Урок 14. Тема «Суспільний, політичний устрій та господарське життя Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.»

 

 

 

 

м. Кролевець Сумська область

ПІДГОТУВАЛА РАДЧЕНКО І.Ю.

 

 

 

 

 

 

Урок 14.

Тема: Суспільний, політичний устрій та господарське життя Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Мета: визначити особливості суспільного та політичного устрою Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.;  показати якими були особливості становища представників різних верств населення;  сутність феодальних відносин на Русі;  стан розвитку господарства і торгівлі; розвивати вміння поєднувати інформацію з різних джерел для отримання нових знань, виховувати повагу до історичного минулого.

Основні поняття та терміни: «централізована монархія», «князівська рада», «домен», «уділ», «соціальна верства», «сюзерен», «гривна», «віче», «вотчина», «помістя».

Структура уроку.

І. Підготовка до уроку.

ІІ. Міні – тести

1.Святополка Окаянного у його боротьбі за престол батька підтримав: А) польський король Б) король Чехії В) візантійський імператор	А
2.Битва з печенігами під Києвом у 1036 р. завершилася тим, що: А) Ярослав Мудрий переміг печенігів і звільнив Русь від їхніх нападів; Б) Ярослав Мудрий зазнав поразки. Печеніги пограбували Київ; В) Ярослав Мудрий домігся миру, виплативши печенігам данину.	А
3.Поставте події у хронологічній послідовності: А.Хрещення Володимира                          Б.Іларіон стає митрополитом Київської Русі  В.Будівництво Софіївського собору       Г. Шлюб Володимира з візантійською принцесою Анною   А. Б. В. Г. 1.         2.         3.         4.	А. Б. В. Г. 1.         2.         3.         4.
4.Встановіть відповідність між подіями та роками: 1. 1015 р.                           А. Битва на р. Альті  між                                            Ярославом та Святополком 2.1019 р.                            Б. Смерть Мстислава 3. 1026 р.                           В. Запровадження християнства 4. 1036 р.                           Г. Помер Володимир Великий                                          Д. Ярослав та Мстислав уклали угоду                                              про поділ земель       А. Б. В. Г. Д. 1.           2.           3.           4.	А. Б. В. Г. Д. 1.           2.           3.           4.
5.Що було спільним у зовнішній політиці Володимира Великого і Ярослава Мудрого? А походи на Константинополь Б боротьба за Червенські міста В запрошення місіонерів із Риму Г відсіч агресії варягів	Б
6.Доньці якого київського князя писав такого листа Папа Римський Миколай ІІ: «Слава про ваші чесноти, прекрасна діво, дійшла до наших вух, і з великою радістю чуємо ми, що ви виконуєте в цій дуже християнській державі [Франції] свої королівські обов’язки з похвальним завзяттям і чудовим розумом»? А Святослава Б Володимира Великого В Ярослава Мудрого Г Володимира Мономаха	В

ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.

ІV. Учитель проходить по класу та дивиться виконання  опорного конспекту № 10 та вказує, що в учнів є час для заповнення опорного конспекту до уроку узагальнення.

V. З учнями проводиться гра «Історичний ланцюжок».

Учні становляться в один довгий ланцюжок. Вони становляться один за одним і кладуть руки на плече попереднього учня. Учитель швидко задає питання. Перший учень дає відповідь, якщо не дає, то виходить з ланцюжка, а відповідь надає другий учень. Гра триває до тих пір, поки не пройде весь ланцюжок. Якщо на одне і теж питання не відповіли учні, то питання знімається.

Питання:

