Урок "Алгоритм надання доромоги у разі непритомності"

10 клас

Урок ____

ТЕМА: АЛГОРИТМ НАДАННЯ ДОПОМОГИ В РАЗІ НЕПРИТОМНОСТІ

Мета:

- сформувати поняття «непритомність»;

- навчити визначати стан непритомності;

- сформувати знання про основні етапи надання допомоги постраждалому у разі непритомності та навички надання допомоги непритомній людини;

-  розвивати аналітичне мислення, здоров’язбережну компетентність;

- виховувати взаємодопомогу, відповідальність, співчуття.

Тип уроку: комбінований.

Опорні та базові поняття: стан притомності, СЛР, відновлювальна позиція, кровообіг.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Фронтальне опитування

1. Що треба робити в разі виникнення часткової непрохідності дихальних шляхів у дорослої людини?

2. Яку допомогу слід надавати дорослому за повної непрохідності ДШ?

3. Чи можлива самодопомога за непрохідності дихальних шляхів^?

4. Як надати допомогу дітям різного віку в разі потрапляння стороннього тіла в ДШ?

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

Проблемне питання

Чи доводилось вам бути зомлілим чи непритомним? Опишіть свої відчуття перед та після такого стану.

 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Цікаві факти

За медичною статистикою кожен третій хоча б раз у житті непритомнів.

В окремих випадках це тимчасовий стан, спричинений несприятливими зовнішніми факторами або складними життєвим обставинами. Він може трапитися раз у житті і не має спричиняти особливої турботи в разі усунення провокаційних чинників.

 Якщо ж ситуація повторюється, слід звернутися до лікарів для детального обстеження організму. Такі «дзвіночки» можуть бути свідченнями серйозних порушень здоров’я.

 

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

VІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Поняття про непритомність

Порушення роботи кровоносної або дихальної системи створю­ють небезпеку для життя людини. Одним із найяскравіших показ­ників таких порушень є втрата свідомості, що викликає найбільше занепокоєння й потребує негайного застосування заходів першої до­помоги.

Дослідники порахувати, що 15-39 % людей хоча б раз у житті переживати втрату притомності.

Непритомність — це невідкладний стан, що виникає внаслідок короткотривалої недостатності кровообігу головного мозку.

Під час втрати притомності постраждалий раптово втрачає рівновагу і падає «як сніп», не в змозі рухатися та реагувати на зовнішні подразники внаслідок порушення роботи центральної нервової системи.

Постраждали не реагує на зовнішні подразники — легкі ляпаси, гучні голоси та сплескування в долоні, дію холоду або тепла та болю тошо.

Класифікація непритомності

Усі випадки непритомності для полегшення діагностики та надання невідкладної до­помоги об’єднують за такими видами:

1. Раптова і короткочасна втрата притомності, яку ще називають непритомністю, — це стан, який спричинений зниженням артеріального тиску крові, через що зменшується кровообіг у мозку, а отже, він недостатньо забезпечується киснем;

2. Раптова і тривала втрата притомності;

3. Тривала втрата притомності з поступовим початком;

4. Утрата притомності з невідомими початком і тривалістю.

 

Тривалість непритомності:

Раптову втрату свідомості поділяють на короткочасну та дов­готривалу.

Короткочасна зазвичай триває від кількох секунд до кількох хвилин. Це — непритомність, епілептичний напад, струс мозку, різка зміна артеріального тиску.

Довготривала втрата свідо­мості триває протягом годин або й днів. Вона спричиняє більш серйозні наслідки для організму. Навіть за умови своєчасної медичної допомоги такі стани дуже небезпечні для здоров'я людини. До них належать тяжкі черепно-мозкові травми, різновиди шоку, інсульт, значна втрата крові, отруєння та ін.

Якщо в непритомному стані людина перебуває довго, то це вважають уже комою.

Кома — це патологічний стан організму, під час якого відбувається цілковита втрата притомності, розлад важливих для життя функцій (кровообігу, ди­хання. обміну речовин, відсутність рефлексів та реакції на подразники). Виникає  гальмування  функцій  кори головного мозку та його підкіркових утворень.

