Урок " Атмосферний тиск "

6 клас

Урок

Дата:

                    АТМОСФЕРНИЙ ТИСК

Мета: формувати знання про атмосферний тиск і причини його змін; ознайомити з улаштуванням барометра та принципами його роботи; сприяти розумінню важливості спостережень за показниками атмосферного тиску для складання прогнозів погоди; розвивати вміння самостійно проводити спостереження та аналізувати їхні результати, комунікативні навички; виховувати толерантність, почуття взаємодопомоги.

Обладнання: атласи, підручники, барометр-анероїд, склянка, вода, папір.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть розкривати зміст поняття «атмосферний тиск», визначати атмосферний тиск за даними барометру, розв’язувати задачі на зміну атмосферного тиску з висотою.

Хід уроку
І. Організаційний момент.
    - Добрий день! Сьогодні  у нас незвичайний урок. Ми проводимо науково- практичну конференцію за темою : «Атмосферний тиск». Але перш, ніж на неї потрапити, ви повинні отримати запрошення. Запрошення у нас незвичайні. Щоб їх отримати, треба відповісти на запитання.
ІІ. Актуалізація опорних знань.    
-    Що таке атмосфера?
-    З яких газів складається повітря?   
-    З яких шарів складається атмосфера?
-    Як нагрівається повітря?    
-    Яке значення має атмосфера?
-    Що таке амплітуда коливання температури?    
-    Як вимірюють середню добову, місячну і річну температури?
-    У якому тепловому поясі розташована територія України?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
- Скажіть, будь ласка, чи зустрічали ви таке поняття, як «атмосферний тиск»? Якщо зустрічали, то де? Як ви думаєте, навіщо нам потрібно вивчати атмосферний тиск?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Атмосферний тиск та його вимірювання

Атмосферний тиск — сила, із якою повітря тисне на земну поверхню.

Атмосферний тиск безперервно змінюється. Величина атмосферного тиску залежить переважно від температури повітря та висоти місцевості над рівнем моря. Тиск повітря вимірюють за допомогою барометрів у міліметрах ртутного стовпчика або мілібарах (1 мм тиску відповідає 1,33 мб). За міжнародною шкалою атмосферний тиск вимірюють у гектопаскалях (гПА).

На картах тиск показують ізобарами — лініями, які з’єднують точки з однаковим тиском біля земної поверхні.

2. Прогнозування погоди за допомогою спостережень за атмосферним тиском

У разі нагрівання об’єм повітря збільшується, воно стає менш щільним і легшим. Через це зменшується і атмосферний тиск.

Зі зміною температури повітря безперервно змінюється і тиск. За зміною тиску можна передбачити зміни погоди. Зниження тиску вказує на опади, підвищення — на суху погоду.

3. Зміни атмосферного тиску з висотою.

Нормальний атмосферний тиск

За нормальний атмосферний тиск прийнято вважати тиск ртутного стовпчика заввишки 760 мм при температурі 0º С на широті 45º на рівні моря.

З підняттям повітря розріджується, тиск його зменшується (у нижній тропосфері приблизно на 10,5 мм ртутного стовпчика на кожні 100 м підйому). На висоті близько 4 км атмосферний тиск знижується наполовину порівняно з нормальним тиском на рівні моря.

Знаючи, як змінюється тиск, можна вирахувати й абсолютну, і відносну висоту місця. Існує особливий барометр — висотомір (альтиметр), у якому поряд зі шкалою атмосферного тиску, є й шкала висот. Отже, для кожної місцевості буде характерний свій нормальний тиск: на рівні моря — 760 мм рт. ст., у горах залежно від висоти — нижче. Наприклад, для Києва, що лежить на висотах 140–200 м над рівнем моря, нормальним буде середній тиск 746 мм рт. ст.

4 Розміщення поясів високого та низького атмосферного тиску на Землі (аналіз схеми розподілу поясів атмосферного тиску в підручнику)

Над екватором повітря добре прогрівається. Від цього воно розширюється, стає менш щільним, а отже, легшим. Легше повітря піднімається вгору — відбувається висхідний рух повітря; біля поверхні Землі протягом року встановлюється пояс низького тиску. Над полюсами, де протягом року температури низькі, повітря охолоджується, стає більш щільним і важчим. Тому опускається — відбувається низхідний рух повітря — і збільшується тиск.

Таким чином, біля полюсів утворилися пояси високого тиску. Повітря, що піднялося над екватором, розтікається до полюсів. Але, не доходячи до них, на висоті воно охолоджується, стає важчим і опускається на паралелях 30–35 в обох півкулях. Як наслідок — там утворюються пояси високого тиску. У помірних широтах, на паралелях 60–65 обох півкуль утворюються пояси низького тиску.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1 Практична робота № 5. «Розв’язування задач на зміну атмосферного тиску» (продовження)

Задача 1. За картами атласу установіть абсолютну висоту вашої місцевості та обчисліть значення нормального атмосферного тиску.

Задача 2. Якою є відносна висота гори, якщо на її вершині атмосферний тиск дорівнює 550 мм рт. ст., а біля підніжжя — 750 мм рт. ст.?

Розв’язання

1) Обчислюємо різницю тисків біля підніжжя та на вершині:

750 – 550 = 200 (мм рт. ст.)

2) Знаючи, що на кожні 100 м підйому вгору тиск знижується приблизно на 10 мм рт. ст., складаємо пропорцію:

100 м — 10 мм рт. ст.

х м — 200 мм рт. ст.

x = =2000 (м).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Мікрофон»

За допомогою умовного мікрофона учні відповідають на запитання: що нового дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст підручника.