Стаття : "Мотивація навчальної діяльності на уроках географії"

Лукашенко А. М.

Мотивація навчальної діяльності на уроках географії

У статті розглядається значущість, доцільність та ефективність використання різних методів мотивації, обґрунтовано їх значення у діяльності навчально-виховного процесу, а також досліджено їх вплив на продуктивність учнів.

В умовах перетворення всіх сторін життя нашого суспільства, коли змінюються його ідеологія, система цінностей, моральні ідеали, зростає і ускладнюється соціальна роль вчителя, підвищуються вимоги до його професійної компетентності. Особливого значення набувають такі якості вчителя, як здатність освоювати нові концепції предмета, нові педагогічні технології, а також широкий кругозір в області змісту предмета і його методики викладання.

Для нинішнього часу важливо зрозуміти, що, озброюючи знаннями, необхідно виховати інтелектуально розвинену особистість, яка прагне до пізнання. І коли ми бачимо, що інтерес до навчання у дітей падає, діти з важкістю пізнають досліджуваний програмний матеріал, ми робимо для себе важливий висновок: необхідна кваліфікована мотиваційна діяльність вчителя, шляхом включення в активну навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Метою даної статті є виявлення ефективних засобів формування мотиваційної сфери для формування особливої форми активності учня, направленого на оволодіння прийомами самоосвіти та саморозвитку.

Проблема мотивації була предметом вивчення багатьох відомих педагогів  Й. Песталоцці, Г. І. Щукіної, В.А.Сухомлинського, А.Дістервега загальна ідея яких, полягала в тому, що для успішного навчання та виховання необхідно збільшення навчальної мотивації, розвиток пізнавальної активності учнів, їх творчих здібностей.

В.А.Сухомлинський, писав: « Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися »[1, c. 96].

Мотивація — надто важливий компонент не лише навчання, а й будь- якої людської діяльності. Є мотив — є й бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Без належної мотивації не працюватиме жодна педагогічна технологія. Адже всі без винятку технології пропонують високу спільну (і учнів, і вчителів) зацікавленість. Тож не тільки вчитель, а й учні мають розуміти, навіщо і для чого вони займаються певними видами діяльності та яку користь від цієї діяльності вони матимуть

Під мотивом навчання розуміють внутрішні імпульси, які спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння і успішне застосування набутих знань, умінь і навичок. Мотивація здійснюється шляхом використання різних способів і засобів формування у школярів позитивних мотивів й завдяки їм – позитивного ставлення до навчання.

 Вітчизняні науковці зазначають, що з першої хвилини уроку слід включити учнів в активну навчальну діяльність.

 Мотивація передбачає активізацію в учнів їхнього власного стимулу до навчально-пізнавальної діяльності. При цьому школярі мають усвідомити реальну значущість нових знань з географії і переконатися у їх важливості та необхідності. Вчителю необхідно коректно і непомітно викликати у дітей внутрішню потребу до засвоєння нових знань. Якщо мотивація грамотно спланована й реалізована з боку вчителя, під час уроку учні працюватимуть набагато активніше і як результат, краще зрозуміють та засвоять навчальний матеріал.

Як справедливо зазначив німецький педагог А. Дістервег: «Розум дитини не можна наповнити знаннями, він сам повинен схопити і запам'ятати їх». Отже, учень включається в будь-яку діяльність, коли це потрібно саме йому, коли у нього є певний мотив для її виконання. Крім того, слід відзначити головне: людина включається в діяльність тільки при появі мотиву брати участь в ній. В даний час проблема становлення інтересу до навчального предмета актуалізувалася у зв'язку з тим, що відбулися значні зміни в суспільстві та освіті, які багато в чому визначаються особливостями переходу до інформаційного суспільства. Під впливом перебудов в освітньому процесі виникла необхідність пошуку нових форм, методів, прийомів навчання, які б підвищували навчальну мотивацію, залучали учнів в активну навчально-пізнавальну діяльність. Все це відображає актуальність проблеми підвищення навчальної мотивації, розвитку пізнавального інтересу школярів для побудови сучасного навчального процесу.

Що таке мотивація? Мотивація (від французького motif – спонукання), тобто спонукання до дії. Це динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, який керує поведінкою людини та визначає її спрямованість, організованість, активність і стійкість.

