Урок "А. Чайковський. «За сестрою» (скорочено). Коротко про митця. Відтворення історичних подій з позицій гуманізму. Напружений динамічний сюжет повісті"

Урок № 1

Тема. А. Чайковський. «За сестрою» (скорочено). Коротко про митця.  Відтворення історичних подій з позицій гуманізму. Напружений динамічний сюжет повісті.

 

Мета: ознайомити учнів з біографією письменника, з’ясувати історичну основу повісті; збагачувати словник учнів; розвивати логічне мислення, літературно-творчі здібності школярів , уміння грамотно висловлювати свої думки, робити ґрунтовні висновки; виховувати пізнавальний інтерес до творчості А.Чайковського, почуття любові до рідного краю, народу, вірності вітчизні, гордості за свою Батьківщину.

Матеріально-технічне забезпечення уроку:  підручник, портрет письменника, “квітка цінностей”, відео фрагмент з фільму «Роксолана», картки для роботи в групах, мультимедійна дошка з підключенням до мережі Інтернет.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

І Організаційна частина

Психологічна настанова

•              Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними й уважними.

       А завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати,  а міркувати.

Дружно й плідно працювати.

 

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

1. Укладання “квітки цінностей”.

• Діти, подумайте  і скажіть, що для вас є найціннішим у житті?

Зробіть це за допомогою слів чи словосполучень. Відводимо на це 1 хв.

(Діти записують на пелюстках свої цінності, озвучують, створюють “квітку цінностей”, прикріплюючи пелюстки до дошки).

( щаслива сім’я, велика дружна родина, усміхнена мама, мирне небо,  наша Батьківщина, рідний край, міцне здоров’я, вірні друзі, любов до ближнього, життя, добробут, повага, радість, чесність, щирість, довіра, співпереживання, вірність, правда.)

2. Бесіда.

– Якщо у людини є усі названі вами цінності, чи можна назвати її щасливою? (Мабуть, людину, яка має щасливу родину, міцне здоров’я, вірних друзів, має можливість жити і насолоджуватись життям, займатися улюбленою справою, можна назвати щасливою.)

– А якщо вона втратить бодай одну із пелюсточок цієї квітки? (Щастя такої людини буде неповним.)

•              А ще  важливою віхою щастя є гуманне ставлення до оточуючих, повага до людей, турбота, толерантність, любов, доброта, людяність. Усе це можна об’єднати одним словом ГУМАННІСТЬ. (Вчитель додає пелюстку «Гуманність» до «Квітки цінностей»)

3. Робота зі словником.

• Давайте звернемось до словника іншомовних слів і дамо визначення поняттю «гуманність». (Учень читає словникову статтю «гуманність», «гуманізм».)

 

ІІІ Оголошення теми, мети уроку.  Мотивація навчальної діяльності школярів             

Сьогодні ми поговоримо про людину, чиї життєві ідеали стали  взірцем для багатьох. Людину високих моральних принципів. Про Андрія Чайковського. Це письменник, в центрі творчості якого – людина з її переживаннями, почуттями, щастям чи бідою. Тобто твори його мають гуманістичну спрямованість.  Саме такою є повість «За сестрою».

На уроці ми пригадаємо головні факти з біографії Андрія Яковича, з’ясуємо історичну основу твору та опрацюємо зміст 1-го розділу повісті «За сестрою».

Запишіть у зошити тему уроку. Сьогодні 14 жовтня.

(А. Чайковський. «За сестрою». Відтворення історичних подій з позицій гуманізму)

 

IV Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з портретом

– Погляньте на портрет письменника і спробуйте створити портрет словесний. Зверніть увагу на його зовнішній вигляд, погляд.

(- Людина похилого віку, сивий;

- Задумливий погляд спрямований вдалину,  ніби бачить щось далеке, минуле;

     - Пооране зморшками чоло  видає людину досвідчену, з багатим життєвим досвідом;

    - Чимось схожий на козака.)

2. Життєвий  і творчий шлях.

Кажуть, біографія  письменника – це ключ до його творчості. З’ясуймо,  якою ж була творчість митця і які життєві факти спонукали Андрія Яковича  почати писати.

- Вдома ви повинні були прочитати за підручником біографічний нарис про Андрія Чайковського і скласти опорний план.

Подібне ми уже робили, тому з цим завданням, я думаю, ви легко впоралися вдома. Зачитайте.

(1 учень зачитує)

• Хотілось би детальніше зупинитись на  деяких моментах.
• Скажіть, будь ласка, як вплинуло на юного Андрія знайомство з «Кобзарем» Шевченка?

(Вперше у Самбірській гімназії  студент Чайковський осягнув Шевченків "Кобзар", й зрозумів , як він казав, ким він є! Ця книжка перевернула все духовне єство цієї молодої людини, пробудивши в ньому цікавість до всього, що називалося Україною)

• За що майбутнього письменника називали «хлопським адвокатом»?

