Урок "Активна і пасивна лексика української мови: "Застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми"

 6 клас                               Українська  мова                       

Тема. Активна і пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми

М е т а: працювати над  засвоєнням поняття про активну й пасивну лексику; допомогти учням усвідомити, що лексичний склад української мови змінюється, пояснити причини таких змін; формувати вміння розрізняти архаїзми й історизми, збагачувати лексикон новими словами; формувати вміння доречно використовувати в мовленні пасивну лексику;розвивати творчі здібності, усне й писемне мовлення; виховувати шанобливе ставлення до слова.

Т и п  у р о к у: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

Учень (учениця):

розуміє й пояснює причини вилучення з активного вжитку певних слів (історизмів, архаїзмів) та появи того чи іншого неологізму; розрізняє активну й пасивну лексику; розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми; доречно вживає вивчені пласти лексики у власному мовленні.

                                     Слова – це листя на дереві мови, і якщо якийсь листок

                                                                падає, то інший займає його місце.

                                                                                                           Джон Френч

                                            ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

        Самопрезентація  «Ініціали»

Кожному учневі пропоную назвати своє прізвище, ім’я, а потім – свої позитивні якості, що починаються з літер власних ініціалів.

    Наприклад, Ольга Василівна – оптимістична, відповідальна.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Лінгвістичне розслідування «Незакінчене речення»

Лексикологія – розділ мовознавства, що…

Лексика – це …

За походженням слова поділяються на …

Слова іншомовного походження – це..

Я знаю, що власне українськими є такі слова:

2) Гра «Розумний  олівець»

Зафарбуйте квадратики біля запозичених слів, якщо слово   власне українське  

залиште квадратик білим.

Відсоток                            велетень                       

Суперник                           конкурент

Поєдинок                           дуель

Гігант                             захоплення

Хобі                                     процент 

- Чи можна ці слова поєднати в пари? За яким принципом? Як називаються слова близькі за значенням?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Слово вчителя

 Ми з вами лексику вивчаєм,

У цю країну завітаєм,

Проникнемо у глиб віків,

Зустрінемо багато слів,

Знайомих вам і незнайомох,  

Нових, ще зовсім невідомих,

Уживаних давно й забутих,

З таємних надр життя добутих.

- Які завдання визначимо для себе?

- Що нам слід з’ясувати, чого навчитися, що удосконалити? Запишіть свої цілі у опорний конспект.

- Яке лексичне значення слова активний? Пасивний? (Активний - енергійний, діяльний; який розвивається, діючий. Пасивний - неенергійний, бездіяльний)

- Знаючи значення слів активний, пасивний, яке припущення ми можемо зробити щодо того, що таке активна і пасивна лексика?

ІУ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

       Дослідження

- З’ясуймо, які слова належать до пасивної лексики. А для цього проведемо дослідження.

- Прочитайте текст.

Вся похоловши, Наталочка збагнула, що вона якимсь дивом бачить саме ту трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року, третій день Берестецької битви. Туман осідав дрібними ряхтливими краплями на козацьких чубах-оселедцях, на відвологлих вусах, згори ледь проглядало сонце — розмите бліде кружальце, а попереду крився за білою заслоною польський стан, величезне 150-тисячне військо…Король Ян Казимир зібрав, кого лиш міг, стягнув до Берестечка пів Європи, аби тільки здолати Хмельниччину, здолати повсталу Україну, цю рахманну, ласкаву, медом текучу землю, яка затято виборювала волю.

Козаків стояло менше: тисяч сто, і з ними татари. Хан чатував на коні, мов хижий орел-степовик.

І ляхи рушили: могутньою хвилею рвонула вперед кіннота. Ревма ревли гармати, дзвеніли шаблі, іржали коні, дико скрикували звитяжці, сходячись у двобої.

… Мрячило, мжичило, над головою клубочились важкі сірі хмари, і козаки теж немов посіріли  серед непролазної поліської мокви. В таборі гриміли, рокотали литаври: довбиші видно били в обтягнуті шкірою срібні та мідні кітли. Недалеко від Наталочки важко чмокнуло в розкислу землю гарматне ядро, забризкавши болотом козаків, що сиділи під возом.

 ( Козак - на Україні в XV—XVIII ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини.

Литаври - ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана.

Довбиш – литаврист.

