урок 6 клас Будова атмосфери

6 клас                       Урок №33                     Дата:

БУДОВА АТМОСФЕРИ

Мета: формувати знання про склад та будову повітряної оболонки Землі; розвивати первинні практичні вміння розрізняти особливості атмосферних шарів; сприяти розумінню значення атмосфери для Землі; розвивати вміння працювати з різними джерелами географічних знань, коммунікативність; виховувати повагу до праці метеорологів.

Обладнання: підручники, атласи, схема «Будова атмосфери», комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Атмосфера Землі».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть розкривати зміст поняття «атмосфера», називати складові атмосфери, пояснювати основні відмінності шарів атмосфери та значення атмосфери для Землі.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

Властивості якої оболонки Землі було досліджено на попередніх уроках?

Які інші оболонки Землі вам відомі?

ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Чи знаєте ви, що люди нашої планети живуть на дні океану? Ні, не океану у звичному розумінні, а «океану» повітряного, який турботливо та надійно з усіх боків оточує Землю. І хоча цей «океан» невидимий, значення його величезне, адже саме завдяки йому існує життя на нашій планеті.

Цей повітряний океан, непізнаний і загадковий, завжди надихав людину.

Демнострація презентації.

З давніх-давен, схиляючись перед стихіями неба, людина створювала міфи та легенди про всесильних і могутніх богів, що керували блискавками та вітрами, дощами та снігопадами. Але в усі часи людина мріяла піднятися в небо. Зразком для наслідування були птахи. Але всі намагання підкорити повітряний океан за допомогою літального апарату з крилами, виявлялися безуспішними.

У Китаї та Японії намагалися піднятися на повітряних зміях, на початку ХХ століття в Європі — на планерах і дельтапланах. А от піднятися високо та здійснювати далекі польоти стало можливим лише після створення братами Монгольф’є повітряної кулі. Навіть сьогодні, понад 200 років потому, люди використовують повітряні кулі для вивчення процесів, що відбуваються в повітряному океані, але головну наукову роботу виконують тепер космічні апарати.

Наукова назва повітряного океану — атмосфера. Саме в атмосфері формуються погодні явища, живуть організми, пересуваються транспортні засоби. Знання про атмосферу дозволяє не лише передбачати погоду, але й запобігати її негативним наслідкам, впливати на неї. На уроках теми «Атмосфера» ви дізнаєтеся про різноманітні атмосферні процеси та явища, навчитеся складати прогноз погоди, аналізувати дані спостережень, а головне — дізнаєтеся, як людина може впливати на атмосферу.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Формування поняття «атмосфера»

Атмосфера — зовнішня повітряна оболонка Землі, яка є сумішшю певної кількості газів та водяної пари. Атмосфера утримується силою тяжіння Землі та обертається разом з нею. Атмосфера — найлегша і найбільш рухлива повітряна оболонка нашої планети.

Склад атмосферного повітря (аналіз рисунків у підручнику)

Атмосфера утворилася з газів, які виривалися з її надр під час вулканічних вивержень. Поява океанів і живих організмів на Землі змінила склад атмосфери. У наш час газовий склад нижніх шарів атмосфери майже постійний: 78 % азоту, 21 % кисню, близько 1 % — інші гази, зокрема вуглекислий (0,035 %) та інертні (аргон, неон, гелій тощо).

Висновок 1. Атмосфера — це суміш газів, основними з яких є азот і кисень.

Будова атмосфери

Нижньою межею атмосфери умовно вважають поверхню суходолу та Світового океану, хоча повітря проникає і в земну кору, і у воду. Атмосфера складається з п’яти основних шарів: тропосфери, стратосфери, мезосфери, термосфери та екзосфери. Верхні шари атмосфери поступово переходять у космічний простір.

Тропосфера — найнижчий та найбільш щільний шар атмосфери потужністю від 8 км над полюсами до 18 км над екватором.

У тропосфері відбувається зниження температури з висотою в середньому на 0,6° С на кожні 100 м підняття. У тропосфері відбуваються інтенсивні горизонтальні та вертикальні рухи повітря — вітри, утворюються тумани, хмари, опади.

На висоті 22–25 км у стратосфері існує озоновий шар, який наче екран поглинає ультрафіолетову радіацію, яка згубно діє на життя всіх живих організмів.

Робота з підручником і схемою в атласі, заповнення таблиці

Назва шару атмосфери	Висота шару	Температура	Особливості

Висновок 2. Тропосфера є головним шаром для нашої планети. У ній зосереджено 80 % усієї маси повітря. Однак для життя на Землі важливе значення також мають процеси, що відбуваються в інших шарах атмосфери.

Значення атмосфери

Прийом «2 → 4 → усі разом»

Атмосфера — це «броня», яка захищає Землю від метеоритів, більша частина яких, попадаючи у щільні шари атмосфери, згоряє.

