Урок - казкотерапія «Подорож у казку»

Казкотерапія- навчить дітей отримувати задоволення від процесу творчості. Саме через творчість і казку дитина найлегше засвоює життєві уроки і загальнолюдські цінності, вчиться бути справжнім творцем свого життя. На заняттях з казкотерапії дитина, створюючи казки (або їх продовження), пізнає себе і світ навколо. Всі заняття - ігрові, так як гра - це основна діяльність дитини, в якому він спочатку емоційно, а потім інтелектуально освоює систему людських відносин.

Тема заняття «Подорож у казку»

Мета:

1. Збагачення знань та розуміння емоцій страху за рахунок усвідомлення того, що  страх може бути результатом незнання.
2. Вчити розрізняти і розуміти емоції радості і страху і їх експресивні прояви.
3. Ознайомити дітей з новою літерою С, її алфавітною назвою, звуками [с]-[с’], продовжувати вчити дітей виконувати звуковий аналіз слів, добирати слова із заданим звуком.
4. Розвивати мовлення і формувати уявлення про школу  через створення паралельної казкової навчально-пізнавальної реальності в уяві старших дошкільників.
5. Розвивати творчість, мислення, художні навички.
6. Виховувати почуття дружби, бажання допомагати, інтерес до шкільного життя.

Хід заняття

Діти граються, дзвенить дзвіночок (діти підходять вихователя).

Вихователь:

Дзвіночок весело лунає

І усіх-усіх вітає.

Вихователь: Закрийте, будь ласка очі. Хто почує своє ім’я, відкриває очі і сідає на будь-яку хмаринку (подушку). А тепер візьмемося за руки і скажемо «доброго ранку!».

Вихователь: Діти, ви любите казки? Я приготувала для вас дуже цікаву казку. Ви хочете дізнатися, що це за казка? А потрапити до неї нам допоможуть чарівні квіточки. Виберіть собі, будь ласка, кожний по квіточці, яка вам найбільше сподобалась. Бережіть її, щоб потім вона допомогла нам повернутися назад. Всі вибрали? А зараз покладіть на квіточку праву долоньку, закрийте очі і продумайте про те, якими ви школярами будете. Як ви будете вчитися, що будете робити, як себе поводити. Хто готовий, відкрийте очі.

Ось ми з вами і потрапили у казку (казковий ліс) і зараз послухаємо казкову історію, яка називається «Смішні страхи» (читання казки Марини Панфілової).

Запитання:

1. Яким настроєм проникнута казка? Чому ви так думаєте?
2. У чому особливості дня 1 вересня? Як це позначилось на поведінці героїв і навіть об’єктів неживої природи (Сонечко підганяло. Підганяв тепленький вітерець).
3. У чому полягає радість кожного героя?
4. У кого з героїв казки відрізнявся настрій? Чому? Як ви здогадалися?
5. Хто пам’ятає назву казки? Як ви гадаєте, чому автор дав саме таку назву?Який сміх був у героїв казки?
6. А у вас бувають страхи? Які вони у вас?
7. Про що говорили звірята учителю на першому уроці?
8. Опишіть і покажіть зайчика, яким він спочатку був і яким став. Що йому доручив учитель Їжак.
9. Які кольори зустрічаються в казці?

Дидактична вправа «Відпусти свій страх»

Вихователь:

Дзвіночок весело лунає

До цікавих завдань нас закликає.

Вихователь:

• Як називається казка?
• Який перший звук ви чуєте у них словах?
• На що схожа літера С.
• Знайдіть, будь ласка, предмети у нашій групі, назви яких починаються із звіку [с].
• Намалюйте в повітрі цю літеру.
• А зараз я пропоную вам утворити з кола літеру С (дітям даються на вибір варена картопля, яблуко, цибуля, сир, печиво вівсяне, нитки тощо).
•  Молодці, гарно впорались із завданням.
• Нас кишеньки чарівні чекають

      Для нас завдання цікаві мають.

(Діти достають із кишеньок-несподіванок різноманітні картинки)

Вихователь:

Картинки чарівні з’явились у нас,

Пограти із ними настав уже час

Швиденько картинки і фішки беріть

Та звуковий аналіз слів-назв проведіть.