(У перші роки своєї адвокатської практики від брався захищати селян у суді, причому безкоштовно. Він умів скласти таку промову і побудувати захист так, що усі присяжні визнавали підсудного невинним. Його за це і прозвали «хлопським адвокатом»)

• Який висновок про особистість Чайковського можна зробити? (всебічно розвинена особистість, непересічна людина, патріот, митець, приклад людяності, справедливий)

2.2. Слово вчителя

• Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість, відновити в них історичну пам’ять, щоб відчули вони себе українцями, здатними побудувати власну незалежну державу.

Ось його звернення до своїх читачів.

 “Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє… Старайтесь це рідне піднести до рівня світових культур. Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової письменницької скарбниці. Я не писав на експорт, лише для свого любого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли під селянську стріху і там їх радо прийняли”.

- А тепер я попрошу вас знайти у біографічному нарисі слова Чайковського, де він обґрунтовує, чому звертається до теми козаччини. Зачитайте (с.104)

- Який термін був вам незнайомим? (Белетристика.

 Це художні твори у прозі: романи, повісті, оповідання)

• Отже, чому саме Чайковський звертається до теми козаччини?

(До нього  в українській літературі майже не було творів, які розповідали про історію козацького періоду)

 

3. Історична основа твору.

Пригадаймо, що нам відомо про історичну добу,  описану у творі, про напади татар на українські землі.

 (Вчитель читає напам'ять уривок з історичної пісні на фоні музики)

ЗА РІЧКОЮ ВОГНІ ГОРЯТЬ

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили.

Стару неньку зарубали.

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в’ється,

І по ногах ланцюг б’ється…

•                   Щойно я зачитала вам уривок з історичної пісні «За річкою вогні горять». А щоб краще відчути атмосферу ,що панувала в Україні у XV-XVI ст., вислухайте очевидців тих подій.
•              Сьогодні на уроці присутній один із героїв твору «За сестрою», брат головного персонажа Павлуся, запорозький козак  Петро Судак. Він розповість нам, чому козакам доводилось воювати з татарами. Доповнить його розповідь інший козак, Остап, якого побратими визволили з татарської неволі. Він поділиться з нами своїми переживаннями. Тож перенесемося в ті далекі часи.

 Петро:

 Уже кілька століть , як Україна опинилася беззахисною перед небезпекою, що загрожує  з півдня. Тут, у Причорноморських степах, після розпаду Золотої Орди почуваються господарями татари. З Кримського ханства на українські землі щороку, а то й кілька разів на рік, відбуваються набіги, які стали ще дошкульнішими відколи Кримське ханство стало залежним від Туреччини (Османської імперії) – чи не наймогутнішої тепер держави.

Ординці плюндрують  і нищать все на своєму шляху, залишаючи по собі пустку. Грабують, а потім підпалюють міста й села. А потім женуть ясир, як вони називають полонених, далекими степами аж у Крим. Чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчат забирали в полон, а тих, хто чинив опір, убивали.

Остап:

Гірка подальша доля бранців. Вони втрачають все: дім, сім’ю, навіть власне ім’я. Так було і зі мною. Нас таврували, як худобу, давали принизливі прізвиська, примушували приймати мусульманство. А потім я потрапив на невільницький ринок в одному з міст Османської імперії.

Я був переконаний, що вже приречений. Багато моїх побратимів опинилися на земляних та будівельних роботах. А  це дуже тяжка й виснажлива праця. Козаки, та і я поміж них, стали гребцями на турецьких галерах-каторгах. Жінки та дівчата потрапили до гаремів. Хлопчиків-підлітків здали до султанської гвардії, де з них будуть виховувати відданих захисників султанського престолу – яничарів, що відзначаються  особливою жорстокістю на війні, а потім ідуть війною на свої рідні землі.

Петро:

Ось тому козаки-запорожці стали на захист своїх земель, своїх побратимів. Відчайдушність, сміливість, хитрість, глибокі знання сучасної військової техніки – такими рисами повинен володіти справжній козак.

 Остап:

Тому я бажаю всім присутнім не втратити дух нескореності. Нехай гірка доля не спіткає більше жодного українця. Не забувайте, якого ви роду. Не забувайте,  що в нас, українцях, тече козацька кров.

 

Вчитель:

•              Дякую нашим гостям за змістовну й емоційну розповідь. Так, дійсно, жахливими були ті часи. Плач дітей і осиротілих матерів, тупіт копит, свист і крик… Спалені села і … ріки крові по всій Україні.

 

4. Перегляд відеофільму

•                   Я пропоную переглянути короткий уривок з художнього фільму, знятого на основі історичних подій. Це фрагмент з фільму «Роксолана» за мотивами одноіменної повісті Осипа Назарука. (див. Додаток)

Після перегляду ви поділитесь своїми враженнями.

Бесіда.

• Як ви вважаєте, які думки снували  в голові  бранців?

