Зозуля Н.В., вчитель біології, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист Смілянського НВК «ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т. Сенатора», м. Сміли, Черкаської області.
Ковальчук Л.Г., вчитель фізики, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, Смілянського НВК «ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т. Сенатора», м. Сміли, Черкаської області.
Тема: Атмосферний тиск. Вимірювання атмосферного тиску. Барометри. Дихання та газообмін у тварин. Значення процесів дихання для вивільнення енергії в клітині.
Мета:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: пластикова пляшка з гарячою водою, скляна пляшка, варене куряче яйце, трилітрова банка, пластилін, піпетка, шприци та скляночки з водою (для фронтального досліду), барометр-анероїд, таблиця «Ртутний барометр», Модель легень, ілюстрації систем дихання різних груп тварин.
Хід уроку:
|
|
1 |
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
с |
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
ф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Бесіда
Учитель фізики
Учитель біології
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку, проектування очікуваних результатів.
Дослід 1. Демонстрація досліду із пластиковою пляшкою з гарячою водою. Чому вона стискується після виливання гарячої води?
Дослід 2. Демонстрація досліду із моделлю легень.
Вчитель фізики, біології.
е |
На вашу думку, що об’єднує ці досліди?
І не просто атмосфера…. Отож, тема інтегрованого уроку –
Атмосферний тиск. Вимірювання атмосферного тиску. Барометри
Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання, їх різноманітність і функції. Значення процесів дихання для вивільнення енергії у клітині.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Вчитель фізики
За підрахунками Паскаля, атмосфера Землі має масу близько 5∙1018 кг. Під дією сили тяжіння верхні шари атмосфери тиснуть на її нижні шари, тому повітряний шар навколо поверхні Землі стиснутий найбільше, і відповідно до закону Паскаля, створює тиск на поверхню Землі й на всі тіла поблизу неї. Це і є атмосферний тиск. Позначається р атм.
Як дізнались про існування атмосферного тиску? (Іще в давні часи люди знали про можливість використання всмоктувальних насосів.
Фронтальний дослід зі шприцом
(Атмосферний тиск більший, ніж тиск усередині балона шприца, тому вода спрямовується у зону меншого тиску)
Вчитель біології
(Атмосферне повітря надходить у легені під час вдиху за рахунок різниці атмосферного тиску та тиску у легенях) – повторюється дослід з моделлю легенів (учень-консультант).
Фізкультхвилинка – дихальна гімнастика
Вчитель
У середині VII століття у Флоренції під час спорудження фонтанів зіткнулись з незрозумілим явищем – виявилося, що вода, яку всмоктують насоси, не піднімалась вище за 10,33 м. Чому?
Повідомлення учня-консультанта (з використанням презентації)
Галілео Галілей запропонував розібратись у цьому своїм учням Еванжелісті Торрічеллі та Вінченцо Вівіані. Розв’зуючи цю проблему, Торрічеллі пояснив її існуванням атмосферного тиску, який не дає можливість воді піднятись вище. Щоб межа підняття рідини була меншою, він замінив воду на ртуть, густина якої у 13,6 разів більша за воду. Він використав скляну трубку завдовжки близько 1 метра, запаяну з одного кінця. Наповнив її ртуттю, щільно закрив отвір, перевернув трубку, опустив її у посудину зі ртуттю і відкрив отвір. Частина ртуті вилилась у посудину. У трубці залишився стовп ртуті приблизно 760 мм заввишки, а над ртуттю утворилась порожнеча. Досліди Торрічеллі виявили, що висота стовпа ртуті не залежить від довжини та товщини трубки, а залежить від погоди.
Вчитель фізики
(Тиск на поверхню ртуті з боку атмосфери і гідростатичний тиск стовпчика ртуті є однаковими, тобто тиск стовпчика ртуті дорівнював атмосферному.
Тиск, який створюється стовпчиком ртуті висотою 760 мм, називається нормальним атмосферним тиском. У цьому випадку за одиницю тиску прийнято 1мм.рт.ст. Подамо нормальний атмосферний тиск в одиницях СІ.
Ратм.н. = ρрт. gh = 13 600 кг/м3 ∙9,8Н/кг∙0,76м =101325Н/м2 =101325Па≈100кПа = 105 Па = 1атм.
(Тому що змінювався тиск атмосфери на поверхню ртуті в посудині)
Вчитель біології
Презентація результатів самостійної роботи I групи
Газообмін завдяки дифузії
Одноклітинні організми, або найпростіші (амеба, інфузорія-туфелька), не мають спеціальних органів дихання. Газообмін у них відбувається за рахунок дифузії внаслідок безпосереднього проникнення газів через поверхню клітини. У результаті процесу дихання, який відбувається в мітохондріях клітин, концентрація кисню в цитоплазмі знижується. Тому кисень проникає до клітини з навколишньої води, де його концентрація вища. Цей процес називають дифузією. Концентрація ж вуглекислого газу у клітині навпаки стає вищою, і він виходить назовні, у воду. Газообмін за рахунок дифузії притаманний також і для нижчих багатоклітинних тварин, наприклад для губок, кишковопорожнинних (гідра, медузи, корали), плоских (планарія молочно-біла) тощо.
