Учні в ході уроку матимуть змогу поглибити й систематизувати знання про односкладні речення; ознайомляться з поняттям безособові речення, пояснюватимуть, на яку дію вказує головний член безособового речення та способи вираження присудка з безособових реченнях.
Тема: Безособові речення
Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про односкладні речення; дати поняття про безособові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член безособового речення та способи вираження присудка з безособових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять; сприяти вихованню поваги до влучного й точного слова; любов до природи.
Очікувані результати: учні навчаться визначати способи вираження присудка в односкладному безособовому реченні; будуть оперувати даними поняттями не лише в межах теми; допомагатимуть і навчатимуть один одного під час роботи в групах.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Методи і прийоми:
1) словесні: бесіда, елементи лекції;
2) практичні: метод вправ;
3) інтерактивні: робота в малих групах; метод «Фішбоун»; ігрові елементи (гра «Мій настрій», «Павутинка»);
4) наочні: робота з таблицею, картками.
Обладнання: таблиця «Односкладні прості речення»; таблиця «Види односкладних речень»; картки із завданням; підручник.
Підготувала:
вчитель української мови та літератури,
заступник директора з НВР
гімназії № 9
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області
м. Кропивницького
Дуняшенко Наталія Василівна
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1.Автотренінг.
Ми – восьмикласники. (разом)
Ми – особистості творчі.
Ми думаємо, замислюємось,
Ми аналізуємо, висловлюємо свої судження.
Ми все хочемо знати. (разом)
2. Вправа „Мій настрій”.
Вчитель: Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього. Перед вами – ключ до знань з теми «Безособове речення», для того, щоб розпочати роботу, давайте визначимо ваш настрій (хмаринки) та очікування (зірочки)
(Діти у кольорі показують свої почуття на початку уроку: рожевий – радість, зелений – спокій, фіолетовий – хвилювання та на зірочках пишуть свої очікування від уроку)
Вчитель: Робота на уроці проводиметься в малих групах (3 групи по 4 учні): Мовознавець-спікер (Керівник), Практик, Теоретик, Дослідник.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Слайд № 1-2
Метод «Фішбоун»
Слайд № 3 Голова
Слайд № 4 Хвіст
Слайд № 5 Перша верхня кістка
Слайд № 6 Перша нижня кістка
Слайд № 7 Друга верхня кістка
Слайд № 8 Друга нижня кістка
Слайд № 9 Третя верхня кістка
Слайд №10 Третя нижня кістка
Робота в групах (завдання випереджального характеру) (виступи практиків)
Картка № 1. Складіть і запишіть односкладні речення, які є рекламним закликом користуватись мобільним зв’язком будь-якого оператора на території України.
Зразок: Будь стильним! Живи мобільно! (Це односкладні означено- особові речення)
Картка № 2. Прочитайте виразно уривок з твору В. Малика «Фірман султана». Знайдіть неозначено-особові речення. Визначте головний член речення. Чим він виражений? Розкажіть про неозначено-особові речення.
Стеха боролась, звивалась, випручувалась, але нічого не могла вдіяти. Її довго несли. Чулося важке хекання стомлених людей. Нарешті її поклали на землю, а перегодя кинули на коня і прив’язали вірьовками. «Матінко, голубонько, порятуй мене! Дідусю, лебедику, доганяй злодіїв і посічи їх шаблею! Визволь мене від неволі бусурманської!» — благала вона в думці, зрозумівши, яке страшне лихо впало на неї.
Картка № 3. Прочитайте уривок із оповідання В. Пєскова «За ведмедя сильніший». Знайдіть узагальнено-особові речення. Визначте головний член речення. Чим він виражений? Розкажіть про узагальнено-особові речення.
Люблю природу, а також тварин. Ось одна з історій, пов’язана з ними, свідком якої я став. Їдемо в парк Деналі. По дорозі нам розповіли про облогу ведмедя вовками. Вовки оточили ведмедя, який наздогнав оленя й бенкетував. Вовки відібрали у ведмедя здобич. Шкода оленя. Сльозами горю не поможеш. Тварини, на жаль, не можуть діяти за принципом: слабких захищай, скривдити не давай.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, завдань уроку.
Усю любов, усе життя
Віддаю тобі, земле моя.
(О.Довженко)
- Яка основна думка вкладена автором у ці слова?
- Визначте тип речення.
- Чим ускладнене це речення?
Трансформація речення епіграфу: усю любов, усе життя хочеться віддати тобі, земле моя.
(Учитель формулює тему уроку, оголошує мету уроку.)
Вчитель: Сьогодні на уроці ми з вами повинні узагальнити й систематизувати знання, отримані на попередніх уроках з теми «Види простих односкладних речень», удосконалити вміння визначати вид односкладного речення, а також правильно використовувати у писемному та усному мовленні безособові речення, які урізноманітнюють наше мовлення і роблять його багатшим.
Розгортаємо зошити, записуємо число, класна робота, тема уроку
ІV. Опрацювання нового матеріалу.
Слайд № 11-12-13 (виступи теоретиків)
§ 23 (с. 158)
Вправа 262 (с.157), у кожному безособовому реченні визначити спосіб вираження головного члена – присудка.
