Урок – гра «М’ячик»
Тема. Звук [м], позначення його буквою «м» (ем). Читання прямих складів із вивченими літерами. Велика буква на початку речення.
Мета: ознайомити учнів із звуковим значенням букви «м» (ем), формувати уміння читати прямі склади з буквою «м» (ем); удосконалювати звуковимову і розвивати фонематичний слух, збагачувати словниковий запас учнів, формувати навички монологічного мовлення; виховувати інтерес до рідної мови, дбайливе ставлення до своїх речей.
Обладнання: демонстраційний матеріал – картки із зображенням птахів, тварин; предметні малюнки; роздатковий матеріал: аналогічні предметні малюнки, м’ячик.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Пролунав дзвінок, починаємо урок.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
На спортивному майданчику великої школи учні гралися…Відгадайте, чим?
Б’ють мене старі й малі
І в повітрі, й на землі,
Та від цього не вмираю,
Тільки весело стрибаю. (М’яч)
Повзе вуж у траві – с-с-с-с.
Пролетів жук – ж-ж-ж-ж.
Заспівав комарик – з-з-з-з.
Забриніла бджілка – дж-дж-дж-дж.
Дзюркоче вода у струмочку – дз-дз-дз-дз.
Просимо тишу – ц-ц-ц-ц.
Стебельце – шорстка драбинка,
У серединці – чорна вуглинка,
Пелюстки блискучі, як лак.
Це квітує червоний…мак.
Я цьому дивуюся щоденно,
Татові зізнався малий Славко.
Чом корова їсть траву зелену,
А дає нам біле…молоко.
Мию, мию без жалю,
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну. (Мило)
Стежиною, де лісу буйні шати, трудівничок вертається до хати. Його й не видно від землі, малого, а тягне – більше від себе самого. (Мураха).
(Діти колективно називають звуки, дають їм характеристику, викладають звукові моделі слів – відгадок).
Там на клумбі росте бак.
Ой не так, ой не так –
Там на клумбі росте…мак.
В морі плескається корж.
Все ж не корж, а швидше…морж.
На дивані кіт гурчить.
Ні, не правда, він…мурчить.
В нірку враз сховалась тиша,
Та не тиша, може, …миша.
Дві сестрички невеличкі одягли нові спіднички,
Узялись міцніш за руки – і гулять мерщій на луки.
Біжимо – не доженеш, не сестричок – букву «ем».
Казка – гра.
Жили-були в одному місті голосні (а, о, у, и, і, е), а в іншому – приголосні. Особливо був найдобрішим звук [м]. Запросили приголосні до себе в гості голосних. Сів звук [а] на машину і поїхав, їде й пісеньку співає. А яка в нього пісенька? (А-а-а).
Радісно зустрів його звук [м], привітав. Запропонував звук [м] звукові [а] познайомитися з жителями міста Приголосних. Сіли вони вдвох на машину, їдуть і пісеньку співають: «А-а-а-а-м-м-м-м». Під’їхали вони до будиночка, де живуть інші приголосні, привіталися. Сподобалося звукові [а] місто. Але вже вечір і час повертатися додому. Подякував голосний своїм друзям за гостину і запросив їх до себе в місто Голосних.
М’ячик наш кругленький,
Спритний і гарненький.
Я його кидаю, склади вам називаю.
Ви м’яча впіймайте
І слово відгадайте.
(Учитель називає склад (ма-, ми-, ме-, мі-) і кидає учневі м’яч, а він називає слово з цим складом).
ІІІ. Підсумок уроку.
ІV. Рефлексія.