ТЕМА: ЩО ВИВЧАЄ ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ
МЕТА: З’ясувати, що вивчає географія материків і океанів, які джерела географічних
знань вона використовує, які методи географічних досліджень застосовує, та
удосконалити знання про класифікації карт за масштабом, охопленням
території і змістом. Розвивати образне і логічне мислення, вміння
висловлювати думки, вміння зв’язного мовлення. Виховувати
доброзичливого, ввічливого учня.
ХІД УРОКУ
Розв’язавши кросворд, у виділених квадратиках ви отримаєте ім’я
давньогрецького вченого, який є «батьком» географії.
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
Розповідь учителя («Географія», 2012, №15-16, с.31)
Протягом уроку учні працюють з підручником, іншими джерелами інформації.
Географія материків і океанів вивчає:
А) природні умови і багатства материків і океанів;
Б) основні фізико-географічні закономірності;
В) територіальну організацію життя населення планети;
Г) проблеми збереження та відновлення природних комплексів Землі;
Д) територіальну організацію світового господарства;
Е) особливості життя і побуту населення найбільших країн світу;
Ж) оболонки Землі (літосферу, атмосферу, гідросферу, біосферу, географічну оболонку).
Малювання схеми, яка відображає всі джерела інформації, які використовує людина.
На дошці під цифрами записані певні методи географічних досліджень. Учитель зачитує короткі твердження про дані методи географічних досліджень, а учням необхідно правильно визначити, що це за метод і записати відповідну йому цифру. Таким чином учні отримують рядок з цифрами, розташованими в певній послідовності.
Методи географічних досліджень
1 – описовий; 6 – аерокосмічний;
2 – експедиційний; 7 – моделювання;
3 – спостереження; 8 – геофізичний;
4 – палеогеографічний; 9 – геохімічний.
5 – картографічний;
Твердження
Правильна відповідь: 8, 7, 4, 3, 6, 2, 1, 9, 5.
Кожен учень має по три кольорові картки (зелену, жовту і червону), вчитель читає твердження, а учні піднімають картки (зелена – правильне, жовта – неповне, червона – неправильне).
Висловіть свою думку в імпровізований мікрофон стосовно питання: «Чому карту ще називають «другою мовою» географії?»
Учні повинні обрати зайве в переліку і коротко пояснити свій вибір.
Прийом «Мозковий штурм»
Що спільного і відмінного між фізичною картою півкуль і фізичною картою України?
Заключне слово вчителя.
Опрацювати відповідний текст підручника.
КРОСВОРД «БАТЬКО ГЕОГРАФІЇ»
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
3
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
6
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
7
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
8
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ. ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ РУХУ ЗЕМЛІ
НАВКОЛО СВОЄЇ ОСІ ТА НАВКОЛО СОНЦЯ
Варіант 1
А Америка Б Африка В Австралія Г Азія.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Д 22 червня
1 зміна пір року 5 куляста форма Землі
2 зміна дня і ночі 6 денний і нічний бриз
3 річна активність тварин 7 виникнення сили Коріоліса.
4 існування поясів освітленості
1 0° 5 25° 30' пн. ш.
2 50° 30' пн. ш. 6 20° 30' пн. ш.
3 23° 27' пд. ш. 7 90° пн. ш.
4 66° 33' пд. ш.
А 79% і 29% Б 61% і 31% В 81% і 19%.
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ. ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ РУХУ ЗЕМЛІ
НАВКОЛО СВОЄЇ ОСІ ТА НАВКОЛО СОНЦЯ
Варіант 1
А Америка Б Африка В Австралія Г Азія.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Д 22 червня
1 зміна пір року 5 куляста форма Землі
2 зміна дня і ночі 6 денний і нічний бриз
3 річна активність тварин 7 виникнення сили Коріоліса.
4 існування поясів освітленості
1 0° 5 25° 30' пн. ш.
2 50° 30' пн. ш. 6 20° 30' пн. ш.
3 23° 27' пд. ш. 7 90° пн. ш.
4 66° 33' пд. ш.
А 79% і 29% Б 61% і 31% В 81% і 19%.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
А Австралія
Б Пд. Америка
В Антарктида
Г Африка
Д Євразія
Е Пн. Америка
___________________ ____________________ __________________
___________________ ____________________ __________________
А 6378, 24 км Б 40 000км В 510 млн. км².
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
А Австралія
Б Пд. Америка
В Антарктида
Г Африка
Д Євразія
Е Пн. Америка
___________________ ____________________ __________________
___________________ ____________________ __________________
А 6378, 24 км Б 40 000км В 510 млн. км².
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ. ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ РУХУ ЗЕМЛІ
НАВКОЛО СВОЄЇ ОСІ ТА НАВКОЛО СОНЦЯ
Варіант 2
А зміна пір року Б зміна кута падіння сонячних променів
В збільшення дальності видимого горизонту з висотою.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Д 22 червня
1 зміна пір року 5 куляста форма Землі
2 зміна дня і ночі 6 денний і нічний бриз
3 річна активність тварин 7 виникнення сили Коріоліса.
4 існування поясів освітленості
1 0° 5 25° 30' пн. ш.
2 50° 30' пн. ш. 6 20° 30' пн. ш.
3 23° 27' пд. ш. 7 90° пн. ш.
4 66° 33' пд. ш.
А 71% і 29% Б 61% і 39% В 81% і 19%.
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ. ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ РУХУ ЗЕМЛІ
НАВКОЛО СВОЄЇ ОСІ ТА НАВКОЛО СОНЦЯ
Варіант 2
А зміна пір року Б зміна кута падіння сонячних променів
В збільшення дальності видимого горизонту з висотою.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Д 22 червня
1 зміна пір року 5 куляста форма Землі
2 зміна дня і ночі 6 денний і нічний бриз
3 річна активність тварин 7 виникнення сили Коріоліса.
4 існування поясів освітленості
1 0° 5 25° 30' пн. ш.
2 50° 30' пн. ш. 6 20° 30' пн. ш.
3 23° 27' пд. ш. 7 90° пн. ш.
4 66° 33' пд. ш.
А 71% і 29% Б 61% і 39% В 81% і 19%.
|
А |
Б |
В |
Г |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
А Тихий океан
Б Північний Льодовитий океан
В Атлантичний океан
Г Індійський океан
___________________ ____________________ __________________
___________________ ____________________ __________________
А 6378, 24 км Б 40 000км В 510 млн. км².
|
А |
Б |
В |
Г |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
А Тихий океан
Б Північний Льодовитий океан
В Атлантичний океан
Г Індійський океан
___________________ ____________________ __________________
___________________ ____________________ __________________
А 6378, 24 км Б 40 000км В 510 млн. км².
БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ФОРМИ РЕЛЬЄФУ
1 варіант
А осадовий Б гранітний В базальтовий
А сейсмічними поясами Б давніми платформами
В найдавнішими материками
А гори Б рівнини В серединно-океанічні хребти
А низовини Б височини В плоскогір’я
А Альпи Б Гімалаї В Кордильєри
Області земної кори |
Форми рельєфу |
Давні платформи
|
|
Області мезозойської складчастості
|
|
БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ФОРМИ РЕЛЬЄФУ
2 варіант
А 2 шари Б 3 шари В 4 шари
А платформами Б рівнинами
В глибоководними жолобами
А гори Б рівнини В серединно-океанічні хребти
А низовини Б височини В плоскогір’я
А Монблан Б Аконкагуа В Еверест
Області земної кори |
Форми рельєфу |
Давні платформи
|
|
Області альпійської складчастості
|
|
ПОВІТРЯНІ МАСИ
Тип повітряних мас |
Властивості |
||
тиск |
температура |
вологість |
|
Екваторіальні |
|
|
|
Тропічні |
|
|
|
Помірні |
|
|
|
Полярні |
|
|
|
ПОВІТРЯНІ МАСИ
Тип повітряних мас |
Властивості |
||
тиск |
температура |
вологість |
|
Екваторіальні |
|
|
|
Тропічні |
|
|
|
Помірні |
|
|
|
Полярні |
|
|
|
ПОВІТРЯНІ МАСИ
Тип повітряних мас |
Властивості |
||
тиск |
температура |
вологість |
|
Екваторіальні |
|
|
|
Тропічні |
|
|
|
Помірні |
|
|
|
Полярні |
|
|
|
ПОВІТРЯНІ МАСИ
Тип повітряних мас |
Властивості |
||
тиск |
температура |
вологість |
|
Екваторіальні |
|
|
|
Тропічні |
|
|
|
Помірні |
|
|
|
Полярні |
|
|
|
ПОВІТРЯНІ МАСИ
Тип повітряних мас |
Властивості |
||
тиск |
температура |
вологість |
|
Екваторіальні |
|
|
|
Тропічні |
|
|
|
Помірні |
|
|
|
Полярні |
|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ
Варіант 1
а) у помірних широтах; б) на полюсах; в) на екваторі.
а) ізотермами; б) ізобарами; в) меридіанами.
а) мусонами; б) циклонами; в) пасатами.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
а) тропічний; б) субекваторіальний; в) арктичний;
г) субтропічний; д) екваторіальний; е) помірний.
а) знижується; б) підвищується; в) лишається незмінною.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ
Варіант 1
а) у помірних широтах; б) на полюсах; в) на екваторі.
а) ізотермами; б) ізобарами; в) меридіанами.
а) мусонами; б) циклонами; в) пасатами.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
а) тропічний; б) субекваторіальний; в) арктичний;
г) субтропічний; д) екваторіальний; е) помірний.
а) знижується; б) підвищується; в) лишається незмінною.
а) мало; б) багато; в) не випадає.
а) географічна широта; б) рослини і тварини; в) рельєф;
г) географічна оболонка; д)циркуляція повітря; е) океани.
а) мало; б) багато; в) не випадає.
а) географічна широта; б) рослини і тварини; в) рельєф;
г) географічна оболонка; д)циркуляція повітря; е) океани.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ
Варіант 2
а) у помірних широтах; б) на полюсах; в) на екваторі.
а) помірний; б) тропічний; в) екваторіальний.
а) мусони; б) циклони; в) пасати.
а) тропічний; б) субекваторіальний; в) арктичний;
г) субтропічний; д) екваторіальний; е) помірний.
а) знижується; б) підвищується; в) лишається незмінною.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛІМАТУ ЗЕМЛІ
Варіант 2
а) у помірних широтах; б) на полюсах; в) на екваторі.
а) помірний; б) тропічний; в) екваторіальний.
а) мусони; б) циклони; в) пасати.
а) тропічний; б) субекваторіальний; в) арктичний;
г) субтропічний; д) екваторіальний; е) помірний.
а) знижується; б) підвищується; в) лишається незмінною.
а) мало; б) багато; в) не випадає.
а)кут падіння сонячних променів; б) обертання Землі навколо Сонця;
в) рельєф; г) географічна оболонка; д) підстильна поверхня.
а) мало; б) багато; в) не випадає.
а)кут падіння сонячних променів; б) обертання Землі навколо Сонця;
в) рельєф; г) географічна оболонка; д) підстильна поверхня.
Дата ____________ Клас ____ Прізвище, ім’я _______________________________________
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК І. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОРДИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ
Варіант 1
І рівень
А 10 - 0° С; Б 27 - 28° С; В 15 - 25° С; Г 0 - -2° С.
А 22 грудня та 21 березня; В 21 березня та 23 вересня;
Б 22 червня та 22 грудня; Г 22 червня та 23 вересня.
А степів; Б тайги; В саван та рідколісь.
А співвідношення тепла й вологи; Б рельєф місцевості;
В тип рослинності й тваринного світу.
ІІ рівень
А субтропічний кліматичний пояс є перехідним і влітку тут панує екваторіальна
повітряна маса;
Б помірний пояс є перехідним і тільки взимку тут панує повітряна маса, а влітку
тропічна;
В антарктичний кліматичний пояс є основним, тут панує континентальна антарктична
повітряна маса.
А Б В Г
|
|
|
|
1 Добове обертання А утворення мусонів 1
(навколо осі) Б виділення днів рівнодення 2
(орбітальне) відхиляються від початкового напрямку в Пд. півкулі
ліворуч
Г екваторіальний радіус Землі більший за полярний.
ІІІ рівень
ІІІ рівень
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
ІV рівень ( одне питання на вибір)
11А. Спрогнозуйте, які зміни могли б відбутися на Землі, якби вісь її обертання не мала
нахилу до площини орбіти, або Земля не оберталась навколо своєї осі.
11Б. Тропічний пояс у океані за аналогією з суходолом називають пустелею. Відшукайте
цю аналогію та поясніть бідність життя в цих водах.
11В. Охарактеризуйте, наводячи конкретні приклади, позитивний та негативний вплив на
географічну оболонку діяльності людини. Запропонуйте шляхи розв’язання цієї
проблеми. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Оцінка _________
Дата ____________ Клас ____ Прізвище, ім’я _______________________________________
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК І. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОРДИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ
Варіант 2
І рівень
А 33 – 35 ‰; Б до 33 ‰; В близько 35 ‰; Г 37 – 38 ‰.
А 22 грудня та 21 березня; В 21 березня та 23 вересня;
Б 22 червня та 22 грудня; Г 22 червня та 23 вересня.
А напівпустель; Б тайги; В вологих екваторіальних лісів.
А співвідношення тепла й вологи; Б рельєф місцевості;
В тип рослинності й тваринного світу.
ІІ рівень
А тропічний кліматичний пояс є основним і влітку тут панує тропічна повітряна маса;
Б субарктичний пояс є перехідним і тільки влітку тут панує помірна повітряна маса;
В арктичний кліматичний пояс є основним, тут панує континентальна антарктична
повітряна маса.
А Б В Г
|
|
|
|
1 Добове обертання А утворення бризів 1
(навколо осі) Б пори року в нашій місцевості 2
2 Річне обертання В усі тіла, що рухаються,
(орбітальне) відхиляються від початкового напрямку в Пн. півкулі
праворуч
Г повторюваність припливів і відпливів.
ІІІ рівень
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
ІV рівень ( одне питання на вибір)
11А. Спрогнозуйте, які зміни могли б відбутися на Землі, якби вісь її обертання не мала
нахилу до площини орбіти, або Земля не оберталась навколо своєї осі.
11Б. Тропічний пояс у океані за аналогією з суходолом називають пустелею. Відшукайте
цю аналогію та поясніть бідність життя в цих водах.
11В. Охарактеризуйте, наводячи конкретні приклади, позитивний та негативний вплив на
географічну оболонку діяльності людини. Запропонуйте шляхи розв’язання цієї
проблеми. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Оцінка _________
АФРИКА (1 варіант)
І. Тести
а) майже посередині; б) у північній частині; в) у південній частині.
а) Агульяс; б) Рас-Енгела; в) Альмаді.
а) Атлантичний та Індійський:
б) Тихий та Атлантичний;
в) Індійський та Тихий.
а) Суецький канал; б) Баб-ель-Мандебську протоку;
в) Ґібралтарську протоку.
а) Драконові; б) Капські; в) Атлаські.
а) молода платформа;
б) давня платформа;
в) область альпійської складчастості.
ІІ. Підтвердьте або заперечте дані твердження.
АФРИКА (2 варіант)
І. Тести
а) Мозамбікська; б) Аденська; в) Гвінейська.
а) Крит; б) Мадагаскар; в) Кіпр.
а) Б. Діашем; б) Д. Лівінґстоном; в) В. да Ґамою.
а) низовини; б) низовини та височини; в) височини та плоскогір’я.
а) г. Тубкаль; б) г. Кенія; в) влк. Кіліманджаро.
а) вітер; б) льодовик; в) морські хвилі.
ІІ. Підтвердьте або заперечте дані твердження.
Тема: АФРИКА: ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, РЕЛЬЄФ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ.
Мета: Поглибити у учнів поняття про зв’язок геологічної будови, рельєфу та родовищ
корисних копалин. Сформувати в учнів систему знань про особливості розміщення
форм рельєфу та корисних копалин на території Африки. Удосконалити практичні
навички учнів працювати з картами атласу.
Обладнання: фізична карта Африки, тектонічна карта Африки, картини форм рельєфу
материка, атласи.
ХІД УРОКУ
Бесіда за запитаннями та завданнями.
Розповідь учителя.
а) Історія розвитку земної кори на території Африки.
б) Будова Африканської платформи.
За допомогою фізичної карти встановіть, які форми рельєфу переважають на території Африки. Чим це зумовлено?
Зв’язок між тектонічною будовою та рельєфом.
За допомогою шкали висот визначте висоту рівнин Африки та їх переважні форми.
Характеристика форм рельєфу.
Знайдіть вулкан Кіліманджаро на фізичній карті Африки та позначте на контурній карті його висоту.
Вулкан Камерун.
а) За допомогою фізичної та тектонічної карти схарактеризуйте Драконові та
Атлаські гори.
б) Нанесіть на контурну карту найголовніші родовища корисних копалин.
Проаналізуйте розміщення корисних копалин магматичного та осадового
походження.
Бесіда за запитаннями і завданнями.
Заключне слово вчителя:
Опрацювати відповідний текст у підручнику.
Рельєф Африки
1 варіант
А низовини; Б низовини та височини; В височини та плоскогір’я.
А Драконові; Б Капські; В Атлаські.
А г. Тубкаль; Б г. Кенія; В влк. Кіліманджаро.
А молода платформа;
Б давня платформа;
В область альпійської складчастості.
А вітер; Б льодовик; В морські хвилі.
6. Яка тектонічна структура лежить в основі більшої частини материка Африка?
_____________________________________________________________________________
7. Найбільший розлом на території Африки знаходиться у:
А північній частині; Б південній частині; В східній частині.
8. Найбільші запаси паливних корисних копалин зосереджені на:
А півночі материка; Б півдні; В заході; Г сході.
А алмазів, Б нафти, В кам’яної солі, Г урану,
Д торфу, Е крейди, Ж золота, З фосфоритів.
А Альпійського; Б Герцинського; В Байкальського.
Рельєф Африки
2 варіант
А 0 – 200м; Б 200 – 500м; В більше 500м.
А Північну і Західну ; Б Південну і Східну; В Центральну і Південну.
А на щиті; Б на осадовому чохлі; В в області складчастості.
А Східній Африці; Б Північній Африці; В Південній Африці; Г Західній Африці.
А Західній Африці; Б Північній Африці; В Південній Африці; Г Східній Африці.
6. Капські гори утворилися під час епохи горотворення:
А байкальської; Б герцинської; В мезозойської; Г альпійської.
7. Африка є світовим лідером за запасами й видобутком:
А залізної та марганцевої руди; Б нафти і газу; В алмазів і золота.
8. Найбільші запаси рудних корисних копалин зосереджені на:
А півночі материка; Б півдні; В заході; Г сході.
9. Виберіть нагір’я та плоскогір’я,розташовані в Африці:
А Гобі, Б Ахаггар, В Тибет,
Г Ефіопське, Д Тібесті, Е Гвіанське.
10.Висока Африка складається з :
А низовин та височин; Б височин та плоскогірїв; В плоскогір’їв та нагірїв.
Клімат Африки
Тести
а) сонячна радіація; б) рослинність; в) геологічна будова;
г) атмосферна циркуляція; д) ґрунти; ж) рельєф.
а) екваторіальні й тропічні; б) тропічні й помірні; в) помірні й полярні.
а) багато; б) мало; в) помірно.
а) мусонна; б) пасатна; в) циклональна.
а) Калахарі; б) Наміб; в) Сахара.
а) пом’якшує та зволожує клімат узбережжя;
б) сприяє утворенню берегової пустелі;
в) ніяк не впливає на клімат узбережжя.
а) тропічний; б) помірний; в) екваторіальний.
а) полярного; б) тропічного; в) субекваторіального.
а) тропічних; б) помірних; в) субтропічних.
а) впливу мусонів; б) впливу пасатів; в) сонячній радіації.
Клімат Африки
Тести
а) сонячна радіація; б) рослинність; в) геологічна будова;
г) атмосферна циркуляція; д) ґрунти; ж) рельєф.
а) екваторіальні й тропічні; б) тропічні й помірні; в) помірні й полярні.
а) багато; б) мало; в) помірно.
а) мусонна; б) пасатна; в) циклональна.
а) Калахарі; б) Наміб; в) Сахара.
а) пом’якшує та зволожує клімат узбережжя;
б) сприяє утворенню берегової пустелі;
в) ніяк не впливає на клімат узбережжя.
а) тропічний; б) помірний; в) екваторіальний.
а) полярного; б) тропічного; в) субекваторіального.
а) тропічних; б) помірних; в) субтропічних.
а) впливу мусонів; б) впливу пасатів; в) сонячній радіації.
Тема: АФРИКА: ВОДИ СУХОДОЛУ
Мета: Сформувати в учнів уявлення про основні особливості внутрішніх вод Африки
шляхом демонстрації їх залежності від рельєфу та клімату, нерівномірність
розподілу по території материка; схарактеризувати найголовніші річкові системи
та басейни, основні типи озер Африки та закономірності їх поширення;
систематизувати поняття учнів про сутність гідроекологічних проблем Африки та
шляхів їх розв’язання. Розвивати навики роботи з географічними картами.
Обладнання: фізична карта Африки, картини річок та озер материка, інший
ілюстративний матеріал, підручники, атласи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Завдання.
2. Розповідь учителя про нерівномірність поширення внутрішніх вод.
До басейнів яких океанів належать річки Африки?
Що таке басейн внутрішнього стоку?
Де на території Африки найбільше озер?
Чим це на вашу думку пояснюється?
