Урок "Безсмертний Кобзар"

Тема : Безсмертний Кобзар

Мета: продовжувати ознайомлення учнів з життям  і творчістю Т.Г.Шевченка; вправляти у виразному читанні творів напам’ять; розвивати  мислення, увагу, вміння самостійно робити висновки; прищеплювати повагу до творчої спадщини митця; виховувати гордість за український народ, за його минуле; виховувати любов і повагу до світлого образу поета-мислителя.

Обладнання: комп’ютер, презентація, портрет поета, малюнки учнів до творів Т.Г. Шевченка, репродукції його картин, Т.Г. Шевченко «Кобзар», виставка книг Т.Г. Шевченка та про Т.Г. Шевченка, хрестоматія для позакласного читання «Веселий струмочок» 4 клас, пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»(відео)

                                                        Хід уроку

І. Організаційний момент

Продзвенів дзвінок,

Розпочавсь урок.

З Божої ласки,

З маминої казки,

Гомінких пісень.

“ Добрий день всім , діти”

“Добрий день”.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку

1.Учитель : Щовесни, коли тануть сніги

                    І на сонці просяє веселка.

                    Повні сили й живої снаги,

                    Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

2. Інсценізація.

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати: Так, синочку, правда.

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це, коли людина на світ приходить, Бог свічечку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик: Бачив, матусю, бачив. Матусечко , а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка  такої людини світить ясно і світло.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила яскраво.

Мати: Старайся, мій хлопчику.

Учитель : Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути. Минають роки, десятиліття. Але ніколи не згасне в серцях глибока шана до яскравого сузір’я полум’яних борців за   народне щастя, до геніїв, що віддали талант рідній Батьківщині. Серед них Тарас Григорович Шевченко.

Діти, наш урок присвячується геніальному синові українського народу Тарасу Григоровичу  Шевченко. Його твори, а також твори інших письменників про поета, художника допоможуть більше дізнатися про його життєвий шлях, його творчість.

ІІІ. Робота з виставкою книг.

1.Розповідь учителя.

2.Бесіда.

-Як би ви згрупували представлені на нашій виставці книги? (Твори про

Т.Г. Шевченка і твори Т.Г. Шевченка)

ІV. Усний журнал «Сторінками життя Тараса Шевченка»

Учитель: Нам з вами важко уявити Україну часів Тараса Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, білих хат, тихих вод, ясних зір жилось обшарпаним голодним людям, зморених тяжкою працею.

В Україні були пани і кріпаки-селяни. З раннього ранку і до пізнього вечора працювали кріпаки на панських ланах. Часу для роботи на своєму полі не було. Крім панщини кріпаки були змушені сплачувати різні податки, на які не було в них грошей.

За борги били кріпаків різками, міняли їх на тварин(коней, собак), програвали в карти, відривали дітей від батьків, жінок від чоловіків.

Учень  Погляньте у вікно! До нас повільно, але впевнено наближається красуня-весна. Давайте всі заплющимо очі й підемо їй назустріч.

Кажуть в народі: весна дарує всім життя, в природі все прокидається , оживає, молодіє.

І ось 9 березня 1814 року весна подарувала на радість людям маленького Тарасика. Було це в селі Моринцях Звенигородського повіту, що на Черкащині.

Учень   Коли минав йому другий рік, переселились Шевченки до села Кирилівка. Сім’я була велика: батько Григорій Іванович, мати – Катерина Якимівна, Тарасик, три сестри, два братики і дідусь Іван.

Гарно було в Кирилівці. Коло хати стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в’ється річечка.

Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним мати і старша сестра.

Учень   Тарас  ріс мовчазним, замисленим. Його цікавило все: і залізні стовпи, і життя кріпаків. Часто він слухав розповіді кобзарів, що приходили в село, або розмови діда з односельцями. Все це хвилювало його душу.

Учень  Минали роки. Тарас зростав. Тільки зіп’явся на ноги, почалося дитяче бурлакування. Батьки – на панщині, брат – десь пастушить, сестра – на городі. А маленький Тарас – сам собі по бур’янах. Коли хлопчику виповнилося 8 років батьки віддали його до дяка в «науку». Дивна це була наука. Дяк навчав дітей за церковними книгами. За найменшу провину карав своїх учнів різками.

 Учень Світлі дні дитинства були недовгими. Коли Тарасику було 9 років, знесилена тяжкою працею на панщині, померла його мати.

Лишившись з малими дітьми, батько був змушений одружитися вдруге. Його жінкою стала Оксана  Терещенко, в якої своїх було троє дітей. Але не добро принесла вона з собою. Найбільше перепадало малому Тарасику.