( * Наприклад, дзвонар, можливо, і не думав, що в нього може потрапити стріла, він просто знав, що, крім нього, ніхто не попередить людей про небезпеку;

           * Люди були переляканими, не знали, куди їм тікати, метушились;

* Вони чули, що роблять з бранцями татари, тому боялися за своє життя, хвилювалися за долю своїх рідних, близьких;

* Полонені знали, що жаліти їх ніхто не буде, тому дехто пробував тікати, ризикуючи власним життям)

• Як ви думаєте, які почуття охоплювали полонених? Свою думку висловіть одним словом (тривога, страх, злість, розпач, відчай).

 

5. Робота в групах. 

•                   Зараз я пропоную вам стати співавторами історичної повісті. На основі уже побаченого і почутого сьогодні виконаємо таке завдання. Кожен з вас отримає уже готову розповідь про татарські набіги на Україну. Але в тексті дечого не вистачає.

(Зачитати текст, з’ясувати, чого бракує.  Немає образності).

 На місці пропусків (по можливості) ви повинні вписати художні засоби. На виконання цього завдання відводимо 2-3 хв.

 (…………………..…) степ у (……………………) травах. Ревіння дніпрових порогів. І тупіт копит, що відлунює аж у (…………………) небесах. 1 плач дітей, жінок, і ревіння худоби. Вершники в (……………….…) шапках, на (……………………….) конях женуть натовп (……………….…) людей і череди (……………….…)  корів. Вони нікого не бояться, вони тут господарі. Виловлюють по Україні все живе й женуть у Крим.

І раптом ніби з самого неба падає на степ свист, мов (…………………..),  аж трави обізвалися шелестом і (…………………) побігли в усі боки. І загула, задвигтіла від бухкання копит земля. Виринули з (……………………) обрію вершники й (…………….…) наближаються. Козаки!!! Це ж їх порятунок!!!

•                   Зачитайте готовий текст. Решта учнів уважно слухають і потім у разі необхідності зроблять зауваження і внесуть поправки.

Можливий  варіант  відповіді

Безмежний степ у високих травах. Ревіння дніпрових порогів. І тупіт копит, що відлунює аж у високих небесах. 1 плач дітей, жінок, і ревіння худоби. Вершники в острішкуватих шапках, на низеньких прудких конях женуть натовп наляканих людей і череди стомлених  корів. Вони нікого не бояться, вони тут господарі. Виловлюють по Україні все живе й женуть у Крим.

І раптом ніби з самого неба падає на степ могутній, мов грім, свист, аж трави обізвалися шелестом і сполохано побігли в усі боки. І загула, задвигтіла від бухкання копит земля. Виринули з далекого обрію вершники й швидко наближаються. Козаки!!! Це ж їх порятунок!!!

 

Бесіда

• А чи достатньо мати лише талант, щоб створити повість чи оповідання? Що ще потрібно, щоб створити саме історичний твір? (Для цього важливо знати історію, досліджувати її)

 

V.  Робота над змістом І розділу повісті «За сестрою»

•              Історична повість «За сестрою»  повертає нас у лиховісну пору татарських набігів на Україну.  Доля села Спасівка, що на правому березі річки Самари, поблизу Дніпра, ввібрала в себе гіркий талан багатьох тогочасних українських поселень.
•              Ця повість є не лише історичною, а ще й героїко-романтичною, адже розповідає нам про воєнні часи, коли головні герої постійно потрапляють у незвичайні обставини, при цьому виявляють свою мужність та відвагу, здатність на високі душевні пориви (переписати у зошит визначення    с. 106)
• Вдома ви прочитали перший розділ твору.
• Скажіть, де розгортаються події твору?
• Як утворилося село Спасівка?
• В якій місцевості тоді розташовували села? Чому?
•  Розкажіть про славний козацький рід Судаків.
• Чому вчив онука дід Андрій?
• Якими постають перед вами Павлусь та Ганна?
• Чому дід Андрій відчував якийсь неспокій ввечері? Перекажіть цей епізод близько до тексту.
•  Чому сутичка спасівчан і татар була нерівною?
•  Як відбувався двобій Палажки з татарськими наїзниками?
• Як удалося Павлусеві вирватися з ординського полону?
• Чим закінчується І розділ?
• Як ви гадаєте, виживе Павлусь чи ні?
• Пригадаймо, що таке композиція художнього твору та з яких частин вона складається. Допоможу нам в цьому наступне завдання.

Встановлення відповідності між уривками повісті та назвами композиційних елементів. https://learningapps.org/4174398

У наступних розділах ми дізнаємося, якою буде подальша доля родини Судаків.

VІ  Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Рефлексія діяльності і пов’язаних з нею почуттів.

• Перед вами на дошці зразки початку речення. Використайте один з них.

“Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла), що…”,

 “Мені було цікаво…”,

 “Я дізнався…, але ще хочу дізнатися…”

2. Оголошення результатів навчальної діяльності.

 

VІІ Домашнє завдання

1. Прочитати розділи ІІ-V повісті «За сестрою» (знати зміст твору; орієнтуватися  у тексті; вміти визначати елементи сюжету розділів).
2. Скласти 3-7 запитань до тексту.
3. За бажанням створити ілюстрацію або написати поезію, висловивши свої враження від прочитаного.