Атмосфера перетворює сонячну енергію за рахунок відбивання, розсіювання і поглинання. Вона затримує тепло, відіграючи роль утеплювача Землі. Без атмосфери не було б ні вітру, ні звуку, ні опадів.

Атмосфера є необхідною складовою існування живих організмів на Землі.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний крос» 1

Від ультрафіолетової радіації живі організми оберігає... (озоновий шар).

Найбільша частка атмосферного повітря припадає на газ... (азот).

Нижній шар атмосфери називають... (тропосферою).

Озоновий шар лежить у... (стратосфері).

Найпотужнішим шар тропосфера є на... (екваторі).

У тропосфері температура з висотою... (знижується).

Прийом «Географічний практикум»

1. Відомо, що в тропосфері температура повітря з висотою знижується на 6° С на 1000 м. Обчисліть температуру за бортом пасажирського лайнера, що летить на висоті 10 тис. м, якщо температура повітря біля поверхні Землі становить +15° С.

2. Використовуючи текст підручника та схему в атласі, порівняйте тропосферу та стратосферу. Результати занесіть до таблиці.

Спільні ознаки	Відмінності

3. Складіть у зошиті схему «Будова атмосфери».

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «П’ять речень»

Атмосфера — повітряна оболонка Землі, що складається із суміші газів, водяної пари та домішок. У вертикальному напрямку в атмосфері виокремлюють кілька шарів. Нижній, найбільш щільний шар називається тропосферою. У стратосфері лежить шар озону, що оберігає живі організми від ультрафіолетової радіації. Атмосфера відіграє найважливішу роль у забезпеченні життя на нашій планеті.

 

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст § 28 підручника.

2. Знайти в Інтернеті інформацію про основні способи вивчення атмосфери

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

 

Озонова діра — це локальне падіння концентрації озону в озоновому шарі Землі.

Озонова діра діаметром понад 1000 км вперше була виявлена в 1985 році в Південній півкулі над Антарктидою групою британських учених на чолі з Джорджем Фарманом. Вона з’являлася щороку в серпні і припиняла своє існування в грудні-січні. У 2008 році розмір озонової діри над Антарктикою досяг рекордних розмірів у 27 млн км². У 1992 році було виявлено, що над Північною півкулею в Арктиці також утворювалася озонова діра, але менших розмірів.

Процес утворення озонової діри

Спочатку припускали, що на озон впливають частинки, викинуті атомними вибухами; намагалися пояснити зміну концентрації озону польотами ракет і висотних літаків. Зрештою було чітко встановлено, що на утримання озону впливають азотовмісні забруднювачі повітряного середовища, які з’являються як у результаті природних процесів, так і в результаті антропогенних забруднень.

Проблема скорочення озону в атмосфері відразу привернула до себе увагу світової спільноти. У 1985 році була прийнята Віденська конвенція про охорону озонового шару. У 1987 році був прийнятий Монреальський протокол, по якому визначили перелік найбільш небезпечних хлорфторвуглеців, і країни-виробники хлорфторвуглеців зобов’язалися знизити їх випуск. У червні 1990 року в Лондоні в Монреальський протокол внесли уточнення: до 1995 року знизити виробництво фреонів вдвічі, а до 2000 року припинити його зовсім.

Людством було вжито заходів по обмеженню викидів хлор- і бромовмісних фреонів (хладонів) шляхом переходу на фторовмісні фреони. Однак процес відновлення озонового шару повинен зайняти кілька десятиліть через значний обсяг накопичених в атмосфері фреонів, які мають період розпаду в десятки і сотні років. Тому затягування озонової діри не варто очікувати раніше 2048 року.

 

 

Робота з підручником і схемою в атласі, заповнення таблиці

Назва шару атмосфери	Висота шару	Температура	Особливості

6 клас     Урок №34                 Дата:

 

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ

Мета: формувати знання про температуру повітря та причини її змін; розвивати первинні практичні навички аналізувати та обробляти результати спостережень, використовувати знання математичної науки; підвести учнів до розуміння важливості спостережень за температурою повітря в різних місцях Землі; розвивати уважність, спостережливість, відповідальність; f виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Обладнання: атласи, підручники, календарі погоди, настінна карта півкуль, термометр.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть будувати графіки ходу температури, обчислювати середні температури та амплітуди температур, пояснювати розподіл температури повітря на земній поверхні.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

Який склад має повітря атмосфери?

Які шари виокремлюють в атмосфері Землі залежно від температури та щільності повітря?

Яке значення має наявність атмосфери для планети?

Чому необхідно вивчати процеси, що відбуваються в атмосфері?