Гармата  - артилерійська  довгоствольна вогнепальна зброя з пологою траєкторією.

Рахманний – смирний, тихий. Хан – титул правителів Сходу, вождь племені.

Віз - засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів.

Ляхи – поляки.)

- З якого твору цей фрагмент? («Таємниця козацької шаблі») Хто його автор? (Зірка Мензатюк)

- Про який період з історії нашої держави оповідається в тексті? На чому ґрунтується ваш висновок?

- Випишіть з тексту слова, які сучасні мовці рідко вживають у своєму мовленні. Поясніть їхнє лексичне значення.

- Чому, на вашу думку, ці слова вийшли з ужитку?

- У яких ситуаціях ми вживаємо застарілі слова?

Робота з підручником

Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу

Бесіда

- Які групи слів відносять до пасивної лексики?

- На які різновиди поділяються застарілі слова?

- У чому полягає відмінність між історизмами та архаїзмами?

- Яка причина появи нових слів у мові? Чому вони теж перебувають у пасивному словнику мовців?

Робота з епіграфом

- Як ви розумієте слова Джона Френча, що є епіграфом нашого уроку?

(Слово – це листя на дереві мови, і якщо якесь листя падає, то інше займає його місце.)

4) Мовна естафета  «Дерево мови»

Слова-листки(архаїзми) на дереві мови замінити відповідниками.

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста, зигзиця, рать, толмач,  отрок, крам, вия, скриптура, сакви, свічадо

Для довідок. Лоб, шлях, говорити, зозуля , правиця, краса, плечі, губи, військо, палець, перекладач,  підліток, товар, шия, зошит, торби, дзеркало.

(Якщо учні не знають значення слова, можна використати речення-підказки

Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм. Чумацький шлях лежав над головою як стезя вiчностi. Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на книгу. Олена відгорнула з-понад очей волосся, що набігло їй на чоло. Данило їхав, тримаючи меча в десниці. І враз, раптово Рученьки білі лягли на рамена мені... Колись будем і по-своєму глаголить, як німець покаже. Безвісної птиці зигзиці осипались крила гінкі. Що ж, бій, так бій! Скликати зараз рать! В'юнкий, низенький товмач.. скоромовкою переказував слова посла. Хто скаже, де кордон між дійсністю і грою В дитини, в отрока, у юнака й дідка! Голосно пропонують свій барвистий крам молоді квіткарки. Хлопці і дівчата сідають.. і розкладають книжки, скриптури.  Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику. Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовні покраси і приміряє їх до себе, дивлячись у свічадо.)

5) Розподільний диктант ( робота біля дошки)

Флешка, кольчуга, вої, булава, шопінг, брань, меч, гаджет, вельми, скриня, блогер, ланіти.

Учень (історизм) добирає означення.

Учень (архаїзм) добирає синонім.

Учень (неологізм) визначає рід записаного слова.

З одним словом скласти речення, підкреслити граматичну основу.

Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.

6) Робота в парах – вправа «Редактор»

  Відредагуйте речення

Лейтенант привів рать на поле бою.  Василько глаголив друзям про знахідку.   У  час гетьманського перевороту піднялись сотні козаків. Віщати світові правду. Учитель інформатики роздав учням скриптури.

Робота з підручником – виконання впр.

Мультзавдання

Фрагмент із мультфільму «Як козаки сіль купували».

Запишіть приклади історизмів.

Творча робота

Придумайте власне продовження мультфільму. Сюжет: козаки, намагаючись допомогти чумакам, потрапляють у майбутнє. Використайте неологізми.

Отож починаймо: «Козаки розплющили очі і …»

У. ПІДСУМОК  УРОКУ.

   - Отже, протягом уроку ми дослідити історію вживання слів і

дізналися, чому зникають з мови одні слова, а на зміну їм з’являються нові. З якою лексикою ви знайомилися?

- Які завдання, виконані на уроці, найбільше сподобались?

Рефлексія

-         Сьогодні на уроці я зрозумів, що…

-         Найбільше мені сподобалось…

-         Мені ще слід попрацювати над…

VI. Виставлення і коментар оцінок.

VII. Домашнє завдання

 1. Вивчити теоретичний матеріал. Виконати вправу

 2. Скласти і записати розповідь на тему «Хліб на столі» –  про випікання хліба в давнину і тепер, використовуючи застарілі слова (високий рівень).