Вихователь: виберіть картинки, у назвах яких є звуки [с], [с’]. які ми з вами молодці! Як ви думаєте, ми зможемо бути учнями «Лісової школи».

Вихователь:

Дзвіночок весело лунає

В казку знову нас повертає.

Вихователь: сідайте зручніше, заплющить оченята і уявіть, як за помахом чарівної палички, ми опинилися з вами на уроці в лісовій школі. Прислухайтеся, як тихо (Пауза). Відчуйте подих свіжого вітерцю на своїх щічках. На повні груди вдихніть аромати лісу. Погляньте навколо. Кого ви можете тут зустріти? Ви можете ще деякий час побути на уроці та подружитися з її учнями, а коли будете готові повернутися назад – розплющуйте очі.

• Чи сподобалася вам наша подорож?
• А як ви думаєте: у нашій уяві ми побачили одну й ту саму школу? Чи різні?
• Так, діти, кожний із нас уявив свою казку, тож образ її у кожного буде свій. А зараз настав час намалювати казку, яку ми уявили. Малюнки наші будуть однакові чи різні? Так, зовсім різні.
• Ви можете сміливо зображувати все те, що вам намалювала ваша фантазія, уява.

(Діти малюють під музику. Розглядають та розповідають, що вони намалювали. По можливості розповіді записуються на зворотній стороні малюнку)

Вихователь: вам подобаються наші малюнки?

Ось подорож наша добігла кінця,

І посмішка в діток не сходить з лиця.

Ви, друзі, швиденько мені розкажіть,

Сподобалась вам у цю казку ходить.

• Своєю радістю ми з вами завжди ділимося з нашими батьками, тож давайте і наші малюнки покажемо  їм, а ще обов’язково розповімо їм про нашу цікаву подорож до лісової школи.
• А зараз візьміть кожний свою квіточку, закрийте очі, прикладіть її до свого сердечка і подумайте про те, які знання візьме кожний із вас з цієї казкової історії. Хай цей досвід допоможе вам у житті. Хто готовий, відкрийте очі.

Вихователь: ось ми з вами і повернулися із казкової подорожі. Квіти, які у вас в руках давайте ми приклеїмо на ось цю чарівну лісову галявину. Подивіться, яка красива вийшла галявинка. Квіточки на ній різні, як і ми з вами різні. Але знаходяться вони на одній галявині, як і ми з вами в одній групі. Продивіться, квіточки між собою різні, але дружні. Так і я сподіваюсь, що ми будемо дружні між собою.

Дзвіночок весело лунає,

Нас на прогулянку закликає.

Додатки

Додаток 1

Казка «Смішні страхи»

Настало перше вересня. Кожному учневі зрозуміло - в цей день дружно йдемо в школу! А для першокласників - це особливий день: день знайомства зі школою, з учителем, з класом.

Сонечко посміхалося нашим першокласникам, ще теплий вітерець підганяв їх у дорозі. Акуратні, гарні, з цими портфелями і з яскравим букетом квітів наближалися вони до Лісовій школі.

Біля школи учнів зустрічав вчитель Їжак. Він уважно розглядав кожного учня і щиро посміхався. Букет йому дуже сподобався, Їжак оцінив старання хлопців. «Спасибі!» - промовив учитель, і його очі засвітилися веселими вогниками.

Сорока гучно вітала учнів дзвінком, який луною рознісся по всьому лісі.
- Прошу всіх пройти в клас і вибрати парту, де вам буде зручно вчитися! - урочисто мовив Їжак.

Першокласники обережно рушили за вчителем, але, побачивши світлий клас, огляділися, і сміливо знайшли собі відповідне місце.

- На першому уроці сьогодні ми будемо знайомитися, - спокійно мовив Їжак.

- Ви розкажете, як вас звуть,чим любите займатися.

Кожен з учнів розповідав про свої улюблені ігри, мультики, книги і навіть про улюблені солодощі. Тільки Зайченя нічого не розповідав. Він стиснувся в грудочку і сховався за парту так, що визирали одні тремтячі вушка. Їжак не відразу звернувся до нього, почекав, поки всі учні висловляться.

