Урок 2 "Стрілецька зброя та поводження з нею."

ПЛАН - КОНСПЕКТ

проведення заняття з учнями 10 класу з предмету «Захист  України»

РОЗДІЛ IV:  ВОГНЕВА  ПІДГОТОВКА

ТЕМА 4.1.2:  СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ З НЕЮ

Мета: Навчити учнів прийомам і правилам стрільби із стрілецької зброї;

Навчальні питання:

1. Підготовка автомата до стрільби.
2. Прийоми стрільби. Можливі затримки у стрільбі т способи їх усунення..
3. Заходи безпеки під час поводження з автоматом і патронами

Метод проведення уроку: розповідь з елементами демонстрування прийомів стрільби із стрілецької зброї

Місце проведення: клас

Час: 45 хв.

Настанови та посібники:

АКС–74У; плакати з будови автомата; відео фрагменти підготовки автомата до стрільби з використанням мультимедійного проектора;  підручник
«Захист Вітчизни» ст. 106-116

Міжпредметні зв’язки: історія

Хід уроку

1.    Організаційний момент  (3 хв.)

Шикування учнів в одну (дві) шеренги, перевірка зовнішнього стану учнів, рапорт вчителю (тренування декілька разів ( у разі потреби ).

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (5 хв.)

Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання:

Доповісти основні складові частини автомату.

Автомат складається з наступних основних частин і механізмів :

1. ствола зі ствольною коробкою, прицільним пристроями і прикладом;
2. кришки ствольної коробки;
3. багнета-ножа;
4. зворотного механізму;

5. затворної рами з газовим поршнем;
6.  газової трубки зі ствольною накладкою;

7. затвора;
8. цівки;
9. магазина;

10. ударно-спускового механізму;

ІІІ. Вивчення нового матеріалу    (30 хв.)

Приступаючи до навчання особового складу прийомам і правилам стрільби, довожу до глибокого розуміння кожного учня вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, посібників зі стрілецької справи і курсу стрільб зі стрілецької зброї щодо дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними засобами.

Стрільба, незалежно від того, з якого положення вона ведеться, складається з виконання таких прийомів:

приготування до стрільби (прийняття положення для стрільби та заряджання зброї);

виконання пострілу (установлення прицілу (цілика) та перевідника на потрібний вид вогню, прикладка, прицілювання, спуск курка та утримання зброї при стрільбі);

припинення стрільби (припинення натиску на хвіст спускового гачка, включення запобіжника (переведення перевідника режиму вогню у верхнє положення)та розряджання зброї).

Припинення стрільби із автомата може бути тимчасовим за командою “Стій” або “Припинити вогонь” і повним за командою “Розряджай”.

Методика навчання прийомам стрільби наступна:

спорядження магазина (стрічки) та виймання патронів з нього;

заряджання та розряджання зброї;

прийняття положення для стрільби: лежачи (з руки і з упору), з коліна, стоячи, з-за укриття, на ходу з коротких зупинок, і в протигазі;

виконання пострілу (прицілювання та спуск курка) із різних положень;

припинення стрільби (повне та тимчасове) з різних положень;

тренування у виконанні дій за командами: “Зброю – ДО ОГЛЯДУ”, “ОГЛЯНУТО” та “Передати – ЗБРОЮ”.

Навчання прийомам стрільби невід’ємне від вивчення правил стрільби і здійснюється, зазвичай, паралельно на кожному занятті.

Правила стрільби – це комплекс обґрунтованих положень, закріплених посібниками зі стрілецької справи, точне дотримання яких у поєднанні з прийомами стрільби забезпечує виконання вогневих завдань.

Навчання прийомам стрільби проводжу у такій послідовності: зразково показую прийом (дію) в цілому, а потім по елементах (розподілах) з поясненням.

Формування практичних навиків у виконанні прийому слід проводити в три основні етапи:

Перший етап – розподіл прийому (складної дії) на частини (елементи) і навчання виконанню кожної елементарної дії окремо.

Другий етап – послідовне об’єднання окремих елементарних дій у групи, а потім в одну складну дію (прийом).

Третій етап – автоматизація дій. Автоматизація дій проходить поступово, шляхом багаторазових повторень, спрямованих на виконання однієї задачі – скоріше враження цілі.

Одночасно методика навчання цим питанням різноманітна і тому розглянемо її окремо.

Навчання спорядженню магазина пов’язую з попереднім матеріалом, для чого опитую військовослужбовців, до якого прийому належить заряджання, а до якого - розряджання автомата. В цей час призначені учні (роздавачі боєприпасів) видають кожному, хто навчається, у ліву руку вказану кількість навчальних патронів. Слід звернути увагу, що після отримання боєприпасів кожен повинен їх оглянути і доповісти, наприклад: “Учень Кириленко три навчальні (бойові) патрони отримав. Зауважень немає”, чи висловлює зауваження. Після цього подається загальна команда: “Спорядити магазин одним патроном”. Переконавшись у правильності виконання, наказую спорядити магазин ще одним або двома патронами.