Ознаки та симптоми непритомності

Перед настанням утрати свідомості з поступовим початком можливе виникнення таких симптомів:

- відчуття нудоти;

- поява «мушок» в очах;

- дзвону у вухах;

- рясна пітли­вість.;

- оніміння рук і ніг;

- загальна слабкість;

Людина падає або поступово осідає: спрацьовує захисний механізм — мозок потребує кисню, а в горизонтальному положенні кров краще надходить до нього.

Запам’ятай!

Але слід усвідомлювати, що непритомність може настати абсолютно раптово без цих симптомів.

У стані непритомності:

- м’язи розслаблені;

- зіниці не реагують на світло;

- пульс рідкісний та поверхневий (у складних випадках може не прослуховуватися);

- дихання нечасте (у складних випадках зупиняється).

Під час утрати притомності спостерігають такі симптоми:

- почастішання або сповільнення пульсу;

- зниження артеріального тиску крові;

- послаблення тонів серця; поверхневе дихання;

- блідість шкірних покривів;

- розширення зіниць і зниження їхньої реакції на світло;

- мимовільне сечовипускання і дефекація (опорожнення).

 

Поняття зомління та непритомності

Стан зомлілості триває близько 20–30 с, вихід зі стану швидкий, зберігається пам’ять на попередні події, відновлення орієнтації та поведінки повне й миттєве.

Непритомність триває понад 5 хвилин, вихід зі стану повільний або не відбувається без допомоги, відновлення рефлексів не відбувається або триває повільно.

 

Причини непритомності

Причини непритомності:

- 50 % — порушення в роботі вегетативної нервової системи, за яких відбувається скорочення кровоносних судин;

- 25 % — порушення роботи серця;

- 25% решта причин:

- інсульт;

- атеросклероз;

- збільшення внутрічерепного тиску;

- зниження в крові цукру;

- хвороби нирок;

- травми;

- зневоднення;

- отруєння;

- психічні порушення;

- перевтома та перезбудження;

- інфекційні захворювання;

- епілепсія, зміна гормонального фону тощо.

 

Класифікація причин втрати свідомості

Причини, через які людина втрачає притомність, об’єднують у чотири групи:

І група: недостатній приплив крові до мозку;

ІІ група:  зниження насичення крові киснем;

ІІІ група:  метаболічні порушення (погіршення живлення мозку);

ІV група:  порушення передачі імпульсів нервовими волокнами головному мозку або виникнення в ньому патологічних (хворобливих) вогнищ збудження.

І група. Причинами непритомності через недостатній приплив крові до мозку є такі фактори:

- патологічні реакції (хворобливі зміни в організмі) нервової системи на сильне хвилювання, переляк, перевтома, гострий біль, навіть вид крові, що може призвести до рефлекторного спазму судин головного мозку;

- сонячний удар, коли внаслідок локального перегрівання голови сонячними променями відбувається розширення кровоносних судин головного мозку, тиск у них падає, швидкість кровотоку різко сповільнюється, тому швидко погіршується постачання мозку киснем і глюкозою;

- наявність хвороб серця, що значно зменшує серцевий викид крові в систему кровообігу (відсутність нудоти або блювоти перед настанням непритомності й може вказувати на розвиток порушень ритму серця);

- крововтрати з різних причин;

- зневоднення, яке зменшує об’єм циркулюючої крові (т. зв. гіповолемія) в організмі та знижує артеріальний тиск;

- коли людина довго стоїть, кров під впливом власної маси накопичується у венах ніг і не потрапляє до мозку в потрібному об’ємі;

- у момент різкого вставання людини з горизонтального положення у вертикальне: при цьому порушується регуляція тиску крові і вона не встигає перерозподілитися з нижніх кінцівок в інші зони тіла, у тому числі й у мозок.