6. Розповідь учителя про африканські озера.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
„Географічне доміно”
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Особливості внутрішніх вод Африки
|
Причини |
Найбільш густа річкова мережа в екваторіальному й субекваторіальному кліматичних поясах |
|
Для пустель характерні ваді
|
|
Переважає дощове живлення
|
|
Головний вододіл басейнів океанів витягнутий у меридіональному напрямку на сході материка |
|
Річки басейнів океанів чітко різняться за характером течії та довжиною |
|
Центральна меридіональна частина Африки Сахара – Конго – Калахарі потенційні райони видобутку підземних вод |
|
У геологічному майбутньому озера Африки можуть поглиблюватися |
|
Льодовики Африки на вигляд неначе шапки
|
|
Найвищі водоспади розташовані на південному сході материка |
|
Особливості внутрішніх вод Африки
|
Причини |
Найбільш густа річкова мережа в екваторіальному й субекваторіальному кліматичних поясах |
|
Для пустель характерні ваді
|
|
Переважає дощове живлення
|
|
Головний вододіл басейнів океанів витягнутий у меридіональному напрямку на сході материка |
|
Річки басейнів океанів чітко різняться за характером течії та довжиною |
|
Центральна меридіональна частина Африки Сахара – Конго – Калахарі потенційні райони видобутку підземних вод |
|
У геологічному майбутньому озера Африки можуть поглиблюватися |
|
Льодовики Африки на вигляд неначе шапки
|
|
Найвищі водоспади розташовані на південному сході материка |
|
ПРИРОДНІ ЗОНИ АФРИКИ
1 варіант
Умовні позначення відповідей: Г – гілеї, С – савани і рідколісся, П – пустелі й
напівпустелі, Т – твердолисті ліси.
ПРИРОДНІ ЗОНИ АФРИКИ
2 варіант
Умовні позначення відповідей: Г – гілеї, С – савани і рідколісся, П – пустелі й
напівпустелі, Т – твердолисті ліси.
ПРИРОДНІ ЗОНИ АФРИКИ
1 варіант
Умовні позначення відповідей: Г – гілеї, С – савани і рідколісся, П – пустелі й
напівпустелі, Т – твердолисті ліси.
ПРИРОДНІ ЗОНИ АФРИКИ
2 варіант
Умовні позначення відповідей: Г – гілеї, С – савани і рідколісся, П – пустелі й
напівпустелі, Т – твердолисті ліси.
ПРИРОДНІ ЗОНИ АФРИКИ
2 варіант
Умовні позначення відповідей: Г – гілеї, С – савани і рідколісся, П – пустелі й
напівпустелі, Т – твердолисті ліси.
ПРИРОДНІ ЗОНИ АФРИКИ
1 варіант
Умовні позначення відповідей: Г – гілеї, С – савани і рідколісся, П – пустелі й
напівпустелі, Т – твердолисті ліси.
АФРИКА
|
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
1 |
Гібралтарська протока |
1 |
4 |
9 |
15 |
11 |
21 |
2 |
Суецький канал |
5 |
8 |
12 |
17 |
6 |
19 |
3 |
Суецький перешийок |
8 |
14 |
17 |
4 |
16 |
10 |
4 |
Гвінейська затока |
15 |
17 |
5 |
22 |
7 |
12 |
5 |
о. Мадагаскар |
12 |
10 |
1 |
11 |
19 |
4 |
6 |
Середземне море |
22 |
1 |
10 |
6 |
14 |
8 |
7 |
п-ів Сомалі |
18 |
5 |
13 |
23 |
2 |
20 |
8 |
м. Рас-Енгела |
14 |
6 |
18 |
2 |
12 |
5 |
9 |
м. Агульяс |
11 |
13 |
2 |
9 |
15 |
22 |
10 |
м. Альмаді |
7 |
9 |
19 |
16 |
23 |
13 |
11 |
м. Рас-Гафун |
4 |
23 |
14 |
7 |
22 |
6 |
12 |
Атлаські гори |
9 |
15 |
6 |
13 |
8 |
16 |
13 |
Ефіопське нагір’я |
16 |
18 |
22 |
3 |
20 |
1 |
14 |
Східно-Африканське пл. |
2 |
21 |
11 |
18 |
5 |
14 |
15 |
влк. Кіліманджаро |
10 |
22 |
21 |
1 |
17 |
23 |
16 |
Ніл |
21 |
20 |
3 |
19 |
9 |
18 |
17 |
Конго |
19 |
7 |
15 |
10 |
21 |
2 |
18 |
Нігер |
23 |
11 |
7 |
20 |
4 |
9 |
19 |
Замбезі |
6 |
16 |
20 |
5 |
1 |
15 |
20 |
оз. Чад |
20 |
19 |
4 |
12 |
18 |
7 |
21 |
оз. Вікторія |
3 |
12 |
16 |
8 |
13 |
17 |
22 |
оз. Танганьїка |
17 |
2 |
8 |
14 |
10 |
3 |
23 |
оз. Ньяса |
32 |
33 |
32 |
33 |
32 |
33 |
24 |
Червоне море |
13 |
3 |
23 |
21 |
3 |
11 |
25 |
Аденська затока |
30 |
25 |
27 |
29 |
31 |
26 |
26 |
Мозамбіцька протока |
27 |
31 |
25 |
26 |
28 |
30 |
27 |
Драконові гори |
29 |
24 |
30 |
28 |
26 |
28 |
28 |
Капські гори |
26 |
30 |
28 |
25 |
29 |
31 |
29 |
Наміб |
31 |
28 |
24 |
24 |
27 |
29 |
30 |
Калахарі |
33 |
32 |
33 |
32 |
33 |
32 |
31 |
Оранжева |
25 |
29 |
26 |
31 |
30 |
27 |
32 |
Баб-ель-Мандебська протока |
24 |
27 |
29 |
30 |
25 |
24 |
№1 Кіліманджаро Агульяс самум Лівінґстон Єгипет Серенґеті
|
№2 Сахара Рас-Гафун Сомалі ваді Атлас Замбезі |
№3 Калахарі Чад Мадагаскар пігмеї Генрі Стенлі Альмаді |
№4 Наміб окапі баобаб Тубкаль Вікторія Нігер |
№5 савана бушмени Ніл Васко да Гама Танганьїка Тріполі
|
№6 гілея Конго нілоти Рас-Енгела Ньяса Гібралтар |
№1 Кіліманджаро Агульяс самум Лівінґстон Єгипет Серенґеті
|
№2 Сахара Рас-Гафун Сомалі ваді Атлас Замбезі |
№3 Калахарі Чад Мадагаскар пігмеї Генрі Стенлі Альмаді |
№4 Наміб окапі баобаб Тубкаль Вікторія Нігер |
№5 савана бушмени Ніл Васко да Гама Танганьїка Тріполі
|
№6 гілея Конго нілоти Рас-Енгела Ньяса Гібралтар |
№1 Кіліманджаро Агульяс самум Лівінґстон Єгипет Серенґеті |
№2 Сахара Рас-Гафун Сомалі ваді Атлас Замбезі |
№3 Калахарі Чад Мадагаскар пігмеї Генрі Стенлі Альмаді |
№4 Наміб окапі баобаб Тубкаль Вікторія Нігер |
№5 савана бушмени Ніл Васко да Гама Танганьїка Тріполі
|
№6 гілея Конго нілоти Рас-Енгела Ньяса Гібралтар |
№1 Кіліманджаро Агульяс самум Лівінґстон Єгипет Серенґеті |
№2 Сахара Рас-Гафун Сомалі ваді Атлас Замбезі |
№3 Калахарі Чад Мадагаскар пігмеї Генрі Стенлі Альмаді |
№4 Наміб окапі баобаб Тубкаль Вікторія Нігер |
№5 савана бушмени Ніл Васко да Гама Танганьїка Тріполі
|
№6 гілея Конго нілоти Рас-Енгела Ньяса Гібралтар |
Кросворд „Країни Африки”
|
|
|
|
|
|
1 |
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
Ї |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
Ф |
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
11
|
|
|
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
12
|
|
|
|
|
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
7 КЛАС
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА З ТЕМИ „АФРИКА”
„ДЖУНГЛІ КЛИЧУТЬ”
МЕТА: Повторити вивчений матеріал, підготуватись до тематичної атестації.
Закріпити вміння працювати з тематичними картами; розвивати швидкість
реакції, кмітливість, пам’ять, інтелект; виховувати любов і повагу до природи.
ХІД УРОКУ
Клас поділений на дві групи, одна з яких – „Травоїдні”, інша – „Хижаки”. Помічник з годинником стежить за тим, яка команда швидше впорається із завданням. Переможці в кожному конкурсі отримують намальовані жетони („травоїдні” – банани, „хижаки” – кістку). Перемагає та команда, яка за гру зібрала собі найбільше „їжі”, а значить, змогла вижити в суворих умовах джунглів.
У ч и т е л ь. Я хочу запропонувати вам взяти участь у змаганнях двох груп важливих представників тваринного світу – Хижаків та Травоїдних. Суперечка між ними виникла дуже давно. Важко сьогодні сказати, хто із них спритніший, а хто розумніший, хто витриваліший, а хто хитріший. Виконуючи різні завдання, ви зможете уявити, якими мудрими, уважними, швидкими повинні вони бути, щоб вижити в складних умовах Африки. Отже, розпочинаємо інтелектуальну гру „Джунглі кличуть”.
Кожний член команди говорить у „мікрофон” три речення про тварину, під ім’ям якої він бере участь у сьогоднішньому змаганні. За бажанням гравців їх надалі називають „зебра”, „крокодил” і т.д.
(підготовка цього завдання носить випереджальний характер. Має елементи пошукової роботи, потребує використання різних джерел інформації, знайомства із сучасними енциклопедичними словниками про природу. Вибираючи лише три речення, учні вчаться бачити основне, найцікавіше. За своєю ініціативою малюють тварину для емблеми.)
команда дає відповідь на три запитання.
Травоїдні
Хижаки
(за кожну правильну відповідь команда отримує один жетон)
Від кожної команди 1 учень дає характеристику ФГП Африки за планом.
(У цьому конкурсі звертається увага на дотримання всіх пунктів плану та повноту викладення матеріалу, знання карти. Максимальна кількість жетонів – 3. вчитель виявляє помилки учнів після відповіді та видає жетони.)
Відповідає один учень від кожної команди. Вчитель ставить питання, учень записує число, робить відповідну дію. Перемагає той, хто зробить найшвидше і найточніше.
Відповідь. Якщо ви зробили все правильно – вийде клас, у якому ви навчаєтесь:
[(3 + 3) + 6 – 2] : 2 + 2 = 7
(Учні можуть принести команді по три жетони.)
У цьому завданні розташуйте частини слів у порядку збільшення чисел, і ви прочитаєте загадку. Відповідь впишіть у порожні клітинки. Оцінюється в три жетони.
|
|
|
|
|
|
29 спи |
12 то |
1 Най |
4 тва |
14 мо |
2 ви |
19 таючи |
21 ба |
28 за |
10 лі |
15 же |
11 очі, |
7 Має |
27 ся |
16 не |
3 ща |
5 ри |
30 ною. |
20 голови |
13 му |
6 на. |
25 ро |
22 чити |
9 пук |
18 вер |
8 ви |
17 по |
26 бить |
23 те |
24 що |
Відповідь: жирафа.
Знання географічної номенклатури материка. Максимальна кількість – 11 жетонів, за умови всіх правильних відповідей додається 12-й бонусний жетон.
Хижаки
Травоїдні
Кожна команда загадує по три тварини, показує їх без слів, а суперники відгадують. Завдання написані вчителем. Бал зараховується лише після того, коли капітан називає правильну відповідь. (3 жетони)
Травоїдні: страус, верблюд, слон.
Хижаки: зебра, муха цеце, крокодил.
По одному учневі від команди роблять міні-доповідь про єгипетські піраміди. Час –
3 хвилини.
Можна запропонувати обговорення або перегляд відео про історію пірамід.
У ч и т е л ь. На лівому березі Нілу, край пустелі Сахари височать знамениті єгипетські піраміди – кам’яні гробниці фараонів. Піраміди здавна вважалися одним із семи чудес світу. Араби склали приказку: „Все на світі боїться часу, а час боїться пірамід”. До нашого часу збереглося близько ста пірамід. Колись їх було більше, але деякі з них зруйновано, деякі засипав пісок, що постійно насувається з пустелі.
Три найвищі піраміди – фараонів Хеопса, Хефрена і Мікеріна. Коло них здіймається велетенська кам’яна статуя Сфінкса – фантастичної істоти з тулубом лева та головою фараона. Висота Великого Сфінкса – 20 м. „Батьком жаху” називають його араби-кочівники. Людей ще в давнину вражали велетенські розміри пірамід. Висота найбільшої з них – піраміди Хеопса – 137 м. Щоб обійти її треба пройти цілий кілометр. Відомо, що будували її 20 років, а дорогу до неї – 20 років. Усі чотири грані орієнтовано за чотирма сторонами світу, а висота становить одну мільярдну частину відстані від Землі до Сонця.
Давайте послухаємо, які загадки і таємниці знайшли наші „науковці”.
(Таблиця з варіантами відповідей вивішується на дошці. Вчитель зачитує питання, а учні пишуть лише цифру, під якою записане це слово. Кожний варіант має свій стовпчик. Якщо відповіді немає – ставиться прочерк і кома.
Запитання:
І варіант: 3, 10, 8, 1, 2, 11, 4, 12, 5, 9, 6, 7.
ІІ варіант: 10, 3, 5, 12, 11, 2, 9, 1, 8, 4, 7, 6.
І варіант |
|
ІІ варіант |
1 |
Чад |
12 |
2 |
Баобаб |
11 |
3 |
Ніл |
10 |
4 |
Єгипет |
9 |
5 |
Наміб |
8 |
6 |
Ваді |
7 |
7 |
Бербери |
6 |
8 |
Гвінейська |
5 |
9 |
Пігмеї |
4 |
10 |
Замбезі |
3 |
11 |
Хартум |
2 |
12 |
Конго |
1 |
Це завдання оцінюється по кількості учнів, які отримали 10 – 12 балів. Наприклад, у команді „Хижаки” таких учнів 5 – їй додається 5 жетонів, а у „Травоїдних” – 7, то і жетонів буде стільки ж.
Підрахунок кількості набраних жетонів і визначення команди – переможця змагань. Нагородження грамотами.
У цьому завданні розташуйте частини слів у порядку збільшення чисел, і ви прочитаєте загадку. Відповідь впишіть у порожні клітинки. Оцінюється в три жетони.
|
|
|
|
|
|
29 спи |
12 то |
1 Най |
4 тва |
14 мо |
2 ви |
19 таючи |
21 ба |
28 за |
10 лі |
15 же |
11 очі, |
7 Має |
27 ся |
16 не |
3 ща |
5 ри |
30 ною. |
20 голови |
13 му |
6 на. |
25 ро |
22 чити |
9 пук |
18 вер |
8 ви |
17 по |
26 бить |
23 те |
24 що |
У цьому завданні розташуйте частини слів у порядку збільшення чисел, і ви прочитаєте загадку. Відповідь впишіть у порожні клітинки. Оцінюється в три жетони.
|
|
|
|
|
|
29 спи |
12 то |
1 Най |
4 тва |
14 мо |
2 ви |
19 таючи |
21 ба |
28 за |
10 лі |
15 же |
11 очі, |
7 Має |
27 ся |
16 не |
3 ща |
5 ри |
30 ною. |
20 голови |
13 му |
6 на. |
25 ро |
22 чити |
9 пук |
18 вер |
8 ви |
17 по |
26 бить |
23 те |
24 що |
І варіант |
|
ІІ варіант |
1 |
Чад |
12 |
2 |
Баобаб |
11 |
3 |
Ніл |
10 |
4 |
Єгипет |
9 |
5 |
Наміб |
8 |
6 |
Ваді |
7 |
7 |
Бербери |
6 |
8 |
Гвінейська |
5 |
9 |
Пігмеї |
4 |
10 |
Замбезі |
3 |
11 |
Хартум |
2 |
12 |
Конго |
1 |
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«К» В АФРИЦІ
1 К |
|
|
|
||||||||
2 К |
|
|
|
|
|||||||
3 К |
|
|
|
|
|||||||
4 К |
|
|
|
|
|
|
|||||
5 К |
|
|
|
|
|
|
|||||
6 К |
|
|
|
|
|
|
|
||||
7 К |
|
|
|
|
|
|
|
||||
8 К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Столиця Єгипту.
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«Н» В АФРИЦІ
1 Н |
|
|
|||||||
2 Н |
|
|
|
|
|||||
3 Н |
|
|
|
|
|||||
4 Н |
|
|
|
|
|
||||
5 Н |
|
|
|
|
|
|
|||
6 Н |
|
|
|
|
|
|
|||
7 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дата ____________ Клас _____ Прізвище, ім’я _______________________________________
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК ІІІ. АФРИКА
Варіант 1
І рівень
Виберіть правильну відповідь.
а) Б. Діаш; б) В. да Ґама;
в) Д. Лівінґстон; г) Є. Ковалевський.
а) Атлас; б) Драконові;
в) Капські; г) Тібесті.
а) Доброї Надії; б) Рас-Енгела;
в) Агульяс; г) Альмаді.
а) жирафа; б) окапі; в) горила;
г) страус; д) носоріг; е) фенек.
а) Замбезі; б) Конґо;
в) Нігер; г) Ніл.
а) європеоїдної; б) монголоїдної;
в) негроїдної; г) змішаної.
ІІ рівень
Заповніть пропуски.
ІІІ рівень
Назва |
Визначення |
|
Найвища точка Африки |
|
Найвідоміше безстічне озеро Африки |
|
Найдовша річка світу |
|
Крайня точка Африки, розташована на півострові, що називають Африканським Рогом |
|
Найбільша пустеля Африки |
|
Затока Африки, у яку впадає річка Нігер |
ІV рівень
План |
Вологі екваторіальні ліси |
Пустелі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінка __________
Дата ____________ Клас _____ Прізвище, ім’я _______________________________________
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК ІІІ. АФРИКА
Варіант 2
І рівень
Виберіть правильну відповідь.
а) Б. Діаш; б) В. да Ґама;
в) Х. Колумб; г) Д. Лівінґстон.
а) вулканічне плато; б) область альпійської складчастості;
в) давня платформа; г) молода платформа.
а) Рас-Гафун; б) Рас-Енгела;
в) Агульяс; г) Альмаді.
а) жирафа; б) окапі; в) горила;
г) крокодил; д) носоріг; е) фенек.
а) Замбезі; б) Конґо;
в) Нігер; г) Ніл.
а) європеоїдної; б) монголоїдної;
в) негроїдної; г) змішаної.
ІІ рівень
Заповніть пропуски.
__________________________________________________________________________
ІІІ рівень
Назва |
Визначення |
|
Місто, поблизу якого була зафіксована найвища температура |
|
Найглибше озеро Африки |
|
Найповноводніша річка Африки |
|
Крайня точка Африки, назва якої в перекладі означає „Зелений мис” |
|
Пустеля Африки, утворення якої пов’язане з холодною прибережною течією |
|
Найвище нагір’я Африки |
ІV рівень
План |
Савани та рідколісся |
Пустелі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінка __________
Південна Америка
Да осенит вас Южный крест.
Название – почти как музыка.
Стада, уставшие пастись,
Голодно царственные гаучо,
И птицы – крохотнее бабачек,
И бабочки с размахом птиц.
Р. Рождественский
Південна Америка
Да осенит вас Южный крест.
Название – почти как музыка.
Стада, уставшие пастись,
Голодно царственные гаучо,
И птицы – крохотнее бабачек,
И бабочки с размахом птиц.
Р. Рождественский
Рекорди Південної Америки
Найбільша низовина |
|
Найдовший гірський ланцюг |
|
Найвищий вулкан |
|
Найвологіший материк |
|
Найсухіша пустеля |
|
Найвищий водоспад |
|
Найкровожерливіша риба |
|
Найменший птах |
|
Найповноводніша річка |
|
Рекорди Південної Америки
Найбільша низовина |
|
Найдовший гірський ланцюг |
|
Найвищий вулкан |
|
Найвологіший материк |
|
Найсухіша пустеля |
|
Найвищий водоспад |
|
Найкровожерливіша риба |
|
Найменший птах |
|
Найповноводніша річка |
|
Рекорди Південної Америки
Найбільша низовина |
|
Найдовший гірський ланцюг |
|
Найвищий вулкан |
|
Найвологіший материк |
|
Найсухіша пустеля |
|
Найвищий водоспад |
|
Найкровожерливіша риба |
|
Найменший птах |
|
Найповноводніша річка |
|
Рекорди Південної Америки
Найбільша низовина |
|
Найдовший гірський ланцюг |
|
Найвищий вулкан |
|
Найвологіший материк |
|
Найсухіша пустеля |
|
Найвищий водоспад |
|
Найкровожерливіша риба |
|
Найменший птах |
|
Найповноводніша річка |
|
Південна Америка
1 варіант
а)західній; б) південній; в) північній; г) східній.
а)30,3 млн. км²; б) 13,8 млн. км²; в) 20,2 млн. км²; г) 18,3 млн. км².
а) Суецький; б) Панамський; в) Американський.
а) Христофора Колумба; б) Америго Веспуччі;
в) іспанської королеви Ізабелли.
Південна Америка
2 варіант
а) Північній півкулі; б) Південній півкулі; в) Східній півкулі.
а) Магелланова; б) Дрейка; в) Торресова.
а) Горн; б) Фроуерд; в) Кабу-Бранку.
а) Південний тропік; б) Північний тропік.
ПІВДЕННА АМЕРИКА.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ
«Закінчи речення»
перешийком.
протокою.
моря.
ПІВДЕННА АМЕРИКА.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ
«Закінчи речення»
перешийком.
