Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

УРОК 17 Тема: Утворення Галицько – Волинської держави

Про матеріал
УРОК 17 Тема: Утворення Галицько – Волинської держави Мета: ознайомити учнів з новим етапом української історії - Галицько-Волинською державою, поглибити й систематизувати знання про Галицьке й Волинське князівства, їх об’єднання; розкрити основні напрямки діяльності князя Романа Мстиславича та показати, як його сини боролися за відродження Галицько-Волинської держави; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору. Обладнання: підручник «Історія України» ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 7 клас» Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь. Поняття: «бояри», «опозиція», «регентство», «велика смута», «громадянська війна».
Перегляд файлу

УРОК 17 Тема: Утворення Галицько – Волинської держави

Мета: ознайомити учнів з новим етапом української історії - Галицько-Волинською державою, поглибити й систематизувати знання про Галицьке й Волинське князівства, їх об’єднання; розкрити основні напрямки діяльності князя Романа Мстиславича та показати, як його сини боролися за відродження Галицько-Волинської держави; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору.

Обладнання: підручник  «Історія України» ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 7 клас»

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «бояри», «опозиція», «регентство», «велика смута», «громадянська війна».

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

Тема уроку записана на дошці. Завдання:

1.  Знайдіть у записі теми уроку відомі вам назви.

2.  Поставте запитання до теми уроку. Запишіть їх у зошити. Зачитайте.

Учитель  записує  висловлені  пропозиції  на  дошці,  стежачи  за тим, щоб вони не повторювалися, і зазначає, що дати відповіді на ці питання є завданням уроку.

       Назвіть  відомі  вам  факти  з  історії  Волинського  і  Галицького князівств.

IІІ. Вивчення нового матеріалу 

    Характеристика.

 Особливості цих князівств полягали в тому, що вони мали вдале розташування у недосяжному для кочовиків степу. Волинь  і особливо Галичина були густо заселеним землями, а їхні міста стояли на важливих торговельних шляхах. Крім того, у Галичині містилися великі родовища солі – товару, від якого залежав добробут населення Русі і який мав  величезний попит на ринках Європи.

  Особливістю політичного життя Галицького князівства був великий вплив свавільних, багатих, могутніх бояр на управління.

 

                                                       Князь

                                       

              Галицькі бояри                                               Волинські бояри

 

Походили від місцевої               захоплювали      приходили у складі         земля і князівське

аристократії                          общинні землі           дружини князя -             жалування

                                                                                     правителя

бесіда на запитання.

  1. Як ви думаєте, хто такі бояри і як вони впливали на політичне життя в князівствах?
  2. Як на вашу думку, чому галицькі бояри чинили більший опір князям, ніж волинські? Аргументуйте відповідь.

 

2.Князі Володимирко та Ярослав Осмомисл.

 

 Галичину об’єднав в одне князівство князь, який відзначався хитрістю, безпринципністю щодо засобів політичної боротьби. Він не вагався, порушуючи клятву, якщо цього потребував державний інтерес. А як звали цього князя, ми можемо довідатися, розгадавши ребус

 Обороняв своє князівство на три фронти: проти зазіхань Києва, Угорщини, Польщі.

 А що зробив він для покращення добробуту й зміцнення Гальцького князівства, ви дізнаєтесь з вірша.

(читання вірша) ст.. 179 конспект.

 

Самостійна робота за завданням і запитаннями.

  1. Занотувати досягнення князя Володимира у внутрішньому житті князівства, про які ви дізналися з вірша.
  2. Яка територія Галицького князівства була за Володимира?
  3. Яке місто він зробив своєю столицею?
  4. Якими способами він намагався зміцнити князівство?

Робота з історичним джерелом.

 Зачитати уривок зі «Слова о полку Ігоревім» ст.. 179

Що хотів сказати цими словами автор про князя?

 

На київському престолі утвердився тесть Ярослава – Юрій Долгорукий, але після смерті Ярослава відносини з Києвом погіршилися.

 Ярослав же увійшов до історії як великий будівник великих фортець, міст, церков. Крім того він сприяв розвитку ремесел і торгівлі.

 

3.Утворення Галицько – Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.

Подальше піднесення Галичини та її об’єднання з Волинню були пов’язані з іменем волинського князя, видатного державного діяча й полководця Роман Мстиславич.

Самостійна робота за завданням.

Опрацювати текст підручника, підготувати розповідь за таким планом:

  1. князь Роман Мстиславич
  2. 1199р. – утворення Галицько – Волинської держави
  3. боротьба з боярами
  4. 1203р. – боротьба Романа за Київ
  5. територія Галицько – Волинської держави
  6. походи на Литву та Польщу
  7. відносини з Візантією та Польщею
  8. загибель Романа Мстиславича.

створення Галицько-Волинської держави. Під час розповіді учні заповнюють таблицю «Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславича».