Презентація результатів самостійної роботи II групи
Дихання за допомогою зябер
Багатоклітинні організми, які живуть у воді, дихають зябрами — тонкостінними виростами або зморшками, вкритими тонкою шкірою, яка має проникність. Уперше справжні зябра з’являються в багатощетинкових кільчастих червів — у вигляді тонких ниткоподібних або гребінчастих виростів на голові або на примітивних кінцівках — параподіях. Серед хребетних тварин зовнішні зябра трапляються лише в деяких риб, хвостатих амфібій та пуголовків багатьох жаб і ропух. У більших за розмірами і більш рухливих водяних тварин зябра заховані в особливій порожнині. Ця навколозяброва порожнина, як правило, має зв’язок з навколишнім водним середовищем і, крім того, має пристосування, які збільшують циркуляцію свіжої води навколо зябер, що також сприяє покращенню газообміну. Такі захищені зябра мають представники трьох великих груп високоорганізованих водяних тварин: — молюсків, ракоподібних і риб.
Серед хребетних тварин зяброве дихання найкраще розвинуте в риб. Їхні зябра розташовані з країв бічних отворів, що ведуть до глотки. Таких отворів, або зябрових щілин, найчастіше буває чотири або п’ять по обидва боки від глотки. Відкриваючи та закриваючи рот, риба набирає воду до ротової порожнини, а потім завдяки скороченням м’язів глотки, перекачує її через зяброві щілини назовні. Зворотному плину води через рот запобігають м’які шкіряні зморшки, що оточують ротовий отвір. Тому вода рухається лише крізь зябра, віддаючи у кров розчинений у ній кисень. Ефективний обмін киснем і вуглекислим газом між кров’ю і водою забезпечується завдяки тому, що кров тече біля поверхні зябер у напрямку, прямо протилежному плину води, яка омиває зябра (це явище називають принципом протиплину).
Презентація результатів самостійної роботи III групи
Трахейне дихання
У тварин, що вийшли на суходіл, зяброве дихання в сухому повітрі, яке містить мало вологи, виявилося неможливим і тому змінилося на інші типи — легеневе і трахейне. Комахи та ряд інших членистоногих (наприклад, павуки) мають високоспеціалізований тип дихальної системи – трахейний. Її відмінність від інших систем полягає в тому, що кисень з повітря надходить по ній безпосередньо до клітин тіла, а не переноситься за допомогою крові. На декількох сегментах тіла (а точніше черевця) у комах є парні отвори, які називають дихальцями, — по одному на кожному сегменті. Вони ведуть до заповнених повітрям порожнин, від яких у глиб тіла йдуть невеликі трубочки — трахеї. Вони багаторазово розгалужуються доти, поки кінцеві трубочки, які називають трахеолами, не досягнуть діаметра, меншого за 1 мн. Трахеї та трахеоли заповнені повітрям. Вони проникають до всіх частин тіла комахи, особливо густо оплітаючи найбільш активні органи і тканини. У деяких випадках трахеоли проникають навіть до окремих клітин. Кисень і вуглекислий газ переміщуються по трахеях і трахеолах за допомогою дифузії.
Презентація результатів самостійної роботи IV групи
Легеневе дихання
Легені хребетних являють собою парні мішки, що відкриваються за допомогою довгого каналу на черевній стінці глотки гортанною щілиною. Дихальні шляхи, на відміну від самих легень, вистелені миготливим епітелієм. Гортанна щілина веде в гортань, яка переходить у трахею. Починаючи з рептилій, у хребетних трахея розділяється на два бронхи. Бронхи розгалужуються на бронхіоли, на кінцях яких знаходяться легеневі пухирці (альвеоли), у яких і відбувається газообмін.
В амфібій легеневе дихання має другорядне значення. Переважну роль відіграє шкірне дихання і дихання через слизову ротової порожнини і глотки. У вищих хребетних у зв’язку зі зроговінням покривів легені набувають значення єдиного органу дихання. Особливістю дихання птахів є наявність спеціальних повітряних мішків, розташованих між органами тіла.
Вчитель біології
Вчитель фізики
Повідомлення учня-консультанта (з використанням презентації) «Барометр-анероїд» (будова, принцип роботи)
V. Закріплення вивченого матеріалу
«Розгадай ребуси»
2 |
Дифузія
|
|
|
|
|
|
Легені
2 = Я
Зябра
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання
Фізика:§ 27, 28 повторити § 26, № №18.16; 18.19.
Біологія §36