Які способи вивчення атмосфери вам відомі?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Про те, для чого потрібен термометр та як саме вимірюють температуру повітря, вам відомо з ранніх літ. На попередньому уроці ви дізналися, що температура змінюється з висотою. Слухаючи прогноз погоди, ви, напевно, звернули увагу на те, що температура повітря в різних районах Землі відрізняється в один і той же час. А чи зможете ви пояснити, чому?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Зміни температури повітря залежно від кута падіння сонячних променів

Прийом «Мозковий штурм»

На дошці записують усі можливі варіанти відповіді на питання, поставлене під час мотивації.

Аналіз запропонованих відповідей, виключення неправильних, неточних; формування залежності температури від кута падіння сонячних променів, тобто від широти місцевості. Атмосферне повітря нагрівається та охолоджується від земної поверхні, яка перебуває під впливом сонячної радіації. Кількість радіації залежить від тривалості освітлення поверхні сонячними променями та кута їх падіння. Чим менший кут падіння сонячних променів, тим менше сонячної енергії отримує поверхня Землі, тим менше вона нагрівається та віддає тепла в атмосферу.

Висновок 1. Кількість сонячної радіації зменшується на Землі в напрямку від екватора до полюсів, оскільки в цьому напрямку зменшується кут падіння сонячних променів.

2 Аналіз спостережень за температурою повітря (робота з підручником)

Використовуючи дані про температуру повітря, будують графіки зміни цього показника протягом доби, місяця, року, обчислюють середню температуру й амплітуду коливань температур.

Середню добову температуру обчислюють як середнє арифметичне декількох чисел: складають усі показники добового ходу температур і отримане число ділять на кількість проведених вимірів.

Амплітуду коливань температур знаходять, визначаючи різницю між найбільшою і найменшою температурою за певний період (добу, місяць, рік).

Висновок 2. Температура повітря протягом доби змінюється внаслідок зміни освітленості поверхні. Річний хід температур пов’язаний зі зміною висоти Сонця над горизонтом і тривалістю дня і ночі протягом року.

3 Карта ізотерм

Відповідно до розподілу сонячної радіації температура повітря залежить від географічної широти місцевості. Від екватора до полюсів температура повітря знижується.
       Якщо на географічну карту нанести значення середніх місячних або середніх річних температур
повітря, визначених за даними спостережень, і з’єднати точки з однаковою температурою, то отримаємо карту ізотерм.

Ізотерми — це лінії рівної температури повітря, які наочно показують географічний розподіл температур. Для того щоб виключити вплив висоти на температуру повітря, будують карту ізотерм для рівня моря.

Для характеристики температур найчастіше використовують січневі, липневі та річні показники.

Висновок 3. Карта ізотерм відображає розподіл середніх температур повітря на поверхні Землі.

4. Річне обертання Землі навколо Сонця (аналіз схеми в атласі, демонстрація відеосюжету)

Прийом «Практична теорія»

Уявіть собі, що до вашої школи приїхали гості — школярі зі спекотної африканської країни Конґо. Обмінюючись враженнями, розповідями про свої країни, ви, можливо, з подивом дізнаєтеся про те, що в Конґо — країні, розташованій на екваторі, немає звичної для нас зміни пір року. Водночас для ваших гостей вражаючим відкриттям буде наша зима, сніг і морози... Чи зможете ви пояснити гостям причини тих «фантастичних» явищ у природі, що відбуваються в нас у вигляді зміни пір року?

Для цього проведімо невеликий експеримент. Поставимо глобус поблизу включеної лампи та будемо обертати його проти годинникової стрілки. Лампа, імітуючи Сонце, буде краще освітлювати одну з половин глобуса — то Північну, то Південну півкулю. Екватор весь час перебуватиме в зоні високої освітленості, а от середні широти, а найбільше полюси, будуть перебувати в різних зонах освітленості залежно від положення глобуса. (Або демонстрація роботи телурія)

Цей простий експеримент дозволяє зробити й деякі припущення щодо причин зміни пір року. Однак будь-якому експерименту необхідне наукове обґрунтування, яке підтвердить або спростує його правильність.

Земна вісь постійно нахилена до площини орбіти під кутом 66° 33". Під час руху Землі навколо Сонця кут нахилу залишається незмінним. Завдяки цьому Земля обертається до Сонця то Північною, то Південною півкулями. Відповідно, більше тепла отримує то одна, то друга півкуля. Саме тому виділяють 22 червня і 22 грудня — дні сонцестояння; 21 березня і 23 вересня — дні рівнодення.

Тропіки — паралелі, що віддалені на 23° 27" на північ (Північний), на південь (Південний) від екватора. У дні сонцестояння Сонце стоїть над тропіками в зеніті.

Полярні кола — Північне і Південне — паралелі в Північній, Південній півкулях із широтою 66° 33".