Виписати з творів В. Сосюри, А. Малишка та П. Тичини по 3 безособові речення. У кожному з речень підкреслити граматичну основу, довести, що вони є безособовими.
1 група: Залило водою луки, залило. (В.Сосюра.)
Синім холодом од трав віє. (В.Сосюра.)
Дніпрові судилось розбити ярмо крижаної тюрми. (В.Сосюра.)
2 група: Струмками застеля дороги. (А.Малишко.)
Замело, завіяло стежки. Закурило вихором по хаті. (А.Малишко.)
Завихрило, затуманило білим кужелем століть. (А.Малишко.)
3 група: Без чистоти творити трудно. Без творчості –
нема життя. (П.Тичина.)
Раптом вибухом труснуло, димом небо спалахнуло й понесло навперевал аж на Княжий вал. (П.Тичина.)
І знову зашуміло над Подолом. (П.Тичина.)
Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові. Пояснити, яким членом речення став підмет.
1 група
Зайвих не хочем ми слів.
Знов ковдра хмар затягує блакить.
***
Зайвих не треба нам слів.
Знов ковдрою хмар затягує блакить.
2 група
Кущ омитий чистою росою.
Сміхом-жартом село заметене.
***
Кущ омито чистою росою.
Сміхом-жартом село замело.
3 група
...Вітер віє з поля на долину. (Т. Шевченко.)
Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М. Рильський.)
***
Війнуло вітром з поля на долину.
Гірко й ніжно пахло пухом зеленим.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Практична робота.
На дошці записані речення, учні визначають спосіб вираження головного члена присудка.
Тепер Жар-птиці не буває.
Швидко розвиднялося.
До джерела покликано всіх.
Та що ж тобі дати?
Тихо біля струмочка.
Цікаво послухати дивну пригоду.
2. Практична робота.
Скласти два односкладних безособових речення зі словами важко, сутеніє. Зробити синтаксичний розбір одного з них.
https://learningapps.org/2974497
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
https://learningapps.org/2330641
VІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.
Вправа «Павутинка».
- Чого ти сьогодні навчився?
- Про що б хотів дізнатися на наступному уроці?
- Що сьогодні було складним?
- Як можна використати те, що вивчили на уроці?
Доповніть речення:
На уроці я …
- дізнався…
- зрозумів…
- найбільший мій успіх – це…
- я змінив своє ставлення до…
Вчитель. Отже, на цьому уроці ми засвоїли ще один тип односкладних речень – безособові речення. Знайомство з односкладними реченнями дає змогу переконатись, наскільки багата українська мова не тільки за своїм лексичним складом, а й за синтаксичними конструкціями. Використання односкладних речень у нашому мовленні урізноманітнює, увиразнює і збагачує наше мовлення.
Вправа «Мій настрій».
(Діти у кольорі показують свої почуття на кінець уроку: рожевий – радість, зелений – спокій, фіолетовий – хвилювання)
VІІ. Домашнє завдання.
Середній рівень: § 23, Вправа 269 (с. 160)
Виконати завдання в Google Classroom
https://goo.gl/forms/KheS4nbdklZrgwO03
Достатній рівень: Виписати з творів Т. Шевченка, М. Рильського та Л. Костенко по 3 безособові речення. У кожному з речень підкреслити граматичну основу, довести, що вони є безособовими.
Високий рівень: Написати твір-мініатюру за ілюстрацією на тему:
«Казкова мрія засніжених дерев» (1 група);
«Червоне намисто зими» (2 група);
«Зимовий краєвид» (3 група),
використовуючи безособові речення.
Додаткові завдання
1.На мультимедійній дошці вірш В. Чабаненка „Батьківський поріг”
Благословенний батьківський поріг!
Це перед ним важку знімаєм ношу
І струшуєм житейську припорошу,
З далеких повертаючись доріг.
Пропащий син, що в серці не зберіг
Отця свого напутнє добре слово,
Що зайдою ступа дурною головою
На зчовганий чужий йому поріг.
Завдання. Визначити односкладні речення, скласти словниковий диктант за текстом вірша.
2. Підкреслити граматичну основу. Вказати речення двоскладні і односкладні.
Я бачу в людині кожній оту найбільшу щедроту роздарювати серце своє. Вірю завжди в широчінь океанну серця вразливого, серця людського. Втомилось моє серце колотати, терплю і мовчки прокладаю шлях.
3. Переписати. Підкреслити граматичну основу. З’ясувати вид односкладних речень.
Світає. Тане морок в небосхилі. Так спокійно і прозоро в синім парку над Дніпром. Насіння вітерцем далеко понесло. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Здавна вербу вважали священним деревом.
КАРТКА САМООЦІНКИ
Прізвище, ім’я_________________________________________
ВПРАВА |
КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ |
Актуалізація опорних знань (теоретичний матеріал) |
|
Робота з картками |
|
Лінгвістичне дослідження |
|
Завдання-трансформація |
|
Практична робота |
|
Інтерактивні вправи |
|
ВСЬОГО |
|