 

 

ІІ група. Причинами непритомності через зниження насичення крові киснем:

- тривале перебування значної кількості людей у приміщеннях з незадовільною вентиляцією, наприклад у сховищах;

- важкі захворювання бронхолегеневої системи;

- отруєння речовинами, що блокують гемоглобін еритроцитів, наприклад чадним газом;

- захворювання крові, які супроводжує різке зниження рівня гемоглобіну, тобто так звана анемія.

 

ІІІ група. Причинами непритомності через порушення обміну речовин, за яких погіршується живлення мозку, можуть бути наслідком:

- голодування або зловживання різними дієтами з метою схуднути;

- низького рівня цукру (глюкози) у крові;

- знижений вміст двоокису вуглецю в артеріальній крові й в організмі внаслідок гіпервентиляції легенів (стан, який виникає при занадто швидкому та / або глибокому диханні).

 

ІV група. Причинами непритомності через порушення передачі імпульсів по нервових волокнах у головному мозку або виникнення в ньому патологічних вогнищ збудження можуть бути як наслідком, так і причиною:

- черепно-мозкової травми (механічне пошкодження кісток черепа, а також судин різного розміру, головного мозку, черепних нервів і навіть оболонок головного мозку);

- удару головою об тверді предмети чи поверхні.

 

Інші причини непритомності.

1. У спорті причиною непритомності може стати нокаут під час боксерського поєдинку тощо

Утрата свідомості внаслідок нокауту

 

2. Непритомність можлива під час гормональної перебудови організму, зокрема в підлітків та в людей 40-50 років, коли регуляція тонусу кровоносних судин найвразливіша до різноманітних впливів.

Зверніть увагу!

Медикам часто не вдається з’ясувати, чому в людини різко падає артеріальний тиск крові і вона втрачає притомність. Істинну причину непритомності можна встановити лише в половини таких хворих.

Для того щоб надання допомоги було ефективним, необхідно дотримуватися кількох загальних правил незалежно від тяжкості симптомів втрати свідомості.

Алгоритм надання допомоги в разі непритомності

Доволі часто стани непритомності минають дуже швидко, як тільки така людина прийме горизонтальне положення і кров рівномірно розподілитися по тілу, а отже, посилиться кровообіг у головному мозку.

Але близько 39 % людей, які після втрати притомності звертаються по допомогу до лікаря, залишаються в лікарні 7-30 днів. У них можуть діагностувати серцевий напад, порушення ритму серця, легеневу емболію — закупорку легеневої артерії або її гілок кров’яним згустком, тромбом тощо.

Тобто непритомність може бути досить грізним симптомом, який свідчить про наявність серйозної проблеми в організмі людини, тому надання їй невідкладної допомоги слід починати негайно.

 

Етапи надання допомоги:

Етап 1. Перед наданням домедичної допомоги необхідно переконатись у відсутності небезпеки на місці події для себе та постраждалого від травмувального фактора, що вже діяв, загрози від зовнішнього середовища та загрози від пораненого. Тільки після цього можна почати надавати допомогу.

Якщо місце небезпечне, то слід дочекатися прибуття рятувальників.

У непритомного перед наданням допомоги не треба отримувати згоду.

Перед оглядом та початком надання домедичної допомоги бажано надягнути одноразові гумові або латексні рукавички!

Етап 2. Переконатися в наявності в непритомного дихання та пульсу (на сонній, скроневій, підключичній, променевій, підколінній, задній великогомілковій артеріях); наявність дихання та пульсу свідчитиме, що людина жива і лише непритомна.

 

Етап 3. Залучати до надання домедичної допомоги свідків.

За можливості з’ясувати причину виникнення невідкладного стану.

Етап 4. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Етап  5. За відсутності дихання то необхідно до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги розпочати серцево-легеневу реанімацію — непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легенів.

Етап 6. Якщо постраждалий дихає, провести огляд з метою виявлення наявних травм, за їх відсутності перемістити його у стабільне відновлювальне положення.

За необхідності надати домедичну допомогу відповідно до наявних травм.