У Північній півкулі в день зимового сонцестояння на північ від полярного кола Сонце не сходить, а в день літнього сонцестояння не заходить. Таке саме явище спостерігаємо на південь від Південного полярного кола.

Висновок 4. Протягом року різні ділянки нашої планети по-різному освітлює й нагріває Сонце.

5. Теплові пояси Землі (робота з підручником)

Тепло на Землі розподіляється зонально, що загалом можна пояснити кулястою формою Землі. Обертання Землі та її куляста форма є причиною неоднакового нагрівання на різних широтах, а у зв’язку з цим і створення теплових поясів, які розташовані по обидві сторони від екватора.

Теплові пояси — умовні глобальні області Землі, що вирізняють за ознакою розподілу середньорічних температур повітря.

На Землі виділяють такі теплові пояси: жаркий, два помірних і два холодних. Межі теплових поясів проходять умовними лініями — тропіками та полярними колами.

Робота з підручником. Заповнення таблиці

Характеристика теплових поясів Землі

Назва теплового пояса	Розташування, межі	Кут падіння сонячного проміння, кількість отримуваної теплоти	Температура повітря

Висновок 5. На Землі визначають п’ять (у деяких авторів сім) теплових поясів. Межами теплових поясів є тропіки та полярні кола.

Освітлення і нагрівання певної місцевості залежить від її положення в тепловому поясі, тобто — від географічної широти.

6. Практична робота № 5–6.)

Завдання 1. Побудуйте графік добового ходу температур, обчисліть середню добову температуру та добову амплітуду коливань температур, користуючись наведеними даними.

Час вимірювання, год	0	3	6	9	12	15	18	21
Температура, t	-2	-4	-5	-2	0	+3	+2	+1

Завдання 2. Користуючись даними календаря погоди, побудуйте графік місячного ходу температур (на вибір), обчисліть середню місячну температуру та місячну амплітуду температур.

Завдання 3. Над узбережжям Чорного моря летить літак на висоті 6 км. Температура за бортом літака –18°С. Якою є температура в цей момент на березі моря?

Розв’язання

1) Відомо, що на 1 км підйому температура повітря знижується на 6°С.

Обчислюємо різницю в температурах на висоті 6 км та узбережжі:

6 км  х  6°С = 36°С.

2) Обчислюємо температуру на узбережжі: –18°С + 36°С = +18°С.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Проблемне питання»

Від яких ще причин, крім кута падіння сонячних променів, залежить температура повітря певної території?

Прийом «Географічний крос»

Найважливішою характеристикою стану погоди є... (температура).

Для її вимірювання використовують прилад...(термометр).

Показники температури поблизу поверхні Землі значною мірою залежать... (від кута падіння сонячних променів).

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря — це... (амплітуда коливання температури).

Прийом «Лови помилку!» — «Світлофор»

Учитель формулює речення, у змісті яких можуть бути помилки. Якщо помилок немає — учні піднімають зелену картку, якщо є — червону.

•        Земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом 66°33".
•        22 грудня Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком.
•        Коли в Південній півкулі літо, за Південним полярним колом — полярна ніч.
•        Лінії тропіків і полярних кіл є умовними.
•        У спекотному тепловому поясі чотири пори року.
•        21 березня в Північній півкулі — найдовший день.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Формулюють учні за допомогою учителя, відповідаючи на питання.

Що нового ви дізналися на уроці? Чому навчилися?

Що вас здивувало?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст § 29 підручника.

2. За кліматичною картою в атласі визначити місця на Землі, де найбільш спекотно та найбільш холодно, і пояснити причини таких температурних особливостей.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

 «Полюс спеки» нашої планети лежить поблизу лівійського міста Тріполі. Там термометр показав у затінку +57,8°С! Це абсолютний рекорд температури суходолу. Майже досяг цього рекорду температурний показник у північноамериканській Долині Смерті, де було зафіксовано +57°С.

«Полюс холоду» міститься в центральній частині Антарктиди на відстані 1260 км від берега на вершині льодового купола заввишки 3488 м над рівнем океану. Поблизу станції «Восток» 21 липня 1983 року тут було зафіксовано найнижчу температуру планети: –89,2°С.

У багатьох народів світу календарні події та свята були пов’язані з днями сонцестояння та рівнодення. Так, у німців, за офіційним календарем, у ХІХ ст. і на початку ХХ ст. зима тривала з 22 грудня до 21 березня, тобто з дня зимового сонцестояння до дня весняного рівнодення.

У календарі японських свят день зимового сонцестояння — 22 грудня — відзначається в усій країні з 725 року як радісна подія, оскільки означає, що незабаром день подовшає, а ночі стануть коротшими і настане тепла пора року.

У Середньовіччі в корейців свято нового року також починалося із зимового сонцестояння. Давні китайці, визначаючи сезони, керувалися двома датами — днями зимового та літнього сонцестояння.