протокою.
моря.
ПІВДЕННА АМЕРИКА.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ
«Закінчи речення»
перешийком.
протокою.
моря.
ПІВДЕННА АМЕРИКА.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ
«Знайди помилку»
ПІВДЕННА АМЕРИКА.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ
«Знайди помилку»
ПІВДЕННА АМЕРИКА.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ
«Знайди помилку»
Квітка, дурманний запах, сельва
|
Розділяє, сполучає, перешийок |
Найдовші на Землі, інки, мідь |
Ігуасу, каламутна, друга
|
Амазонка, вологість, ліс |
Південна Америка, рослинність, північ савани
|
Південь, степ, „рівнина”
|
Високогір’я, луки, Анди |
Марка вина, притока, Бразилія
|
Негр, європеєць, шлюб, |
Нащадок, індіанці, європейці |
Анди, 3812 м, „свинцева гора”
|
Амазонка, хижа, невелика – 30 см
|
Найменший, 2 г, сельва |
Верблюд, без горба, одяг |
Савана, споруда, червона глина
|
Атлантичний океан, дерева, чагарники, солона вода |
Карнавали, порт, статуя Ісуса Христа |
Мідна, стрічка, Тихоокеанська країна
|
Срібна, сомбреро, танго |
Боротьба, шлюб, індіанці, негри |
Орхідея |
Панамський |
Анди
|
Парана
|
Сельва |
Льянос |
Пампа
|
Парамос |
Мадейра |
Мулат
|
Метис |
Тітікака |
Піранья
|
Колібрі |
Лама |
Терміти |
Мангри |
Ріо-де-Жанейро
|
Чилі |
Аргентина |
Самбо
|
Парана, затока, Атлантичний океан
|
Літній капелюх, країна, столиця |
Магеллан, вогні, архіпелаг |
Вогняна земля
|
Ла-Плата |
Панама |
Знайдіть у тексті географічні помилки.
У НЕТРЯХ АМАЗОНІЇ
Нарешті учасники нашої експедиції досягли загадкової, цікавої та дикої Амазонки. Наша нечисленна експедиція з великими труднощами продиралася крізь непролазні нетрі екваторіального лісу. Ой, яка різноманітність рослинного світу! Ось мімоза з ажурними листочками, серед яких видніється граційна голова жирафи. А яке задоволення
ми дістали, побачивши пляшкове дерево. У заростях ми почули дзижчання і насторожилися,
знаючи, що в цих місцях живе муха цеце. Вдалині від нашої стежки ми побачили дивовижну
тварину кенгуру, яка швидко віддалялася вглиб заростей.
Після короткочасного відпочинку ми попрямували далі. Сонце сходило все вище. Всі відчули спрагу через неймовірну сухість повітря. Полегшення приніс нам посилений північно-західний пасат. Незабаром хмари закрили небо і пішла дрібна мжичка. Але на щастя вона скоро закінчилася, і ми знову вирушили в дорогу. Важко було йти по в’язкому чорнозему, але думка досягнути підніжжя Кіліманджаро і озера Ейр підбадьорила нас, і ми не відчували втоми.
Ми не переставали дивуватися дивовижним рослинам. Ніби колони, підносилися пальми, ліани повзли по землі, здирались на дерева, нагадуючи щупальця велетня. Особливо нас вразило своїм міцним стовбуром велике дерево, яке часто називають мавпячим, оскільки мавпи полюбляють його плоди. Далі наш шлях пролягав через сухі чагарникові зарості. І тільки ввечері, коли настали довгі сутінки, ми зупинились на відпочинок. Неподалік почулося шарудіння, і ми сподівалися побачити людиноподібну мавпу, знаючи, що вона вибирає для проживання найглухіші місця. Але шарудіння припинилося. І знову все завмерло, настала тиша, а з нею світла тропічна ніч. На небі ми побачили Велику Ведмедицю і скоро відшукали Полярну зірку. Стало неспокійно і сумно в цьому чужому і дикому лісі. І нас потягло в рідні, дорогі серцю Карпати, в наші світлі ліси.
Знайдіть у тексті географічні помилки.
У НЕТРЯХ АМАЗОНІЇ
Нарешті учасники нашої експедиції досягли загадкової, цікавої та дикої Амазонки. Наша нечисленна експедиція з великими труднощами продиралася крізь непролазні нетрі екваторіального лісу. Ой, яка різноманітність рослинного світу! Ось мімоза з ажурними листочками, серед яких видніється граційна голова жирафи. А яке задоволення
ми дістали, побачивши пляшкове дерево. У заростях ми почули дзижчання і насторожилися,
знаючи, що в цих місцях живе муха цеце. Вдалині від нашої стежки ми побачили дивовижну
тварину кенгуру, яка швидко віддалялася вглиб заростей.
Після короткочасного відпочинку ми попрямували далі. Сонце сходило все вище. Всі відчули спрагу через неймовірну сухість повітря. Полегшення приніс нам посилений північно-західний пасат. Незабаром хмари закрили небо і пішла дрібна мжичка. Але на щастя вона скоро закінчилася, і ми знову вирушили в дорогу. Важко було йти по в’язкому чорнозему, але думка досягнути підніжжя Кіліманджаро і озера Ейр підбадьорила нас, і ми не відчували втоми.
Ми не переставали дивуватися дивовижним рослинам. Ніби колони, підносилися пальми, ліани повзли по землі, здирались на дерева, нагадуючи щупальця велетня. Особливо нас вразило своїм міцним стовбуром велике дерево, яке часто називають мавпячим, оскільки мавпи полюбляють його плоди. Далі наш шлях пролягав через сухі чагарникові зарості. І тільки ввечері, коли настали довгі сутінки, ми зупинились на відпочинок. Неподалік почулося шарудіння, і ми сподівалися побачити людиноподібну мавпу, знаючи, що вона вибирає для проживання найглухіші місця. Але шарудіння припинилося. І знову все завмерло, настала тиша, а з нею світла тропічна ніч. На небі ми побачили Велику Ведмедицю і скоро відшукали Полярну зірку. Стало неспокійно і сумно в цьому чужому і дикому лісі. І нас потягло в рідні, дорогі серцю Карпати, в наші світлі ліси.
Географічна широта Вітри
За допомогою атласу та підручника Визначити, які повітряні маси рухаються
визначити: на материк з півночі, півдня, заходу і
знаходиться Південна
Америка?
сонячної радіації на материку? * Які течії є біля берегів материка?
з півночі на південь, опадів?
використовуючи кліматичну
карту атласу.
Рельєф Океани
та сході материка буде впливати на матимуть океани?
формування клімату. * Який з океанів матиме більший
вплив? Чому?
„Мозковий штурм” Опади
і високого атмосферного тиску у материку, в його північній, південній,
тропіках можна спостерігати на східній, центральній та західній
заході материка? частинах.
Б. Користуючись атласом, виписати
території, де випадає найбільша та
найменша кількість опадів.
Південна Америка. Клімат
Тести ІІ варіант
а) тропічних широтах Північної півкулі;
б) тропічних широтах Південної півкулі;
в) екваторіальних широтах.
а) екваторіальні; б) тропічні; в) помірні; г) арктичні.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) Євразії і Пд. Америки; б) Пд. Америки і Африки;
в) Африки і Пн. Америки; г) Пн. Америки і Євразії.
а) північне; б) південне; в) західне; г) східне
Південна Америка. Клімат
Тести ІІ варіант
а) тропічних широтах Північної півкулі;
б) тропічних широтах Південної півкулі;
в) екваторіальних широтах.
а) екваторіальні; б) тропічні; в) помірні; г) арктичні.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) Євразії і Пд. Америки; б) Пд. Америки і Африки;
в) Африки і Пн. Америки; г) Пн. Америки і Євразії.
а) північне; б) південне; в) західне; г) східне.
Південна Америка. Клімат
Тести ІІ варіант
а) тропічних широтах Північної півкулі;
б) тропічних широтах Південної півкулі;
в) екваторіальних широтах.
а) екваторіальні; б) тропічні; в) помірні; г) арктичні.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) Євразії і Пд. Америки; б) Пд. Америки і Африки;
в) Африки і Пн. Америки; г) Пн. Америки і Євразії.
а) північне; б) південне; в) західне; г) східне.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) високими температурами і високим вмістом вологи;
б) високими температурами і низьким вмістом вологи;
в) низькими температурами і високим вмістом вологи;
г) низькими температурами і низьким вмістом вологи.
а) екваторіальний і тропічний; б) тропічний і субекваторіальний;
в) субекваторіальний і субарктичний; г) субарктичний і арктичний.
а) помірному; б) екваторіальному; в) тропічному.
а) помірному; б) субекваторіальному; в) екваторіальному.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) високими температурами і високим вмістом вологи;
б) високими температурами і низьким вмістом вологи;
в) низькими температурами і високим вмістом вологи;
г) низькими температурами і низьким вмістом вологи.
а) екваторіальний і тропічний; б) тропічний і субекваторіальний;
в) субекваторіальний і субарктичний; г) субарктичний і арктичний.
а) помірному; б) екваторіальному; в) тропічному.
а) помірному; б) субекваторіальному; в) екваторіальному.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) високими температурами і високим вмістом вологи;
б) високими температурами і низьким вмістом вологи;
в) низькими температурами і високим вмістом вологи;
г) низькими температурами і низьким вмістом вологи.
а) екваторіальний і тропічний; б) тропічний і субекваторіальний;
в) субекваторіальний і субарктичний; г) субарктичний і арктичний.
а) помірному; б) екваторіальному; в) тропічному.
а) помірному; б) субекваторіальному; в) екваторіальному.
Південна Америка. Клімат
Тести І варіант
а) більше, ніж в екваторіальних і помірних широтах;
б) більше, ніж в екваторіальних, але менше, ніж в помірних широтах;
в) менше, ніж в екваторіальних, але більше, ніж у помірних широтах;
г) менше, ніж в екваторіальних і помірних широтах.
а) січень; б) березень; в) червень; г) вересень.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) пасати; б) західні; в) північно-східні; г) мусони.
а) північне; б) південне; в) західне; г) східне.
Південна Америка. Клімат
Тести І варіант
а) більше, ніж в екваторіальних і помірних широтах;
б) більше, ніж в екваторіальних, але менше, ніж в помірних широтах;
в) менше, ніж в екваторіальних, але більше, ніж у помірних широтах;
г) менше, ніж в екваторіальних і помірних широтах.
а) січень; б) березень; в) червень; г) вересень.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) пасати; б) західні; в) північно-східні; г) мусони.
а) північне; б) південне; в) західне; г) східне.
Південна Америка. Клімат
Тести І варіант
а) більше, ніж в екваторіальних і помірних широтах;
б) більше, ніж в екваторіальних, але менше, ніж в помірних широтах;
в) менше, ніж в екваторіальних, але більше, ніж у помірних широтах;
г) менше, ніж в екваторіальних і помірних широтах.
а) січень; б) березень; в) червень; г) вересень.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) пасати; б) західні; в) північно-східні; г) мусони.
а) північне; б) південне; в) західне; г) східне.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) розподіл тепла і вологи;
б) розподіл вологи і пануючих вітрів;
в) систему пануючих вітрів і розподіл тепла.
а) екваторіальні; б) тропічні; в) помірні; г) арктичні.
а) мусонів; б) західних вітрів; в) пасатів.
а) Наміб; б) Атакама; в) Велика пустеля Вікторія.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) розподіл тепла і вологи;
б) розподіл вологи і пануючих вітрів;
в) систему пануючих вітрів і розподіл тепла.
а) екваторіальні; б) тропічні; в) помірні; г) арктичні.
а) мусонів; б) західних вітрів; в) пасатів.
а) Наміб; б) Атакама; в) Велика пустеля Вікторія.
а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;
в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.
а) розподіл тепла і вологи;
б) розподіл вологи і пануючих вітрів;
в) систему пануючих вітрів і розподіл тепла.
а) екваторіальні; б) тропічні; в) помірні; г) арктичні.
а) мусонів; б) західних вітрів; в) пасатів.
а) Наміб; б) Атакама; в) Велика пустеля Вікторія.
(Ж. Дорст)
„І лежить цей незвіданий край снігу і льоду за південним полярним колом сліпуче сяючи в променях сонця полярного дня або закутаний хмарами і вихорами заметілі в темряві полярної ночі. Він по-своєму гарний, цей край. І хто побував там хоч раз, той завжди буде згадувати велике мовчання льодяної пустелі, пофарбованої в ранкові часи в ніжні сині, бузкові і рожеві тони пастелі, холодні сполохи полярного сяйва, затишні вогники зимівок, вкритих сніговими заметами”.
(Учений – полярник О.М. Гусєв)
Картка 1 Аконкагуа Веспуччі сельва самбо Оріноко
|
Картка 2 лама Парана метис Тітікака піранья |
Картка 3 інки пампа ягуар Ігуасу Горн |
Картка 4 мулат Амазонка Анди піраруку вікторія-регія
|
Картка 5 Кабу-Бранку Атакама сейба Гумбольдт Патагонія |
Картка 1 Аконкагуа Веспуччі сельва самбо Оріноко
|
Картка 2 лама Парана метис Тітікака Піранья
|
Картка 3 інки пампа ягуар Ігуасу Горн |
Картка 4 мулат Амазонка Анди піраруку вікторія-регія
|
Картка 5 Кабу-Бранку Атакама сейба Гумбольдт Патагонія
|
Картка 2 лама Парана метис Тітікака піранья |
Картка 1 Аконкагуа Веспуччі сельва самбо Оріноко
|
Картка 3 інки пампа ягуар Ігуасу Горн
|
Картка 2 лама Парана метис Тітікака піранья |
Картка 3 інки пампа ягуар Ігуасу Горн |
Картка 4 мулат Амазонка Анди піраруку вікторія-регія
|
Картка 5 Кабу-Бранку Атакама сейба Гумбольдт Патагонія |
Картка 1 Аконкагуа Веспуччі сельва самбо Оріноко
|
АТАКАМА
|
КОТОПАХІ |
МАРАКАЙБО |
ПАМПЕРО
|
АКОНКАГУА |
ФРОУЕРД |
ІНВЕРІО
|
ГУМБОЛЬДТ |
СЕЛЬВА |
ВЕРАНО
|
ЛЬЯНОС |
ГВІАНСЬКЕ . . . ? |
ВОГНЯНА ЗЕМЛЯ
|
ТІТІКАКА |
? . . . ДРЕЙКА |
ХРИСТОФОР КОЛУМБ
|
ПАРАМОС |
ГОРН |
ГАЛЬЇНАС
|
АМАЗУНУ |
ЛА-ПЛАТА |
ПАМПА
|
„МІДНІ ГОРИ” |
ІГУАСУ |
АТАКАМА
|
КОТОПАХІ |
МАРАКАЙБО |
ПАМПЕРО
|
АКОНКАГУА |
ФРОУЕРД |
ІНВЕРІО
|
ГУМБОЛЬДТ |
СЕЛЬВА |
ВЕРАНО
|
ЛЬЯНОС |
ГВІАНСЬКЕ . . . ? |
ВОГНЯНА ЗЕМЛЯ
|
ТІТІКАКА |
? . . . ДРЕЙКА |
ХРИСТОФОР КОЛУМБ
|
ПАРАМОС |
ГОРН |
ГАЛЬЇНАС
|
АМАЗУНУ |
ЛА-ПЛАТА |
ПАМПА
|
„МІДНІ ГОРИ” |
ІГУАСУ |
АТАКАМА
|
КОТОПАХІ |
МАРАКАЙБО |
ПАМПЕРО
|
АКОНКАГУА |
ФРОУЕРД |
ІНВЕРІО
|
ГУМБОЛЬДТ |
СЕЛЬВА |
ВЕРАНО
|
ЛЬЯНОС |
ГВІАНСЬКЕ . . . ? |
ВОГНЯНА ЗЕМЛЯ
|
ТІТІКАКА |
? . . . ДРЕЙКА |
ХРИСТОФОР КОЛУМБ
|
ПАРАМОС |
ГОРН |
ГАЛЬЇНАС
|
АМАЗУНУ |
ЛА-ПЛАТА |
ПАМПА
|
„МІДНІ ГОРИ” |
ІГУАСУ |
ТЕМА: НАСЕЛЕННЯ І ПОЛІТИЧНА КАРТА ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ.
МЕТА: Дати учням знання про населення Південної Америки, його расовий склад та
розміщення; познайомити з особливостями політичної карти материка.
Розвивати вміння працювати з джерелами географічних знань
ОБЛАДНАННЯ: політична карта Південної Америки, географічні атласи.
ХІД УРОКУ
Самостійна робота – пояснення термінів.
Розповідь учителя.
Перший учень заповнює схему №1, дає характеристику Бразилії. Другий учень заповнює схему №2, дає характеристику Аргентини.
Схема №1.
Схема №2.
Характеристика найбільших країн
№ |
Пункт плану |
Країна |
Країна |
1 |
Назва |
Бразилія |
Аргентина |
2 |
Столиця |
|
|
3 |
Географічне положення |
|
|
4 |
Кліматичні пояси |
|
|
5 |
Великі річки, озера |
|
|
6 |
Видобувна промисловість |
|
|
7 |
Обробна промисловість |
|
|
8 |
Сільське господарство: а) рослинництво б) тваринництво |
|
|
9 |
Великі міста |
|
|
Самостійна робота
Варіант 1
а) мулати; б) самбо; в) метиси.
а) близько 100 осіб/км²; б) 50 осіб/км²; в) 20 осіб/км².
а) Бразіліа; б) Ліма; в) Монтевідео; г) Буенос-Айрес.
а) конярство; б) скотарство; в) свинарство; г) кролівництво.
Варіант 2
а) мулати; б) самбо; в) метиси.
а) близько 100 осіб/км²; б) 50 осіб/км²; в) 20 осіб/км².
а) Ліма; б) Монтевідео; в) Сан-Паулу; г) Ріо-де-Жанейро.
а) вирощування цукрового буряка; в) вирощування тютюну;
б) вирощування виноградників; г) вирощування льону.
Заключне слово вчителя.
Опрацювати відповідний текст підручника.
Схема №1.
Схема №2.
Самостійна робота
Варіант 1
а) мулати; б) самбо; в) метиси.
а) близько 100 осіб/км²; б) 50 осіб/км²; в) 20 осіб/км².
а) Бразиліа; б) Ліма; в) Монтевідео; г) Буенос-Айрес.
а) конярство; б) скотарство; в) свинарство; г) кролівництво.
Характеристика найбільших країн
№ |
Пункт плану |
Країна |
Країна |
1 |
Назва |
Бразилія |
Аргентина |
2 |
Столиця |
|
|
3 |
Географічне положення |
|
|
4 |
Кліматичні пояси |
|
|
5 |
Великі річки, озера |
|
|
6 |
Видобувна промисловість |
|
|
7 |
Обробна промисловість |
|
|
8 |
Сільське господарство: а) рослинництво
б) тваринництво |
|
|
9 |
Великі міста |
|
|
Самостійна робота
Варіант 2
а) мулати; б) самбо; в) метиси.
а) близько 100 осіб/км²; б) 50 осіб/км²; в) 20 осіб/км².
а) Ліма; б) Монтевідео; в) Сан-Паулу; г) Ріо-де-Жанейро.
а) вирощування цукрового буряка; в) вирощування тютюну;
б) вирощування виноградників; г) вирощування льону.
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ.
«П» В ПІВДЕННІЙ АМЕРИЦІ
1 П |
|
|
|
|||||||
2 П |
|
|
|
|||||||
3 П |
|
|
|
|
||||||
4 П |
|
|
|
|
||||||
5 П |
|
|
|
|
|
|||||
6 П |
|
|
|
|
|
|
||||
7 П |
|
|
|
|
|
|
|
|||
8 П |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
9 П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
схилами.
10. Європейський народ, що став оселятися після відкриття Південної Америки.
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«П» В ПІВДЕННІЙ АМЕРИЦІ
1 П |
|
|
|
|||||||
2 П |
|
|
|
|||||||
3 П |
|
|
|
|
||||||
4 П |
|
|
|
|
||||||
5 П |
|
|
|
|
|
|||||
6 П |
|
|
|
|
|
|
||||
7 П |
|
|
|
|
|
|
|
|||
8 П |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
9 П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Мис, одна з крайніх точок материка.
8. Напівпустельна рівнина на півдні материка, зручна для випасання худоби.
9. Великі площі на сході материка, крім низовин, займають . . .