Шкільна географія давно перестала бути «чисто номенклатурним предметом». Учні оволодівають тепер основами не тільки географічної, але й суміжних з нею наук, в тому числі і екологією. Шкільна географія розвивається і вдосконалюється. І наше головне завдання прищепити любов, інтерес до предмету, до науки. Головним є удосконалювати урок, так як і навчання, і виховання, і прищеплення інтересу, і багато іншого йде через урок. І в цьому допомагають різні форми і методи. Географічні диктанти, тести застосовуються на будь-яких етапах перевірки знань: при первинному закріпленні вивченого, самостійної і домашньої роботи учнів, а також при вивченні нового матеріалу. Прислів'я, приказки, загадки, народні прикмети, складання кросвордів, ігрові моменти, все застосовується на уроках. Відсутність скутості на уроках і незвичайні форми їх проведення і викликає інтерес до матеріалу, що вивчається. 

Оскільки форма організації навчального процесу залишається на рівні клас-предмет - урок, потрібно переосмислити як співвідношення, так і зміст цих окремих ланок технологічного процесу, що незмінно веде до зміни цінностей професійно-педагогічної культури. Адже навчальний успіх кожного учня це не тільки збільшення обсягу засвоєної навчальної інформації, а й постійне збільшення можливостей кожного учня. Для цього необхідно накопичити різні форми навчальних прийомів, завдань, які враховують індивідуальні особливості учнів.

Саме зараз важливий творчий підхід до організації навчальної діяльності. Дитина повинна бути готова до правильного поводження в природі, в суспільстві, в державі, на виробництві. Навчання в школі покликане сприяти розвитку у кожного учня тих здібностей, які закладені в ньому від природи, сформовані батьками та іншими вихователями.

Як же домогтися того, щоб наші діти хотіли вчитися, прагнули до знань, накопичували знання?

Мотивація навчальної діяльності учнів це одна з найважливіших проблем сучасності.

Однак не секрет, що учні будуть докладати зусиль, якщо їм буде цікаво. Наше головне завдання подолати однотипність уроків, підвищити інтерес учнів до знань, прищепити їм прагнення заглянути за межі підручника, разом з учнями готувати нестандартні уроки, згуртувавшись в союз «Учитель-учень». Нестандартні уроки допомагають активізувати навчальний процес, розвивати творчість учнів.

Дейл Карнегі стверджує, що є тільки один спосіб спонукати когось щось зробити. Чи замислювалися ми коли-небудь над цим. Так, тільки один спосіб. І він полягає в тому, щоб змусити іншу людину захотіти це зробити. «Пам'ятайте! - каже Дейл Карнегі, - інших способів немає. Звичайно, можна під загрозою поставити двійку, змусити дитину сприймати навчальні знання, але це ненадовго, дуже скоро двійки перестануть впливати. Той, хто зможе змусити дитину захотіти вчитися - може себе вважати учителем успіху».

Проводячи нетрадиційні уроки, які дуже урізноманітнюють процес навчання, перетворюють його в свято і для учнів і для вчителя, помітна віддача дітей в їх бажанні приходити на урок, в прагненні що-небудь зробити самому, повідомити щось цікаве. Таких форм уроку багато: це уроки подорожі, ділові та рольові ігри, лекції та семінарські заняття, уроки економічних і екологічних прорахунків і уроки діалоги, уроки конференції та уроки диспути, уроки-дослідження та географічних відкриттів, уроки експедиції, уроки змагання та ін.

Нетрадиційний урок, це не просто нова методика викладання, це ціла філософія, принципово відрізняється від філософії традиційного уроку. Окремі її елементи нагадують нам знайомі і відпрацьовані методи викладання, пошукової дослідницької роботи. Але кінцевий результат відповідає реальним вимогам сучасності: бажання продовжити пошук, освоїти нові висоти знань, творити разом з однокласниками і самому. До цього потрібно додати ще один важливий результат - психологічний стан учнів, стан радості, комфорту, впевненості, міцності здобутих знань. Нетрадиційний урок - це завжди рух вперед. Мова географії - карта. Географія без номенклатури - це не географія. Тому, будь-який вчитель знає, що при заучуванні номенклатури виникають особливі складності. Важко учням запам'ятати досить велику кількість назв, тільки одиниці швидко орієнтуються по карті. Тому, при вивченні номенклатури карти, можна проводити уроки - чемпіонати.