1. Роки правління Ярослава Мудрого на Київському престолі.
2. Батько Ярослава.
3. Мати Ярослава.
4. Де князював вперше.
5. В якому місті його застала звістка про смерть батька.
6. Куди втік Ярослав відразу після смерті батька.
7. Які воїни допомогли йому завоювати Київський стіл.
8. Які брати Ярослава Мудрого загинули у міжусобній війні.
9. Якого брата переміг Ярослав Мудрий у міжусобній війні.
10.  Хто допомагав Святополку у його боротьбі за Київський престол.
11. У якому році відбулася битва біля Любеча
12. У якому році Святополк знову повернув собі Київський престол
13.  У якому році  відбулася битва з військами Святополка на Альті.
14. Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою з яким братом вів війну, але програв
15.  У якому році Ярослав відступив землі на схід від Дніпра, крім Переяславщини брату Мстиславу.
16. В якому році  уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру. отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям.
17. В якому році Ярослав  зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував місто Юріїв (нині — Тарту)
18. У яких роках війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські городи.
19. В якому році заклав місто свого імені Ярослав.
20. В якому році став одноосібним володарем Русі.
21. В якому році розбив і назавжди відкинув від Києва  печенігів. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава»,
22.  В яких роках започаткував укладання першого літописного зводу та першого писаного зводу законів — «Руської правди».
23. З якою дружиною прожив майже все життя.
24.  З якою країни була родом Інгигерда.
25. В якому році здійснив похід на Візантію, який був для нього не успішний.
26.  Дружиною короля якої країни стала донька Анна.
27. За широкі родинні зв’язки Ярослава називали…

     28. Де помер Ярослав Мудрий

     29. Де було захоронено тіло Ярослава Мудрого

30..Як змінив престолонаслідування.

Підводяться підсумки гри.

VІ. Учитель називає тему та мету уроку.

(Розповідь учителя з коментаріями  та співбесідою).

Ми сьогодні будемо говорити про політичний устрій Київської Русі, про суспільний устрій Київської Русі.

1. Висловіть припущення щодо значення цих тер­мінів.

(Учні висловлюють свої думки, учитель вивішує на дошці пояснення термінів)

Прочитайте визначення цих термінів і зробіть висновки

Політичний устрій — організація влади в державі.

Соціальний устрій (структура) — поділ населен­ня на великі групи, які різняться своїми правами й обов’язками.

Держава Київська Русь виникла у IX ст. Наприкінці IX ст. у Києві утвердилась династія норманського походження — Рюриковичі.

У ході вивчення нового матеріалу ми дамо відповідь на питання

1.       Які органи влади сформувались у державі?

2. Які функції вони виконували?

3. На які групи поділялось населення? Чим відрізнявся їхній стан?

4. Які галузі господарства були більш розвинуті?

5. Що вивозили до інших країн руські купці? А що завозили?

 

Наприкінці Х – у першій половині ХІ століття формою державного правління Русі стала централізована монархія.

Учитель: Як ви розумієте вислів – форма державного правління?

(Учні висловлюють свої думки). Учитель вивішує на дошці термін

Фо́рма держа́вного правлі́ння — це спосіб організації верховної влади, який визначає систему її найвищих органів, порядок їх формування і особливості розподілу повноважень між ними, а також взаємовідносини з населенням держави.

Форма правління показує:

яким чином утворюються вищі органи влади в державі,

структуру вищих органів державної влади,

які принципи лежать в основі взаємодії між органами державної влади,

яким чином вибудовуються взаємовідносини між верховною владою і звичайними громадянами держави,

котрою мірою організація державних органів дає можливість забезпечувати права людини

 

Як ви розумієте вислів – централізована монархія?

( Після висловлених думок, учитель пропонує зачитати поняття на с.59

Централізована монархія — форма правління, за якої найвища державна

влада зосереджується в руках однієї особи — монарха, що управляє країною

з одного центру.)

Учитель: Найважливішим елементом державного правління виступала князівська влада. Саме князь був носієм верховної влади, і ним міг бути член родини Рюриковичів. Монархія на Русі існувала в цей час майже повністю у формі одноосібної влади великого київського князя. Лише деякий час після міжусобної боротьби між синами Володимира князь Ярослав спільно правив державою зі своїм братом Мстиславом. Київський князь став повноправним правителем країни, а не першим серед інших князів, як раніше. Князь став носієм державної влади, представником держави на міжнародній арені.

Учитель: Як ви розумієте термін – держава?

(Учні висловлюють свої думки). Учитель вивішує значення терміну на дошку

Держава — це універсальна політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, політичним та публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством та керівництво загально-суспільними правами. (Учитель дає пояснення словам суверенна влада, політичний, публічний характер). (На дошці висить схема «Політичний устрій Київської Русі(Русь – Україна) у кінці Х – у першій половині ХІ ст.)», учитель по ходу розповіді відкриває необхідні комірки схеми)

Князь зосередив у своїх руках законодавчу, виконавчу та військову владу. Він встановлював правові норми, що регулювали різні питання суспільного життя. До обсягу прав князя належали також військові справи. Він був головним воєначальником,вирішував питання оборони країни, брав участь у воєнних кампаніях. Князь забезпечував діяльність усіх органів управління і вважався символом державної стабільності. Влада князя була необмеженою й залежала від його авторитету. Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина, що перебувала у васальній залежності від нього. При князі існувала князівська рада. До її складу входили бояри, старші дружинники, представники міської знаті й вищого духовенства.