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«А» В ПІВДЕННІЙ АМЕРИЦІ
1 А |
|
|
|||||||
2 А |
|
|
|
||||||
3 А |
|
|
|
|
|
||||
4 А |
|
|
|
|
|
|
|||
5 А |
|
|
|
|
|
|
|||
6 А |
|
|
|
|
|
|
|
||
7 А |
|
|
|
|
|
|
|
||
8 А |
|
|
|
|
|
|
|
||
9 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«А» В ПІВДЕННІЙ АМЕРИЦІ
1 А |
|
|
|||||||
2 А |
|
|
|
||||||
3 А |
|
|
|
|
|
||||
4 А |
|
|
|
|
|
|
|||
5 А |
|
|
|
|
|
|
|||
6 А |
|
|
|
|
|
|
|
||
7 А |
|
|
|
|
|
|
|
||
8 А |
|
|
|
|
|
|
|
||
9 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ПІВДЕННА АМЕРИКА
№ |
Назва |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 |
Панамський канал Вогняна Земля м. Ґальїнас м. Паріньяс м. Фроуерд м. Горн м. Кабу-Бранку Магелланова протока протока Дрейка Анди Бразильське плоскогір’я Гвіанське плоскогір’я Амазонська низовина Орінокська низовина Ла-Платська низовина Амазонка Парана Оріноко оз. Тітікака вдсп. Анхель Атакама |
1 6 20 21 18 12 7 15 11 17 8 3 5 13 19 10 16 9 4 14 2
|
8 11 10 17 3 7 15 13 4 20 14 18 9 6 21 1 19 16 12 5 2 |
5 10 6 16 14 11 20 1 13 2 7 15 17 3 8 4 12 18 19 9 21 |
15 3 13 4 16 9 6 10 1 17 5 14 8 18 2 19 7 21 20 12 11 |
2 10 18 14 7 3 11 4 19 12 15 21 1 20 8 5 13 17 6 16 9
|
17 20 4 7 11 14 12 5 8 19 3 18 12 9 13 16 10 6 15 1 2 |
АВСТРАЛІЯ
№ |
Назва |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 |
м. Йорк м. Байрон м. Стіп-Пойнт м. Південно-Східний о. Нова Гвінея о. Тасманія Великий Бар’єрний риф Великий Вододільний хребет р. Мюррей оз. Ейр Коралове море Тасманове море Арафурське море затока Карпентарія Велика Австралійська затока г. Косцюшко Куперс-Крік Велика Піщана пустеля |
6 8 1 10 3 7 9 4 2 5 12 17 14 11 18 20 13 16
|
1 4 6 3 7 2 10 8 5 9 15 11 18 12 20 14 16 19
|
5 2 8 6 9 4 1 10 3 7 16 19 17 14 11 18 12 20
|
3 6 4 8 1 9 5 7 10 2 18 12 15 20 13 16 19 11 |
7 3 10 1 5 6 2 9 8 4 14 16 20 15 19 12 17 13
|
9 1 5 4 10 3 7 2 6 8 13 20 11 17 14 19 15 18 |
Дата ____________ Клас ____ Прізвище, ім’я ________________________________________
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК ІV. ПІВДЕННА АМЕРИКА
Варіант 1
І рівень
а) влк. Льюльяйльяко; б) г. Аконкагуа;
в) влк. Орісаба; в) влк. Котопахі.
а) помірний; б) екваторіальний;
в) субтропічний; г) арктичний.
а) м. Кабу-Бранку; б) м. Фроуерд;
в) м. Паріньяс; г) м. Гальїнас.
а) Панамським каналом; б) Суецьким каналом;
в) протокою Дрейка.
а) Перу; б) Бразилія;
в) Аргентина; г) Чилі.
а) вологі екваторіальні ліси; б) перемінно-вологі ліси;
в) савани і рідколісся; г) степи і лісостепи.
ІІ рівень
Країна |
Столиця |
Бразилія |
|
Еквадор |
|
Аргентина |
|
ІІІ рівень
ІV рівень
Оцінка _________
Дата ____________ Клас ____ Прізвище, ім’я _______________________________________
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК ІV. ПІВДЕННА АМЕРИКА
Варіант 2
І рівень
а) Анхель; б) Ігуасу;
в) Ніагарський; г) Вікторія.
а) помірний; б) субарктичний;
в) субтропічний; г) екваторіальний.
а) м. Паріньяс; б) м. Гальїнас;
в) м. Кабу-Бранку; г) м. Фроуерд.
а) бризи; б) пасати;
в) мусони; г) західні.
а) Оріноко; б) Парана;
в) Амазонка; г) Ріо-Колорадо.
а) вологі екваторіальні ліси; б) мішані і широколистяні ліси;
в) савани і рідколісся; г) степи і лісостепи.
ІІ рівень
Країна |
Столиця |
Перу |
|
Чилі |
|
Колумбія |
|
ІІІ рівень
ІV рівень
Оцінка _________
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ № 1
Розташування материка щодо
а) екватора;
б) тропіків і полярних кіл;
в) нульового та 180-го меридіанів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ № 2
В яких кліматичних поясах і природних зонах розташований материк Австралія?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ № 3
Розташування щодо інших материків. Площа материка.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ № 4
Протяжність материка в кілометрах з півночі на південь.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ № 5
Протяжність материка в кілометрах із заходу на схід.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ № 6
Розташування материка відносно океанів та морів.
Тема: АВСТРАЛІЯ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.
ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ. РЕЛЬЄФ І
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ.
Мета: Дати учням знання про особливості географічного
положення Австралії, історію дослідження та будову
поверхні. Розвивати вміння самостійно
працювати з картою. Продовжувати екологічне
виховання учнів.
Обладнання: карти Австралії.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Там, певно, ходять вверх ногами,
Навиворіт там вивернутий рік,
У жовтні розцвітають там сади,
У січні літо, а не в липні,
Там протікають ріки без води,
Зникаючи безслідно десь в пустині.
Там в заростях сліди безкрилих птиць,
Там кішкам в їжу дістаються змії,
Вилуплюються звірі із яєць,
І там собаки гавкати не вміють.
Дерева там вилазять із кори.
Страшніш навала кроликів ніж повінь.
а) де населення майже в 2,5 рази менше ніж в Україні,
б) де одна держава на весь материк,
в) де живуть ведмедики, схожі на іграшкових плюшевих,
називаються вони коала, що означає „не п’ю води”, а
тільки евкаліптовий сік;
г) де пляжі відгороджені металевими сітками, бо тут
акули дуже часто нападають на людей.
д) На півночі цього материка люди полюють на метеликів
з луком і стрілами або з рушницею, зарядженою
дробом, тому що метелики мають розмах крил 26 см.
е) Це єдиний материк, де немає льодовиків;
є) де був знайдений найбільший самородок чистого
золота, вагою майже 71 кг; де видобувають майже
половину всіх алмазів;
ж) де місцеві жителі полюють зі зброєю, яка не
зуcтрічається на жодному іншому материку і
називається вона бумеранг;
з) де найстрашнішим звіром дійсно є кролик;
к) де єдина держава займає цілий материк.
«Мозковий штурм»
Що ви знаєте про Австралію?
Ж.Верн „Діти капітана Ґранта”. Професор Жак Паганель:
„ А я клянусь вам, що цей край – найцікавіший на всій земній кулі! Його виникнення, природа, рослини, тварини, клімат – все це дивувало, дивує і ще буде дивувати вчених всього світу. Уявіть собі, друзі мої, материк, який утворюючись, піднімався із морських хвиль не своєю центральною частиною, а краями ніби якесь гігантське кільце; материк, всередині якого є майже випаруване внутрішнє море, де річки з кожним днем все більше і більше пересихають, де немає вологи ні в повітрі, ні в ґрунті, де дерева щорічно скидають не листя, а кору; де листя повернуте до сонця не поверхнею, а ребром і не дає тіні; де ростуть вогнестійкі ліси, де кам’яні плити тануть від дощу, де дерева низькорослі, а трави гігантської висоти; де у чотириногих є дзьоби, наприклад, у єхидни і качконоса, що змусило вчених виділити їх в особливий клас птахозвірів; де у стрибуна кенгуру лапи різної довжини... Найдивовижніша, найнелогічніша країна з усіх, які коли-небудь існували. Земля парадоксальна, яка суперечить законам природи.”
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
(Протяжність з півночі на південь (3200км) і з заходу на схід (4000км) по крайніх точках).
Прийом «картографічний практикум»
Прийом «асоціативна карта»
2. Історія відкриття.
1606 р. – Вілем Янсзон висадився на західне
узбережжя п-ова Кейп-Йорк.
Капітан Джеймс Кук по праву вважається великим мореплавцем. Син батрака, який до 40 років дослужився від простого матроса до лейтенанта, він очолив англійську експедицію в тропічну частину Тихого океану на кораблі, який носив назву «Індевора» («Спроба»). 28 квітня 1770 року Дж. Кук з кількома членами команди висадився на австралійський берег. Він першим дослідив східне узбережжя Австралії і виявив Великий Бар’єрний риф. Не випадково капітан Кук дуже шанований в Австралії. Так, одним із найвідоміших місць Мельбурна є будиночок знаменитого англійського мореплавця – невелика двоповерхова камяна споруда з крутим черепичним дахом. Будиночок Кука знаходився в Англії. На початку 30-х років ХХ ст. будиночок був куплений заможним австралійцем, розібраний і перевезений в Мельбурн. Зараз тут музей, і туристи розглядають потрісканий глобус, напівзотлілі карти, старовинні навігаційні прилади, котрими користувався Кук.
1814 р. – Метью Фліндерс вперше обійшов навколо материка і запропонував назвати його Австралією, бо до цього материк називали Новою Голландією.
Пошуки природних багатств (пасовищ, корисних копалин) → дослідження внутрішніх частин.
3. Рельєф і будова материка.
(На дошці схема форм рельєфу)
Робота в парах.
До недавнього часу прийнято було вважати, що майже ⅓ території материка безперспективна з точки зору економічного розвитку. Проте в 1974-1977рр. Геологічні експедиції детально дослідили пустельні райони і виявили величезні родовища бокситів, залізної руди, урану, 40% світового видобутку алмазів. „Країна, яка їде на спині у вівці” – тепер „пересіла на вагонетку з рудою”. (Робота з картою)
Які ще корисні копалини є? Чим це пояснюється?
(підручник, с.)
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
1. Що робить Австралію Австралією?
Пил і спека пустелі чи яскраві фарби Великого Бар’єрного рифу, „плюшеві ведмежата коала чи чудові стрибуни кенгуру, здичавілі кролики чи численні отари овець? І, звичайно, самі австралійці, їх життя, побут, звичаї і характери.
В книжці англійського письменника-гумориста Дж. Мікеша є цікаві рядки: „Сім універмагів у різних містах Австралії були показані мені з атестацією „найбільшого магазина у всій південній півкулі”. Я нарахував п’ять стадіонів, кожний з яких був „найбільшим у південній півкулі”. Мене познайомили з дуже високим рудоволосим джентльменом, власником фабрики консервованих бобів. Коли він ненадовго відлучився, мій супутник сказав, що він найвищий рудий директор у всій південній півкулі”.
Це жарт, але він передає колорит п’ятого континенту, адже багато в чому Австралія і справді най... який?
2. Учні самостійно визначають:
у 8 разів < ніж в Пд. Америці;
у Нью-Йорку – 18 млн. чол.,
у Токіо – близько 10 млн. чол.
в Україні – близько 46,5 млн. чол.
3. Скласти контур Австралії з частин (розрізана контурна
карта)
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Тема: АВСТРАЛІЯ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ І
ДОСЛІДЖЕННЯ. РЕЛЬЄФ І ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ.
Мета: Дати учням знання про особливості географічного положення Австралії,
історію дослідження та будову поверхні. Розвивати вміння самостійно
працювати з картою. Продовжувати екологічне виховання учнів.
Обладнання: карти Австралії.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Там, певно, ходять вверх ногами,
Навиворіт там вивернутий рік,
У жовтні розцвітають там сади, у січні літо, а не в липні,
Там протікають ріки без води,
Зникаючи безслідно десь в пустині.
Там в заростях сліди безкрилих птиць,
Там кішкам в їжу дістаються змії, вилуплюються звірі із яєць,
І там собаки гавкати не вміють.
Дерева там вилазять із кори.
Страшніш навала кроликів ніж повінь.
„ А я клянусь вам, що цей край – найцікавіший на всій земній кулі! Його
виникнення, природа, рослини, тварини, клімат – все це дивувало, дивує і ще буде дивувати вчених всього світу. Уявіть собі, друзі мої, материк, який утворюючись, піднімався із морських хвиль не своєю центральною частиною, а краями ніби якесь гігантське кільце; материк, всередині якого є майже випаруване внутрішнє море, де річки з кожним днем все більше і більше пересихають, де немає вологи ні в повітрі, ні в ґрунті, де дерева щорічно скидають не листя, а кору; де листя повернуте до сонця не поверхнею, а ребром і не дає тіні; де ростуть вогнестійкі ліси, де кам’яні плити тануть від дощу, де дерева низькорослі, а трави гігантської висоти; де у чотириногих є дзьоби, наприклад, у єхидни і качко носа, що змусило вчених виділити їх в особливий клас птахо звірів; де у стрибуна кенгуру лапи різної довжини... Найдивовижніша, найнелогічніша країна з усіх, які коли-небудь існували. Земля парадоксальна, яка суперечить законам природи.”
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
2. Історія відкриття.
Пошуки природних багатств (пасовищ, корисних копалин) → дослідження внутрішніх частин.
3. Рельєф і будова материка.
До недавнього часу прийнято було вважати, що майже ⅓ території материка безперспективна з точки зору економічного розвитку. Проте в 1974-1977рр. Геологічні експедиції детально дослідили пустельні райони і виявили величезні родовища бокситів, залізної руди, урану. 40% світового видобутку алмазів. „Країна, яка їде на спині у вівці” – тепер „пересіла на вагонетку з рудою”.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Що робить Австралію Австралією?
Пил і спека пустелі чи яскраві фарби Великого Бар’єрного рифу, „плюшеві ведмежата коала чи чудові стрибуни кенгуру, здичавілі кролики чи численні отари овець? І, звичайно, самі австралійці, їх життя, побут, звичаї і характери.
В книжці англійського письменника-гумориста Дж. Мікеша є цікаві рядки: „Сім універмагів у різних містах Австралії були показані мені з атестацією „найбільшого магазина у всій південній півкулі”. Я нарахував п’ять стадіонів, кожний з яких був „найбільшим у південній півкулі”. Мене познайомили з дуже високим рудоволосим джентльменом, власником фабрики консервованих бобів. Коли він ненадовго відлучився, мій супутник сказав, що він найвищий рудий директор у всій південній півкулі”.
Це жарт, але він передає колорит п’ятого континенту, адже багато в чому Австралія і справді най... який?
Учні самостійно визначають:
у 8 разів < ніж в Пд. Америці;
у Нью-Йорку – 18 млн. чол.,
у Токіо – близько 10 млн. чол.
В Україні – близько 47,5 млн. чол.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Опрацювати текст підручника.
Австралія
Тести
1 варіант
а) Байрон; в) Стіп-Пойнт;
б) Йорк; г) Південно-Східний.
а) Атлаські гори; в) Західно австралійське плоскогір’я.
б) Австралійські Альпи;
а) Дж. Куком; б) В. Янсзоном; в) А. Тасманом.
а) Карпентарія; в) Великої Австралійської;
б) Ґвінейської.
а) у Південній півкулі; в) Західній півкулі.
б) Північній півкулі;
а) виникають на сході материка; в) не відбуваються.
б) виникають на півдні материка;
Австралія
Тести
2 варіант
а) молода платформа; в) давня платформа.
б) складчастий пояс;
а) у північній частині; в) майже посередині.
б) у південній частині;
а) Л. Торрес; б) А. Тасман; в) Дж. Кук.
а) г. Косцюшко; б) г. Зил; в) г. Брус.
а) Байрон; в) Стіп-Пойнт;
б) Йорк; г) Південно-Східний.
а) Карпентарія; в) Великої Австралійської;
б) Ґвінейської.
Австралія є най посушливішим материком на Землі
|
|
Більша частина території Австралії розташована в помірному кліматичному поясі |
|
Більша частина опадів випадає на західному узбережжі Австралії |
|
В Австралії існує проблема водопостачання
|
|
а) на півдні; в) на південному сході.
б) на півночі;
а) європеоїдної; в) екваторіальної.
б) монголоїдної;
10. Позначити правильні відповіді знаком «+»
Більшість річок Австралії мають льодовикове живлення
|
|
Внутрішні води розташовані рівномірно на території материка |
|
В Австралії велика кількість солоних озер
|
|
Серед представників органічного світу Австралії багато ендеміків |
|
11. Столиця Австралійського Союзу – місто:
а) Мельбурн; б) Аделаїда; в) Канберра.
12. Основну групу населення Австралії складають:
а) англоавсталійці; в) франкоавстралійці.
б) аборигени;
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«К» В АВСТРАЛІЇ
1 К |
|
|
||||||||
2 К |
|
|
|
|||||||
3 К |
|
|
|
|
||||||
4 К |
|
|
|
|
|
|||||
5 К |
|
|
|
|
|
|
||||
6 К |
|
|
|
|
|
|
|
|||
7 К |
|
|
|
|
|
|
|
|||
8 К |
|
|
|
|
|
|
|
|||
9 К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«К» В АВСТРАЛІЇ
1 К |
|
|
||||||||
2 К |
|
|
|
|||||||
3 К |
|
|
|
|
||||||
4 К |
|
|
|
|
|
|||||
5 К |
|
|
|
|
|
|
||||
6 К |
|
|
|
|
|
|
|
|||
7 К |
|
|
|
|
|
|
|
|||
8 К |
|
|
|
|
|
|
|
|||
9 К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Антарктила
І лежить цей незвіданий край снігу та криги за
Південним полярним колом, сліпучо сяючи в
променях сонця полярного дня або оповитий хмарами
та вихорами заметілі в темряві полярної ночі.
О. М. Гусєв
Антарктила
І лежить цей незвіданий край снігу та криги за
Південним полярним колом, сліпучо сяючи в
променях сонця полярного дня або оповитий хмарами
та вихорами заметілі в темряві полярної ночі.
О. М. Гусєв
Антарктила
І лежить цей незвіданий край снігу та криги за
Південним полярним колом, сліпучо сяючи в
променях сонця полярного дня або оповитий хмарами
та вихорами заметілі в темряві полярної ночі.
О. М. Гусєв
Тема: Природа Антарктиди.
Мета: дати уяву про Крижану та Кам'яну Антарктиди, вказати на причини і наслідки руху льоду та сурового клімату материка, ознайомити з рослинним та тваринним світом, увагу звернути на природні багатства материка та екологічні проблеми; розвивати уяву, логічне мислення, вміння відслідковувати причинно – наслідкові зв’язки; виховувати пізнавальний інтерес, бережливе ставлення до природи та власну відповідальність за її стан.
Методи та прийоми: розповідь вчителя, мозковий штурм, кейс, елементи рольової гри, вправа «Закінчи речення».
Обладнання: карта світу, атласи, підручник, презентація «Антарктида», комп'ютер.
Структура уроку:
І. Актуалізація знань:
1. Охарактеризувати фізико – географічне положення Антарктиди.
2. Пояснити поняття Антарктида – Антарктика.
3. Розповісти про відкриття та дослідження материка.
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності: Антарктида цікавий материк! Там кожен живе за своїм часом, тобто часом своєї країни, бо там часові пояси сходяться воєдино. Там немає постійного населення. Там найбільші запаси прісної води. Там діє найактивніший вулкан. Там немає річок. А чи водяться там білі ведмеді?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу:
1.Льодовиковий покрив материка ( розповідь вчителя з елементами бесіди) - Крижана Антарктида – потужністю в середньому 2000 м, максимально понад 4000 м, завдяки їй цей материк має найвищі середні висоти серед інших материків. (слайд 1,2) Лід: малорухомий материковий і шельфовий – сповзає на поверхню навколишніх морів (найбільший – Росса, розміром з Францію). Лід Антарктиди рухається від центру до периферії – наслідок цього тріщини в льодяному покриві, які дуже глибокі і небезпечні, та айсберги. (слайд 3, 4) Чому рухається лід? (мозковий штурм):
А) материк має форму купола, підвищений в центрі;
Б) лід, мов ковдра гріє, і нижні його шари підтають, тому лід ковзає і сповзає.
Все, що потрапило в лід, опиняється з часом в океані. В 1912 році група, що відправилась на пошуки експедиції Р. Скотта, знайшла занесений снігом намет, де були тіла мандрівників. Вони прибрали бамбукові підпірки і намет накрив собою тіла загиблих. Пройде багато років і тіло капітана Скотта і його товаришів в складі шельфового льодовика Росса у вигляді айсберга попливе на північ. Десь в протоці Дрейка айсберг зруйнується хвилями океану, і сміливі мандрівники знайдуть спокій на дні моря, як і личить справжнім морякам.
Останнім часом площа льодовика Антарктиди зменшується. Чому? Що ви знаєте про «глобальне» потепління? (мозковий штурм) (слайд 5)
2. Тектонічна будова та рельєф: робота з текстом та малюнками підручника, слайд 6, обговорення за такими питаннями:
А) залишком якого материка є Антарктида?
Б) в межах якої плити розташований материк?
В) які основні особливості рельєфу Кам'яної Антарктиди?
Г) назвіть найвищі вершини материка.
Д) чому в Антарктиді мінімальна сейсмічна активність?
Це цікаво: В Антарктиді розташована загадка планети – вулкан Еребус, висотою 3794 м. Він знаходиться на перетині розломів земної кори і є одним з найактивніших вулканів планети. Вулкан утворює озеро з рідкої лави і викидає багато водню та метану, які, досягаючи стратосфери, руйнують озон. Тому над морем Росса, де розташований вулкан Еребус, спостерігається мінімальна товщина озонового шару. Вулканічна гора народжує безліч крижаних печер, які світяться синіми підземними камерами. (слайд 7, 8)
3.Клімат: Кейс: Антарктиду називають «холодильником» Землі, країною пурги та жорстокого сонця».
Запитання кейсу: 1. Чому «холодильник» Землі? 2. Чому «жорстокого» сонця та пурги?
3. Як пояснити протиріччя: сонячного світла багато і, разом з тим, дуже холодно?