Через два роки Тараса спіткало нове горе, помер батько.

Перед смертю батько давав розпорядження щодо свого скарбу. Тоді й почули від нього люди : «Синові Тарасу з мого хазяйства нічого не треба, він буде звичайною людиною, з нього вийде або щось дуже гарне, або велике ледащо»

Учень Залишившись сиротою Тарас пізніше напише:

Там матір добрую мою,
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школи —
Носити воду школярам.
Брати на панщину ходили,
Поки лоби їм поголили!
А сестри! сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії!
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!

 Учень Тяжкою була доля сироти. Він пас гусей, овець, носив у школу воду, у дяка дрова рубав, дітей глядів. Тому такими безрадісними були спогади поета про своє дитинство.

Інсценізація

Оксана  Чого ж ти плачеш? Ох, дурненький Тарасе! Давай я витру сльози! Не сумуй, милий Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх ти співаєш, ще й , кажуть, малюєш. От виростеш, будеш малярем.

Тарас  Атож! А всі кажуть, що я – ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо! Я таки буду малярем!

Оксана  Авжеж, будеш! А що ти ледащо то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий, вони ж питочки хочуть!

Учитель В образі дівчинки поет змалював подругу дитячих літ – Оксану Коваленко, своє перше кохання. Доля її склалася трагічно.

Мине 20 років, і Тарас Шевченко з болем розповість про своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало»

Учень У 14 років Шевченко став козачком пана Енгельгарда. В 17 років доля привела Тараса до Петербургу. У Петербурзі пан помітив талант свого кріпака. Бажаючи мати свого власного маляра, дозволив вчитися у художника Ширяєва. Шевченко разом з іншими учнями жив на горищі Ширяєва. Тут він почав писати свої  перші вірші.

Учень Вечорами Тарас любив перемальовувати статуї у літньому саду. Одного такого вечора сталася зустріч із земляком-художником Іваном Сошенком. Через нього він познайомився з байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, поетом Жуковським. Вони побачили великі здібності юнака і викупили з кріпацтва за 2500 карбованців. Йому було 24 роки.

Учень За антицарські вірші Шевченка заарештували  і в 1847 році заслали солдатом на 10 років в Орську фортецю на південних схилах Уралу, недалеко від Оренбурга. Поетові заборонялося навіть писати і малювати. Але він потайки писав у так званих «захалявних книжечках»

Учитель У творчості Т.Г. Шевченка велика роль відводилася природі.

Вербову гілочку з України  повіз Т.Г. Шевченко на заслання. Згодом посадив її у пустелі, доглядав за нею, поливав. Виросло велике дерево, яке назвали вербою Тараса. А потім ще 200 вербичок виростив. Вербовий гай нагадував про рідну Україну. А щоб поливати його, він викопав криницю.

Через 10 років його звільнили. В 1859 році він в останнє відвідав Україну. Будучи хворим в 1861 році видав для дітей «Буквар».

 Учень  9 березня 1861року Шевченкові минало 47 років. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битись серце великого Кобзаря.  Помер Шевченко в Петербурзі. Поховали поета на Смоленському цвинтарі. А  в травні 1861 року тіло Шевченка було перевезено в Україну, в місто  Канів і поховано на Чернечій горі біля Дніпра. Так заповідав великий поет.

 Учень  Вірш «Заповіт»

Як умру, то поховайте 
Мене на могилі, 
Серед степу широкого, 
На Вкраїні милій, 
Щоб лани широкополі, 
І Дніпро, і кручі 
Було видно, було чути, 
Як реве ревучий. 
Як понесе з України 
У синєє море 
Кров ворожу... отоді  й я 
І лани, і гори — 
Все покину і полину 
До самого бога 
Молитися... а до того 
Я не знаю бога. 
Поховайте та вставайте, 
Кайдани порвіте 
І вражою злою кров'ю 
Волю окропіте. 
І мене в сем'ї великій, 
В сем'ї вольній, новій, 
Не забудьте пом'янути 
Незлим тихим словом.

Учитель

Із 47 років Т.Г. Шевченку довелося бути : 24 роки кріпаком, 10 років у неволі, 3,5 років під наглядом поліції, лише 9 років вільною людиною.

V. Поетична світлиця

Учитель Уся поетична творчість Т.Г. Шевченка захоплювала, захоплює і вічно кликатиме до себе. Тож давайте пригадаємо вірші Шевченка.

