У розробці уроку використані такі методи та прийоми: гра «історик-архівіст», гра "аукціон", прийомом «шість капелюхів мислення». Урок орієнтований на розвиток творчих здібностей учнів через представлення учнівських проектів.
УРОК № 26
Тема: Архітектура та мистецтво
Мета: охарактеризувати романський та готичний архітектурні стилі; навчити розрізняти романський та готичний архітектурні стилі; проаналізувати внесок митців Раннього Відродження у світову культуру; розвивати культурно-естетичні смаки учнів й уміння зіставляти й узагальнювати набуті знання; на основі встановлення міжпредметних зв’язків виховувати інтерес до мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, карти світу, дидактичний та ілюстраційний матеріали.
Основні поняття та терміни: романський стиль, готичний стиль, базиліка, барельєф, вітраж, карниз, портал, розета, фасад, шпиль.
Основні дати та події: X ст. — поширення романського стилю в архітектурі; XІI – XV ст. – поширення готичного стилю в архітектурі.
Історичні постаті: Джотто, Філіппо Брунеллескі, Донателло, Сандро Ботічеллі.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі обох архітектурних стилів; називати дати, пов’язані з життям видатних митців Відродження; показувати на карті найвідоміші пам’ятки культури; застосовувати та пояснювати на прикладах нові терміни та поняття; описувати пам’ятки європейської культури; характеризувати внесок Джотто, Філіппо Брунеллескі, Донателло, Сандро Ботічеллі у світові культуру.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Організація уваги учнів: побажання гарного настрою, цікавої роботи, нових знань та відкриттів.
II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів
Гра «Історик-архівіст». Учні працюють в парах. Перед школярами (на слайді чи на картці) історичний текст, ніби фрагмент давнього літопису. Він пошкоджений, тому наявні пропуски в тексті. Учні мають заповнити ці пропуски.
ІIІ. Оголошення теми, визначення очікуваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.
Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний. Перший стиль — романський — панував у X – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст.
ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу.
Робота з підручником на ст. 163. Учні ознайомлюються в 4 положеннями, далі мають обрати одне з них і пояснити на прикладі роль храмів в житті людини Середньовіччя.
Робота з термінами та поняттями:
Романський стиль (від лат. Romanus – «римський») – художній стиль, що панував в Європі в Х – ХІІ ст. (іноді до ХІІІ), для якого були характерними масивні споруди-фортеці.
Готичний стиль (від італ. Gotico – від назви германського племені готів) – художній стиль, що панував в Європі у ХІІ – XV ст., для якого були властиві великі споруди зі стрілчатими склепіннями та значною кількістю кам’яного різьблення та скульптурних прикрас.
Далі – словник архітектурних термінів у підручнику на ст. 164. (базиліка, барельєф, вітраж, карниз, портал, розета, фасад, шпиль)
Варіант І. Представлення учнівських проектів
Варіант ІІ. Робота з інформаційним текстом
Інформаційний текст. Романський замок, помешкання та оборонна споруда феодала, характеризувався масивністю форм, які надавали йому особливої монументальності, а навколишні фортечні мури посилювали це враження. Весь архітектурний вигляд замку давав уявлення про могутність його володаря. Романський собор, якому притаманні ті самі стилі, повинен був утілювати ідею величі й могутності церкви. В основу романського собору ліг план римської громадської (світської) будівлі — базиліки. З перших років романської архітектури постало питання про кам’яне перекриття будівлі. Це технічно складне завдання було вирішено зведенням напівциркулярного склепіння, в будівництві якого майстри романського стилю досягли вражаючої майстерності.
Прикладом романської будівлі може служити Вормський собор (Німеччина) з масивним кам’яним склепінням, підпертим масивними стінами. Невеликі вікна, пробиті в товстих стінах і схожі на бійниці, горизонтальний поділ стін напівциркулярними арками лише підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.
У XII – XV ст. в Західній Європі бурхливо зростали і розвивалися міста. Розквітав і новий архітектурний стиль, який згодом дістав назву готичного, а тоді він називався новою французькою манерою. У XII – XIII ст. у Франції провадилося таке бурхливе будівництво, що, за підрахунками вчених, на спорудження храмів було витрачено більше каменю, ніж у Стародавньому Єгипті. Серед будівель, споруджених у той час, вражають уяву і зараз собори в Реймсі та Ам’єні, Лані та Бове, Шартрі та Парижі. Фундаменти цих будівель закладалися на глибину до 10 метрів, а їхні вежі підносилися на висоту 40-поверхового будинку. Ці величні собори мали вмістити майже всіх мешканців міста того часу. Так, Ам’єнський собор вміщав до 10 000 віруючих.
Готичний стиль — один із небагатьох, чия дата виникнення визначена точно. Абат Сен-Дені, усипальниці французьких королів, Сугерій (1080 – 1141) захотів надати незвичної форми церкві свого абатства. Спираючись на твори грецького теолога Діонісія, який жив у V ст., Сугерій вважав, що божественну красу можна передавати через створення прекрасних речей. З цього випливало, що архітектура церкви має нести красу, легкість і велич. У 1137 р. цю ідею було втілено в життя.