1.На більшій частині материка t січня – 48˚С , а рекордний мінімум планети – 91,2 ˚С зафіксували у 2013 році поблизу японської станції «Купол Фудзі». (слайд 9) Влітку на більшій території материка температури не вище - 32˚С. Найвища температура найтеплішого місяця січня +1˚С – на Антарктичному півострові. (аналіз кліматичної карти) На такому холоді метал стає крихким, мов скло. (слайд 10)
2. Чому жорстоке сонце: влітку не можна виходити з приміщення без сонцезахисних окулярів, відкриті ділянки шкіри швидко засмагають, бувають опіки. Антарктида отримує багато сонячного світла, бо: полярне літо (учні згадують що це таке і як змінюється його тривалість), дуже чисте і прозоре повітря, материк високий і ніби «ближче до сонця». Країною пурги Антарктиду назвав австралійський дослідник Дуглас Моусон. Вітри можуть сягати 360 км за годину, і підіймати в повітря 25 млн. т снігу. Сухий сніг вітер кидає з такою силою, що перетирає товсті канати. Для Антарктиди характерні стокові вітри . Мозковий штурм: проаналізуйте малюнок підручника і вкажіть причину стокових вітрів.
Л. Дубровін писав: «…Всім нам звичне з дитинства слово «вітер» мало підходить для визначення цього повітряного потоку, насиченого снігом, в якому повітря здається щільним, мов вода. Дві людини, які не прив’язані мотузкою, коли розійдуться на п’ять кроків, не зможуть знайти один одного. Кричати не варто, гул буревію перекриває все… Якось на моїх очах вітер, як листки записника, перегорнув і відніс у море пачку покрівельного заліза…». (слайд 11)
3. Як же вирішити протиріччя: дуже холодно, хоч сонця багато – мозковий штурм. (малий кут падіння сонячного проміння, альбедо до 90 %, тривала полярна ніч).
Антарктида лежить в антарктичному кліматичному поясі: учні за кліматичною картою визначають розподіл температур та кількість опадів.
3. Рослинний і тваринний світ: (виступи учнів з випереджаючим завданням) у нас в гостях вчені – полярники, учасники експедицій.
Ботанік: Антарктида – льодова пустеля, але в оазисах ростуть лишайники, гриби, мохи, в озерах -водорості. Всього виявили 700 видів різних рослин. Навіть представник квіткових – на Антарктичному півострові поширена щучка із родини злакових і один представник гвоздичних.(слайд 12, 13)
Зоолог: тварини пов’язані з океанами, тут водяться сині кити, горбач, кашалоти, тюлені, риби, багато планктону.(слайд (слайд 14,15,16) Багато птахів: буревісники сніжний та антарктичний, капський голуб, пінгвіни. Візиткою Антарктиди є імператорські пінгвіни, які живуть дуже гучними колоніями. Розмір цих пінгвінів 40 кг при зрості до 115 см. , живуть до 20 років. В полярну ніч самка відкладає одне яйце прямо на лід. Вона нічого не їла 40 днів, схудла і тому кидається у воду, побалувати себе рибою, кальмарами. І через два місяці вона знову набуде округлість форм і сили. Глава ж сімейства на весь цей час бере тягар відповідальності на себе. Він поміщає яйце в спеціальну складку шкіри на животі між лап і носить його дев’ять тижнів, не лягаючи, стоячи, як вартовий, майже нерухомо. Потенційну небезпеку представляє собою пінгвін-холостяк, який із заздрості може відібрати і навіть розбити дорогоцінне яйце.(слайди 17,18)
Завдяки такій самовідданості з 90% яєць вилуплюються пташенята. Після такої півторамісячної вахти батько втрачає одну третину своєї ваги і часом важить не більше 20 кг. І, тим не менш, це він годує новонародженого секреторною рідиною, багатою ліпідами і протеїнами. Потім він буде «у відпустці» 24 дня.
Перші сім тижнів пташеня покривається пухом і може жити тільки в інкубаційній «кишені» своїх батьків, де підтримується постійна температура не нижче плюс 36°. Якщо малюк випаде з кишені на лід, він неминуче загине.
4. Природні багатства Антарктиди (розповідь вчителя) 150 видів корисних копалин: кам'яне вугілля, залізні руди, хром, нікель, золото, уран, природний газ та нафта. Великі запаси прісної води. Туризм (слайд 19,20). Договори про використання материка лише в мирних цілях. Сьогодні Антарктида має статус єдиного регіону на Землі, що не керується урядом жодної із країн світу.
ІV. Закріплення знань: Вправа «Закінчи речення» (усно)
V. Домашнє завдання: вивчити відповідний параграф підручника.
Середня товщина льодовикового покриву становить ... |
Найвища точка Антарктиди
|
В Антарктиді зафіксована найнижча на Землі температура, вона становить ... |
– 89, 3° С
|
Найтепліший місяць в Антарктиді
|
Січень |
В основі материка лежить... |
Антарктична платформа
|
Ділянки, мікроклімат яких відрізняється від клімату материка в цілому ...
|
Які корисні копалини є в надрах материка?
|
Як називаються вітри, які дмуть в Антарктиді?
|
Вугілля, мідь, хром, нікель, графіт, золото
|
Стокові вітри
|
Оази |
Середня висота Антарктиди ...
|
2200 м |
Вулкан Еребус
|
2000м
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«А» В АНТАРКТИДІ
1 А |
|
|
|
|
|||||||
2 А |
|
|
|
|
|||||||
3 А |
|
|
|
|
|
|
|||||
4 А |
|
|
|
|
|
|
|
||||
5 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
6 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
7 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«А» В АНТАРКТИДІ
1 А |
|
|
|
|
|||||||
2 А |
|
|
|
|
|||||||
3 А |
|
|
|
|
|
|
|||||
4 А |
|
|
|
|
|
|
|
||||
5 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
6 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
7 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
SОS
|
SОS |
SОS |
SОS |
7 пн.ш., 81 зх.д.
|
72 пн.ш., 95 зх.д. |
65 пн.ш., 168 зх.д. |
р52 пн.ш., 56 зх.д. |
|
|
|
|
SОS
|
SОS |
SОS |
SОS |
7 пн.ш., 81 зх.д.
|
72 пн.ш., 95 зх.д. |
65 пн.ш., 168 зх.д. |
р52 пн.ш., 56 зх.д. |
|
|
|
|
SОS
|
SОS |
SОS |
SОS |
7 пн.ш., 81 зх.д.
|
72 пн.ш., 95 зх.д. |
65 пн.ш., 168 зх.д. |
р52 пн.ш., 56 зх.д. |
|
|
|
|
SОS
|
SОS |
SОS |
SОS |
7 пн.ш., 81 зх.д.
|
72 пн.ш., 95 зх.д. |
65 пн.ш., 168 зх.д. |
р52 пн.ш., 56 зх.д. |
|
|
|
|
SОS
|
SОS |
SОS |
SОS |
7 пн.ш., 81 зх.д.
|
72 пн.ш., 95 зх.д. |
65 пн.ш., 168 зх.д. |
р52 пн.ш., 56 зх.д. |
|
|
|
|
ТЕМА: БУДОВА ПОВЕРХНІ ТА РЕЛЬЄФ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ.
ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
МЕТА: Сформувати в учнів систему знань про особливості внутрішньої будови
Північної Америки та її рельєфу в порівнянні з Південною Америкою; скерувати
учнів на пошук закономірностей поширення корисних копалин; удосконалити
практичні навички учнів працювати з тематичними картами атласу.
ОБЛАДНАННЯ: фізична карта Північної та Південної Америки, атласи, підручники.
ХІД УРОКУ
Бесіда за запитаннями
Розповідь учителя.
За допомогою тематичних карт атласу порівняйте будову поверхні Пн. та Пд. Америки. Визначте спільні та відмінні риси. Назвіть найдавніші та наймолодші ділянки суші на обох материках.
Вплив зледеніння на формування рельєфу материка.
Проаналізуйте фізичну карту Пн. Америки та визначте найбільші родовища корисних копалин. За допомогою умовних позначень нанесіть їх на контурну карту.
Бесіда
Заключне слово вчителя.
Опрацювати відповідний текст.
Тема: КЛІМАТ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ ТА ОБЛАСТІ
Мета: Сформувати в учнів систему знань про основні риси клімату Північної
Америки; систематизувати уявлення учнів про причини формування
кліматичних поясів материка. Розвивати практичні вміння учнів
працювати з кліматичними картами та картодіаграмами.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Розповідь учителя.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
За допомогою кліматичної карти світу дайте відповіді на такі запитання:
5. Завдання.
Нанесіть на контурну карту назви та межі кліматичних поясів Пн. Америки.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Заключне слово вчителя.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Назва кліматичного поясу |
Географічне положення |
Переважаючі повітряні маси |
Температурний режим |
Опади |
Типи клімату |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назва кліматичного поясу |
Географічне положення |
Переважаючі повітряні маси |
Температурний режим |
Опади |
Типи клімату |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назва кліматичного поясу |
Географічне положення |
Переважаючі повітряні маси |
Температурний режим |
Опади |
Типи клімату |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назва кліматичного поясу |
Географічне положення |
Переважаючі повітряні маси |
Температурний режим |
Опади |
Типи клімату |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назва кліматичного поясу |
Географічне положення |
Переважаючі повітряні маси |
Температурний режим |
Опади |
Типи клімату |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кліматичні пояси Північної Америки
1 варіант
А субтропічному Б помірному В субарктичному Г арктичному.
А арктичний Б субарктичний В помірний Г субтропічний.
А морський Б континентальний В мусонний Г помірно-континентальний.
А помірні Б тропічні В арктичні Г екваторіальні.
А субтропічний вологий Б субтропічний середземноморський
В субтропічний мусонний Г субтропічний пустельний.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
А Аляскинська тепла течія Б тепла течія Гольфстрім
В холодна Каліфорнійська течія Г вітри мусони.
А субтропічному Б помірному В субарктичному Г арктичному.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
Кліматичні пояси Північної Америки
1 варіант
А субтропічному Б помірному В субарктичному Г арктичному.
А арктичний Б субарктичний В помірний Г субтропічний.
А морський Б континентальний В мусонний Г помірно-континентальний.
А помірні Б тропічні В арктичні Г екваторіальні.
А субтропічний вологий Б субтропічний середземноморський
В субтропічний мусонний Г субтропічний пустельний.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
А Аляскинська тепла течія Б тепла течія Гольфстрім
В холодна Каліфорнійська течія Г вітри мусони.
А субтропічному Б помірному В субарктичному Г арктичному.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
А субарктичний Б субтропічний В субекваторіальний.
А помірний Б субарктичний В субтропічний Г тропічний.
А субарктичний Б субтропічний В субекваторіальний.
А помірний Б субарктичний В субтропічний Г тропічний.
Кліматичні пояси Північної Америки
2 варіант
А арктичний Б субарктичний В помірний Г субтропічний.
А субарктичного Б помірного В субтропічного Г тропічного.
А Аляскинської Б Каліфорнійської В Лабрадорської Г Гольфстрім.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
А Аляскинської Б Каліфорнійської В Лабрадорської Г Гольфстрім.
А арктичні Б помірні Г тропічні В екваторіальні.
А панівних вітрів Б течій В рельєфу Г географічного положення.
А субтропічному Б помірному В субарктичному Г арктичному
А арктичний Б субарктичний В помірний Г субтропічний.
Кліматичні пояси Північної Америки
2 варіант
А арктичний Б субарктичний В помірний Г субтропічний.
А субарктичного Б помірного В субтропічного Г тропічного.
А Аляскинської Б Каліфорнійської В Лабрадорської Г Гольфстрім.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
А Аляскинської Б Каліфорнійської В Лабрадорської Г Гольфстрім.
А арктичні Б помірні Г тропічні В екваторіальні.
А панівних вітрів Б течій В рельєфу Г географічного положення.
А субтропічному Б помірному В субарктичному Г арктичному
А арктичний Б субарктичний В помірний Г субтропічний.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
А помірний Б субтропічний В тропічний Г субекваторіальний.
Тема: ВНУТРІШНІ ВОДИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
Мета: Сформувати в учнів систему знань про води суходолу Північної
Америки; розкрити загальні особливості внутрішніх вод материка,
показати їх залежність від рельєфу і клімату, нерівномірність розподіл
на території материка; охарактеризувати найголовніші системи річок і
озер та показати екологічні проблеми внутрішніх вод Пн. Америки.
Формувати навики роботи з картами атласу, розвивати навички роботи
додатковими джерелами географічних знань.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Учні одним реченням характеризують поняття, показують на карті об’єкти географічної номенклатури.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Прийом «Географічна хвиля»
Учні по черзі відповідають на поставлені запитання.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Завдання. Назвати і показати на карті річки Пн. Америки. Визначити, до басейнів яких океанів належать, пояснити свою відповідь. Назвати і показати на карті найбільші озера материка, Ніагарський водоспад.
Поясніть, чому в південно-західній частині Пн. Америки випадає мало опадів. Як це впливає на річкову систему?
Завдання. За допомогою підручника, карт атласу, схем, довідника охарактеризуйте:
І варіант – річки басейну Атлантичного океану;
ІІ варіант – річки басейну Північного Льодовитого та Тихого океанів;
ІІІ варіант – Великі озера.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Нанесення на контурну карту об’єктів, що належать до внутрішніх вод Пн. Америки .
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
а) снігове; б) дощове; в) льодовикове; г) підземне.
а) Тихого; б) Індійського; в) Атлантичного; г) Північного Льодовитого.
а) замерзає у верхній течії; б) замерзає в нижній течії;
в) замерзає на всьому протязі; г) не замерзає.
а) річка Амазонка і затока Фанді;
б) каньйон Колорадо і влк. Орісаба;
в) долина смерті, пустеля Сахара і каньйон Колорадо;
г) річка Конго і затока Фанді.
а) крижані затори на річках в період повені; б) землетруси;
в) торнадо; г) засухи.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Річки Північної Америки
№ |
Назва річки |
Довжина |
Площа басейну |
Витрата води |
Притоки |
1 |
Колорадо |
2740 км |
635 т. км² |
508 м³/с |
|
2 |
Маккензі |
1770 км |
1804 т. км² |
11 т. м³/с |
Піс-Рівер |
3 |
Міссісіпі |
3950 км (6420 км) |
3268 т. км² |
19 т. м³/с |
Міссурі, Арканзас, Ред-Рівер, Іллінойс |
4 |
Юкон |
3700 км |
855 т. км² |
6,5 м³/с |
Танана |
Річки Північної Америки
№ |
Назва річки |
Довжина |
Площа басейну |
Витрата води |
Притоки |
1 |
Колорадо |
2740 км |
635 т. км² |
508 м³/с |
|
2 |
Маккензі |
1770 км |
1804 т. км² |
11 т. м³/с |
Піс-Рівер |
3 |
Міссісіпі |
3950 км (6420 км) |
3268 т. км² |
19 т. м³/с |
Міссурі, Арканзас, Ред-Рівер, Іллінойс |
4 |
Юкон |
3700 км |
855 т. км² |
6,5 м³/с |
Танана |
Річки Північної Америки
№ |
Назва річки |
Довжина |
Площа басейну |
Витрата води |
Притоки |
1 |
Колорадо |
2740 км |
635 т. км² |
508 м³/с |
|
2 |
Маккензі |
1770 км |
1804 т. км² |
11 т. м³/с |
Піс-Рівер |
3 |
Міссісіпі |
3950 км (6420 км) |
3268 т. км² |
19 т. м³/с |
Міссурі, Арканзас, Ред-Рівер, Іллінойс |
4 |
Юкон |
3700 км |
855 т. км² |
6,5 м³/с |
Танана |
Річки Північної Америки
№ |
Назва річки |
Довжина |
Площа басейну |
Витрата води |
Притоки |
1 |
Колорадо |
2740 км |
635 т. км² |
508 м³/с |
|
2 |
Маккензі |
1770 км |
1804 т. км² |
11 т. м³/с |
Піс-Рівер |
3 |
Міссісіпі |
3950 км (6420 км) |
3268 т. км² |
19 т. м³/с |
Міссурі, Арканзас, Ред-Рівер, Іллінойс |
4 |
Юкон |
3700 км |
855 т. км² |
6,5 м³/с |
Танана |
Річки Північної Америки
№ |
Назва річки |
Довжина |
Площа басейну |
Витрата води |
Притоки |
1 |
Колорадо |
2740 км |
635 т. км² |
508 м³/с |
|
2 |
Маккензі |
1770 км |
1804 т. км² |
11 т. м³/с |
Піс-Рівер |
3 |
Міссісіпі |
3950 км (6420 км) |
3268 т. км² |
19 т. м³/с |
Міссурі, Арканзас, Ред-Рівер, Іллінойс |
4 |
Юкон |
3700 км |
855 т. км² |
6,5 м³/с |
Танана |
Колорадо бізон індіанці Флорида Йєллоустон |
Індіанці Гавана тундра койот Маккензі |
Тайга Міссісіпі грізлі Орісаба Великий Каньйон |
Секвойя Аппалачі прерії ескімоси Міссурі
|
Колорадо бізон індіанці Флорида Йєллоустон
|
Індіанці Гавана тундра койот Маккензі |
Тайга Міссісіпі грізлі Орісаба Великий Каньйон |
Секвойя Аппалачі прерії ескімоси Міссурі
|
Колорадо бізон індіанці Флорида Йєллоустон
|
Індіанці Гавана тундра койот Маккензі |
Тайга Міссісіпі грізлі Орісаба Великий Каньйон |
Секвойя Аппалачі прерії ескімоси Міссурі
|
Колорадо бізон індіанці Флорида Йєллоустон
|
Індіанці Гавана тундра койот Маккензі |
Тайга Міссісіпі грізлі Орісаба Великий Каньйон |
Секвойя Аппалачі прерії ескімоси Міссурі
|
Колорадо бізон індіанці Флорида Йєллоустон
|
Індіанці Гавана тундра койот Маккензі |
Тайга Міссісіпі грізлі Орісаба Великий Каньйон |
Секвойя Аппалачі прерії ескімоси Міссурі
|
Колорадо бізон індіанці Флорида Йєллоустон
|
Індіанці Гавана тундра койот Маккензі |
Тайга Міссісіпі грізлі Орісаба Великий Каньйон |
Секвойя Аппалачі прерії ескімоси Міссурі
|
Номенклатура Північної Америки
№ |
Географічні об’єкти |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
1 |
м. Мерчісон |
24 |
23 |
24 |
22 |
26 |
24 |
2 |
м. Мар’ято |
22 |
26 |
23 |
25 |
24 |
22 |
3 |
м. Принца Уельського |
23 |
22 |
25 |
24 |
22 |
25 |
4 |
м. Сент-Чарльз |
25 |
24 |
26 |
26 |
23 |
23 |
5 |
Панамський канал |
|
|
|
|
|
|
6 |
Берингова протока |
|
|
|
|
|
|
7 |
о. Ґренландія |
|
|
|
|
|
|
8 |
Канадський Арктичний арх. |
|
|
|
|
|
|
9 |
Гудзонова протока |
|
|
|
|
|
|
10 |
Девісова протока |
|
|
|
|
|
|
11 |
Карибське море |
|
|
|
|
|
|
12 |
Великі озера |
|
|
|
|
|
|
13 |
о. Куба |
|
|
|
|
|
|
14 |
о. Гаїті |
|
|
|
|
|
|
15 |
о. Ямайка |
|
|
|
|
|
|
16 |
о. Ньюфаундленд |
|
|
|
|
|
|
17 |
Гудзонова затока |
|
|
|
|
|
|
18 |
Мексиканська затока |
|
|
|
|
|
|
19 |
затока Аляска |
|
|
|
|
|
|
20 |
Каліфорнійська затока |
|
|
|
|
|
|
21 |
п-ів Юкатан |
|
|
|
|
|
|
22 |
п-ів Каліфорнія |
|
|
|
|
|
|
23 |
п-ів Аляска |
|
|
|
|
|
|
24 |
п-ів Флорида |
|
|
|
|
|
|
25 |
п-ів Лабрадор |
|
|
|
|
|
|
26 |
Лаврентійська височина |
|
|
|
|
|
|
27 |
Центральні рівнини |
|
|
|
|
|
|
28 |
Великі рівнини |
|
|
|
|
|
|
29 |
Міссісіпська низовина |
|
|
|
|
|
|
30 |
Кордильєри |
|
|
|
|
|
|
31 |
г. Мак-Кінлі |
|
|
|
|
|
|
32 |
Береговий хребет |
|
|
|
|
|
|
33 |
Скелясті гори |
|
|
|
|
|
|
34 |
Аппалачі |
|
|
|
|
|
|
35 |
плато Колорадо |
|
|
|
|
|
|
36 |
Мексиканське нагір’я |
|
|
|
|
|
|
37 |
Великий Каньйон |
|
|
|
|
|
|
38 |
г. Мітчелл |
|
|
|
|
|
|
39 |
Міссісіпі |
|
|
|
|
|
|
40 |
Міссурі |
|
|
|
|
|
|
41 |
Огайо |
|
|
|
|
|
|
42 |
Маккензі |
|
|
|
|
|
|
43 |
Юкон |
|
|
|
|
|
|
44 |
Велике Невільниче озеро |
|
|
|
|
|
|
45 |
Велике Ведмеже озеро |
|
|
|
|
|
|
46 |
Вінніпег |
|
|
|
|
|
|
47 |
Велике Солоне озеро |
|
|
|
|
|
|
48 |
Колорадо |
|
|
|
|
|
|
49 |
Колумбія |
|
|
|
|
|
|
50 |
р. Святого Лаврентія |
|
|
|
|
|
|
51 |
Ніагарський вдсп. |
|
|
|
|
|
|
52 |
Йеллоустонський нац. парк |
|
|
|
|
|
|
1 варіант 1 варіант 1 варіант
1 |
м. Мерчісон |
|
1 |
м. Мерчісон |
|
1 |
м. Мерчісон |
|
2 |
м. Мар’ято |
|
2 |
м. Мар’ято |
|
2 |
м. Мар’ято |
|
3 |
м. Принца Уельського |
|
3 |
м. Принца Уельського |
|
3 |
м. Принца Уельського |
|
4 |
м. Сент-Чарльз |
|
4 |
м. Сент-Чарльз |
|
4 |
м. Сент-Чарльз |
|
5 |
Панамський канал |
|
5 |
Панамський канал |
|
5 |
Панамський канал |
|
6 |
Берингова протока |
|
6 |
Берингова протока |
|
6 |
Берингова протока |
|
7 |
о. Ґренландія |
|
7 |
о. Ґренландія |
|
7 |
о. Ґренландія |
|
8 |
Канадський Арктичний арх. |
|
8 |
Канадський Арктичний арх. |
|
8 |
Канадський Арктичний арх. |
|
9 |
Гудзонова протока |
|
9 |
Гудзонова протока |
|
9 |
Гудзонова протока |
|
10 |
Девісова протока |
|
10 |
Девісова протока |
|
10 |
Девісова протока |
|
11 |
Карибське море |
|
11 |
Карибське море |
|
11 |
Карибське море |
|
12 |
Великі озера |
|
12 |
Великі озера |
|
12 |
Великі озера |
|
2 варіант |
|
2 варіант |
|
2 варіант |
|
|||
1 |
о. Куба |
|
1 |
о. Куба |
|
1 |
о. Куба |
|
2 |
о. Гаїті |
|
2 |
о. Гаїті |
|
2 |
о. Гаїті |
|
3 |
о. Ямайка |
|
3 |
о. Ямайка |
|
3 |
о. Ямайка |
|
4 |
о. Ньюфаундленд |
|
4 |
о. Ньюфаундленд |
|
4 |
о. Ньюфаундленд |
|
5 |
Гудзонова затока |
|
5 |
Гудзонова затока |
|
5 |
Гудзонова затока |
|
6 |
Мексиканська затока |
|
6 |
Мексиканська затока |
|
6 |
Мексиканська затока |
|
7 |
затока Аляска |
|
7 |
затока Аляска |
|
7 |
затока Аляска |
|
8 |
Каліфорнійська затока |
|
8 |
Каліфорнійська затока |
|
8 |
Каліфорнійська затока |
|
9 |
п-ів Юкатан |
|
9 |
п-ів Юкатан |
|
9 |
п-ів Юкатан |
|
10 |
п-ів Каліфорнія |
|
10 |
п-ів Каліфорнія |
|
10 |
п-ів Каліфорнія |
|
11 |
п-ів Аляска |
|
11 |
п-ів Аляска |
|
11 |
п-ів Аляска |
|
12 |
п-ів Флорида |
|
12 |
п-ів Флорида |
|
12 |
п-ів Флорида |
|
3 варіант |
|
3 варіант |
|
3 варіант |
|
|||
1 |
Лаврентійська височина |
|
1 |
Лаврентійська височина |
|
1 |
Лаврентійська височина |
|
2 |
Центральні рівнини |
|
2 |
Центральні рівнини |
|
2 |
Центральні рівнини |
|
3 |
Великі рівнини |
|
3 |
Великі рівнини |
|
3 |
Великі рівнини |
|
4 |
Міссісіпська низовина |
|
4 |
Міссісіпська низовина |
|
4 |
Міссісіпська низовина |
|
5 |
Кордильєри |
|
5 |
Кордильєри |
|
5 |
Кордильєри |
|
6 |
г. Мак-Кінлі |
|
6 |
г. Мак-Кінлі |
|
6 |
г. Мак-Кінлі |
|
7 |
Береговий хребет |
|
7 |
Береговий хребет |
|
7 |
Береговий хребет |
|
8 |
Скелясті гори |
|
8 |
Скелясті гори |
|
8 |
Скелясті гори |
|
9 |
Аппалачі |
|
9 |
Аппалачі |
|
9 |
Аппалачі |
|
10 |
плато Колорадо |
|
10 |
плато Колорадо |
|
10 |
плато Колорадо |
|
11 |
Мексиканське нагір’я |
|
11 |
Мексиканське нагір’я |
|
11 |
Мексиканське нагір’я |
|
12 |
Великий Каньйон |
|
12 |
Великий Каньйон |
|
12 |
Великий Каньйон |
|
4 варіант |
|
4 варіант |
|
4 варіант |
|
|||
1 |
Міссісіпі |
|
1 |
Міссісіпі |
|
1 |
Міссісіпі |
|
2 |
Міссурі |
|
2 |
Міссурі |
|
2 |
Міссурі |
|
3 |
Огайо |
|
3 |
Огайо |
|
3 |
Огайо |
|
4 |
Маккензі |
|
4 |
Маккензі |
|
4 |
Маккензі |
|
5 |
Юкон |
|
5 |
Юкон |
|
5 |
Юкон |
|
6 |
Велике Невільниче оз. |
|
6 |
Велике Невільниче оз. |
|
6 |
Велике Невільниче оз. |
|
7 |
Велике Ведмеже |
|
7 |
Велике Ведмеже озеро |
|
7 |
Велике Ведмеже оз |
|
8 |
Вінніпег |
|
8 |
Вінніпег |
|
8 |
Вінніпег |
|
9 |
Велике Солоне озеро |
|
9 |
Велике Солоне озеро |
|
9 |
Велике Солоне озеро |
|
10 |
Колорадо |
|
10 |
Колорадо |
|
10 |
Колорадо |
|
11 |
Колумбія |
|
11 |
Колумбія |
|
11 |
Колумбія |
|
12 |
р. Святого Лаврентія |
|
12 |
р. Святого Лаврентія |
|
12 |
р. Святого Лаврентія |
|
ПІВНІЧНА АМЕРИКА
Тести 1 варіант
а) чотирьох океанів; б) двох океанів; в) трьох океанів.
