Урок читання. Закріплення звукового значення вивчених букв. Опрацювання оповідання І. Прокопенко «Про що шепотіли берізки"

ТЕМА. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ ВИВЧЕНИХ БУКВ. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ І. ПРОКОПЕНКО «ПРО ЩО ШЕПОТІЛИ БЕРІЗКИ»

МЕТА: закріпити знання учнів про звукове значення вивчених букв; розширювати і збагачувати словниковий запас учнів; формувати свідомі навички читання слів; розвивати мислення, мовлення, пам’ять, увагу; виховувати любов до птахів, бережне ставлення до природи.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (слайд 2)

Знову день почався, діти.

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішити –

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний.

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний,

За це подякуєм йому.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Мовленнєва розминка

1) Розучування скоромовки.

Пішли рясні дощі,

Ловилися лящі.

А хлопці — мов хлющі:

Забули про плащі.

Та що їм ті дощі,

Коли такі лящі!

В. Гринько

2) Робота над чистомовкою.

Ща-ща-ща — піймали ляща.

Щу-щу-щу — ложка до борщу.

Ще-ще-ще — дуже смачно, дайте ще.

2. Відгадування кросворда. Звуко-буквений аналіз слів.

1) Мене частенько просять, ждуть,

   А тільки покажусь – ховатися почнуть. (Дощ)

2) Упіймав Івасик рибу,    Але витягати – мука!

   Бо сердита і велика на гачок зловилась … (щука)

3) Хто таку тварину знає:   Губить хвіст, коли втікає.

 Не шукає й не пита,  Хто знайшов її хвоста,

бо секрет для себе має – хвіст швиденько відростає. (Ящірка)

4) Ще дощ іде, періщить злива,

   Щенятко вимокло, як хлющ.

  А щиглик, щебетун щасливий,

 Щебече, пурхнувши на кущ.

5) З цих зелених маленьких листочків

   Мама зварить смачний дуже борщик.

  Ми зелених листочків нарвем,

  Щ усі називають … (щавлем)

6) Ручку і щетинки має, наші зубки доглядає.

  З пастою вона сусідка, вичищає зубки … (щітка)

3. Читання вірша Г. Малик «Що для чого треба?»:

 - читання вірша, добір пропущених слів;

 - пояснити зміст прислів'я

ДЕ РУКИ Й ОХОТА, ТАМ ДОБРА РОБОТА.

3. Гра «Жук-буквоїд» (слайд 3)

— Вставте пропущені букви в словах:

С. р. к.

Гн. здо (о, і, о, а, у, и)

Р. к. в. чка

- Що може поєднувати ці слова?

4. Складіть речення зі слів берізки, шепотіли, про, що

Про що шепотіли берізки

— Це назва твору, з яким ми ознайомимося. (Слайд 4)

5. Міркування над змістом заголовка

— Чому шепотіли, про що шепотіли берізки?

Фізкультхвилинка (Раз, два – дерева …)

III. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 131)

Опрацювання оповідання І. Прокопенко «Про що шепотіли берізки»

1. Розповідь вчителя про письменницю І.Прокопенко та її твори (слайди 5,6)

— Народилася Ірина Прокопенко в Росії. Її чоловіком став українець, поет і перекладач Гаврило Прокопенко. З ним опанувала українську мову настільки, що з часом змогла писати нею художні твори. Спочатку складала казки для власних дітей — сина та дочки, згодом це стало її покликанням.

В Ірини Миколаївни багато читачів. Найвдячніші з-поміж них — діти, які надсилають листи, малюють ілюстрації до її творів, складають власні казки, вірші. І для кожного знаходиться в неї добре слово, щира порада.

2. Читання казки вчителем (слайд 7)

Слайд 8 – Хто є героями казки?

3. Розповідь вчителя про сороку та ремеза. (Слайди 9, 10)

Часто поблизу людських осель, в садах зустрічається сорока звичайна. У неї красиве забарвлення пір'я (білі плями по боках, звідки птах і дістав народну назву – сорока-білобока). Сорока – обережний птах. У разі небезпеки починає стрекотати, попереджаючи інших пташок. Живиться сорока комахами, а також зерном диких трав та злакових культур. Проте там, де сорок багато, вони шкодять, знищують багато пташенят як диких, так і свійських птахів. Коли пташенята підростають, сорока починає полювати за мишами та комахами і знову стає корисним птахом.

— Як ви розумієте слова «Сорока вмирала з цікавості»? (Сорока все хоче знати, все іншим розказати. Недарма говорять: «Сорока на хвості принесла». Це вона побачила ремезове гніздо.)

— Чи можете ви відповісти допитливій сороці?

— Яка то пташка змайструвала собі таке незвичайне гніздечко? (Перегляд уривка відео)

— За якими ознаками ви впізнали, що сорока побачила гніздо ремеза?

4. Читання колонок слів.

РУКАВИЧКУ    ЦІКАВОСТІ

ЗМАЙСТРУВАВ    КРУТИЛАСЬ

НЕЗВИЧАЙНЕ    ТОНЕНЬКИХ

ШЕПОЧУТЬ    ВИГЛЯДАЮЧИ

ГІЛОЧКАХ    ПОМІТИЛА

2. Самостійне читання казки учнями

— Прочитайте, доведіть, що гніздо звила пташка ремез.

— у гіллі на вербі висіло гніздо, схоже на рукавичку;

— гарне, тепле, м’яке; на тоненьких гілочках;

— нехай спробує хто дістатися.

3. Читання тексту учнями вголос

— Знайдіть, що сказано про гніздечко. (Рукавичка, на тоненькій гілочці; висить)

— На якому дереві в’є гніздечко ремез? (На вербі)

— Де висить гніздечко? (Над водою, біля річки, над рікою)

— Яке гніздечко всередині? (Гарне, тепле, м’яке)

— Чому маленька пташка не заховала гніздечко? (Нехай спробує який хижак дістатися.)

4. Переказ тексту за опорними словами (слайд 12)

— Ось який художній образ про маленьку пташку створила письменниця! