Поняття декорування.

Чудовою можливістю змінити зовнішній вигляд виробу інтер’єрного призначення є його декорування та оздоблення. Саме ці прийоми надають виробу ексклюзивності, довершеності та витонченості. Способи оздоблення виробів тобі відомі з попередніх класів.

Зовсім необов’язково, щоб предмети інтер’єру були дорогими й новими. Завершити їх оформлення може допомогти декоратор - фахівець, який спеціалізується на декоруванні різних поверхонь та предметів. Кожен декоратор може будь-яку, на перший погляд, непривабливу річ перетворити на неповторну деталь інтер’єру.

Декорування - це набір технік, художніх прийомів, за допомогою яких можна підсилити виразні властивості виробу, тобто прикрашання виробу з використанням образотворчих засобів.

Можна декорувати вироби з деревини, металу, скла, пластику, кераміки та інших конструкційних матеріалів.

Декорування виробів умовно можна розділити на два види - за матеріалом виготовлення декоративного елементу (дерев’яний декор, текстильний декор тощо) та за технікою виконання оздоблення (різьблення, випалювання, карбування, інкрустація, декупаж, батик, печворк тощо).

За способом розміщення елементів декорування може бути формоутворюючим, орнаментальним та сюжетним.

Декор може по-різному розміщуватися на площині. Ти вже знаєш, що таке композиція, що таке композиційний центр, і можеш зробити висновок про те, як впливатиме спосіб розміщення декору на загальний вигляд виробу. Існують тотальний, локальний, контрастний, хаотичний способи розміщення декору.

У тотальному способі розміщення декор заповнює всю площину виробу, що декорується.

 

Мал. Тотальний спосіб розміщення декору

 

У локальному способі декор знаходиться в одному місці - композиційному центрі й таким чином формує художній образ виробу.

 

Мал. Локальний спосіб розміщення декору

 

У контрастному (ритмічному) способі декоративні елементи чергуються з ділянками не оздобленої декором поверхні.

 

Мал. Контрастний спосіб розміщення декору

 

Хаотичний спосіб декору полягає в методі випадкового розміщення елементів оздоблення на виробі.

 

Мал. Хаотичний спосіб розміщення декору

 

Зверни увагу! Усі декоративні та композиційні засоби виразності активно проявляють свої властивості в декорі!

За способом послідовності виконання роботи декорування можна виконувати двома способами: наносити декор безпосередньо на конструктивні елементи виробу (мал.а) та окремо, виготовляючи декоративні елементи, які потім кріпити до виробу (мал.б) (накладний декор).

Мал. Способи нанесення декору

 

Сьогодні для дизайну предметів інтер’єру сучасна промисловість випускає величезну кількість різних матеріалів та елементів декору.

Розглянемо деякі способи декорування виробів. Окремі з них тобі вже знайомі. Зокрема, декорувати предмети з деревини можна випалюванням (пірографія, піротипія), мозаїкою (інкрустація, інтарсія, маркетрі) або різьбленням (плоско-рельєфне, рельєфне, прорізне, об’ємне або скульптурне різьблення).

До найпоширеніших видів декорування виробів з металу належать: карбування, інкрустація, тиснення (штампування).

Гуцульські майстри для декорування виробів поряд зі стандартними штампами широко застосовують спеціальні накатки, за допомогою яких на деревину наносять лінії, що складаються з крапок чи паралельних штрихів. Прикладаючи до деревини розпечені штампи-піки, народні художники з простих елементів навчилися складати візерунки, що вражають своєю красою і безпосередністю. Спосіб термічного декорування деревини називається піротипією.

 

Мал. Термічне декорування деревини

 

Одним із досить простих видів декорування є нанесення на поверхню малюнка або орнаменту за допомогою трафарету. Для цього використовують лекало або трафарет, який можна виготовити самостійно і за його допомогою наносити оригінальний малюнок на будь-який виріб інтер’єрного призначення.

 

Мал. Декорування за допомогою трафарету

 

Декорування виробу із деревних матеріалів можна також проводити шляхом імітації фактури й текстури.

Імітація фактури й текстури - це перенесення якісних візуальних ознак з одного предмета (об’єкта) на інший для створення або досягнення необхідного ефекту. Найчастіше використовується дизайнерами в інтер’єрах для творчих цілей або для здешевлення процесу виготовлення того чи іншого об’єкта (наприклад, нанесення фактури дерева на ПВХ).

Декорувати поверхні предметів можна також розписом або аплікацією.

Останнім часом стало дуже популярно декорувати предмети інтер’єру за допомогою декупажу. Цей вид декорування доступний абсолютно всім і, разом з тим, може перетворити звичайний вішак, горщик для вазона або кавовий столик у витвір мистецтва. Це, по суті, декорування за допомогою нанесення картинок, текстур та інших деталей.

Мал. Декорування виробів декупажем

 

Слово decoupage французького походження, означає «вирізати». Отже, техніка декупажу - техніка прикрашання, декорування, оформлення виробів за допомогою вирізаних паперових мотивів. Її винайшли китайські селяни у XII ст., саме вони зробили тонкий барвистий папір і стали прикрашати за його допомогою різні предмети. До Європи цей метод декорування прийшов у XVII—XVIII ст. разом з красивими лаковими китайськими меблями.

Популярним є також патинування - це такий декоративний прийом, синонімом якого є імітація зістареного матеріалу. Робиться це за допомогою нанесення спеціального синтетичного матеріалу (патини), у результаті чого з’являється ефект окислення, потертості, характерних для антикварних меблів. Патина - характерний розкішний блиск, якого дерево набуває з роками. Її відтворення в домашніх умовах проводиться в кілька етапів і вимагає великих зусиль. Патинування - це процес нанесення на оброблювану поверхню спеціальних складів і морилок. Склади наносяться таким чином, щоб вони потрапили в пори дерева, що відкриваються під час механічної обробки. Важливо домогтися ефекту патини, за якого деревні глибокі пори виглядали б трохи темнішими й контрастнішими, ніж світліші поверхні. Для цього поверхню спочатку фарбують повністю, а потім за допомогою губки або тканини прибирають верхній шар, не чекаючи висихання. У результаті дерево з вигляду стає більш старовинним і благородним.

 

Мал. Патинування деревини

 

Сьогодні дедалі частіше інтер’єр декорують текстилем, завдяки його екологічності та безпеці. За допомогою тканин можна створити неповторну атмосферу затишку й комфорту, до того ж такий інтер’єр буде виглядати дуже стильно.

Тканина в елементах декору може бути як однотонною, так і з малюнком. Її можна розписати власноруч і отримати оригінальну чудову річ в єдиному екземплярі. Так з’явилася техніка розпису на тканині - батик.

 

Мал. Вироби, декоровані батиком

Сучасний розпис має три популярні варіації виконання: холодний, гарячий, вузликовий батик.

Так, виконуючи холодний батик, тканину слід досить туго натягнути на підрамник. Тканина перед роботою повинна бути добре випрана, адже інакше фарби можуть погано на неї лягати. Також необхідно підготувати малюнок, який буде переноситися на тканину. Його можна зробити самостійно, а за бажання - скористатися вже готовими трафаретами.

 

Мал. Імітація: а - фактури дерева; б - текстури матеріалів

 

Декорування кольорами і відтінками вивчає колористика - наука про колір, його поєднання, про закономірності його використання в різних середовищах життєдіяльності людини. З основами колористики ти вже ознайомлений, тож можеш експериментувати, декоруючи свої вироби.

Малюнок підкладають під підрамник так, щоб контури його було добре видно крізь тканину. Важливо, щоб малюнок не був сильно притиснутий до тканини, адже в цьому випадку під час нанесення резерву барвник з малюнка може потрапити на тканину. За допомогою спеціальної трубочки резервуюча рідина наноситься вздовж контуру малюнка. Контур малюнка, що наноситься, обов’язково повинен бути замкнутим. Коли він замкнеться, слід почекати деякий час - контур повинен висохнути. Зазвичай на флаконі з резервуючою рідиною зазначено час її висихання. Після висихання контуру можна приступати безпосередньо до розпису тканини кольоровими фарбами.

 

Мал. Технологія виконання батику

 

Фарби на тканину слід наносити акуратно, намагаючись уникати випадкових бризок і потьоків. Коли всю роботу повністю виконано, настає черга закріплення фарб. Різні фарби можуть закріплюватися по-різному, але найкращим варіантом будуть термозакріплювальні фарби. У цьому випадку роботу достатньо буде пропрасувати з вивороту гарячою праскою (з відпарюванням), щоб фарби «вдрукувались» у тканину. Готовий виріб можна використовувати як картину, вставку тощо.

Багато хто сьогодні обирає «хенд-мейд» - декор, що зроблений власноруч. Для цього використовують безліч підручних матеріалів, поєднання яких у кінцевому підсумку дає оригінальний ефект. За допомогою мішковини та ґудзиків можна створити оригінальний сільський «костюмчик» для глечика під вазон.

 

Мал. Робота в стилі «хенд-мейду»

 

Для оздоблення, декорування предметних форм використовують також витинанку, квілінг, оригамі тощо.

 

 

Декорування приміщень

Декорування (від фр. decor) — це процес прикрашання. Декорувати можна що завгодно: стіни, меблі, двері, вікна, посуд, подушки, фіранки тощо. Людина завжди прагнула зробити своє житло красивим. У давнину — це старанно вишиті скатертини й рушники, прикрашені різьбленням дерев’яні двері, предмети побуту тощо.

Сьогодні ми також прагнемо зробити свої оселі затишними й красивими. Цей процес не такий складний, як здається, і може бути надзвичайно захоплюючим.

Основна мета декорування — досягнення естетичної єдності простору приміщення, меблів та декоративних виробів. Декорувати інтер’єр також можна деталями, що надають кожній кімнаті особливого характеру. Якщо у квартирі зроблено ремонт, у результаті якого гармонійно підібрані кольори, поєднуються матеріали, у кімнатах розставлені меблі, то надати індивідуальності оселі можна завдяки деталям. Такими деталями можуть бути предмети інтер’єру — будь-які вироби, що доповнюють собою предметне середовище приміщення, роблять його унікальним і додають завершеності будь-якій дизайнерській ідеї. Виготовити та оформити предмети інтер’єру можуть декоратори — художники, які спеціалізуються на декоруванні різних поверхонь та виробів.

Але багато хто сьогодні вибирає хенд-мейд — декор, зроблений своїми руками. Він набагато миліший, ніж декор професійного дизайнера. Своїми руками можна зі звичайних речей створити оригінальний годинник, витончену люстру, дизайнерський столик, підставку ручної роботи, неповторні штори, фоторамки тощо (мал. 44).

Мал. 44. Хенд-мейд декор: а — настінне панно; б — килим із помпонів

Види художньої обробки матеріалів

Існує багато видів ручного декорування. Це можуть бути як традиційні види художньої обробки матеріалів, з яких виготовлені предмети інтер’єру, так і менш властиві для цих матеріалів види декорування. Розглянемо найпоширеніші з них.

Вироби з деревини можна декорувати випалюванням (пірографія, піротипія), мозаїкою (інкрустація, інтарсія, маркетрі) або різьбленням (плоско-рельєфне, рельєфне, прорізне, об’ємне або скульптурне).

До найпоширеніших видів декорування виробів із металу належать: карбування, інкрустація, тиснення (штампування) (мал. 45).

Мал. 45. Декорування виробів: а — різьбленням; б — карбуванням

Одним із досить простих видів декорування є нанесення на поверхню предмета малюнка або орнаменту за допомогою трафарету. Цей метод прикрашання інтер’єру сьогодні дуже популярний. Спеціальне лекало або трафарет можна придбати у звичайному будівельному магазині або виготовити самостійно. За його допомогою оригінальний малюнок можна нанести на будь-який виріб (корпусні меблі, посуд) або навіть на стіну.

Так само нескладно декорувати поверхні предметів розписом або аплікацією (залежно від умінь і бажаного ефекту) (мал. 46). Така техніка чудово виглядає на невеликих виробах. Якщо розпис виконати досить складно, бо він вимагає певних навичок, то з аплікацією впоратися значно легше, головне — вибрати потрібний малюнок і підібрати колір.

Мал. 46. Декорування предметів інтер'єру: а — розписом; б — аплікацією зі шкіри

Одним із найкращих рішень для декорування скляних поверхонь, наприклад дверей, є використання вітражів, які сьогодні в моді. У звичайній квартирі вітражі для дверей краще обирати з цікавим, але не надто яскравим малюнком (мал. 47). Двері вітальні, приміром, може прикрашати вітраж, на якому зображено квітучий сад. Двері спальні гарно виглядатимуть, якщо на вітражі будуть зорі й місяць. Двері в кухню може прикрасити вітраж із зображенням фруктів тощо.

Мал. 47. Декорування предметів інтер'єру за допомогою вітражів

Останнім часом дуже популярно декорувати меблі, посуд та інші предмети інтер’єру в техніці декупажу (мал. 48). Цей вид декорування легкий і доступний. Ви можете перетворити звичайну пусту пляшку, старий комод або кавовий столик на справжній витвір мистецтва.

Мал. 48. Декорування предметів інтер'єру за допомогою декупажу

Часом нам дуже шкода розлучатися зі старими меблями, утім це зовсім необов’язково робити. До видів декорування, які надають старим речам нового життя, можна віднести покриття предметів або їхніх частин емаллю (мал. 49, а). Її наносять безпосередньо на поверхню без попередньої підготовки. Найчастіше цей вид декору використовують тоді, коли треба приховати якісь недоліки. Популярним є також патинування — декоративний прийом, метою якого є імітація зістареного матеріалу (мал. 49, б). Роблять це за допомогою нанесення спеціального синтетичного матеріалу (патини), у результаті чого з’являється ефект окиснення, потертості, характерних для антикварних меблів.

Мал. 49. Декорування меблів: а — емаллю; б — патинуванням

Сьогодні все частіше інтер’єр декорують текстилем завдяки його екологічності та безпеці. За допомогою тканин можна створити неповторну атмосферу затишку й комфорту, а кімната буде виглядати дуже стильно.

Домашній текстиль може або контрастувати з основними кольорами інтер’єру, або нюансно доповнювати їх. Головне, щоб вибрані кольори поєднувалися між собою. Тканина в елементах декору може бути як однотонною, так і з малюнком. До того ж її можна розписати власноруч і отримати оригінальну чудову річ в єдиному екземплярі.

Мозаїка — це вид декорування поверхні візерунком із дрібних шматочків різних або однакових матеріалів. Мозаїкою можна прикрашати будь-що: стіни, столи, горщики для квітів. Це дуже просто й цікаво, при цьому можна створити власний, неповторний візерунок із битих черепків посуду, шматочків скла та кахельної плитки (мал. 50).

Мал. 50. Виготовлення предметів інтер'єру в техніці мозаїки

Отже, декорування предметів інтер’єру власноруч є досить корисним і, разом із цим, цікавим заняттям. Важливо пам’ятати, що для створення гармонійного простору в одній кімнаті має бути не більше п’яти предметів, що акцентують на собі увагу.

Опорядження виробу

Перед тим як декорувати приміщення предметом інтер’єру або виробом, що раніше вже використовувався та потребує певних змін у зовнішньому вигляді, необхідно виконати опорядження його поверхні.

Опорядження виробу є одним із етапів технологічного процесу, під час якого виробу надають гарного зовнішнього вигляду. Без цього етапу предмет буде виглядати незавершеним, а іноді взагалі може втратити своє функціональне призначення. Вироби, які створюють предметне середовище приміщень різного призначення, можуть бути виготовлені з різних матеріалів. Відповідно, способи їх опорядження також матимуть особливості (мал. 51).

Мал. 51. Опорядження виробів

Опорядження виробів із тонколистового металу та дроту здійснюють шліфуванням, поліруванням та (за необхідності) фарбуванням.

Вироби з деревини також можна шліфувати і полірувати, щоб надати їм привабливого вигляду й підкреслити текстуру. Під час опорядження виробів з деревини часто на них наносять прозоре або непрозоре покриття.

Щоб покращити декоративні якості виробів із деревини, застосовують імітаційне опорядження різними барвниками (для підсилення їхнього кольору), аерографією (для створення нової структури деревини), текстурними папером, тканиною, полівінілхлоридною декоративною плівкою з наступним ламінуванням, декоративним пластиком (для імітації бажаної структури деревини).

Догляд за виробами інтер'єрного призначення

Час, упродовж якого будуть служити предмети інтер’єру, залежить насамперед від догляду за ними та заходів, які вживає людина, щоб зберегти їх у відмінному, незіпсованому стані.

Необхідно слідкувати за тим, щоб на кольорові вироби не потрапляли тривалий час прямі сонячні промені.

Предмети в приміщенні не повинні контактувати із сирими поверхнями та з іншим шкідливим середовищем. Вологість місця, де розташовані інтер’єрні вироби, не має бути більше 65 %. Для підтримки оптимальної вологості в приміщенні можна використовувати осушувачі чи зволожувачі повітря. Слід пам’ятати, що меблі, подушки та інші предмети необхідно періодично провітрювати.

Різкий перепад температур також може вплинути на стан декоративних виробів. Їх не рекомендують розташовувати менш ніж на один метр від джерела світла й тепла. Оптимальна температура може коливатися від 10 до 25 °С. Не можна ставити на меблі гарячі чашки, розпечені праски та інші предмети. Виняток становлять меблі зі спеціальними стільницями.

Усі деталі виробів предметного середовища, що виготовлені з твердих матеріалів, необхідно регулярно протирати. Доглядати за такими поверхнями можна за допомогою м’якої вологої тканини, поролонових губок або спеціальних меблевих щіток (можна з використанням спеціальних миючих засобів). Скляні вироби та дзеркала чистять ватою, змоченою в спиртовому розчині. Після цього потрібно ретельно протерти скло паперовою серветкою. Сьогодні в продажу є велика кількість засобів побутової хімії для миття дзеркал, які містять у складі нашатирний спирт. Такі засоби істотно полегшують догляд за скляними й дзеркальними предметами інтер’єру.

Для того щоб м’які предмети інтер’єру прослужили довго, слід дотримуватися елементарних правил з догляду за ними. Перше й найголовніше правило — регулярне чищення їх пилососом, а також захист від механічних пошкоджень, розломів кріпильних матеріалів і розриву матеріалів, якими вони покриті. Шкіряні вироби достатньо час від часу протирати вологою ганчіркою.

 

Приклади декорування

Додаток 1

Текстиль. Вінтажний стиль.

Вироби декоровані об’ємною вишивкою

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Декоративні тарелі виконані технікою прямий декупаж

 

 

 

 

 

 

Додаток3

Декоративні тарелі виконані технікою зворотній декупаж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4    Предмети інтер’єру: годинники, ваза, панно, шкатулки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5   Різдвяні та новорічні аксесуари інтер’єру

 

 

 вінтжні ялинки  і ліхтар

 

 

 

Додаток 6 Картини вишиті стрічками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7  Предмети інтер’єру виконані різними техніками

 Техніка «Ізонитка»

 

 

 

 

Вироби із атласних стрічок

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розпис  Ван-строк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Технологія оздоблення виробів із деревини

Для чого оздоблюють вироби з деревини

Естетичний вигляд готового виробу з деревини має велике значення, адже така річ є привабливішою і конкурентоспроможною на ринку. Тому, перш ніж виготовити дерев’яні вироби, добре обмірковують не лише їх форму і конструкцію, а й колір та спосіб оздоблення.

• Як ви розумієте слово «оздоблення»?
• Для чого застосовують оздоблення?
• На якому етапі виготовлення оздоблюють виріб?

Оздоблення - це надання виробу привабливого вигляду. Цей процес потребує ретельного виконання певних технологічних операцій і дотримання технологічних норм і правил.

Деревина має гарну текстуру та колір, які найвиразніше виявляються у процесі лакування виробів (рис. 76).

Рис. 76. Під час лакування з’являється малюнок текстури деревини

Техніка оздоблення має багатовікову історію. Предмети з деревини, виготовлені ще близько 2000 років до нашої ери у Стародавньому Єгипті, вже були прикрашені різьбленням та інкрустацією (рис. 77). У ту епоху для оздоблення застосовували лаки і фарби, причому виготовляли їх з яєчного білка, воску, природних смол. Такі лаки «консервували» вироби, завдяки чому вони й дійшли до наших часів. Українські майстри здавна застосовували різноманітні техніки оздоблення, які не лише прикрашали виріб, а й робили його довговічним (рис. 78). Наприклад, щоб дерев’яний посуд не розтріскався і краще утримував рідину, його проварювали у натуральній лляній олії.

Рис. 77. Дерев’яні вироби - знахідки археологів - засвідчують давнє походження оздоблювальних технік і їх художню цінність: а - дерев’яні статуетки вельмож; б - футляр для люстерка з гробниці Тутанхамона; в - крісло цариці Сіт-Амон

Рис. 78. В оздобленні дерев’яних речей збереглись художні традиції українських майстрів: а - скриня; б - різьблена ложка; в - булава гетьмана

Якщо на готовому виробі помітні вади деревини (сучки, напливи, природні ушкодження), такі місця обробляють шліфуванням, ґрунтують чи вирівнюють поверхню, яку потім фарбують. Не слід забувати, що оздоблення має також захищати поверхню дерев’яних виробів від сонячних променів та дії повітря, адже деревина може тьмяніти, втрачати вологу і, всихаючи, змінювати форму тощо.

Які є види оздоблення виробів із деревини

Деревина - надзвичайно піддатливий до обробки матеріал. її природні декоративні можливості можуть бути посилені та підкреслені відповідною обробкою.

Від якості підготовки поверхні матеріалу залежить не тільки сама обробка, а й міцність зчеплення покриття з поверхнею. Крім того, міцність зчеплення залежить і від правильності вибору декоративного покриття для тієї чи іншої породи, чистоти підготовки поверхні, товщини шару, що наноситься, і від способу його нанесення.

Розрізняють два основні види обробки поверхні - прозору та непрозору.

Для непрозорої обробки вибирають породи дерев, які не мають декоративних текстури і кольору (береза, сосна). Непрозоре фарбування виконують клейовими, олійними й емалевими фарбами. Обробка емалевими фарбами - найбільш якісна з усіх непрозорих оздоблень. Вона надає елементам із дешевої деревини красивого, витонченого вигляду. Олійні емалі чутливі до зміни температури і вологості, а нітроемалі - вологостійкі.

Щоб уберегти деревину від небажаного впливу, її поверхню заздалегідь обробляють і покривають тонким шаром лаку або фарби.

Рис. 79. Рельєфна обробка

Прозорі обробки - це вощіння, мастичення, матування, лесування, глазурования, лакування і полірування, які створюють матове або блискуче прозоре покриття, що іноді підсвітлюється барвником.

Вощіння - це розтирання на поверхні деревини воску. Воскова плівка має малу поверхневу міцність і низьку температуру плавлення, а тому на воскове покриття рекомендують нанести прозорий спиртовий лак. Застосовується для поверхонь, на які не здійснюється механічний вплив.

Глазуровання - це нанесення на поверхню спеціальних сумішей - глазуролей (оліфа, скипидар, барвники) для збагачення поверхні певним кольором.

Рельєфні обробки (рис. 79) широко використовуються для художнього оздоблення інтер’єрів, начиння, меблів, декоративно-ужиткових виробів. Найпоширенішим видом декорування деревини є ручна різьба. Для збереження різьбленого декору і кращого виявлення якості самої деревини поверхню покривають політурами, лаками, воском.

Пласке декорування (рис. 80) - це мозаїка, що є витонченим видом декоративного оздоблення, який часто використовують, коли виготовляють меблі, двері тощо.

Рис. 80. Пласке декорування (мозаїка)

Рис. 81. Оздоблення виробу випалюванням

Краса і якість мозаїчного малюнка залежать від правильного добору порід деревини за кольором і текстурою. Вони мають гармоніювати між собою і відповідати загальному художньому задуму твору.

Рекомендовано такі поєднання: з двох порід - бук і морений дуб; клен і горіх; груша і палісандр; карельська береза і морена груша; горіх і клен «пташине око»; з трьох порід - дуб, клен і морений дуб; клен, червоне дерево і палісандр; бук, клен і морений дуб; клен, горіх і морений дуб. Мозаїчний набір підлягає прозорій обробці.

Контактуючи з предметом, зовнішня температура якого становить 150 °С і вище, деревина змінює свій колір, набуваючи коричневих тонів. Випалюванню (рис. 81) піддається не будь-яке дерево. Непридатні для нього занадто темні та надто тверді породи, а також ті, що містять смоли і дубильні речовини. Найприйнятніші для випалювання - липа, вільха, тополя та каштан. Поверхню деревини з випаленим малюнком можна залишити у натуральному вигляді, а можна розписати фарбами.

Рис. 82. Меблі з колекції Born 2b Burn Ярослава Галанта

Відомий український дизайнер і винахідник Ярослав Галант створює оригінальні колекції меблів шляхом поєднання різноманітних технік і технологій обробки та оздоблення різних матеріалів. Привертає увагу одна з його колекцій дерев’яних меблів, які оздоблюються обпалюванням (рис. 82).

Особливістю технології виготовлення таких меблів є обпалювання дерев’яного каркасу виробу за температури 2000 °С (рис. 83). За короткочасної дії високої температури обвуглюється лише верхній шар деревини, натомість її серцевина залишається неушкодженою і зберігає свою міцність.

Рис. 83. Обпалювання дерев’яного каркасу меблів

Обвуглена деревина внаслідок зміни своєї молекулярної решітки може легко відшаровуватись. Після охолодження верхній шар деревини обробляється спеціальним розчином (епіофтонолом - це теж запатентований винахід Я. Галанта), який фіксує молекулярну решітку обвугленої деревини, а потім поверхня виробу лакується.

Наведений опис технології обробки деревини є вогненебезпечним, тому його не можна відтворювати в домашніх умовах та без належного обладнання і підготовки!

Які етапи виділяють у процесі оздоблення

Процес оздоблення складається з кількох етапів, серед яких основними є такі:

• 1. Поверхню деревини готують до оздоблення - зарівнюють сучки, тріщини, невеликі сколи й інші дефекти.
• 2. Поверхню зачищають шліфувальним папером у такій послідовності: спочатку шліфують грубозернистим папером, потім - середньої зернистості, далі беруть дрібний і, нарешті, - нульовий папір.
• 3. Цей етап використовують, коли необхідно досягти особливого блиску оброблюваної поверхні та високої чистоти обробки: водним розчином ПВА (у пропорції 5:1) покривають поверхню виробу і добре просушують; після повного висихання на оброблюваній поверхні піднімаються найдрібніші ворсинки, які зачищають наждачним папером.
• 4. Після цього поверхню шліфують зворотною стороною шліфувального паперу або тканиною, щоб повністю очистити виріб.
• 5. Лаки наносять у 2-4 шари. Після нанесення і повного висихання кожного шару поверхню шліфують і тільки тоді наносять новий шар.

Оздоблення вважається якісним, якщо поверхня виробу має однаковий, рівномірний розподіл лаку - без напливів і видимих стікань. Рівномірним, без тьмяних плям, має бути і блиск лакованої поверхні.

Перед лакуванням виробу можна виконати художнє оздоблення його поверхні - різьбленням, інкрустацією, випалюванням, розписом тощо. Добір чи поєднання цих технік буде доречним під час виконання проекту, коли майстер втілює свій творчий задум не лише у красивій формі виробу, а й через художнє оздоблення його поверхні.