     Отже, від року 1199 розпочато нову сторінку не лише в житті волинського князя – у пам’яті нащадків самодержця всієї Русі, а й в історії українських земель. Адже тим роком дослідники позначають народження Галицько-Волинської держави.

      Столицею об’єднаного князівства Роман обрав Галич, вважаючи за найголовніше завдання подолати опір галицького боярства. До планів Романа Мстиславича належало також поширення влади на решту українських земель.

      Року 1202 відбулася його сутичка із київським князем Рюриком Ростиславичем, унаслідок якої останній зрікся київського столу. Не маючи наміру самому княжити в Києві, Роман посадив там, за припущенням одних дослідників, близького собі Ігоря Ярославича, на думку інших – свого намісника.  Втім, справжнім володарем Київського та й підлеглого йому Переяславського князівства був галицько-волинський князь.

       Ту його владу підтверджують численні походи проти половців, організовані для захисту Переяславщини та Київщини.

       Багато важила для Романа Мстиславича участь у європейських подіях. Так він брав активну участь у міжусобній боротьбі польських князів, а у 1205 р. був втягнутий, як припускають історики, у протистояння німецьких династій Гогенштауфенів і Вельфів.

       Маючи зобов’язання щодо Гогенштауфенів, галицько-волинський володар пішов походом через Польщу до Саксонії.

       Проте його просуванню перешкодили колишні союзники – польські князі Лешко Білий та Конрад. У бою під Завихостом на Віслі 19 червня 1205 р. Роман загинув.                               

         Створення Галицько-Волинського князівства на чолі з «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська ґрунтувалася на єдиній українській основі. Це дало підстави українським історикам назвати Романа «творцем першої національної Української держави», що як окремий політичний організм проіснувала до кінця 14 ст.

 

Внутрішня політика

Зовнішня політика

1.  Зміцнив центральну владу.

Обмежив права бояр.

2.  Підніс економічну та військову могутність князівства.

3.  Спирався у своїй діяльності на дружину і середні  і вищі верстви населення волинських міст

1.  1203 р. — оволодів Києвом, став

наймогутнішим правителем Південно-Західної Русі.

2.  Провів успішні походи проти половців та литовських князів.

3.  Підтримував дружні відносини з Візантією і країнами Західної Європи.

4.  Установив тісні взаємини з Німеччиною

Прочитати текст підручника (С. 120), дати відповіді на запитання :

1.  Назвіть ознаки, які характеризували історію Галицької та Волинської землі після смерті Романа Мстиславича.

2.  Поясніть, чому цей період дістав назву «боярська смута».

3.  Яка роль у цей період належала княгині Анні - матері Романових дітей - Данила та Василька?

4.  Визначте  наслідки  періоду  «боярської  смути»  для  історії  Галицько-Волинського князівства

спробуємо скласти історичний портрет цього князя спираючись на різні історичні джерела.

Опрацювавши всі запропоновані вам історичні джерела, спробуйте дати характеристику князю за поданим планом.

  1. Внутрішня політика
  2. Основні напрямки зовнішньої політики
  3. Моральні якості
  4. Ставлення до князя в його країні та за кордоном.
  5. Характериситку обгрунтуйте.

 

Боротьба Данила й Василька за відродження держави

         Смерть Романа Мстиславича ускладнила внутрішнє становище Галицько-Волинського князівства.

         Принишклі до того бояри швидко оговталися і взялися до справи. Передусім вони спекалися Романової дружини Ганни й малих синів, чотирирічного Данила та дворічного Василька, змусивши їх до вигнання. Князями галицькі бояри хотіли бачити онуків Ярослава Осмомисла, синів його дочки Ярославни та сіверського князя Ігоря Святославича.

          Року 1206 Ігоревичі розділили Галицьку землю, маючи намір прибрати до рук ще й Волинь. Над княгинею Ганною та Данилом і Васильком, які знайшли притулок у Володимирі, нависла смертельна небезпека. Щоб урятуватися, княгиня подалася до Польщі. Крім того, у політичну гру вплутався угорський король: він обіцяв підтримку Ганні, на знак чого забрав до себе малого Данила.

         Повернення законних прав для Романовичів почалося із формального закріплення Василька у Бересті. Не бажаючи коритися белзькому князеві, берестяни звернулися до польського короля, під прихистом якого перебувала Ганна з молодшим сином, щоби він дозволив княжичу повернутися на Волинь. Невдовзі повернувся на Батьківщину й Данило, щоправда не з власної волі, а згідно із підступними планами угорського короля. Володар Угорщини захопив Галич, а щоб надати тому насильству законності, заявив, що у князівстві правитиме Данило. Княжичеві виповнилося тоді 10 років, тож до нього приїхала матір.

