Завдяки наявності великої кількості стилів ландшафтного дизайну, величезної кількості квітучих рослин, появи нових варіантів оформлення клумб, сьогодні можна створювати різні види квітників. Їх варіативність стримується тільки об’єктивними умовами (видом ґрунтів, кліматом, розмірами ділянки, матеріальними можливостями його господаря, освітленості місцевості). Але з художнього боку обмежень ніяких не існує.
Що таке квітник? Це обмежена площа землі, на якій провадиться посадка декоративних рослин. На ньому, в принципі, можна вирощувати, що завгодно. Будь-яка композиція з декоративних трав і квітів на окресленій території буде вважатися квітником. Він може бути за розміром великим і дрібним, за формою строгим класичним, за насиченістю святковим і сезонним. Комбінуючи різні рослини можна створювати різні за характером клумби, рабатки, міксбордери. Але всі вони будуть вважатися квітниками.
Клумби. Це класичні квітники. У них є чітка геометрична форма (кругла, квадратна, овальна, трикутна) і плоска поверхня. Подібні квітники розрізняються за стилем, за щільністю висадки рослин. Є строкаті, одноколірні клумби, гармонійні і контрастні, різні за підбором рослин. З цієї точки зору фахівці розрізняють такі типи клумб.
РАБАТКАРабатка – квітник у вигляді вузької смуги вздовж алеї, доріжки. Створюється багаторядною посадкою одного або декількох видів однорічних рослин. Ширина їх зазвичай не перевищує 1—1,5 м і лише у рідкісних випадках (при великій довжині) досягає двох і навіть трьох метрів. Довжина рабатки повинна бути не менше трьох величин ширини. Рабатки розміщують на якому-небудь фоні або, частіше за все, вздовж доріжок – як з однієї, так і з двох сторін. Рабатки можуть бути одно високими, коли рослини мають однакову висоту, односторонніми, коли високі рослини розташовують на задньому плані, а низькі – на передньому, або двосторонніми, що розраховані на огляд з обох сторін. У цьому випадку високі рослини розташовуються у центрі, а низькі – по краях [5, 28]. Рабатки – квітники у вигляді вузької смуги шириною 0,6-3 м, які влаштовують вздовж доріжок і фасадів будинків, навколо басейнів, пам’ятників і партерів. Рабатки можуть бути одно- та багатоярусними, одно- та двобічними, одно- та багатоколірними з чергуванням однакових кольорів через певні інтервали. Довжина рабаток може бути від 3-5 до кількох десятків метрів. Створювати дуже довгі рабатки недоцільно. Якщо рабатка дуже довга, то через кожні 15-20, 20-30 м у ній влаштовують розриви для вільного проходу.
Види рабаток. Односторонні використовуються для поділу широких алей або під’їзних шляхів. Всередині них висаджуються однакові по висоті рослини або роблять посадку великих квітів всередині рабатки, а по краях розміщують почвопокривні рослини. Двосторонні мають привабливе оформлення тільки з одного боку. Їх найчастіше створюють вздовж парканів. На задньому плані ближче до огорожі висаджуються найвищі рослини, потім формуються яруси на пониження. Саме тому у односторонньої рабатки є ще одна назва «багатоярусна».
При доборі рослин для влаштування рабаток необхідно дотримуватись принципів:для влаштування рабаток використовують одно-, дво- та багаторічники;найдекоративнішими є рабатки з однакових за висотою рослин, не більше 2-3 кольорів;у залежності від забарвлення у двосторонніх рабатках рослини висаджуються у наступних сполученнях: білі з червоним, сині з жовтим, сині з оранжевим, фіолетові з жовтим [19].найвищі рослини не повинні переважати по висоті ширину односторонніх рабаток та 2/3 ширини двосторонніх. Середня ж висота рослин повинна складати приблизно від 1/4 до 1/2 ширини рабатки [5].при великих довжинах через певний інтервал вводяться низькорослі кущі, скульптури, декоративні вази і т.п. від меж мощення рабатки відокремлюються полосою газону шириною не менше 0,5 м. для рабаток поряд з дорогами використовують більш ніжні види квітів (з дрібнішими квітами).для рабаток, призначених для огляду із значної відстані, висаджують пишно квітучі багаторічники, з пишними квітами, при чому рослини висаджують густо. поверхня рабатки завжди рівна. Дуже ефектними є мозаїчні рабатки. Для влаштування рабаток можуть бути використані різні мотиви декоративно-ужиткового мистецтва, наприклад, чергування яскравих поперечних смуг, орнамент національної вишивки.
РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ САДИВНОГО ТА ДОДАТКОВИХ МАТЕРІАЛІВДля розрахунку необхідної кількості садивного матеріалу необхідно:1. Визначити площу, яку займає кожен окремий вид рослин на квітнику (площу по виду). Для цього на міліметрівці рахуємо скільки клітинок 0,5 Х 0,5 см займає вид. Потім робимо перерахунок на площу по масштабу. Наприклад, при масштабі 1:20 площа клітинки 0,5 Х 0,5 см буде 0,01 м2. Тоді, якщо рослина займає, допустимо, 250 зазначених клітинок, площа її на квітнику складатиме 250 Х 0,01=2,5 м2. Аналогічно, при масштабі 1:25 клітинка матиме площу 0,016 м2; М 1:50 – 0,063 м2; М 1:100 – 0,25 м2.2. Розраховуємо площу живлення однієї рослини. Наприклад, схема посадки агератума мексиканського 15 Х 15 см, тоді площа живлення однієї рослини 0,15 м Х 0,15 м=0,0225 м2.3. Розраховуємо необхідну кількість садивного матеріалу: для цього загальну площу по виду на квітнику ділимо на площу живлення однієї рослини (або множимо на нормативну кількість рослин на 1 м2, яка для агератума при схемі посадки 15 Х 15 буде 45 рослин на 1 м2): 2,5м2 / 0,0225 м2=111,11 ≈ 112 шт. або 2,5м2 Х 45 шт. = 112 шт.
РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ САДИВНОГО ТА ДОДАТКОВИХ МАТЕРІАЛІВ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Витрати крихти або гальки на 1м2 площі при рекомендованому шарі насипання. Галька, крихта, відсипка. Фракція, мм. Насипна вага, кг/м3 Рекомендований шар, см. Об’єм м3 Витрата на 1 м2, кг. Крихта, будь-яка відсипка4-81 5002,50,0337,56-91 5002,50,0333,758-121 5003,00,0345,009-121 5003,00,0345,00 Галька онікс, мармур4-817 502,50,0343,7510-2017 503,50,0461,2515-3016505,00,0582,57-151 5003,00,0345,0012-161 5003,50,0452,5015-251 5004,50,0567,5040-601 5009,00,09135,0 Щебінь скляний4-81 3502,50,0333,75
Весна: 1 – фіалка Вітрокка (біла); 2 – фіалка Вітрокка (жовта); 3 – фіалка Вітрокка (фіалкова); 4 – газон. Літо: 1 – цинерарія приморська, 2 – бегонія вічноквітуча (червона); 3 – колеус темно-пурпуровий; 4 – газон.123421 – цинерарія приморська; 2 – агератум мексиканський (блакитний); 3 – шавлія блискуча; 4 – чорнобривців розлогі (жовті)
Бордюрсуцільні смуги низькорослих рослин, що висаджуються для облямівки. Створюють їх для виділення яких-небудь меж (доріжок, зон саду та ін). Для цього підходять подушкоподібні або сланкі, обов'язково компактні рослини (вербена, братки, очітки, чорнобривці та ін), що поєднуються між собою при розростанні.
Створення бордюру. Великі квіти і рослини висаджуються виключно в ряд, а не групою (винятки становлять лише ті рослини, які тільки в сусідстві один з одним допомагають створювати красиві щільні плями). Рослини середнього зросту можна висаджувати парами. Низькорослі, ті, що виростаючи, досягають у висоту не більше 15 см, важливо висаджувати тісно один до одного, групами, щоб вони, після того, як розростуться, змогли сформувати одну безперервну лінію. Найпростіше для створення бордюру використовувати один вид рослин, складніше скомпонувати між собою три, п’ять рослин. Тут потрібно враховувати і колір, і форму, і навіть їх текстуру. У такій ситуації спочатку рекомендують посадити рослини, які будуть створювати яскраві акцентні плями, рухатися при цьому потрібно зверху вниз: спочатку великі, потім середні, потім низькорослі. Краще заздалегідь на аркуші паперу скласти план або схему посадки, і вже потім суворо дотримуватися її.