На такому уроці кілька етапів:

I етап - індивідуальна робота. Нанесення на карту і розгадування або складання кросвордів. У 7 класі в темі «Географічне положення материка» після роботи з контурною картою можна скласти кросворд.

II етап - робота в парах. Діти загадують один одному назви на географічній карті.

Уроки-конференції припускають збори в одній аудиторії людей, які працюють над вирішенням якої-небудь теоретичної або практичної проблеми. Рушійною силою будь-якої конференції є діалог.
Так дуже цікаво, може проходити прес-конференція в 7 класі «Держави Південної Америки». Метою цієї конференції є активізація пізнавальної діяльності учнів, подальше формування умінь роботи з різноманітними джерелами знань, знайомство з маленькими державами Європи. Прес-конференція починається з того, що клас ділиться на дві групи – кореспондентів різних газет та журналів та представників кожної держави.

Творчим групам заздалегідь даємо завдання :

1. Намалювати герб, прапор країни.

2. Скласти коротку характеристику країни.

3.Відібрати на вибір друковані матеріали по даній країні (фотографії, графіки)

4. Підготувати розповідь про культуру країни: освіта, музика, традиції, звичаї, ігри, свята, визначні місця, пам'ятки історії.

Під час організації інтерактивного навчання вчителю необхідно мотивувати учнів до вивчення матеріалу шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем тощо. На цьому етапі вчитель може використовувати стислу розповідь, бесіду, демонстрування наочності, нескладні інтерактивні технології («мозковий штурм», «мікрофон»), пізнавальні ігри та ігрові ситуації, уривки з художньої та науково-популярної літератури.

Найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності використовуються такі прийоми:

1. «Дивуй» - учитель наводить дивні факти або майже  неправдоподібну історію про географічний об’єкт, що вивчається;
2.  «Відстрочена відгадка» - учитель формулює загадку, відповідь на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом;
3. «Мікрофон» - учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми;
4. «Проблемне питання» - вчитель ставить запитання проблемного характеру;

6. «Незакінчене речення» - учням надається можливість самостійно    закінчити запропоноване вчителем (учнем) речення.

       Одним з видів мотивації є використання віршів на уроках. Поетичне слово – це ніби той ланцюжок, який поєднує, тісно переплітає засвоєння суворих наукових фактів та емоційне сприйняття навколишньої природної краси. Кожному учневі «географічна поезія»  відкриває багато неймовірно цікавого у віршованій формі, і цікавим стає те, що іноді здається таким «нуднуватим» у підручниках [3]. Адже невеликий спеціальний аналіз лише кількох віршованих рядків подекуди дає більше матеріалу для географічних міркувань і висновків, аніж параграф підручника. Отже, учитель має спрямувати навчально-виховний процес від географії до поезії і від поезії до географії.

Такий підхід, що надає сухим науковим фактам своєрідного поетичного забарвлення, є поштовхом до розвитку самостійного мислення. Безперечно, саме здатність школярів думати й робити висновки, а не просто пам'ять, сприяє засвоєнню ними часто нелегких питань [4].

Отже, проблема становлення інтересу до навчального предмету стала актуальною, у зв’язку з тим що, трапилися значні зміни в суспільстві та в освіті, які визначаються в своїй більшості особливостями переходу до інформаційного суспільства. Під впливом перебудов в освітньому процесі виникла необхідність пошуку нових форм, методів та прийомів навчання, які б підвищували мотивацію навчання, залучали учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Зазначимо, що мотивація до навчання – одна із головних умов реалізації навчально-виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому.

Література

1.            Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів на уроках географії у 6-10 класах : методичні рекомендації / навчально-методичний посібник для учителів географії. – Жовква, 2013. – 95 с.
2.            Сєдова С. І. Використання інформаційних технологій на уроках географії  / С. І. Сєдова // Географія. – 2004. – № 9. – С. 23-27.
3.            Скоробагата Л. В. Географічна поезія  / Л. В. Скоробагата  // Географія. – 2007. – № 5. – С. 21.
4.            Пестушко В. Географія в поезії / В. Пестушко // Географія та основи економіки в школі. – 2001. – № 3. –  С. 23.