За наявності дихання, якщо постраждалий лежить на животі, потрібно перевернути його на спину, одночасно необхідно обережно підтримувати голову і шийний відділ хребта

 

У горизонтальному положенні постраждалий має бути з опущеною головою і піднятими ногами (за умови відсутності судом), щоб посилити приплив крові до серця та головного мозку

 

Етап 7. Розстебнути постраждалому комір (зняти краватку) або звільнити шию та грудну клітку від іншого одягу, який може їх стискати (наприклад бюстгальтер у жінок), а також розстебнути поясний ремінь та гудзик на поясі штанів.

Етап 8. За наявності в непритомного пульсу піднести йому на 1-2 хв. до носа ватку з нашатирним спиртом (капнути 2-3 краплі).

 

За відсутності нашатирного спирту, різко натиснути великим пальцем на больову точку на обличчі, яка розташована на губі під перегородкою носа (іл. 15.8). Поляскування по щоках або обприскування обличчя холодною водою менш ефективні.

 

Етап 9. Відчинити вікна для надходження свіжого повітря

 

Етап 10. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Коли постраждалий опритомніє, йому не варто швидко підніматися і робити різкі рухи та не потрібно поспішати вставати на ноги. Після непритомності людина ще деякий час може відчувати слабкість, запаморочення та нездужання.

За можливості, доцільно напоїти постраждалого влітку прохолодним чаєм або водою, а холодної пори — гарячим чаєм або кавою та дати шматочок чорного шоколаду для підняття артеріального тиску крові, а вже потім допомогти йому піднятися й сісти.

Єдиний виняток — виникнення судом, наприклад, при епілептичному нападі. Тоді хвору людину не можна переміщати, а треба лише притримувати їй голову, щоб не побилася об тверді предмети чи поверхні.

Етап  11. Якщо після проведення цих заходів людина не опритомніла, але в неї є пульсація і дихання, то необхідно покласти її на правий бік так, щоб права рука лежала вздовж тулуба. У такому положенні у неї не буде западати язику глотку і буде вільнішим шлях для повітря. Крім того, якщо виникне блювота, що часто спостерігається за втрати свідомості, то людина не захлинеться блювотними масами.

 

Етап 12. У разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

 

Запам’ятайте!

1. Не можна підносити до лиця постраждалого відкритий флакон з нашатирним спиртом та капати його на ватку більше 2-3 крапель. Навіть пари нашатирного спирту не повинні потрапити в очі непритомної людини.

2. Не можна переміщати постраждалого, якщо причиною непритомності може бути травма (падіння з висоти, ДТП) з переломом крупних кісток або хребта, тоді кожне зайве переміщення підвищує ризик його інвалідності або й смерті.

3. У жодному випадку не можна давати непритомній людині будь-яких пігулок та рідин! У такої людини різко знижений ковтальний рефлекс, тому ліки можуть потрапити в її верхні дихальні шляхи й спричинити асфіксію (припинення дихання) унаслідок їх закупорки.

4. Особливо важливо кожні 20 хв перевертати постраждалого на інший бік.

5. Не можна садити (ставити непритомного на ноги): це погіршить його стан.

6. Якщо людина опритомніла і не скаржиться на болі в серці, то їй не можна давати нітрогліцерин! Це може викликати різке зниження тиску крові й повторну втрату свідомості. Практика показує, що найчастіше непритомність трапляється на тлі раптового зниження артеріального тиску крові — гіпотонії.

VІІ. ФОРМУВАННЯ НОВИХ  ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

Обговорення

1. Чим відрізняється зомлілість від непритомності?

2. Чи можна однозначно визначити, у якому стані — непритомності чи зомлілості перебуває постраждалий? Допомогу відповідно до якого стану йому слід надати?

 

Практичне завдання

Завдання

Інсценізуйте ситуацію непритомності та продемонструйте дії рятувальника, коментуючи їх.

 

VІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

 

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити конспект.

2. Вивчити тему 3, пунк 3  с.38-41