1.Робота в парах

Прочитати деформовані рядки. Назвати твір Шевченка

« таєСві…»

«чете даво з-під вояра»

«цвізала в лидоні»

«нцесо ходитьза»

«резо ямо чірвеняя»

«докСа шневийви»

«веРе та гнесто…»

2.Виразне читання віршів Т.Г.Шевченка.

3.Гра  «Добав словечко»

1) Неначе сонце засіяло ,

Неначе все на світі стало

Моє… Лани, гаї, сади!

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до … (води)

2) Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце …          (зустрічає)

3) Не називаю її раєм

Тії хатиночки у …    (гаї)

4)Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона …   (калина)

5) На панщині пшеницю жала,

Втомилася;  не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина …   (годувать)

6) Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи…(дівчата)

7) В лиху годину

Якось недавно довелось

 Мені заїхать в …..(Україну)

VІ. Фізкультхвилинка

VІІ. Чарівний світ музики

1. Бесіда

 -Які вірші стали народними піснями?

2.Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»

-Чи сподобалася вам пісня? Чим?

- Що ви уявляли, слухаючи ?

-  Які картини ви б намалювали?

VІІІ. Тарас Шевченко –художник

1. Розповідь

З дитячих років Тарас мріяв малювати. Зустріч з Сошенком круто змінила долю Шевченка. Коли друзі викупили Шевченка з кріпацтва 22 квітня 1836 року його зараховують до Академії Мистецтва. Незабаром він став найулюбленішим учнем Брюллова. Т. Г. Шевченко виправдав надії своїх друзів і покровителів. В 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням «вільного художника»

2. Розгляд картин.

ІX.Образ поета в художній літературі

1.Робота над оповіданням Оксани Іваненко «Тарасові шляхи» (Хрестоматія  для позакласного читання «Веселий струмочок», 4 клас)

1) Читання вголос сильнішими учнями.

2) Словникова робота

Те довіку – на все життя;

гучним голосом – сильним голосом;

хором – всі разом;

годував різками – бив палицями;

псалтир, часослов – церковні книги.

3) Читання «ланцюжком»

4) Відповіді на питання

- Чим відрізнялася тодішня школа від нинішньої?

- Хто був учителем Тараса?

- Чого вчив дяк?

5)Вибіркове читання

-Хто першим завів розмову про школу?

-Хто підтримав діда?

-Чому Тарасові чи не найбільше  від усіх перепадало?

-Прочитайте, як сім’я віднеслася до того, що Тарас  скінчив азбуку раніше від інших?

2. Робота над оповіданням Л. Большакова «Випадок»

1) Читання вчителем.

2) Перевірка свідомості прослуханого.

-Скільки Тарасові було років?

-Кого на постій поставили в хату Шевченків?

-Що сталося одного разу?

-Як допитували хлопчика?

- Чому Тарас не міг повернути гроші7

-Хто виявився злодієм?

-Хто пожалів Тараса?

X. Ми тебе не забудемо, Тарасе !

Учень

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе звільнена земля!

Учень

Він був поетом волі  в час неволі,

Поетом доброти в засиллі зла.

Була у нього надзвичайна доля,

Та доля Україною була.

Учитель

Українці пам’ятають вірного сина України – Великого Кобзаря – Тараса Шевченка. Над Дніпром височить пам’ятник-велетень . І завжди біля пам’ятника свіжі квіти.

Ім’я Шевченка носить Київський державний університет, його ім’ям названо вулиці, площі у містах і селах нашої держави.

У більшості родин є книга «Кобзар». Вірші поета перекладено майже усіма мовами світу. Ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, мову, матір. Шевченка називають батьком свого народу.

 XІ.  Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон»

-Що нового ви дізналися?

-Що сподобалося?

-Кому ви хочете подякувати за роботу на уроці? 

                                                Література

1. Антоніна Мовчун Т.Шевченко і його твори в початковій школі /Початкова школа. – 1999р. - №3.-с.6 – 12

2. Альбом / Шевченко- художник.-1963р.- с.5,9,10

3. Горбань Тетяна .Читання. Проект.- Шевченко – великий син України/ Початкова освіта.- 2012. - №5 –с.2-5

4. Даніліна І.В. / Класні години.1-4класи.- Х.: Вид. група «Основа»: «Тріад+»,2007.-176с.-(Серія «Класний керівник»)

5. Уроки позакласного читання та розвитку зв’язного мовлення  4 клас.- Тернопіль: Навчальна книга –Богдан.

6. Хрестоматія для позакласного читання./ Веселий струмочок 4 клас.- Ранок.-2010.- с.97