(Учні зачитують поняття князівська рада, та витяг з «Повісті минулих літ», с. 60, учні зачитують про повноваження князівської ради, с. 61).

Учитель: Певне місце в системі державного правління посідало віче.

(Учні зачитують поняття віче та його повноваження с. 61).

Запитання.

Деякі вчені називають період, який ми вивчаємо, феодальною демократією. Чому? (Учні висловлюють свої думки)

 

За формою державного устрою Київська держава – це федеративна держава, тому що складалася з князівств, куди «саджалися» сини київського князя чи його родичі, вони мали можливість частину питань вирішувати самостійно, а найважливіші питання вирішувалися центральною владою.

Форма державного режиму – це феодальна демократія ( князівська рада, віче).

Учитель: Як ви розумієте слова – форма державного устрою?

Форма державного устрою —  визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та порядок їх взаємовідно­син між собою і з державою у цілому.

Як ви розумієте слова – форма державного режиму?

(Співбесіда)

Державний режим — це сукупність способів та методів здій­снення державної влади у суспільстві.

 

 

 

 

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (РУСЬ – УКРАЇНА) Кінець Х – перша половина ХІ ст.		Державна форма правління		ЦЕНТРАЛІЗОВАНА МОНАРХІЯ
				Одноосібна влада великого київського князя
				Законодавча влада	Виконавча влада		Судова влада
				Головний воєначальник. Символ державної стабільності
				Дружина – військова підтримка князя, перебувала в  васальній залежності від князя
				Князівська рада (дорадчий орган)		Віче (дорадчий орган)
		Державна форма устрою		Федеративна
		Форма  державного  режиму		Феодальна демократія

 

Учитель: Ви неодноразово чули термін «Феодальний».

Що означає «феод», «феодальний лад».

(Співбесіда)

Фео́д — спадкове земельне володіння, за яке потрібно було нести службу (переважно військову), та інші повинності.

Феодальний лад — це такий лад, коли землевласник дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю.

У східних слов’ян становлення феодального суспільства пройшло декілька етапів. Ми працюємо з вами з пунктом 2, с.61-62 (розділити учнів класу та вказати, які абзаци читати). У процесі роботи з підручником, вам потрібно швидко заповнити таблицю ( таблицю вивісити на дошці, ліва сторона заповнена, ліву заповнюють учні по ходу роботи з підручником, учень, який знайшов відповідь, без підняття руки виходить до дошки і записує у відповідну графу своє твердження)

1. Розклад родоплемінних відносин	- Натуральна повинність селян – общинників на користь родоплемінної знаті - ІХ ст. київський князь із дружиною збирає данину з вільного населення - полюддя
2. Захоплення общинних земель	- Х ст. київські князі привласнили общинні землі - За великим київським князем визнавалося право на верховне володіння всією землею Русі. кінець Х ст. формування доменів князь Володимир передав право управляти землями своїм синам
3. Х – ХІ ст. формування васальних відносин	- земельна власність бояр та православної церкви - право «кормління»
4.Кінець ХІ ст.- вотчина	-  власники вотчини могли передавати своїм нащадкам у спадок володіння
5. ХІІ ст. – помісна форма володіння	- Великий київський князь надавав землі боярам або дружинникам не в повну власність, а за умови несення служби
Верховним сеньйором, або сюзереном, що мав право надавати землю, був великий київський князь. Удільні князі, бояри і дружинники були його васалами. Роздавати землю удільні князі й бояри права не мали.