Змінюючи кількість патронів, треную учнів у спорядженні магазина, послідовно спостерігаючи за їх діями. Після цього показую, як треба виймати патрони з магазина. За командою: “Вийняти патрони з магазина” ті, хто навчається, виконують показаний прийом. При необхідності вказати помилки в діях особового складу, подається команда “Стій”, а потім проводиться аналіз неправильних дій.

При навчанні спорядженню магазина доводжу, що існує норматив № 11, який називається “Спорядження магазина (стрічки) патронами”.

Навчання заряджанню та розряджанню зброї починається із зразкового показу прийому в цілому. Після цього показую і стисло пояснюю дії при виконанні елементів прийому. Закінчивши показ за розподілами, показую, як виконується перший елемент прийому і приступаю до його вивчення. Заряджання та розряджання автомата виконується за командою: “Рій (учень такий-то) – заряджай (розряджай)”. При цьому слід звернути увагу, що під час стрільб заряджання та розряджання автомата виконується тільки на рубежу відкриття вогню. Якщо дії виконуються неправильно, подається команда: “Відставити” або “Стій” і вказуються помилки. Виконання елемента повторюється до того часу, поки учень не навчиться правильно і чітко його виконувати. Далі вивчаються наступні елементи, які, у міру засвоєння їх учнями, об’єднуються з попередніми.

При вивченні прийому за розподілами подаються такі команди: “Заряджай” (розряджай), за розподілами.

На раз – зробити таке-то, “Роби – РАЗ”. На два – таке-то, “Роби – ДВА” і т.д. або “Заряджай” (розряджай), за розподілами “Роби – РАЗ”, “Роби – ДВА” і т.д.

Після того, як учні навчаться виконувати прийом за розподілами без помилок, навчаю виконувати його в цілому. Навчання заряджанню і розряджанню зброї спочатку проводжу без прийняття положення для стрільби, наприклад: стоячи зі зброєю, покладеною на підставку (стіл). При цьому основну увагу звертаю на свідоме засвоєння підлеглими техніки заряджання та розряджання зброї. Навики в заряджанні та розряджанні зброї ще будуть удосконалюватись при навчанні приготуванню до стрільби з різних положень.

Приготування до стрільби включає виконання таких прийомів:

прийняття положення для стрільби;

заряджання зброї.

Тому, що стрільба виконується системою “стрілець – зброя”, то перший прийом “приготування до стрільби” складається з приготування до стрільби стрільця – прийняття ним положення для стрільби та приготування до стрільби зброї – заряджання автомата. Така послідовність виконання цього прийому пов’язана із забезпеченням заходів безпеки.

Пояснюю, що стрільба із автомата може вестись з різних положень (стоячи, з коліна, лежачи, з руки чи з упору або під час руху на машині та ін.), але на занятті будуть розглянуті три основні положення: лежачи, з коліна, стоячи. Прийняття положення повинно забезпечувати найбільшу влучність при стрільбі і зручність дій стріляючого, залежно від індивідуальних особливостей. Правильне прийняття положення повинно відповідати таким вимогам:

природне положення тіла та найменше м’язове напруження;

рівновага і стійкість системи “стрілець – зброя”.

Прийом “приготування до стрільби” в цілому виконується за командою “До бою”, але для тренування слід виконувати його за розподілами, для чого можуть подаватись команди: 

“Магазин – спорядити”, 

“Положення для стрільби таке-то – прийняти”, 

“Магазин до автомата – приєднати”, 

“Заряджай”, “До бою” тощо.

При навчанні приготуванню до стрільби необхідно навчити учнів спочатку заряджанню і розряджанню зброї без прийняття положення для стрільби. В подальшому навчаю їх приймати положення для стрільби, а після цього ці два прийоми поєднаю і треную в приготуванні до стрільби в цілому. Для перевірки засвоєння матеріалу почергово викликаю підлеглих і наказую показати та пояснити той чи інший прийом (дію).

Методика навчання прийняттю положення для стрільби аналогічна розглянутій вище. Нагадую, що існує норматив № 1, який виконується на час і називається “Приготування до стрільби з різних положень (лежачи, з коліна, стоячи, з-за укриття) при діях у пішому порядку”.

Навчання виконанню пострілу є найважливішим у навчанні стрільбі. Тому основну увагу приділяю формуванню правильних, стійких навичок у тих, хто навчається, виконанню цього прийому.

Виконання стрільби (пострілу)із автомата включає такі дії:

встановлення прицілу (цілика) на потрібну поділку;

встановлення перевідника на необхідний вид вогню (АВ), (ОД);

прикладання;

прицілювання (наведення);

спуск курка (натискання на спусковий гачок);

утримання автомата під час стрільби.

Переходячи до навчання встановленню прицілу, після визначення дальності до цілі та призначення прицілу показую, як виконується встановлення хомутика прицільної планки на ту чи іншу поділку. Спочатку вимагаю від учнів тільки правильності дій, а після цього вже і швидкості встановлення прицілу на вказану поділку.

