Урок біології в 7 класі НУШ

Тема уроку: Папоротеподібні. Лабораторна робота «Будова щитника чоловічого, чи чоловічої папороті»

Мета уроку: Освітньо-виховні завдання теми: створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.

Навчальна мета:

1. познайомиитися із відділом папоротеподібні: особливостями їхніх будови, розмноження і розповсюдження; розглянути представників папоротеподібних; у ході лабораторної роботи розглянути будову одного із представників папоротеподібних - щитника чоловічого чи чоловічої папороті

2. Сформувати навички самоконтролю шляхом сприймання відповідей товаришів, активної участі у роботі інших (ставлять запитання, доповнюють учителя і товаришів), внесення коректив у власні знання.

3. Удосконалювати вміння учнів працювати з текстом підручника, додатковими джерелами знань, порівнювати та систематизувати знання.

4. Перевірити рівень знань, умінь і навичок у формі спостережень за пізнавальною активністю учнів, за бажанням працювати на уроці, за працездатністю, за проявом самостійності в розумових діях .

5. Закріпити знання учнів про особливості папоротеподібних

Розвиваюча мета:

1. Розвивати логічне мислення учнів через проведення таких операцій як аналіз, порівняння, систематизація.

2. Розвивати мовну і слухову пам'ять.

3. Підвищувати стилістичну культуру мовлення.

4. Розвивати зв’язне усне й писемне мовлення, творчу уяву.

5. Розвивати вміння і навички правильного користування підручником, таблицями, набутими знаннями на практиці.

Виховна мета:

1. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів та власного здоров’я.

2. Виховувати в учнів відповідальність за справу, яку вони виконують.

3. Виховувати в учнів прагнення до отримання нових знань.

4. Викликати бажання використовувати здобуті знання на практиці.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

Привітання учителя і школярів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

Мовна зарядка:

•          Який тепер урок?
•          Який відділ рослин утворює спори?
•          Які рослини відносяться до Вищих спорових?

II. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1. Де розповсюджені і у котрих умовах проростають хвощі у Україні?

2. Яку будову вегетативних органів отримали хвощі?

3.Який ріст специфічний для хвощів?

4. Зрівняй весняні і літні пагони хвоща польового.

5. Зрівняйте особливості будови хвощеподібних й плауно¬подібних рослин.

6. Що схожого у циклі розвитку плаунів і хвощів?

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Поміж груп давніх рослин своєрідне місце займають папороті. Перебуваючи в вологих лісах, ви звертали вашу увагу на трав'янисті рослини із чималими красивими пірчастими листками. Вони - це папороті. Колись вони являлись володарями рослинного світу. В ті давні часи дані рослини мали вид гігантських дерев, що створювали величезні ліси. Папороті і інші вищі спорові рослини, походять від прадавніх риніофітів. Найбільший свій розквіт папороті мали у кам'яновугільний період. Поміж них чимало вимерлих видів, що разом із хвощами і плаунами створили кам'яне вугілля.

На відміну від власних близьких родичів хвощів та плаунів, папороті спромоглися пристосуватися до змін умов життя і зараз більше розповсюджені на земній кулі.

IV. Основна частина уроку.

Відділ папоротеподібні

Особливості будови. Неоднакові види папоротей різняться своїм зовнішнім видом, однак в їхніх будові вживав спільні ознаки, дякуючи яким можна тільки визначити відношення рослин до відділу Папоротеподібні.

Розглянемо будову папороті на прикладі щитника чоловічого, однієї із найбільш поширеніших у Україні папоротей. Спорофіт котрі папороті складається із розвинутого кореня, стебла й листків. В щитника стебло повзуче, яке видозмінене на кореневище. Його листки досить великої, пірчасті і являється видозміненими пагонами, адже проростають верхівкою. Звуться подібні листки вайями (з гр. «байон» - «пальмова гілка»). В молодому віці вони дещо равликоподібно закручені. На нижній їх стороні листка розташовані спорангії, котрі зібрані разом в купки - соруси (з грец. «сорос» - «купа»).

Розмноження.

Спорофіт папоротеподібних панує в їхньому життєвому циклі розвитку. Розвиток папоротеподібних схожий на багатьох вищих спорових рослин. В більшості папоротей спори майже однакові. Це, так звані, рівноспорові папороті, до котрих відносяться майже усі наземні представники, в тому числі щитник чоловічий. Дозрілі спори щитника чоловічого висипаються зі спорангія та проростають на поверхні грунту в невеличкий (біля 1-го см) заросток. Заросток папороті являється статевим поколінням, чи гаметофітом. На ньому утворюються чоловічі й жіночі статеві органи. Гамети, котрі у них формуються, зливаються. Важливим моментом у заплідненні вважається обов'язкова наявність води. З зиготи утворюється зародок. Деякий час зародок мешкає на заростку, доки не сформує власне коріння і пагін не перейде до самостійного фотосинтезу.

