийдеш. Та ще не можна щось давати через поріг, бо сама будеш просити.

 

III дівчина. А скажіть, що це «Поля скляні, а межі дерев’яні.»

Правильно!(Вікно).

А куди молода господиня розвішує рушники?

- На образи.

- На картини.

- На кілочок.

- На сволок.

- На жердку.

- Над вікнами.

- Над дверима.

- Над дзеркалом.

 

III дівчина. А як називається той, що висить біля порогу на кілочку?

I дівчина. Утирач, утиральник, стирок!

III дівчина. Молодець. Правильно.

 

Господар

Щоб завжди до моєї хати приходили гості, збиралася велика дружна родина!

 

                                                  Пісня

                                    Ой, родино – зозулино,

                                    Чого сидиш зажурено,

                                    Ой , родино, не журись

                                    Та й до роду прихились.

 

                                    Варім кашу, родино,

                                    Щоб нам жито родило,

                                    І житечко, і ячмінь,

                                    Щоб зібрався твій і мій.

 

                                    Варім кашу, родино,

                                    Щоб нам жито родило,

                                    І житечко, і овес,

                                    Щоб зібрався рід увесь.

 

Господиня

А тепер примочимо долівку та випробуємо чи міцна. Гей, музики, прошу грати,бо хочеться танцювати.

 

 

              Всі танцюють, приспівуючи «Зібралася громада».

 

• Зібралася громада (2р).

Громада, громада, да – да – да – да

Громада, громада, громада.

• Жінка мужа продала (2р).

Продала, продала да – да – да – да

Продала, продала, продала.

• Та й купила ячменю (2р).

Ячменю, ячменю, да – да – да – да

Ячменю, ячменю, ячменю.

• Та й зварила бражечку (2р).

Бражечку, бражечку, да – да – да – да

Бражечку, бражечку, бражечку.

• Та й зізвала парубків.

Ще й до того мужиків,

Парубків, парубків, да – да – да – да

Парубків, парубків, ще й мужиків.

• Пийте , хлопці, бражечку,

А ви мужі, юшечку,

Юшечку, юшечку, да – да – да – да

Юшечку, юшечку,юшечку.

 

 

Софія. На щастя, на долю, на довгий вік вам у новій оселі!

 

                         Усі співаюсь.

          Ой зелене жито, зелене,

          Хороші гості у мене,

          Зеленеє жито ще й овес –

          Тут зібрався рід наш увесь

 

 

 

 

 

                                                             Обряд записаний народознавцями

                                                              Тальнівщини В. Мициком та

                                                              Н. Романченко

 

 

 

                                2011 рік.