Навчання встановленню перевідника на потрібний вид вогню проводиться аналогічно, але показую, як правильно і легше це робити.

Навчання прикладанню для стрільби з різних положень проводжу в такій послідовності:

показую і пояснюю прикладання в цілому і по елементах;

даю команду на виконання прикладання;

ретельно перевіряю кожного з тих, хто навчається, з метою з’ясування найбільш зручного для нього прикладання;

треную в комплексному виконанні усіх вивчених прийомів (прийняття положення для стрільби, заряджання, встановлення прицілу і перевідника на потрібний вид вогню, прикладання).

Послідовність навчання прицілюванню така:

з’ясування ведучого ока та взяття рівної мушки;

тренування з мушкою та стрілецькою лінійкою;

наведення зброї на ціль з прицільного станка;

прицілювання з положення лежачи з упору і з руки.

Як тільки переконуюсь, що учні прицілюються правильно, приступаю до навчання спуску курка.

Послідовність навчанню спуску курка така:

навчання затримці дихання;

навчання правильному накладанню пальця та плавному натисканню на спусковий гачок;

навчання спуску курка в поєднанні з прицілюванням і затримкою дихання.

Домігшись правильності спуску курка, навчаю учнів веденню вогню чергами певної довжини та утриманню зброї при стрільбі. Для цього розташовую праворуч від учня, який приготувався до стрільби; накладаю свій палець на його вказівний палець і показує не тільки плавність, але й тривалість натискання на спусковий гачок. Для перевірки засвоєння правильності виконання дій наказую учню натискати на його вказівний палець, який лежить на спусковому гачку.

Найкращим заходом оволодіння навиками в утриманні зброї та веденні вогню чергами певної довжини є автоматична стрільба холостими патронами.

При вивченні дій при тимчасовому припиненні стрільби подається
команда “Стій” або “Припинити вогонь”, а для повного припинення стрільби
після команди “Стій” або “Припинити вогонь” – команда “Розряджай”.

Після розряджання зброї, оглядаю її, для чого подаю команду
“Зброю – до огляду”.

Методика навчання діям при огляді зброї аналогічна методиці навчання приготуванню до стрільби. Називаю прийом, зразково показую його виконання
в цілому, а потім – по елементах за розподілами з коротким поясненням. Вивчається прийом з учнями спочатку по елементах, а після цього в цілому.

Нагадую, що існує норматив №2 –“Розряджання зброї у пішому порядку”, який виконується на час.

Правила стрільби – це комплекс обґрунтованих положень, закріплених посібниками зі стрілецької справи, точне дотримання яких, у поєднанні з прийомами стрільби, забезпечує виконання вогневих завдань.

Вони включають: порядок спостереження в бою, оцінку і вибір цілі, визначення відстані до неї, порядок вибору встановлення прицілу і точки прицілювання при стрільбі по різних цілях за сприятливих і несприятливих метеорологічних умов, порядок вибору виду вогню і моменту його відкриття, ведення спостереження за результатами стрільби і її коректування. При цьому правила стрільби вивчаються в указаній вище послідовності.

Як зазначалося раніше, правила і прийоми стрільби знаходяться у взаємному зв’язку, і вивчення їх необхідно проводити паралельно. Наприклад, якщо відпрацьовується прийом виконання пострілу, то одночасно з прийомом прицілювання вивчаються відповідні правила стрільби.

Для навчання веденню вогню у непорушні цілі та цілі, що з’являються (рухаються), на вибраній ділянці місцевості у різноманітних напрямках і відстанях
у межах від 100 до 500 м встановлюються мішені: головні, грудні, поясні, ростові фігури і кулемети. Окрім цього, на заняттях необхідно мати зброю та прицільні станки, посібники зі стрілецької справи та таблиці стрільби. Спочатку вивчаються правила вибору та встановлення прицілу, а потім точки прицілювання з урахуванням відстані до цілі та її розмірів (за сприятливих метеорологічних умов). Використовуючи характеристики дальності прямого пострілу зброї, пояснюю, коли і як можливо вести стрільбу по різних цілях, не змінюючи приціл. Перевіряю правильність встановлення прицілу та наведення і вимагаю обґрунтування рішення. Після твердого засвоєння учнями прийомів і правил стрільби у нерухомі цілі і цілі, що з’являються, переходжу до навчання стрільбі по цілях, що рухаються. Навчаю стрільців виносу точки прицілювання (ВТП) на вітер та рух цілі.

IV. Закріплення нових знань і умінь учнів (3 хв.)

Нагадую тему заняття і навчальну мету. Перевіряю засвоєння учнями прийомів і правил стрільби із стрілецької зброї. Звертаю увагу на позитивні моменти
і недоліки. Визначаю найбільш активних учнів.

V.  Підсумок уроку (2 хв.)

Оголошення результатів за виконанням навчальних прийомів кожному  учневі

VI. Домашнє завдання (2 хв.):

вивчити підручник, с. 109 - 116.

Учитель предмету «Захист України»     Борис ДАЦЕНКО