           Союзником Данила були, крім брата Василька, волинські бояри та найвпливовіші міщани. Зумів порозумітися молодий князь і з новгородським князем Мстиславом Удатним, якого запросили на князювання повсталі проти угорського поневолення галичани.

          Данило підтримував Мстислава військами у походах проти угорців. Та невдовзі перед смертю Мстислав, не почуваючись особливо впевнено в Галичі, віддав місто угорцям. Втім, на той час Данило разом із Васильком зібрали під своєю владою всю Волинь, відвоювавши загарбані польським королем землі, мали союзницькі угоди із Литвою, польськими князями.

          Лише у 1238 р. старший Романович нарешті оволодів Галичем. З-поміж подій тих років привертає увагу битва під Дорогичином, що сталася того-таки 1238 р. Тоді своєю перемогою Данило поклав край зазіханням німецьких лицарів-хрестоносців на західноукраїнські землі.

           Прагнучи заволодіти всією батьковою спадщиною, Данило утвердився і в Києві. Однак столицю свою в Київ не переніс, залишив там намісником хороброго воїна, боярина Дмитра.

          Отже, наприкінці 30-х рр. 13 ст. Романові сини Данило й Василько відновили батькову державу.

          Василько як молодший залишився на Волині, в усіх важливих справах підтримуючи Данила. Старший Романович столицю Галицько-Волинського князівства переніс до тільки-но закладеного міста Холма.

ІV.  Закріплення знань учнів.

Дати відповідь на запитання 1-10 С.122

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати матеріал §20, С.117-123

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Documents and Settings\хаус\Рабочий стол\149.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОМАН МСТИСЛАВОВИЧ

C:\Documents and Settings\хаус\Рабочий стол\166.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Данило Галицький

З „Галицько – Волинського літопису” (ХІІІ ст)

„По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючись заповідей божих. Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як той рись, і губив їх як той крокодил, і переходив землі їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха...”

В. Татищев, автор «Історії держави Російської», користувався багатьма джерелами, що згодом були втрачені. Він дає таку характеристику князеві Роману:

«Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий І понад міру сильний: з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві, за­пинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселився з нельможами, але п'яним ніколи не був. Багатьох жінок любив», але жод­на ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові вправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був переможений. Через те всім навколишнім був страшний. Коли йшов на поляків, то сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернусь!» І збулося останнє*.

З *Великопольськоїхроніки* (кін* ХІІІ — поч, ХІУст.)

«Хоч галичани і вагалися у своїх роздумах..-, однак мусили прийняти князем Романа, якого страхалися, як блискавки. Адже вони вже добре зна­ли, яку витончену тиранію і криваву жорстокість виявляє пін до своїх під­данців. Звідусіль вони терплять утиски, І немає жодної надії на можливість повстання-,.

...Роман, як увійшов у роль жорстокого тирана, захопив найвидатніших галицьких достойників, які його не сподівалися. Кого вбиває, кого живим закопує в землю, з інших здирає шкіру, розриває на шматки, ба­гатьох простромлює стрілами. А вдекотрих вириває нутрощі, а вже потім убиває. Використовуючи всі види катувань, він являє собою для своїх громадян жахливішого ворога, ніж для недругів. А тих, кого він не може одразу схопити, тому що вони, нажахані, повтікали в інші краї, викорис­товуючи дарунки, лестоші, всілякі хитрощі, кличе назад, обдаровує їх шаною і підносить. А потім наказує стратити їх з найжахливішими, ней­мовірними катуваннями, щоб цим викликати жах у сусідів і, нищачи могутніх, правити безпечніше. Звідси і походить відоме прислів'я: «Не можна безпечно скуштувати меду, доки не винищено бджіл», І завдяки нещдастям інших він сягнув добробуту і за короткий час став могутнім настільки, шо панував всесильно майже над усіма руськими князями, провінціями*".

Запитання до тексту

Опрацювавши всі запропоновані історичні джерела, дайте характеристику князю за поданим планом:

1.Внутрішня політика князя.  2. Основні напрямки зовнішньої політики князя.  3. Моральні якості.   4.Ставлення до князя в своїй країні та за кордоном.(Обгрунтуйте свою думку)

 

 

„Ой Романе, Романе, лихом живеш, Литвою ореш...”

(Полонений литовець)

 

„Високо плаваєш ти, Романе

В подвигах ратних,

Як той сокіл на вітрі ширяючи,

Птицю долаючи відвагою”

„Слово о полку Ігоревім” – невідомого автора.

 

„Як був князем, так і буду, а ламати свою віру заради королівської корони не стану” ( Промова Романа у звязку з пропозицією Папи Римського отримати корону в обмін на перехід до католицтва)

„Не задавивши бджіл, не їсти меду”

(Промова Романа в боротьбі з боярами)

 

doc
Додав(-ла)
Іванова Ганна
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
13 січня
Переглядів
544
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку