Урок 3. Урок доброти. Оживлена світлина Володимира Винниченка. Оповідання «Федько-халамидник». Проблема домашнього насильства щодо дітей в оповіданні.

Урок 3. Урок доброти. Оживлена світлина Володимира Винниченка. Оповідання «Федько-халамидник». Проблема домашнього насильства щодо дітей в оповіданні.

Мета: ознайомити дітей зі змістом оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник», дослідити проблему домашнього насильства щодо дітей в оповіданні ; розвивати комунікативні й літературні компетентності учнів; удосконалювати навички роботи з текстом твору; формувати інтерес до особистості письменника, головного героя твору; виховувати у дітей співчуття, милосердя, доброту до людей різного віку, вчити допомагати  друзям долати негаразди, підтримувати у скрутну хвилину, виховувати у собі почуття гідності і бажання  боротися за свої права.

Обладнання: підручник, ноутбук для презентації біографії В.Винниченка, класична музика, портрет В.Винниченка, квіти у глечику.

 

 

     Мотто:

       Мій дім – моя фортеця!

Справедливість – стримування сили мудрістю.

   П.Загребельний

       Жорстокість породжує жорстокість.

       Кожна особистість – суверенна.

         Леся Українка

Інколи рабство власної душі переходить у насильство власної дитини.

    Автор

 

      Перебіг уроку

 

 

І.  1.Організаційний момент.

 (Парти у класі виставлено у вигляді літери «Д», звучить класична музика «Ф.Шопен «Квітень».)

 2. Мотивація.

    Доброго дня, шановні учні та гості!

 

    Осіння дитина вирізує листя

    І дивно мережить ним сірий папір

    Осіння дитина в червонім намисті

    Зганяє дощі з пасовиська у двір

    В небілену хату сповзаються зорі

    І мостяться спатоньки під подушки

    І падають сливи холодні й прозорі

    Осінній дитині у кошик важкий

    Ще вересень ходить під столиком пішки

    Вже осінь мов груша чекає дитя

    І тільки осіння дитина напише

    Про перше осіннє своє відчуття.

  

 Дорогі мої осінні діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Це Урок Доброти, тому ви сидите за надійною літерою Д.

Погляньте одне на одного, усміхніться. Хай вас завжди у житті супроводжують посмішка і доброта, а ви їх збережете по крихточці у своїму серці. З цих крихточок утвориться величезна Гора Доброти, якої так не вистачало Федьку, про якого ми сьогодні згадаємо.

 Щороку у світі в результаті домашнього насильства гине 31 тисяча дітей віком до 15 років. Ще сотні тисяч отримують важкі душевні та фізичні травми. В Україні від психологічного чи фізичного знущання страждають 60% дітей у віці від 2 до 14 років.

 Чи не тому видатний український письменик початку ХХ століття Володимир Винниченко написав оповідання «Федько-халамидник» про домашнє насильство щодо дітей в Україні. Події, описані у творі, відбувалися дуже давно, але подібні ситуації зустрічаються у нашій державі та світі і сьогодні.

Тож розгорніть зошити та запишіть дату, тему. епіграф (мотто), який вам найбільше сподобався.               Темою уроку буде вивчення Літературної сильвети чи біографії Володимира Винниченка та ознайомлення з його оповіданням «Федько-халамидник».

  Учитель зачитує епіграфи.

    Далі учитель пропонує записати словничок.

 3. Словничок-довідничок (записи у зошитах).

Насильство – застосування фізичної сили до кого-небудь.

Агресор – сторона, що нападає першою.

Халамидник – пустун, бешкетник, шибеник.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Презентація творчої світлини В.Винниченка.
2. Робота з підручником.

•          Ознайомитися з біографією письменника самостійно і  зачитати вголос цитати, які підтверджують випадки морального знущання людини над людиною у житті Винниченка.

Орієнтовна відповідь.

•          Пан виміняв родину Винниченків на п’ять мисливських собак;
•          Учні-паничі зневажливо ставилися до Володимира, мужицького сина

       Проблемне запитання до уроку.

Чи треба боротися проти будь-якого насильства?У який спосіб?

 

Запитальник.

- Як боровся за свої права Володимир Винниченко? Який результат такої боротьби?

- Як описує письменник стосунки зі своїми батьками?

- Хто такі батьки? Яке, на вашу думку, їхнє завдання у житті?

 - Хто такі діти? Які у них обов’язки і права?

 

 3. Робота з текстом оповідання «Федько-халамидник».

 

            * Вправа «Театральна студія».

                 ( Інсценування сторінок оповідання).

 

* Проблемна ситуативна гра «Батьки-діти».

 ( Вибрати короткі уривки з оповідання про пригоди Федька, уявити себе батьками хлопчика і вигадати правильне нефізичне покараня для нього. Подумати, чи варто взагалі

карати Федька за вчинене ним).

 

  * Руханка.

  Намалюю серце,

  Намалюю птаха,

  Хай летить над дахом,

  Світ хай обіймає –

  Доброту всім зиче,

  Нас оберігає.