- А як тебе звуть? І чим ти любиш займатися? - пролунало над заячим вушком.
- Я? Не-не-не знаю! - тремтячим голосом прошепотів Зайченя.

- Хто тебе так налякав? - захвилювався Вчитель.

- Бра-братик... - відповів Зайченя, - він сказав, що в школі мене провчать як слід та ще будуть карати хворостинками.

Усі першокласники розсміялися.

- А що ще розповідав твій братик про школу? - продовжував запитувати Їжак.
- Він казав... - вже сміливіше виголосив Зайчик, - що у вас дуже гострі голки і що неслухняних учнів ви боляче ними колете.

Їжак, всі учні і навіть сам Зайченя дружно сміялися.

- Так, твій братик - фантазер! - з посмішкою сказав вчитель Їжак. - Напевно, йому не хотілося відпускати тебе в школу, тому що ні з ким буде грати. Ось він і
придумав ці страшилки.

- Напевно... - вже спокійно відповідав Зайченя, - ще він образився на мене за те, що я навчився краще його стрибати і бігати.

А ти любиш бігати і стрибати? - уточнив учитель.

- Дуже - радісно відповів Зайченя.

- Дуже добре! Отже, ти будеш на фізкультурі кращим учнем! А на перерві допомагатимеш організовувати рухливі ігри для відпочинку.

Після цих слів пролунав дзвінок з уроку, і Їжак запросив хлопців в коридор відпочити.
Першокласники з посмішкою виходили з класу, а Зайченя впевнено крокував попереду всіх. (Марина Панфілова)

Додаток 2

Для інформації вихователю

Мультимодальна арт-педагогіка – інноваційна освітня технологія гармонізації особистісного розвитку дітей у контексті системи «Я – соціум – природа – культура» через сприйняття творів мистецтва та власної спонтанної художньої  творчості малюків.

Мультимодальний підхід передбачає синкретичне поєднання різних видів мистецтва: літературного, театрального, музичного, образотворчого.

Наскрізна домінантна лінія у мультимодальній арт-педагогіці – казкотерапія (збірка психокорекцій них казок російського казкотерапевта Марини Панфілової)

Створення казкової навчально-пізнавальної реальності сприяє:

• Налагоджуються тісні зв’язки між двома паралельними реальностями – казково-фантастичною та справжньою.
• Здійснюється корекційно-виховний вплив на дитину (її цінності, прагнення, потреби, інтереси).
• Дітьми легко рефлексуються вчинки, усвідомлюються причини власних переживань через казкові образи лісових школярів.
• Відбувається пізнання сутності, закономірності та правила успішного шкільного життя, «програвання» різних його аспектів (правила поведінки на уроках та перервах, різні ситуації, як-от списування, підказування тощо).
• Забезпечується комфортного, гармонійного входження дитини у новий етап свого життя – початок шкільного навчання.

Відмінності арт-педагогічних занять

від традиційних художніх і образотворчих

1. Наявність особливої «чарівної» атмосфери, в якій здійснюються мрії, фантазії, реалізуються задатки і здібності.
2. Перевтілення у фантастичні образи і «приміряння» на себе різних рис і можливостей.
3. Розширення меж казкового світу шляхом придумування сценаріїв подальшого розвитку подій.
4. Побудова питань з огляду на емоційне і чуттєве сприйняття дітей (не зміст твору важливий сам по собі, а почуття дітей, які були при цьому).
5. Використання медитативних вправ, що налаштовують дітей на читання казки, узагальнення і відтворення в пам’яті почутого.
6. Відсутність словесного оцінювання малюнків і заданого зразка для наслідування.
7. Малюнки, які створюються після слухання казки, не просто – відображення героїв і подій у казці, а передача настрою, відчуттів, емоційних проявів – психологічна репродукція твору.

Етапи роботи із казками

I етап – когнітивний. Вихователь пропонує дітям послухати історію, яка сталася в одній із шкіл великого міста (містечка). Таким чином педагог прокладає «перші ниточки» проекційних зв’язків з майбутньою паралельною казковою навчально-пізнавальною реальністю.