а) Дрейка; б) Беринговою; в) Гудзоновою.
а) г. Елберт; б) г. Мак-Кінлі; в) г. Робсон.
а) Аппалачі; б) Кордильєри; в) Анди.
а) помірному; б) субарктичному; в) субтропічному.
а) «поглинач снігу»; б) «мішок із льодом»; в) «країна плоских каменів».
а) Тихого океану; б) Атлантичного океану; в) Північного Льодовитого океану.
а) Верхнє та Гурон; б) Гурон та Мічиган; в) Ері та Онтаріо.
а) вівцебик; б) слон; в) бурий ведмідь.
а) вологих екваторіальних лісів; б) мішаних лісів; в) саван і рідколісь.
а) європеоїдної; б) монголоїдної; в) негроїдної.
а) іспанська; б) англійська; в) французька.
ПІВНІЧНА АМЕРИКА
Тести 2 варіант
а) Мерчисон; б) Сент-Чарльз; в) Принца Уельського.
а) Х. Колумба; б) Е. Кортеса; в) Дж. Кабота.
а) гірський; б) рівнинний; в) низовинний.
а) г. Мітчелл; б) г. Мак-Кінлі; в) г. Робсон.
а) мусонна; б) пасатна; в) західний перенос.
а) екваторіального; б) арктичного; в) субарктичного.
а) льодовикове; б) тектонічне; в) вулканічне.
а) «жовта річка»; б) «велика річка»; в) «вода, що гримить».
а) степів; б) тайги; в) пустель і напівпустель.
а) кактуси; б) мохи і лишайники; в) сосни.
а) США; б) Мексика; в) Канада.
а) у містах; б) у селах; в) у селищах міського типу.
ПІВНІЧНА АМЕРИКА
Тести 3 варіант
а) Мерчисон; б) Сент-Чарльз; в) Принца Уельського.
а) Гудзонова; б) Аляска; в) Мексиканська.
а) нафти; б) золота; в) кам’яного вугілля.
а) водна та вітрова ерозія; б) карстоутворення; в) землетруси та вулканізм.
а) сприяє утворенню берегових пустель; б) пом’якшує клімат узбережжя;
в) ніяк не впливає на клімат узбережжя.
а) Тихий; б) Атлантичний; в) Північний Льодовитий.
а) Гурон; б) Верхнє; в) Мічиган.
а) Тихого; б) Атлантичного; в) Північного Льодовитого.
а) арктичного поясу; б) помірного поясу; в) тропічного поясу.
а) у Кордильєрах; б) на Великих рівнинах; в) на Центральних рівнинах.
а) Нью-Йорк; б) Мехіко; в) Монреаль.
а) США; б) Мексиці; в) Канаді.
ПІВНІЧНА АМЕРИКА
Тести 3 варіант
1. Крайньою західною точкою Пн. Америки є мис:
а) Мерчисон; б) Сент-Чарльз; в) Принца Уельського.
2. Із півночі глибоко врізається у суходіл материка затока:
а) Гудзонова; б) Аляска; в) Мексиканська.
3. Гори Аппалачі багаті на родовища:
а) нафти; б) золота; в) кам’яного вугілля.
4. Про сучасне горотворення в Кордильєрах свідчать такі процеси:
а) водна та вітрова ерозія; б) карстоутворення; в) землетруси та вулканізм.
5. Каліфорнійська течія:
а) сприяє утворенню берегових пустель; б) пом’якшує клімат узбережжя;
в) ніяк не впливає на клімат узбережжя.
6. Океан, з якого отримує вологу велика частина Пн. Америки:
а) Тихий; б) Атлантичний; в) Північний Льодовитий.
а) Гурон; б) Верхнє; в) Мічиган.
а) Тихого; б) Атлантичного; в) Північного Льодовитого.
а) арктичного поясу; б) помірного поясу; в) тропічного поясу.
а) у Кордильєрах; б) на Великих рівнинах; в) на Центральних рівнинах.
а) Нью-Йорк; б) Мехіко; в) Монреаль.
а) США; б) Мексиці; в) Канаді.
1 варіант, карта 1 2 варіант, карта 1
1 |
м. Мерчісон |
24 |
2 |
м. Мар’ято |
22 |
3 |
м. Принца Уельського |
23 |
4 |
м. Сент-Чарльз |
25 |
5 |
Панамський канал |
53 |
6 |
Берингова протока |
8 |
7 |
о. Ґренландія |
16 |
8 |
Канадський Арктичний арх. |
18 |
9 |
Гудзонова протока |
37 |
10 |
Девісова протока |
42 |
11 |
Карибське море |
13 |
12 |
Великі озера |
21 |
1 |
о. Куба |
11 |
2 |
о. Гаїті |
43 |
3 |
о. Ямайка |
49 |
4 |
о. Ньюфаундленд |
32 |
5 |
Гудзонова затока |
19 |
6 |
Мексиканська затока |
14 |
7 |
затока Аляска |
36 |
8 |
Каліфорнійська затока |
32 |
9 |
п-ів Юкатан |
30 |
10 |
п-ів Каліфорнія |
28 |
11 |
п-ів Аляска |
6 |
12 |
п-ів Флорида |
2 |
4 варіант, карта 1
3 варіант, карта 1
1 |
Лаврентійська височина |
|
2 |
Центральні рівнини |
34 |
3 |
Великі рівнини |
17 |
4 |
Міссісіпська низовина |
12 |
5 |
Кордильєри |
1 |
6 |
г. Мак-Кінлі |
29 |
7 |
Береговий хребет |
46 |
8 |
Скелясті гори |
27 |
9 |
Аппалачі |
9 |
10 |
плато Колорадо |
48 |
11 |
Мексиканське нагір’я |
50 |
12 |
Великий Каньйон |
53 |
1 |
Міссісіпі |
3 |
2 |
Міссурі |
7 |
3 |
Огайо |
|
4 |
Маккензі |
20 |
5 |
Юкон |
35 |
6 |
Велике Невільниче озеро |
|
7 |
Велике Ведмеже озеро |
|
8 |
Вінніпег |
10 |
9 |
Велике Солоне озеро |
4 |
10 |
Колорадо |
15 |
11 |
Колумбія |
33 |
12 |
р. Святого Лаврентія |
51 |
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«А» В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ
1 А |
|
|
|
|
||||||
2 А |
|
|
|
|
|
|||||
3 А |
|
|
|
|
|
|
||||
4 А |
|
|
|
|
|
|
|
|||
5 А |
|
|
|
|
|
|
|
|||
6 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
7 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«А» В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ
1 А |
|
|
|
|
||||||
2 А |
|
|
|
|
|
|||||
3 А |
|
|
|
|
|
|
||||
4 А |
|
|
|
|
|
|
|
|||
5 А |
|
|
|
|
|
|
|
|||
6 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
7 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«Н» В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ
1 Н |
|
|
|
|
|||||||
2 Н |
|
|
|
|
|||||||
3 Н |
|
|
|
|
|
|
|||||
4 Н |
|
|
|
|
|
|
|
||||
5 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
6 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«Н» В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ
1 Н |
|
|
|
|
|||||||
2 Н |
|
|
|
|
|||||||
3 Н |
|
|
|
|
|
|
|||||
4 Н |
|
|
|
|
|
|
|
||||
5 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
6 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«М» В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ
1 М |
|
|
|
|
|
||||
2 М |
|
|
|
|
|
||||
3 М |
|
|
|
|
|
|
|||
4 М |
|
|
|
|
|
|
|||
5 М |
|
|
|
|
|
|
|
||
6 М |
|
|
|
|
|
|
|
||
7 М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРИ МАНДРУЮТЬ МАТЕРИКАМИ
«М» В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ
1 М |
|
|
|
|
|
||||
2 М |
|
|
|
|
|
||||
3 М |
|
|
|
|
|
|
|||
4 М |
|
|
|
|
|
|
|||
5 М |
|
|
|
|
|
|
|
||
6 М |
|
|
|
|
|
|
|
||
7 М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дата ____________ Клас ____ Прізвище, ім’я _______________________________________
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК V. ПІВНІЧНА АМЕРИКА
Варіант 1
І рівень
а) Мерчісон; б) Принца Уельського; в) Мар’ято.
а) Суецьким каналом; б) Панамським каналом;
в) протокою Дрейка.
а) тропічного; б) субекваторіального; в) екваторіального.
а) льодовикові; б) тектонічні; в) вулканічні.
а) Колорадо; б) Маккензі; в) Міссісіпі.
а) однією; б) двома; в) трьома.
ІІ рівень
Тихий океан |
Атлантичний океан |
Північний Льодовитий океан |
|
|
|
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
ІІІ рівень
ІV рівень
Оцінка _________
Дата ____________ Клас ____ Прізвище, ім’я ________________________________________
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК V. ПІВНІЧНА АМЕРИКА
Варіант 2
І рівень
а) Робсон; б) Уітні; в) Мак-Кінлі.
а) Мерчісон; б) Принца Уельського; в) Мар’ято.
а) Північноамериканська та Індо-Австралійська;
б) Індо-Австралійська та Тихоокеанська;
в) Тихоокеанська та Північноамериканська.
а) вологих екваторіальних лісів;
б) мішаних лісів;
в) саван і рідколісь.
а) Тихого океану; б) Атлантичного океану;
в) Північного Льодовитого океану.
а) США; б) Мексика; в) Канада.
ІІ рівень
Природна зона |
Представники |
|
рослинного світу |
тваринного світу |
|
Савани і рідколісся
|
|
|
Лісова зона
|
|
|
ІІІ рівень
ІV рівень
Оцінка _________
Берегова лінія Євразії
І група
Атлантичний океан: Одеса – Санкт-Петербург.
Азовське море – наймілкіше.
Чорне море – „Понт Евксинський” – „гостинне”.
Керченська протока – наймілкіша.
Мармурове море – береги з мармуру.
Протока Дарданелли – народ дардан.
Середземне море – положення серед суходолу, найпрозоріше.
Балканський п-ів – від гір Балкани.
Апеннінський, Піренейський п-ови – гори.
Ґібралтарська протока – 14 км, у перекладі „гора”.
о. Ісландія – „крижана земля”.
Ла-Манш – „рукав”.
Біскайська затока – народ баски.
Балтійське море – найменша солоність.
Скандинавський п-ів – найбільший фіорд – Соґне-Фіорд, 220 км.
Берегова лінія Євразії
ІІ група
Північний Льодовитий океан: Мурманськ – Чукотський п-ів.
Баренцове море – найтепліше в Північному Льодовитому океані.
Біле море – білі ночі літом.
арх. Шпіцберген – „крижаний” архіпелаг.
п-ів Таймир – „заболочена рівнина.
Море Лаптєвих, мис Челюскін, мис Дежньова, о. Врангеля – на честь дослідників півночі.
Берегова лінія Євразії
ІІІ група
Тихий океан: Анадир – Сінґапур
Берингова протока, море – на честь Вітуса Беринга.
п-ів Камчатка – край вулканів і гейзерів.
Курильські о-ви – „кури” – льодовики.
Японські о-ви, море, країна – 3800 островів.
Жовте море – район розвитку аквакультури.
Філіппінські о-ви – назву дав Магеллан на честь короля.
Зондські о-ви – „поселення”.
Берегова лінія Євразії
ІV група
Індійський океан: Сінґапур – Каїр
Бенгальська затока – народ банга.
Індостан – народ хінді.
Аравійський п-ів – найбільший.
Перська затока – країна Персія.
Червоне море – найсолоніше і найтепліше.
Суецький канал – скоротив шлях кораблів з Європи до Азії.
ЄВРАЗІЯ
Варіант 1
а) перетинається екватором і 180-м меридіаном;
б) перетинається екватором і не перетинається 180-м меридіаном;
в) не перетинається екватором і перетинається 180-м меридіаном;
г) не перетинається ні екватором, ні 180-м меридіаном;
а) один; б) два; в) три; г) чотири.
а) Південну; б) Східну; в) Центральну; г) Західну.
а) 5 км; б) 7 км; в) 9 км; г) 11 км.
а) каледонську складчастість; б) герцинську складчастість;
в) мезозойську складчастість; г) альпійську складчастість.
а) Піренейський; б) Аравійський;
в) Скандинавський; г) Індостан.
а) Карпат; б) Уральських гір;
в) Альп; г) Гімалаїв.
ЄВРАЗІЯ
Варіант 1
а) перетинається екватором і 180-м меридіаном;
б) перетинається екватором і не перетинається 180-м меридіаном;
в) не перетинається екватором і перетинається 180-м меридіаном;
г) не перетинається ні екватором, ні 180-м меридіаном;
а) один; б) два; в) три; г) чотири.
а) Південну; б) Східну; в) Центральну; г) Західну.
а) 5 км; б) 7 км; в) 9 км; г) 11 км.
а) каледонську складчастість; б) герцинську складчастість;
в) мезозойську складчастість; г) альпійську складчастість.
а) Піренейський; б) Аравійський;
в) Скандинавський; г) Індостан.
а) Карпат; б) Уральських гір;
в) Альп; г) Гімалаїв.
а) Етна; б) Везувій;
в) Ключевська Сопка; г) Кракатау.
а) Тихоокеанського; б) Альпійсько-Гімалайського;
в) Північноатлантичного; г) Сибірського.
а) Альпи; б) Кавказ;
в) Карпати; г) Піренеї.
а) вугілля; б) нафти;
в) залізної руди; г) кам’яної солі.
8. Найвищий діючий вулкан Євразії:
а) Етна; б) Везувій;
в) Ключевська Сопка; г) Кракатау.
9. Гори Карпати відносять до складчастого поясу:
а) Тихоокеанського; б) Альпійсько-Гімалайського;
в) Північноатлантичного; г) Сибірського.
а) Альпи; б) Кавказ;
в) Карпати; г) Піренеї.
а) вугілля; б) нафти;
в) залізної руди; г) кам’яної солі.
ЄВРАЗІЯ
Варіант 2
а) Південна Америка і Північна Америка;
б) Північна Америка і Африка:
в) Африка і Австралія;
г) Австралія і Антарктида.
а) північна і східна; б) східна і південна;
в) південна і західна; г) західна і північна.
а) Швеція: б) Норвегія; в) Данія; г) Німеччина.
а) Іранське; б) Памір; в) Малоазійське; г) Тибет.
а) на заході і півночі; б) на півночі і сході;
в) на сході і півдні; г) на півдні і заході.
а) Гібралтарська; б) Малаккська;
в) Берингова; г) Босфор.
а) Гімалаї; б) Альпи;
в) Тибет; г) Кавказ.
ЄВРАЗІЯ
Варіант 2
а) Південна Америка і Північна Америка;
б) Північна Америка і Африка:
в) Африка і Австралія;
г) Австралія і Антарктида.
а) північна і східна; б) східна і південна;
в) південна і західна; г) західна і північна.
а) Швеція: б) Норвегія; в) Данія; г) Німеччина.
а) Іранське; б) Памір; в) Малоазійське; г) Тибет.
а) на заході і півночі; б) на півночі і сході;
в) на сході і півдні; г) на півдні і заході.
а) Гібралтарська; б) Малаккська;
в) Берингова; г) Босфор.
а) Гімалаї; б) Альпи;
в) Тибет; г) Кавказ.
а) Сибірській; б) Східноєвропейській;
в) Західноєвропейській; г) Південнокитайській.
а) Аральського моря; б) Ладозького озера:
в) Мертвого моря; г) Кумо-Маницька.
а) Везувій; б) Фудзіяма;
в) Етна; г) Ключевська Сопка.
а) кам’яного вугілля; б) газу;
в) залізної руди; г) нафти.
а) Сибірській; б) Східноєвропейській;
в) Західноєвропейській; г) Південнокитайській.
а) Аральського моря; б) Ладозького озера:
в) Мертвого моря; г) Кумо-Маницька.
а) Везувій; б) Фудзіяма;
в) Етна; г) Ключевська Сопка.
а) кам’яного вугілля; б) газу;
в) залізної руди; г) нафти.