  

  *Слово вчителя.  Робота з текстом підручника.

 У житті  Феді було мало доброти. А більше жорстокості.

-  Скільки ж сцен фізичного покарання письменник описує в оповіданні? Зачитайте цитати.

Орієнтовна відповідь:

ст.83: «А Федькові ввечері вже прочуханка»(1), ст..84:«Батько здіймає з себе ремінь, кладе Федька на стілець і починає бити…»(2), ст.85: « Федько лягає, але батько так б’є, що мати зостається зовсім невдоволена»(3), ст. 86: « …а Федька кладуть на стілець і луплять»(4), ст. 96: «Мати …схопила Федька й так торсонула, що з того аж бризки посипалися»(5), ст.97: « І вона (мати) зо всієї сили вдарила Федька по голові»(6), ст.98: «Потім Федька поклали на стілець і били вже як слід»(7).

  - Хто з дорослих бив Федька?

(Толин батько «сильно хляснув Федька по лиці» - 97 ст.)

 

Схема: «Що породжує страх».

 - Якими були батьки Федька?

 - Хто винен у тому, що Федько часто сам виявляв ознаки фізичного насильства у дитячому середовищі? Погляньте на схему.

 

Схема: «Коло жорстокості»

 

  

 

 

ІІІ. Закріплення.

 

 1. Гра «Абетка ДОБРОТИ»…

( Правило: почережно-ланцюжком учні називати по СВІТЛОМУ слову на літеру «Д»).

Орієнтовані відповіді:

 Доброта, дитина, диво, доля, дитинство, дивина, дівчинка, дивитися, давати, доторкатися, дивуватися, день, дар, Даринка, донечка

 

 2. Робота міні-МАН на теми:

•          « Фразеологізми в оповіданні В.Винниченка».

Фразеологізм – це стійке словосполучення.

Біс сидів у хлопцеві - неспокіний; перевернути догори ногами – не так як потрібно, шкереберть ; штовхана дати - ударити;  усяку собаку випередити - перший; зриватися з місця - бігти; хоч би слово з уст - мовчати; в голову того не могло прийти- неочікувано; за вухом не свербить – бути байдужим; прийти до памяті – повернутися до свідомості; три шкури здерти – побити жорстоко.

 

 «Негативні прізвиська в оповіданні, їхній вплив на формування особистості»

Халамидро, босявка, зараза, кляте яке, сибіряка, мурло ти репане, мужиченя, сучий син, паршивець, шибеник, ідол, падлюка, люципер, ірод , пробийголова, зайдиголова,

одурілий хлопець, мурля погане, розбишака-халамидник.

 Такими негативними прізвиськами називали Федька люди, батьки, Толя.

На мою думку, імя відіграє важливу роль у формуванні особистості. Коли когось люблять чи поважають до імені додають зменшувано-пестливі суфікси. Якби Федю називали саме так, наприклад, Федорко, Федоронько, Федорочко, Федорик, Федорко, Федуня, синочок, дорогесенький, любий.

 Слово. Його сила незаперечна. Моральне насильство – це знущання словом.

     Схема « Що виховує повага».

 

 

 

 

 

 

       Цікавинка!

Учитель.

 А чи знаєте ви, що імя Федір грецького походження: феос-Бог, дорос –дар, буквально: Божий дар.

 Можна вважати, що батьки згубили дар, даний їм самим Богом.

 

3.» Анкета відвертості.

•          Чи варто бити батькам своїх дітей?
•          Як слід карати неслухняних дітей?
•          Чому помер Федько?
•          Чи можна було врятувати Федька?

     -    Як попередити насильство? Ваші поради.

 

Райтінг. ( Учень, який відповідає сам ставить собі оцінку. За ту ж роботу оцінку ставить і вчитель. Записується дріб. Наприклад: 9/10).

 

 

Домашнє завдання. Підручник. ст. 91, завдання 1. «Накреслити таблицю».

Написати два коротких листи: батькам Федька і батькам Толі.

                       *   *   *  

  зимова дитина віддасть помаранчу

  найбільшу у світі маленькому Каю.

                         зимова дитина ніколи не плаче,

                         слухняна, бо спати раненько лягає.   

                         у скойці калюжі каштанна перлина...

                         і пахнуть сніжинки, як мальви рожеві –

                         неждані дарунки у День Валентина...

- Невже це все їй, Сніговій королеві?

 в холоднім палаці світає калинно,

   монах-сніговик на бурульці заграє,

 малює на кризі зимова дитина,

  як снігом у січні земля розквітає.

 

*   *   *

   Дитина весняна – то пролісок,

   шкоринку буднів вперто пробива.

 

   З тонких бурульок проросте трава

   і скотить з кучугури сонце-колесо.

 

   Дитині весняній у тиші тісно,

   в її словах розпукують бруньки,

 

   а дощ проміння п’є з її руки

   й підковою веселки в небі висне.

 

   Дитина весняна схова картузика,

   а пальтечко накине на плече,

 

   у світ струмків високих утече,

   щоб малювати березневу музику.