II етап – рефлексивний. Вихователь з дітьми обговорюють враження від казки: чи сподобалася, що саме припало до душі, чому.

III етап – візуалізаційний. Вихователь запитує у дітей, чи хотіли б побачити таку саму Лісову школу і запропонувати вирушити у незвичайну подорож до чарівного лісу – на його чарівну галявину, де й розміщена Лісова школа. Мета етапу – закріпити проекційні зв’язки з паралельною казковою навчально-пізнавальною реальністю, що почали формуватися під час першого етапу. Медитація «У чарівному лісі»

IV етап – художньо-творчий. Вихователь забезпечує умови, за яких продовжиться час перебування дитини у створеній реальності. Діти не просто слухають казку – вони проживають її справжнім життям. І нехай події, що відбуваються у казці, вигадані, проте емоції та почуття, що їх відчуває дитина, цілком реальні.

V етап – заключно-рефлексивний. Підбиваються підсумки  заняття, діти і дорослі діляться враженнями, домовляються про наступну подорож.

Ігра «Водим, водим, хоровод»:

Водим, водим хоровод,

А тепер наоборот

1,2,3,4 - дружно все ... присели (попрыгали, похлопали, покружились, прокукарекали)

1

- Раз, два, три, чотири, п'ять -

 Ви хочете пограти?

Називається гра "Розминка театральна".

(Предложите дітям взяти платки.)

Ключі до інтерпретації малюнків

1. Колірна гама. Яскраві, життєрадісні тони свідчать про благополучний емоційний стан дитини, позитивне налаштування на шкільне навчання; темні тони можуть свідчити про пригнічений настрій, страх перед школою.
2. Загальне розташування малюнка на аркуші та фігури автора зокрема. Розташування фігури автора ближче до верхнього краю аркуша трактують як незадоволення своїм становищем у колективі або недостатністю визнання з боку навколишніх. Розташування фігури автора в нижній частині аркуша можна трактувати як невпевненість у собі, низьку самооцінку. Під час інтерпретації проективних малюнків потрібно враховувати і деякі вікові особливості маленьких художників, які можуть не використовувати перспективу при зображенні, тож якщо всі звірята вишикувалися в один ряд унизу аркуша, і наш автор разом з усіма – то навряд чи варто констатувати занижену самооцінку.
3. Розмір зображених фігур і предметів та їх співвідношення між собою. Цей показник теж вказує на рівень самооцінки дитини, що проявляється у дотриманні пропорцій у співвідношенні «дорослі – діти», «дерева – діти», «будівля – діти». Таким чином порушення природних пропорцій у бік збільшення розміру автора можна трактувати як завищену самооцінку.
4. Контури фігур. Звертайте увагу на наявність або відсутність виступів (зокрема щитів, панцирів, голок), промальовування і затемнення ліній, що є свідченням захисту від оточення або агресивних почуттів. Слабкий натиск, розірваність ліній чи наявність обведень може вказувати на тривожність, а дуже сильний – про напруженість, у той час як стабільність натиску свідчить про емоційну та психічну рівновагу.
5. Зображення очей, вух, рота тощо. Відсутність очей у звірят свідчить про небажання приймати інформацію, а великі очі з детально промальованою райдужкою – про наявність страхів. Зображення вух (особливо великих і детально промальованих) говорить про зацікавленість в інформації, і нерідко це стосується думки людей про себе. Відкритий, заштрихований рот вказує на легкість виникнення страхів, а зуби можуть бути ознакою вербальної агресії.
6. Характер взаємин і взаємодії персонажів. Велика кількість персонажів, які разом граються, навчаються, та відсутність  розподільних  ліній між ними свідчить про готовність до підтримання позитивних взаємин з майбутніми однокласниками (у протилежному випадку можна говорити про труднощі у побудові контактів з іншими дітьми). Також варто звернути увагу на розміщення фігури вчителя й учня відносно одна одної, чи немає протиставлення між ними.
7. Зображення навчальної діяльності та шкільних речей. Наявність таких зображень підтверджує сформованість позиції школяра та навчально-пізнавальної мотивації, стійке бажання пізнавати навколишній світ.