 

Учитель: тепер ми зможемо з вами заповнити таблиці «Основні верстви населення». З однієї сторони «Кращі люди», «Чорні люди», «Найнижчі прошарки суспільства». На столах у вас таблички з назвами (асистент хаотично роздає ці таблички). Прикріпіть їх на потрібні місця. (Після роботи учнів учитель дає коментарі і якщо потрібно, то вносить корективи». А тепер побачимо, що вони мали і які права мали. ( По ходу розповіді учитель доповнює таблиці, використано матеріали підручника та Інтернет ресурси))

“Кращі люди” Київської Русі
Великий князь	Представник династії Рюриковичів
Духівництво	Поділялося на верхівку ( митрополит, єпископи, архієпископи) і рядових священнослужителів ( ченців )
Удільні князі	Керували землями – князівствами, також належали до династії Рюриковичів
Бояри	Формувалася з родоплемінної знаті і верхівки дружинників, що ставали землевласниками. Поділялися на: “великих” – воєводи, тисяцькі, “менших” – соцькі, десяцькі,дворецькі.
Дружинники	Найближче оточення князя, допомагали йому у всіх справах, за що отримували значну матеріальну допомогу.
Заможні городяни	Купецтво, князі, бояри, княжа адміністрація

 

“Чорні люди” Київської Русі
селянство	Найчисельніша верства населення
смерди	Особисто вільні селяни, мали своє господарство, володіли землею, виконували повинності,сплачували податки
закупи	Селяни, що втратили своє господарство і потрапили в тимчасову залежність до феодала
рядовичі	Смерди, що уклади з феодалом “ряд” – договір про найм або позику – і відповідно до нього працювали в господарстві феодала  та були залежні від них
холопи	Були у повній власності феодала, становище, наближене до рабського
Міські жителі - міщани	Відігравали помітну роль у житті суспільства, були вільними, платили податки і виконували повинності на користь міст
Ремісники, торгівці	Особисто вільні, платили податки і виконували повинності на користь міст

 

Нижчі прошарки суспільства Київської Русі
наймити	Смерди, що розорилися, або міщани, що за певних умов наймалися працювати на феодала
челядь	Різні категорії залежного населення, яке можна було продавати, дарувати або передавати у спадщину.
ізгої	Особи, що випадали зі своєї соціальної групи та втратили з нею зв”зок. Ними могли стати вільні селяни, купці, діти священників і навіть князі. Закон охороняв їхнє життя високим штрафами, оскільки вони залишались осодистол вільними.

 

Оскільки одні групи населення привласнювали собі більшу частину результатів праці інших груп населення, відносини між ними можна назвати антагоністичними (ворожими). Це викликало невдоволення бідних і бажання заможних змінити свою владу шляхом прийняття законів, які б їх захищали.

Запитання:

Які групи населення брали участь в управлінні державою?

Учитель: Тепер ми можемо сказати, чим займалися різні суспільні групи населення. (Робота з п. 3, с. 63-65)

1. Головна галузь господарства.
2. Які рослини вирощували селяни.
3. що використовували для обробітку землі.
4. Які системи землеробства застосовувалися.
5. Для чого слугував млин.
6. Які овочі вирощували слов’яни.
7. Які фрукти споживали
8. Яких тварин розводили.
9. Назвіть найпоширеніші промисли
10. Де було поширене ремесло.
11. Скільки ремесел було поширено в Київській Русі.
12.  Звідки і куди пролягав «Грецький шлях»
13. Назвіть які були ще торгові шляхи
14.  Які товари вивозили купці
15. Які товари завозили із – за кордону
16. Які гроші використовували при розрахунках за товари.
17.  Для чого потрібні гроші.
18.  Як називалися спеціальні місця для торгівлі.

Учитель: Ми з вами у ході вивчення матеріалу дали відповіді на питання, що визначили на початку

1.       Які органи влади сформувались у державі?

2. Які функції вони виконували?

3. На які групи поділялось населення? Чим відрізнявся їхній стан?

4. Які галузі господарства були більш розвинуті?

5. Що вивозили до інших країн руські купці? А що завозили?

 

Підсумок.

Розгадайте ребус

,,,

,,

,,,

Б

,

 

(Землеробство)

 

Домашнє завдання : прочитати § 8, заповнити опорний конспект № 12

 

 

 

 

 

 

Опорний конспект № 12

Політичний устрій. Форма державного правління – Форма державного устрою – Форма політичного режиму – Система державної влади в Київській Русі Великий князь Київської Русі             Спирався на ___________________________   Народне віче

Становлення феодальних відносин. Основні верстви населення. Група населення Чим володіли? Що мали? Наскільки були вільні?                                                                                                   Феодальне землеволодіння   П…………..   В………..