Однак в окремих водяних видів в спорангіях розвиваються спори різноманітної величини - мілкі мікроспори та крупніші макроспори. Із мікроспор формуються чоловічі гаметофіти, а із макроспор - жіночі. До подібних папоротей, в тому числі, належить сальвінія плаваюча. Саме так, поміж папоротеподібних, яким способом і поміж плаунів, являється різноспорові й рівноспорові рослини.

Чимало папоротей отримали здатність розмножуватися вегетативно з допомогою виводкових бруньок, кореневищ т.п..

Розповсюдження.

Відділ Папоротеподібні являється найбільшим поміж вищих спорових рослин. На Землі більше аніж 12 тисяч видів папоротей. Проростають вони на усіх континентах, в різноманітних екосистемах: лісах, пустелях, болотах, зрідка в прісних і солоних водоймах. Найбільша різноманітність папороте¬подібних - в вологих тропічних лісах. У Австралії і Новій Зеландії і у наш час проростають деревоподібні папороті до 25 метрів увисоту і із

діаметром стовбура до 50 см, так наприклад, альзофіла. Стовбури даних папоротей подібні на колони і не галузяться. Поміж сучасних папоротеподібних вживав ліани, епіфіти, водяні папороті. В лісах і болотах помірних широт трав'янисті папороті інколи створюють суцільні зарості. У Україні біля 55 видів папоротеподібних, що проростають в вологих листяних і мішаних затінених лісах, розщілинах скель.

Не в усіх папоротей спорангії котрі із нижнього боку листочків. В окремих примітивних видів вони розташовані на кінцях спеціалізованих видозмінених листків. До подібних папоротей належить вужачка тільки і гронянка півмісяцева, чи ключ-трава.

Декоративною папороттю являється адіантум венерин волос, котра у Україні росте лиш в високогірях Криму. Через власні ажурні тричіпірчасті листочки вона у народі одержала чимало назв: дівочі коси, червоне волоссяволосся, Марії Богородиці.

Особливу групу папоротей, досить незвичайних за власною будовою і розвитком, становлять водяні види. До них відноситься рідкісна у Україні марсилія чотирилиста, котру можна зустріти в стоячих водоймах чи на мілководдях в західних регіонах країни. Іншим водяним видом являється сальвінія плаваюча. Цікавою являється папороть азола. Вона має значні розміри й пристосована до співіснування з синьо-зеленими водоростями. Дякуючи цьому азола здатний примножувати ґрунт азотистими сполуками, саме тому її застосовують в виді зеленого добрива на рисових полях.

V. Гімнастика для очей. https://youtu.be/qWPw0h4KPLQ?si=HLDRfvlvNdzBLFzO

VI. Закріплення знань.

Лабораторна робота № 14

БУДОВА ЩИТНИКА ЧОЛОВІЧОГО, ЧОЛОВІЧОЇ ПАПОРОТІ

Мета: познайомиитися із особливостями будови й розмноження папоротеподібних на прикладі щитника чоловічого.

Обладнання: живі чи гербарні зразки чоловічої папороті, мікроскоп, лупи, мікропрепарати «Будова соруса».

Хід роботи

1. Уважно розгляньте на гербарних зразках чи живих рослинах зовнішню будову спорофіта папороті щитника чоловічого.

2. Віднайдіть й розгляньте на папороті вкорочене стебло, кореневище, молоді листки та дорослі листки.

3. На нижньому боці листка папороті віднайдіть спорангії. Розгляньте з допомогою лупи.

4. Уважно розгляньте на готовому мікропрепараті «Будова соруса» спори. Чому соруси на нижній стороні листка папороті.

5. У зошитах замалюйте зовнішню будову папороті і соруси на листку. Зробіть позначення.

6. Необхідно будову папороті із будовою моху й хвоща.

7. Зробіть висновок щодо відношення папороті до спорових рослин.

Поміж всіх відділів спорових рослин Папоротеподібні отримали найскладнішу будову вегетативних органів. Дякуючи наявності розвинутого кореня, видозміненого на кореневище, стебла, листків вони розташований пристосувалися до різних умов оточуючого середовища. Вимерлі насінні папороті являлись п редками насінних рослин.

ле

VII. Рефлексія. Промені сонця

Цей прийом підходить для школярів перших і других класів. Педагог вивішує на дошку два жовтих смайла (веселий та сумний) та роздає дітям по одній жовтій смужці. Наприкінці уроку кожен учень прикріплює смужку (промінь) до смайла, що показує настрій. Це буде для вчителя індикатором настрою класу, що допоможе надалі скоригувати модель заняття.

VIII. Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів та зауважень до їх підготовки

VIX. Надання домашнього завдання.