Основними ознаками нового стилю були тонкі стіни, висока стрімка аркова стеля, великі вікна, прикрашені кольоровими вітражами.
Усього цього можна було досягти лише завдяки новій системі й техніці будівництва. Конструкція спиралася на несучий каркас, споруджений поза стінами собору. Це дозволило будівельникам споруджувати собори небаченої висоти з тонкими стінами і великими стрімчастими вікнами. Вертикалізація будівництва стала важливою особливістю готичного стилю.
Поява великих вікон дала поштовх до розквіту вітражів. У XIII ст. вони поширилися всією Європою. Вітражі — це мозаїка з кольорового скла, яка за допомогою зв’язок (у середні віки використовували свинець) з’єднувалася в якусь композицію. Вітражі в католицьких храмах відтворювали біблійні сюжети і заступили розписи. Справжнім дивом залишаються вітражі собору Шартра. 173 вітражі площею 2000 кв. м, виготовлені в XII – XIII ст., відтворюють біблійні сюжети.
Ще одним важливим елементом готичного стилю є скульптура, яка наче оспівує, наповнює споруду рухом. У готичному храмі скульптура відігравала роль, з одного боку, архітектурної прикраси, а з іншого, — енциклопедії знань і уявлень про світ середньовічної людини. Поряд зі скульптурами святих, ангелів, Ісуса Христа, Діви Марії, демонів з’явилися скульптури звичайних людей. До того ж усі скульптури набули людських рис, характеру. Так у надрах готичного стилю зародилися паростки цікавості до людини, світу, в якому вона живе. Цей нюанс розвивався вже за наступної епохи — Відродження.
Робота з ілюстраціями на ст. 165 і 167 підручника, порівняння романських та готичних соборів.
Робота з таблицею. Після прослуханих повідомлень чи роботи з інформаційним текстом та ілюстраціями, учні заповнюють таблицю «Архітектура в середні віки».
Орієнтований варіант таблиці:
Питання для порівняння |
Романський стиль |
Готичний стиль |
Час |
X–XII ст. |
ХІІ – XV ст. |
Особливості архітектури
|
Наслідування римських споруд. Храм – фортеця для захисту від ворогів. Величезні вежі, масивні стіни, напівкругле склепіння, що підтримуються грецькими колонами та стовпами, міцні круглі арки, вузькі вікна. |
Легкі ажурні споруди, дуже високі. Велика кількість шпилів і башточок. Стрілчасті вікна та арки |
Внутрішнє вбрання |
Фрески, рельєфи, скульптури святих. Скульптури показували міць духу |
Велика кількість вітражів, рельєфів, скульптур, фресок. Більш реалістична скульптура |
Пам’ятки архітектури
|
Церква Сан Лоренцо в Мантуї (Італія) Кафедральний собор у Майнці (Німеччина) Церква Сан П’єтро в Тусканії (Італія) Собор Санта Марія Маджоре (Італія) |
Кельнський собор (Німеччина) Шартрський собор (Франція) Реймський собор (Франція XIII ст.). Собор Паризької Богоматері (Франція) |
Варіант І. Представлення учнівських проектів
Варіант ІІ. Робота текстом підручника в групах: група 1 – Джотто ді Бондоне, група 2 - Філіппо Брунеллескі, група 3 - Донателло, група 4 - Сандро Ботічеллі.
Після обговорення учні заповнюють таблицю.
Орієнтовний варіант таблиці:
Діяч. Сфера творчості |
Найвідоміші твори |
Особливості творчості |
Джотто ді Бондоне, художник |
«Втеча до Єгипту» |
Фігури біблійних персонажів зображав з живими людськими почуттями та пристрастями |
Філіппо Брунеллескі, архітектор |
Купол собора Санта Марії дель Фльоре у Флоренції |
Перший архітектор епохи Відродження, купол – 40 метрів у діаметрі. |
Донателло, скульптор |
Статуя Давида |
Зображав красу оголеного тіла |
Сандро Ботічеллі, художник
|
«Поклоніння волхвів», «Весна», розписав стіни Сикстинської капели |
Зображував земну красу, осв’ячену любов’ю. |
V. Систематизація та узагальнення знань учнів
Гра «Аукціон». Заздалегідь підготовлені «лоти», що розігруватимуться під час гри: у цьому випадку – зображення історико-культурних пам’яток романського та готичного стилів, що виводяться на екран (або як ілюстрація). Вчитель виставляє один із «лотів» на «продаж» і пропонує учням розпочати «торги». Кожен із школярів називає одне речення, що описує запропоноване зображення. Виграє той, чия «пропозиція» залишиться без доповнень.
VI. Підсумок уроку. Рефлексія. Оцінювання.
Учні дають відповідь на проблемне питання уроку.
Прийомом «Шість капелюхів мислення». Учні обирають капелюхи синього, червоного, білого, жовтого, зеленого й чорного кольорів. На капелюхах написи: синій – «що корисного», червоний – «які емоції», білий – «нові факти та дати», жовтий – «позитивні моменти», зелений «творчий підхід», чорний - «негативні моменти».
VІІ. Домашнє завдання.
МАТЕРІАЛИ ДО ГРИ «АУКЦІОН»