КЛІМАТ ЄВРАЗІЇ
Варіант 1
а) на Північному полюсі; б) в Оймяконській улоговині;
б) на Індо-Гангській низовині; г) в Тибеті.
а) морський; б) мусонний;
в) континентальний; г) помірно-континентальний.
а) екваторіальний; б) субекваторіальний;
в) тропічний; г) субарктичний.
а) західна; б) південна; в) східна; г) центральна.
а) весна; б) зима; в) осінь; г) літо.
Поставте «+» біля правильних тверджень.
КЛІМАТ ЄВРАЗІЇ
Варіант 2
а) заходу; б) півночі і сходу;
в) півдня і заходу; г) півдня і сходу.
а) західне перенесення повітряних мас;
б) пасатний;
в) мусонний;
г) північно-східні вітри.
а) Атлантичний; б) Північний Льодовитий;
в) Індійський; г) Тихий.
а) північна; б) північно-східна;
в) північно-західна; г) південно-східна.
а) меншу площу; б) більшу площу; в) однакову площу.
Поставте «+» біля правильних тверджень.
ТЕМА: ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ ЄВРАЗІЇ
МЕТА:
навчальна: актуалізувати знання про клімат та кліматотвірні чинники;
формувати уявлення про характерні ознаки клімату Євразії; сприяти
виявленню та розумінню прояву кліматотвірних чинників на материку;
вдосконалювати практичні вміння та навички досліджувати кліматичні
показники за тематичними картами атласу;
розвивальна: розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,
порівнювати, будувати логічні міркування, робити висновки;
виховна: виховувати самостійність, уважність, працелюбність.
ХІД УРОКУ
В учнів на партах лежать зелені та червоні листочки. На зелених вони записують все, що їм відомо з теми «Клімат» і прикріплюють до «дерева знань» на дошці.
Розповідь учителя.
Сьогодні ми дамо характеристику клімату Євразії. Ви знаєте, які чинники впливають на формування клімату. Зараз ми детально познайомимося і розкажемо про вплив кожного з них на клімат материка.
1-ша група – сонячна радіація
2-га група – циркуляція атмосфери
3-тя група – підстилаючи поверхня.
Учні працюють в групах, заповнюють листки, роботу вивішують на
дошці.
Вчитель:
Завдання групам.
1-ша група.
З допомогою кліматичної карти атласу дослідити зміни температури повітря на материку в січні із заходу на схід та з півночі на південь. Зробити висновки про зміни температури.
2-га група.
З допомогою кліматичної карти атласу дослідити зміни температури повітря на материку в липні із заходу на схід та з півночі на південь. Зробити висновки про зміни температури.
3-тя група.
З допомогою кліматичної карти атласу дослідити зміни річної кількості опадів на материку із заходу на схід та з півночі на південь. Зробити висновки про зміни річної кількості опадів.
Учням роздаються різнобарвні квадратики, на яких записані слова-відповіді на запитання, запропоновані вчителем . Завдання учнів полягає в тому, щоб серед запропонованих знайти правильну відповідь і викласти в певному порядку. Утворюється кольорова стрічка.
№ |
Запитання |
Відповіді |
1 |
Де в Євразії зафіксована найвища температура? |
Джакобабада (Іран) |
2 |
Яка найвища температура зафіксована на материку? |
+ 53º С |
3 |
Де в Євразії зафіксована найнижча температура? |
Оймякон |
4 |
Яка найнижча температура зафіксована на материку? |
– 78º С |
5 |
Де на материку випадає найбільше опадів? |
Череапунджі (Індія) |
6 |
Яка максимальна кількість опадів випадає в Євразії? |
≈ 12 000 мм |
7 |
Де на материку випадає найменше опадів? |
Масіра (Оман) |
8 |
Яка мінімальна кількість опадів випадає в Євразії? |
15 мм |
9 |
Течія, яка суттєво впливає на клімат Європи? |
Північно-Атлантична |
10 |
Вітри, які формують клімат східного узбережжя материка |
Мусони |
11 |
Які повітряні маси панують над північною частиною Євразії? |
Арктичні повітряні маси |
12 |
Для якої частини Євразії характерні найбільші амплітуди температури? |
Центральної частини |
Кожна команда отримує картку, на якій записані слова, назви, що входять до сьогоднішньої теми, але є й такі, що теми не стосуються. Завдання учнів викреслити зайві слова і обґрунтувати їх «неправильність»
Течія |
Болото |
Океан |
35 ‰ |
54 млн. км² |
Ізотерма |
– 400 м |
Оймякон |
+ 53º С |
12 000 мм |
АПМ |
Нафта |
Піай |
Мусон |
ППМ |
15 мм |
– 78º С |
Масіра |
42 ‰ |
Рока |
Джакобабада |
8848 м |
Річка |
ТПМ |
54 млн. км² |
Оймякон |
+ 53º С |
Озеро |
Масіра |
12 000 мм |
ППМ |
Китай |
Рельєф |
35 ‰ |
8848 м |
Мусон |
На червоних листочках учні пишуть, що вони дізналися на уроці про клімат Євразії і прикріплюють до «дерева знань» на дошці.
Заключне слово вчителя.
Опрацювати відповідний текст.
1-ша група.
З допомогою кліматичної карти атласу дослідити зміни температури повітря на материку в січні із заходу на схід та з півночі на південь. Зробити висновки про зміни температури.
2-га група.
З допомогою кліматичної карти атласу дослідити зміни температури повітря на материку в липні із заходу на схід та з півночі на південь. Зробити висновки про зміни температури.
3-тя група.
З допомогою кліматичної карти атласу дослідити зміни річної кількості опадів на материку із заходу на схід та з півночі на південь. Зробити висновки про зміни річної кількості опадів.
Течія |
Болото |
Океан |
35 ‰ |
54 млн. км² |
Ізотерма |
– 400 м |
Оймякон |
+ 53º С |
12 000 мм |
АПМ |
Нафта |
Піай |
Мусон |
ППМ |
15 мм |
– 78º С |
Масіра |
42 ‰ |
Рока |
Джакобабада |
8848 м |
Річка |
ТПМ |
54 млн. км² |
Оймякон |
+ 53º С |
Озеро |
Масіра |
12 000 мм |
ППМ |
Китай |
Рельєф |
35 ‰ |
8848 м |
Мусон |
Де в Євразії зафіксована найвища температура?
|
Джакобабада (Іран) |
Яка найвища температура зафіксована на материку?
|
+ 53º С |
Де в Євразії зафіксована найнижча температура?
|
Оймякон |
Яка найнижча температура зафіксована на материку?
|
– 78º С |
Де на материку випадає найбільше опадів?
|
Череапунджі (Індія) |
Яка максимальна кількість опадів випадає в Євразії?
|
≈ 12 000 мм |
Де на материку випадає найменше опадів?
|
Масіра (Оман) |
Яка мінімальна кількість опадів випадає в Євразії?
|
15 мм |
Течія, яка суттєво впливає на клімат Європи?
|
Північно-Атлантична |
Вітри, які формують клімат східного узбережжя материка
|
Мусони |
Які повітряні маси панують над північною частиною Євразії?
|
Арктичні повітряні маси |
Для якої частини Євразії характерні найбільші амплітуди температури?
|
Центральної частини |
Клімат Євразії
1 варіант
Клімат Євразії
1 варіант
Клімат Євразії
1 варіант
Клімат Євразії
2 варіант
о. Ісландію
Клімат Євразії
2 варіант
о. Ісландію
Клімат Євразії
2 варіант
о. Ісландію
Річки Євразії
№ |
Назва річки |
Довжина |
Площа басейну |
Витік |
Притоки |
1 |
Дніпро |
2201 км |
504 тис. км² |
Валдайська височина |
Прип’ять, Десна,Тетерів, Рось, Псел, Ворскла, Самара, Інгулець |
2 |
Дунай |
2850 км |
817 тис. км² |
Гори Шварцвальд |
Драва, Тиса, Сава, Олт, Сірет, Прут (всього більше 300) |
3 |
Волга |
3530 км |
1360 тис. км² |
Валдайська височина |
Кама, Ока (всього близько 200) |
4 |
Об |
3650 км |
2990 тис. км² |
Алтай |
Іртиш, Васюган, Великий Юган, Чумиш, Том, Чулим, Кеть |
5 |
Єнісей |
3487 км |
2580 тис. км² |
Біля г. Кизил в Саянах |
Ангара, Підкам’яна Тунгуска, Нижня Тунгуска |
6 |
Лена |
4400 км |
2490 тис. км² |
Байкальський хребет |
Вілюй, Кіренга, Вітім, Ольокма, Алдан |
7 |
Янцзи |
5800 км |
1808,5 тис. км² |
Тібетське нагір’я |
Ялунцзян, Міньцзян, Цзялінцзян, Ханьшуй, |
8 |
Ганг |
2700 км |
1120 тис. км² |
Гімалаї |
Джамна, Сон, Драмодар, Гоматі, Гандак, Косі |
9 |
Інд |
3180 км |
980 тис. км² |
хр. Кайлас Тібетського нагір’я |
Гілгіт, Кабул, Сатледж |
Річки Євразії
№ |
Назва річки |
Довжина |
Площа басейну |
Витік |
Притоки |
1 |
Дніпро |
2201 км |
504 тис. км² |
Валдайська височина |
Прип’ять, Десна,Тетерів, Рось, Псел, Ворскла, Самара, Інгулець |
2 |
Дунай |
2850 км |
817 тис. км² |
Гори Шварцвальд |
Драва, Тиса, Сава, Олт, Сірет, Прут (всього більше 300) |
3 |
Волга |
3530 км |
1360 тис. км² |
Валдайська височина |
Кама, Ока (всього близько 200) |
4 |
Об |
3650 км |
2990 тис. км² |
Алтай |
Іртиш, Васюган, Великий Юган, Чумиш, Том, Чулим, Кеть |
5 |
Єнісей |
3487 км |
2580 тис. км² |
Біля г. Кизил в Саянах |
Ангара, Підкам’яна Тунгуска, Нижня Тунгуска |
6 |
Лена |
4400 км |
2490 тис. км² |
Байкальський хребет |
Вілюй, Кіренга, Вітім, Ольокма, Алдан |
7 |
Янцзи |
5800 км |
1808,5 тис. км² |
Тібетське нагір’я |
Ялунцзян, Міньцзян, Цзялінцзян, Ханьшуй, |
8 |
Ганг |
2700 км |
1120 тис. км² |
Гімалаї |
Джамна, Сон, Драмодар, Гоматі, Гандак, Косі |
9 |
Інд |
3180 км |
980 тис. км² |
хр. Кайлас Тібетського нагір’я |
Гілгіт, Кабул, Сатледж |
Річки Євразії
№ |
Назва річки |
Довжина |
Витік |
Гирло |
Притоки |
1 |
Дніпро |
|
Валдайська височина |
|
|
2 |
|
2850 км |
Гори Шварцвальд |
|
Драва, Тиса, Сава, Олт, Сірет, Прут (всього більше 300) |
3 |
Волга |
|
Валдайська височина |
|
|
4 |
|
3650 км |
|
|
Іртиш, Васюган, Великий Юган, Том, Чумиш, Чулим, Кеть |
5 |
Єнісей |
|
Біля г. Кизил в Саянах |
|
|
6 |
Лена |
4400 км |
Байкальський хребет |
|
|
7 |
|
5800 км |
Тібетське нагір’я |
|
Ялунцзян, Міньцзян, Цзялінцзян, Ханьшуй, |
8 |
Ганг |
2700 км |
Гімалаї |
|
Джамна, Сон, Драмодар, Гоматі, Гандак, Косі |
9 |
Інд |
3180 км |
хр. Кайлас Тібетського нагір’я |
|
Гілгіт, Кабул, Сатледж |
Річки Євразії
№ |
Назва річки |
Довжина |
Витік |
Гирло |
Притоки |
1 |
Дніпро |
|
Валдайська височина |
|
|
2 |
|
2850 км |
Гори Шварцвальд |
|
Драва, Тиса, Сава, Олт, Сірет, Прут (всього більше 300) |
3 |
Волга |
|
Валдайська височина |
|
|
4 |
|
3650 км |
|
|
Іртиш, Васюган, Великий Юган, Том, Чумиш, Чулим, Кеть |
5 |
Єнісей |
|
Біля г. Кизил в Саянах |
|
|
6 |
Лена |
4400 км |
Байкальський хребет |
|
|
7 |
|
5800 км |
Тібетське нагір’я |
|
Ялунцзян, Міньцзян, Цзялінцзян, Ханьшуй, |
8 |
Ганг |
2700 км |
Гімалаї |
|
Джамна, Сон, Драмодар, Гоматі, Гандак, Косі |
9 |
Інд |
3180 км |
хр. Кайлас Тібетського нагір’я |
|
Гілгіт, Кабул, Сатледж |
ОЗЕРА ЄВРАЗІЇ
Походження озерної улоговини |
Приклади озер |
Льодовиково-тектонічне |
|
|
Женевське, Боденське |
Тектонічне |
|
|
Озера Камчатки, Японських і Філіппінських островів, Малайського архіпелагу |
Залишкові |
|
Видатні озера Євразії |
Особливості озер |
Байкал |
|
|
Найбільше за площею озеро в світі. На території, яку воно займає, - 376 тис. км², - могла б розміститись така велика європейська держава, як Німеччина. |
Балхаш |
|
|
Розташоване в найглибшій западині світу. Солоність води становить 260-270 ‰ |
Світязь |
|
|
Сумний рекордсмен, зона екологічного лиха. Від початку 60-х рр. ХХ ст. площа озера зменшилася у понад чотири рази. До висихання було четвертим у світі озером за площею водного дзеркала |
|
Одне з найкрасивіших озер світу, назва перекладається з киргизької як «Тепле озеро». Вода в ньому ніколи не замерзає |
Сарезьке |
|
ОЗЕРА ЄВРАЗІЇ
Походження озерної улоговини |
Приклади озер |
Льодовиково-тектонічне |
|
|
Женевське, Боденське |
Тектонічне |
|
|
Озера Камчатки, Японських і Філіппінських островів, Малайського архіпелагу |
Залишкові |
|
Видатні озера Євразії |
Особливості озер |
Байкал |
|
|
Найбільше за площею озеро в світі. На території, яку воно займає, - 376 тис. км², - могла б розміститись така велика європейська держава, як Німеччина. |
Балхаш |
|
|
Розташоване в найглибшій западині світу. Солоність води становить 260-270 ‰ |
Світязь |
|
|
Сумний рекордсмен, зона екологічного лиха. Від початку 60-х рр. ХХ ст. площа озера зменшилася у понад чотири рази. До висихання було четвертим у світі озером за площею водного дзеркала |
|
Одне з найкрасивіших озер світу, назва перекладається з киргизької як «Тепле озеро». Вода в ньому ніколи не замерзає |
Сарезьке |
|
ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ
Варіант 1
ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ
Варіант 2
ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ
Варіант 2
ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ
Варіант 1
ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ
Варіант 1
ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ
Варіант 2
Дата _______________ Клас ____ Прізвище, ім’я ____________________________________
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ. ЄВРАЗІЯ
Варіант 1
І рівень
а) вологі екваторіальні ліси; в) арктичні пустелі;
б) лісостеп і степ; г) мішані ліси.
а) Східна Європа і Північна Азія; в) Північна Європа і Південна Азія;
б) Північна Азія і Північна Європа; г) Південна Азія і Східна Європа.
а) Індії; б) Китаї; в) Японії; г) Пакистані.
а) Волга; б) Інд; в) Дунай; г) Іртиш.
а) Індокитай; б) Аравійський; в) Корея; г) Індостан.
а) Німеччина; б) Україна; в) Іспанія; в) Франція.
ІІ рівень
ІІІ рівень
ІV рівень
Оцінка _________
Дата _______________ Клас ____ Прізвище, ім’я ____________________________________
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ. ЄВРАЗІЯ
Варіант 2
І рівень
а) Південно-Західна; в) Південна;
б) Південно-Східна; г) Західна.
а) Дунай; б) Єнісей; в) Янцзи; г) Лена.
а) вологі екваторіальні ліси; в) арктичні пустелі;
б) савани і рідколісся; г) тундра і лісотундра.
а) росіян; б) індусів; в) китайців; г) японців.
а) Ангара; б) Амудар’я; в) Дон; г) Амур.
а) Франція і Німеччина; в) Італія та Іспанія;
б) Німеччина та Італія; г) Іспанія і Португалія.
ІІ рівень
ІІІ рівень
ІV рівень
Оцінка ______
Дата _______________ Клас ____ Прізвище, ім’я ____________________________________
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ. ЄВРАЗІЯ
Варіант 3
І рівень
а) Єнісей; б) Алдан; в) Дунай; г) Сирдар’я.
а) Байкал; б) Балхаш; в) Танганьїка; г) Каспійське море.
а) арктичні пустелі; в) пустелі і напівпустелі;
б) тундра і лісотундра; г) вологі екваторіальні ліси.
а) Сінгапур; б) Мальта; в) Ватикан; г) Сан-Марино.
а) Північна і Центральна Азія; в) Східна і Південно-Східна Азія;
б) Центральна і Східна Азія; г) Південно-Східна і Південно-Західна Азія.
а) Угорщина і Словаччина; в) Польща і Німеччина;
б) Словаччина і Польща; г) Німеччина і Голландія.
ІІ рівень
ІІІ рівень
ІV рівень
Оцінка ________
Півострови: Таймир, Кольський, Скандинавський, Чукотський, Індостан.
|
Вулкани: Етна, Гекла, Везувій, Кракдтау, Фудзіяма |
Гори: Тянь-Шань, Алтай, Карпати, Піренеї, Гімалаї, Альпи
|
Затоки: Фінська, Перська, Бенгальська, Біскайська |
Моря: Баренцове, Балтійське, Північне, Аравійське, Чорне, Японське |
Вулкани: Кракатау, Фудзіяма, Ключевська Сопка |
Озера: Байкал, Каспійське, Балхаш, Женевське, Онезьке, Іссик-Куль
|
Острови: Сахалін, Новосибірські, Нова Земля, Шрі-Ланка, Великі Зондські
|
Півострови: Індостан, Чукотський, Аравійський, Піренейський, Апеннінський |
Протоки: Карські ворота, Босфор, Малаккська, Берингова, Гібралтарська |
Рівнини: Західносибірська, Велика Китайська, Середньосибірське плоскогір’я, плоскогір’я Декан, Східноєвропейська
|
Річки: Дунай, Рейн, Ельба, Одер, Вісла |
Річки: Об, Іртиш, Лена, Амур, Амудар’я, Печора
|
Антропогенний
Висотна поясність
Євразія
Материк |
Мусон
Живлення річки
Природна зона
Пустеля |
Режим річки
Рельєф
Савана
Сейсмічна область |
Стихійні явища
Тайга
Тайфун
Тундра
|
Цунамі
Широтна зональність
Режим річки |
Басейн внутрішнього стоку
Діючий вулкан
Європа |
Азія
Згаслий вулкан
Внутрішні води
Мовна сім’я |
ГЕОГРАФІЧНИЙ ТУРНІР
І. РОЗМИНКА. Гра „Що таке? Хто такий?”
Капітан одержує завдання і через 1 хвилину обговорення команда повинна дати визначення всім словам, запропонованим у завданні.
Перша команда Друга команда Третя команда
Атакама Гобі Мюррей
Анхель Ельбрус Кіліманджаро
Косцюшко Фудзіяма Христофор Колумб
Еребус Джеймс Кук Вогняна Земля
Ніагарський Сомалі Індостан
Джомолунгма Гренландія Мадагаскар
Роберт Скотт Волга Монблан
Фернан Магеллан Аконкагуа Карпентарія
Тасманове Агульяс Руаль Амундсен
Беллінсгаузен Абель Тасман „Академік Вернадський”
(„Фарадей”)
ІІ.
ТИХИЙ ОКЕАН
Перша група – „Географи”
ТИХИЙ ОКЕАН
Друга група – „Історики”
ТИХИЙ ОКЕАН
Третя група – „Геоморфологи”
ТИХИЙ ОКЕАН
Четверта група – „Кліматологи”
ТИХИЙ ОКЕАН
П’ята група „Біологи”
ТИХИЙ ОКЕАН
Тести
Варіант 1
а) трьох материків; б) чотирьох материків;
в) п’яти материків; г) шести материків.
а) Ф. Магеллана; б) А. Тасмана;
в) Д. Кука; г) В. Баренца.
а) Куросіо; б) Каліфорнійська;
в) Західних вітрів; г) Перуанська.
а) Баренцове; б) Берингове;
в) Біле; г) Охотське.
а) Босфор; б) Беринговою;
в) Магеллановою; г) Гібралтарською.
а) Африки; б) Євразії;
в) Північної Америки; г) Австралії.
ТИХИЙ ОКЕАН
Тести
Варіант 2
а) Ф. Дрейк; б) Ф. Магеллан;
в) В. Бальбоа; г) В. да Гама.
а) Дрейка; б) Беринговою;
в) Магеллановою; г) Лаперуза.
а) Африки; б) Австралії;
в) Євразії; г) Антарктиди.
а) 11 022м; б) 8 848м; в) 5 545м; г) 3 467м.
а) Дж. Кук; б) І. Крузенштерн;
в) Ж. Пікар; г) Ж.-І. Кусто.
а) Японське; б) Берингове;
в) Коралове; г) Охотське.
а) Австралії; б) Південної Америки;
в) Японських островів; г) Північної Америки.
а) Атлантичним; б) Північним Льодовитим; в) Індійським.
а) Південного тропіка; б) екватора; в) Північного тропіка.
10. За допомогою п’яти речень сформулюй головні особливості природи Тихого океану. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
а) на півночі; б) на заході;
в) на сході; г) на півдні.
а) Азії; б) Північної Америки;
в) Австралії; г) Південної Америки.
а) перетинає Тихий океан із півночі на південь;
б) перетинає Тихий океан із заходу на схід;
в) не перетинає Тихий океан.
10. За допомогою п’яти речень сформулюй головні особливості природи Тихого океану. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема: АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ
ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ. РЕЛЬЄФ ДНА. ОСОБЛИВОСТІ КЛІМАТУ
Мета: Формувати в учнів уявлення про особливості природи Атлантичного океану.
поглиблювати практичні навички під час складання опорних конспектів. Розвивати
логічне мислення учнів
Обладнання: карта океанів, підручники, атласи.
Хід уроку
Інтелектуальна розминка
Фантастична добавка
Міф про титана Атланта.
Чим географічне положення Атлантичного океану відрізняється від ГП Тихого океану?
Завдання: скласти опорні конспекти „Рельєф дна Атлантичного океану” і „Клімат Атлантичного океану”.
Географічна естафета
Учні складають запитання з вивченого матеріалу, використовуючи опорні конспекти.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
РЕЛЬЄФ ДНА АТЛАНТИЧНОГО ОКЕАНУ
КЛІМАТ АТЛАНТИЧНОГО ОКЕАНУ
Тести «Атлантичний океан»
https://naurok.com.ua/test/atlantichniy-okean-307980.html
АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН
а) 178,7 млн. км²;
б) 91,7 млн. км²;
в) 76,2 млн. км²;
г) 14,1 млн. км².
а) 25;
б) 11;
в) 16.
а) Пуерто-Рико;
б) Зондський;
в) Маріанський.
а) третє,
б) восьме,
в) четверте,
г) друге.
а) +5...+10ºС,
б) +26...+29ºС,
в) +20...+25ºС.
АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН
а) 178,7 млн. км²;
б) 91,7 млн. км²;
в) 76,2 млн. км²;
г) 14,1 млн. км².
а) 25;
б) 11;
в) 16.
а) Пуерто-Рико;
б) Зондський;
в) Маріанський.
а) третє,
б) восьме,
в) четверте,
г) друге.
а) +5...+10ºС,
б) +26...+29ºС,
в) +20...+25ºС.
а) 72 – 250 мм,
б) 500 мм,
в) 2000 – 2500 мм.
а) Мальдівський,
б) хребет Ломоносова,
в) Південно атлантичний.
а) тропічному,
б) субтропічному,
в) екваторіальному,
г) субекваторіальному.
а) затока Аляска,
б) Гвінейська затока,
в) затока Фанді.
а)Мусонна, г) Гольфстрім,
б) Пасатна, д) Канарська,
в) Перуанська, е) Бразильська.
а) 72 – 250 мм,
б) 500 мм,
в) 2000 – 2500 мм.
а) Мальдівський,
б) хребет Ломоносова,
в) Південно атлантичний.
а) тропічному,
б) субтропічному,
в) екваторіальному,
г) субекваторіальному.
а) затока Аляска,
б) Гвінейська затока,
в) затока Фанді.
а)Мусонна, г) Гольфстрім,
б) Пасатна, д) Канарська,
в) Перуанська, е) Бразильська.
Рибальство Різке зменшення біологічних ресурсів (Біскайська затока, Середземне, Північне, Балтійське, Азовське моря)
|
Рибальство Різке зменшення біологічних ресурсів (Біскайська затока, Середземне, Північне, Балтійське, Азовське моря)
|
Судноплавство Посідає перше місце за вантажообігом, великі порти (Роттердам, Антверпен, Нью-Йорк, Новий Орлеан, Гамбург, Амстердам)
|
Судноплавство Радіаційні й побутові відходи (північна частина: Біскайська затока, Балтійське, Карибське, Середземне моря; Чорне і Азовське моря) |
Видобування корисних копалин Нафта і природний газ: Чорне й Північне моря, Гвінейська і Мексиканська затоки, озеро-затока Маракайбо.
|
Видобування корисних копалин Забруднення шельфової зони, найбільші катастрофи танкерів (Середземне й Чорне моря, Біскайська та Мексиканська затоки). |
Рибальство Розвиток рибної промисловості як складової галузі харчової промисловості |
Рибальство Розвиток рибної промисловості як складової галузі харчової промисловості
|
Судноплавство Посідає перше місце за вантажообігом, великі порти (Роттердам, Антверпен, Нью-Йорк, Новий Орлеан, Гамбург, Амстердам)
|
Судноплавство Радіаційні й побутові відходи (північна частина: Біскайська затока, Балтійське, Карибське, Середземне моря; Чорне і Азовське моря) |
Видобування корисних копалин Нафта і природний газ: Чорне й Північне моря, Гвінейська і Мексиканська затоки, озеро-затока Маракайбо.
|
Видобування корисних копалин Забруднення шельфової зони, найбільші катастрофи танкерів (Середземне й Чорне моря, Біскайська та Мексиканська затоки). |
Рибальство Розвиток рибної промисловості як складової галузі харчової промисловості
|
Рибальство Різке зменшення біологічних ресурсів (Біскайська затока, Середземне, Північне, Балтійське, Азовське моря)
|
Судноплавство Посідає перше місце за вантажообігом, великі порти (Роттердам, Антверпен, Нью-Йорк, Новий Орлеан, Гамбург, Амстердам)
|
Судноплавство Радіаційні й побутові відходи (північна частина: Біскайська затока, Балтійське, Карибське, Середземне моря; Чорне і Азовське моря) |
Видобування корисних копалин Нафта і природний газ: Чорне й Північне моря, Гвінейська і Мексиканська затоки, озеро-затока Маракайбо. |
Видобування корисних копалин Забруднення шельфової зони, найбільші катастрофи танкерів (Середземне й Чорне моря, Біскайська та Мексиканська затоки). |
Експрес-тест
ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН
1 варіант
а) раніше Тихого і Атлантичного океанів;
б) раніше Тихого, але пізніше Атлантичного;
в) пізніше Тихого, але раніше Атлантичного;
г) пізніше Тихого і Атлантичного.
а) Червоне; б) Берингове; в) Середземне; г) Карське.
а) південній; б) східній; в) північній; г) західній.
а) Північним Льодовитим; б) Атлантичним; в) Тихим.
а) коралове; б) вулканічне; в) материкове.
Експрес-тест
ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН
2 варіант
а) Індійського і Тихого; б) Атлантичного, Індійського і Тихого;
в) Атлантичного і Індійського; г) Тихого, Індійського і Північного Льодовитого.
а) Дрейка; б) Мозамбіцька; в) Магелланова; г) Гібралтарська.
а) Васко да Ґами; б) Фернана Магеллана;
в) Джеймса Кука; г) Давіда Лівінґстона.
а) Бенгальській затоці; б) Аравійському морі;
в) Перській затоці; г) Червоному морі.
5. Частина Індійського океану, де мусони мають найбільший вплив:
а) південна; б) північна; в) західна; г) східна.
6. Північно-західна частина Індійського океану характеризується:
а) мінімальною солоністю і температурою води;
б) невисокою температурою і підвищеною солоністю води;
в) високою температурою і зниженою солоністю води;
г) максимальною температурою і солоністю води.
7. Загальною для Атлантичного і Індійського океанів є течія:
а) Канарська; б) Бенгальська; в) Сомалійська; г) Західних вітрів.
8. Максимальна площа льоду в Індійському океані спостерігається в:
а) січні; б) липні; в) вересні; г) жовтні.
9. Частина Індійського океану, в якій в основному живуть кити:
а) північна; б) центральна; в) південна; г) західна.
10. Рибальство в Індійському океані розвинене:
а) більше, ніж у Тихому і Атлантичному океанах;
б) більше, ніж у Тихому, але менше, ніж в Атлантичному;
в) менше ніж в Тихому, але більше ніж в Атлантичному;
г) менше, ніж у Тихому і Атлантичному океанах.
11. Шельф Перської затоки виключно багатий:
а) нафтою б) рудами кольорових металів;
в) кам’яним вугіллям; г) марганцевими і залізними рудами.
а) південна; б) північна; в) західна; г) східна.
а) північно-східна; б) північно-західна;
в) південно-східна; г) південно-західна.
а) теплою; б) холодною; в) нейтральною.
а) північна; б) центральна; в) південна; г) східна.
а) у товщі води; б) у верхніх шарах води;
в) поблизу дна; г) поблизу дна і на поверхні.
а) північна; б) західна;
в) східна; г) південна.
Північний Льодовитий океан
1 варіант
а) Беринговою протокою;
б) Суецьким каналом;
в) Ґібралтарською протокою.
а) Тихий океан;
б) Атлантичний океан;
в) Індійський океан.
______________________________________________________________________________
а) субарктичний; б) помірний;
в) арктичний; г) антарктичний.
Північний Льодовитий океан
2 варіант
а) субарктичному;
б) арктичному;
в) помірному.
а) наявність глибоководних жолобів;
б) великі розміри шельфу;
в) крутий материковий схил.
а) архіпелаг Шпіцберген; б) Гавайські острови;
в) хребет Ломоносова; г) Перська затока;
д) Берингове море; е) Карське море.
6
6
Гра «Пошта»
Назви географічних об’єктів класифікувати відносно океанів, до яких вони належать.
БЕРИНГОВЕ МОРЕ МАРМУРОВЕ МОРЕ
АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ ГВІНЕЙСЬКА ЗАТОКА
БІЛЕ МОРЕ МАГЕЛЛАНОВА ПРОТОКА
ГУДЗОНОВА ЗАТОКА ГАВАЙСЬКІ О-ВИ
БЕРМУДСЬКІ О-ВИ ЗОНДСЬКИЙ ЖОЛОБ
МАДАГАСКАР ПУЕРТО-РІКАНСЬКИЙ ЖОЛОБ
НОВА ЗЕМЛЯ МАРІАНСЬКИЙ ЖОЛОБ
КАРСЬКЕ МОРЕ ЧЕРВОНЕ МОРЕ
БЕНГАЛЬСЬКА ЗАТОКА ЧОРНЕ МОРЕ
АРАВІЙСЬКИЙ П-ІВ
ТИХИЙ ОКЕАН
АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН
ПІВНІЧНИЙ ЛЬОДОВИТИЙ ОКЕАН
ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН
БЕРИНГОВЕ МОРЕ, ЧОРНЕ МОРЕ, АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ, ГВІНЕЙСЬКА ЗАТОКА, БІЛЕ МОРЕ, МАГЕЛЛАНОВА ПРОТОКА, ГУДЗОНОВА ЗАТОКА, ГАВАЙСЬКІ О-ВИ, БЕРМУДСЬКІ О-ВИ, ЗОНДСЬКИЙ ЖОЛОБ, МАДАГАСКАР, ГОЛЬФСТРІМ, ХРЕБЕТ ЛОМОНОСОВА, ПУЕРТО-РІКАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, НОВА ЗЕМЛЯ, МАРІАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, АЗОВСЬКЕ МОРЕ, ЧЕРВОНЕ МОРЕ, БЕНГАЛЬСЬКА ЗАТОКА, ЧОРНЕ МОРЕ,АРАВІЙСЬКИЙ П-ІВ, БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ, БАРЕНЦОВЕ МОРЕ, ЯПОНСЬКЕ МОРЕ
БЕРИНГОВЕ МОРЕ, ЧОРНЕ МОРЕ, АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ, ГВІНЕЙСЬКА ЗАТОКА, БІЛЕ МОРЕ, МАГЕЛЛАНОВА ПРОТОКА, ГУДЗОНОВА ЗАТОКА, ГАВАЙСЬКІ О-ВИ, БЕРМУДСЬКІ О-ВИ, ЗОНДСЬКИЙ ЖОЛОБ, МАДАГАСКАР, ГОЛЬФСТРІМ, ХРЕБЕТ ЛОМОНОСОВА, ПУЕРТО-РІКАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, НОВА ЗЕМЛЯ, МАРІАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, АЗОВСЬКЕ МОРЕ, ЧЕРВОНЕ МОРЕ, БЕНГАЛЬСЬКА ЗАТОКА, ЧОРНЕ МОРЕ,АРАВІЙСЬКИЙ П-ІВ, БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ, БАРЕНЦОВЕ МОРЕ, ЯПОНСЬКЕ МОРЕ
БЕРИНГОВЕ МОРЕ, ЧОРНЕ МОРЕ, АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ, ГВІНЕЙСЬКА ЗАТОКА, БІЛЕ МОРЕ, МАГЕЛЛАНОВА ПРОТОКА, ГУДЗОНОВА ЗАТОКА, ГАВАЙСЬКІ О-ВИ, БЕРМУДСЬКІ О-ВИ, ЗОНДСЬКИЙ ЖОЛОБ, МАДАГАСКАР, ГОЛЬФСТРІМ, ХРЕБЕТ ЛОМОНОСОВА, ПУЕРТО-РІКАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, НОВА ЗЕМЛЯ, МАРІАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, АЗОВСЬКЕ МОРЕ, ЧЕРВОНЕ МОРЕ, БЕНГАЛЬСЬКА ЗАТОКА, ЧОРНЕ МОРЕ,АРАВІЙСЬКИЙ П-ІВ, БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ, БАРЕНЦОВЕ МОРЕ, ЯПОНСЬКЕ МОРЕ
БЕРИНГОВЕ МОРЕ, ЧОРНЕ МОРЕ, АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ, ГВІНЕЙСЬКА ЗАТОКА, БІЛЕ МОРЕ, МАГЕЛЛАНОВА ПРОТОКА, ГУДЗОНОВА ЗАТОКА, ГАВАЙСЬКІ О-ВИ, БЕРМУДСЬКІ О-ВИ, ЗОНДСЬКИЙ ЖОЛОБ, МАДАГАСКАР, ГОЛЬФСТРІМ, ХРЕБЕТ ЛОМОНОСОВА, ПУЕРТО-РІКАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, НОВА ЗЕМЛЯ, МАРІАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, АЗОВСЬКЕ МОРЕ, ЧЕРВОНЕ МОРЕ, БЕНГАЛЬСЬКА ЗАТОКА, ЧОРНЕ МОРЕ,АРАВІЙСЬКИЙ П-ІВ, БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ, БАРЕНЦОВЕ МОРЕ, ЯПОНСЬКЕ МОРЕ
БЕРИНГОВЕ МОРЕ, ЧОРНЕ МОРЕ, АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ, ГВІНЕЙСЬКА ЗАТОКА, БІЛЕ МОРЕ, МАГЕЛЛАНОВА ПРОТОКА, ГУДЗОНОВА ЗАТОКА, ГАВАЙСЬКІ О-ВИ, БЕРМУДСЬКІ О-ВИ, ЗОНДСЬКИЙ ЖОЛОБ, МАДАГАСКАР, ГОЛЬФСТРІМ, ХРЕБЕТ ЛОМОНОСОВА, ПУЕРТО-РІКАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, НОВА ЗЕМЛЯ, МАРІАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, АЗОВСЬКЕ МОРЕ, ЧЕРВОНЕ МОРЕ, БЕНГАЛЬСЬКА ЗАТОКА, ЧОРНЕ МОРЕ,АРАВІЙСЬКИЙ П-ІВ, БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ, БАРЕНЦОВЕ МОРЕ, ЯПОНСЬКЕ МОРЕ
БЕРИНГОВЕ МОРЕ, ЧОРНЕ МОРЕ, АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ, ГВІНЕЙСЬКА ЗАТОКА, БІЛЕ МОРЕ, МАГЕЛЛАНОВА ПРОТОКА, ГУДЗОНОВА ЗАТОКА, ГАВАЙСЬКІ О-ВИ, БЕРМУДСЬКІ О-ВИ, ЗОНДСЬКИЙ ЖОЛОБ, МАДАГАСКАР, ГОЛЬФСТРІМ, ХРЕБЕТ ЛОМОНОСОВА, ПУЕРТО-РІКАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, НОВА ЗЕМЛЯ, МАРІАНСЬКИЙ ЖОЛОБ, АЗОВСЬКЕ МОРЕ, ЧЕРВОНЕ МОРЕ, БЕНГАЛЬСЬКА ЗАТОКА, ЧОРНЕ МОРЕ,АРАВІЙСЬКИЙ П-ІВ, БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ, БАРЕНЦОВЕ МОРЕ, ЯПОНСЬКЕ МОРЕ
ОКЕАНИ |
|||
Тихий |
Атлантичний |
Індійський |
Північний Льодовитий |
|
|
|
|
ОКЕАНИ |
|||
Тихий |
Атлантичний |
Індійський |
Північний Льодовитий |
|
|
|
|
ОКЕАНИ |
|||
Тихий |
Атлантичний |
Індійський |
Північний Льодовитий |
|
|
|
|
ОКЕАНИ |
|||
Тихий |
Атлантичний |
Індійський |
Північний Льодовитий |
|
|
|
|
Дата ______________ Клас _____ Прізвище, ім’я _____________________________________
Варіант 1
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК ІІ. ОКЕАНИ
І рівень
Виберіть правильну відповідь.
а) перше місце; б)друге місце;
в) третє місце; г) четверте місце.
а) Тихого; б) Атлантичного;
в) Індійського; г) Північного Льодовитого.
а) Тихого; б) Атлантичного;
в) Індійського; г) Північного Льодовитого.
а) Х. Колумб; б) Ф. Магеллан;
в) Дж. Кук; г) А. Тасман.
а) Тихого; б) Атлантичного;
в) Індійського; г) Північного Льодовитого.
а) Тихий; б) Атлантичний;
в) Індійський; г) Північний Льодовитий.
ІІ рівень
Заповніть пропуски.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІІ рівень
Назва |
Визначення |
|
Протока, яка сполучає Тихий та Атлантичний океани |
|
Вулканічний острів, який є частиною Серединноатлантичного хребта |
|
Море, яке має назву прилеглого до нього найбільшого за площею півострова Землі |
|
Єдине у світі море без берегів |
|
„Кольорове” море, яке омиває береги України |
|
Архіпелаг, де загинув Ф. Магеллан |
ІV рівень
План |
Атлантичний океан |
Північний Льодовитий океан |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінка _______
Дата ______________ Клас _____ Прізвище, ім’я _____________________________________
Варіант 2
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК ІІ. ОКЕАНИ
І рівень
Виберіть правильну відповідь.
а) перше місце; б)друге місце;
в) третє місце; г) четверте місце.
а) Баренцове;
б) Біле;
в) Карське;
г) Східносибірське.
а) Тихому; б) Атлантичному;
в) Індійському ; г) Північному Льодовитому.
а) Б. Діаш; б) В. да Гама;
в) Х. Колумб; г) Ф. Магеллан.
а) Тихому; б) Атлантичному;
в) Індійському ; г) Північному Льодовитому.
а) Тихого; б) Атлантичного;
в) Індійського; г) Північного Льодовитого.
ІІ рівень
Заповніть пропуски.
ІІІ рівень
Назва |
Визначення |
|
Глибоководний жолоб, назва якого походить від назви моря, де він розташований |
|
Тепла течія, яку образно називають „пічкою Європи” |
|
„Кольорове” море Північного Льодовитого океану |
|
Найтепліше море світу |
|
Острови, відкриті Х. Колумбом |
|
Протока, яка сполучає Північний Льодовитий та Тихий океани |
ІV рівень
11.Складіть порівняльну характеристику Індійського та Північного Льодовитого океанів
за самостійно визначеним планом.
План |
Атлантичний океан |
Північний Льодовитий океан |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінка _______
ГРА „ЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК ”
УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК З КУРСУ 7 КЛАСУ
МЕТА: Узагальнити та розширити знання учнів про материки. Продовжити формування
наукового світогляду. Здійснювати екологічне, природоохоронне, профорієнтаційне
виховання, виховання поваги одне до одного; розвивати мислення, пам’ять, увагу
учнів, вміння працювати з додатковою літературою, розвивати допитливість, творчі
здібності.
Організація та проведення гри
За один-два тижні до гри формуються дві команди гравців по 4 – 6 учнів.
Домашнє завдання: повторити основну інформацію про материки Землі, географічну номенклатуру; підготувати запитання суперникам (до п’яти); придумати назву команди, обрати капітана.
Перед початком гри команди розташовуються по різні боки кабінету. Два-три члени журі фіксують кількість зароблених балів і стежать за часом. Ведучий має два закриті конверти із запитаннями для кожної команди. Перед початком гри капітани команд тягнуть жереб: кому які запитання дістануться.
І гейм Розминка „Най, най...”
Кожна команда отримує по десять запитань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
Запитання першій команді
Запитання другій команді
ІІ гейм „Заморочки з бочки”
Команди по черзі тягнуть жереб – номери питань. Ведучий читає запитання. На обмірковування відповіді дається 1 хвилина. Кожна правильна відповідь оцінюється у два бали.
(В Атлантичному океані шукали Атлантиду)
ІІІ гейм „Темна конячка”
Ведучий читає уривки з біографій мандрівників. Завдання гравців – назвати ім’я. Відповідає команда, капітан якої першим підняв руку. Якщо через 15 с дано неправильну відповідь, команда суперників може дати свій варіант відповіді. За правильну відповідь – 2 бали.
ІV гейм „Ти – мені, я – тобі”
Команди обмінюються запитаннями. На обмірковування надається 1 хвилина. Правильна відповідь оцінюється у 2 бали.
V гейм „Далі, далі ...”
Упродовж 1 хвилини командам потрібно відповісти на якомога більшу кількість запитань, які підібрані так, щоб відповіді на них були короткими, бажано з одного слова. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
Запитання першій команді
Запитання другій команді
ЗАПИТАННЯ ПЕРШІЙ КОМАНДІ
ЗАПИТАННЯ ДРУГІЙ КОМАНДІ