Розвиток господарства.    С/Г                                           Напрямок Напрямок Вирощували         Розводили Овочівництво Садівництво   Промисли________________________________________________ Ремесло__________________________________________________         Торгівля__________________________________________________     Гроші_____________________________________________________

Повсякденне життя різних верств населення. Селянська родина________________________________________   Городяни_________________________________________________   Одяг_____________________________________________   Їжа_______________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Політичний устрій. Форма державного правління – централізована монархія, у формі одноосібної влади великого київського князя Форма державного устрою – федеративна Форма політичного режиму –  феодальна демократія Система державної влади в Київській Русі Великий князь Київської Русі   Керував державою Керував військом Призначав чиновників Брав активну участь у розробці законів і судах Представляв державу на міжнародній  арені Спирався на  Князівську Раду   Народне віче   Могли обговорювали кандидатури на князівський  престол Приймали рішення про укладення мирних договорів, питання війни і миру Приймали рішення про військові походи, формували ополчення Проводили розподіл посад

Становлення феодальних відносин. Основні верстви населення. Група населення Чим володіли? Що мали? Наскільки були вільні? Великий князь  Верховне володіння всією землею Русі  Вільні, «Кращі люди» Духівництво Володіли землею, наданою великим князем Вільні, «Кращі люди» Удільні князі Васал великого князя, володів землею Вільні, «Кращі люди» Бояри Вотчина, передавали землю у спадок Вільні, «Кращі люди» Дружинники Помістя, володіли землею за службу Вільні, «Кращі люди» Заможні городяни Ремісничі майстерні, контролювали торгівлю Вільні, «Кращі люди» смерди Власне господарство, землю Особисто вільні, «Чорні люди» закупи  Не мали нічого Тимчасово залежні, «Чорні люди» рядовичі Не мали нічого Смерди, що уклали з феодалом «ряд», були залежні від нього, «Чорні люди» холопи Не мали нічого Повна особиста залежність від феодала, «Чорні люди» Ремісники, торгівці Майстерні, торговий крам, товар, будинок Вільні, «Чорні люди» наймити Не мали нічого Вільні селяни, або міщани, що наймалися на роботу челядь Не мали нічого Особисто залежні, безправні ізгої Не мали нічого Особисто вільні   Феодальне землеволодіння   Помістя   Вотчина       Землеволодіння, яке надавалося за службу Землеволодіння, яке передавалося у спадок

Розвиток господарства.    С/Г      сільське господарство                                     Напрямок  землеробство Напрямок  скотарство Вирощували жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес, горох. Розводили велику рогату худобу,  свиней, коней, кіз, овець. Займалися також птахівництвом. Овочівництво – садили капусту, огірки, ріпу, часник, цибулю. Садівництво - вирощували вишні, сливи, яблука та груші   Промисли - мисливство, рибальство і бортництво Ремесло – 60 видів, Найбільших успіхів руські майстри досягли в металургійному виробництві та обробці заліза Торгівля - по території Київської Русі  проходило декілька важливих міжнародних торговельних шляхів. «Грецький» шлях («із варягів у греки») поєднував Русь із балтійськими та чорноморськими ринками. «Соляним» шляхом підтримувалися зв’язки з країнами Центральної та Західної Європи. «Залозним» — із країнами Кавказу та Арабського Сходу. Основними товарами, які руські купці вивозили за кордон, були хутро, мед, віск, шкури, ювелірні прикраси, ремісничі вироби, льон, сільськогосподарська продукція. Із Візантії на Русь привозили золото, посуд, шовкові тканини, прикраси, вина, ікони, хрести. Із країн Сходу — прянощі, зброю, тканини, прикраси. Із країн Північної та Західної Європи — напої, зброю, посуд, срібло, вовняні тканини, тонке полотно тощо. Місця для торгівлі - торжища Гроші – власна – гривна, використовувалися арабські, візантійські та західноєвропейські монети.

Повсякденне життя різних верств населення. Селянська родина - 12—15 осіб і вела самостійне господарство. Городяни – заможні в дерев’яних будинках, бідні в напівземлянках Одяг – полотняні сорочки, штани, свита, плащ, кожух, взуття – лапті, черевики, чоботи Їжа – дичина, риба, м’ясо свійських тварин, птиці, пили молоко, робили сир, олія, овочі, пили кисіль, мед, пиво.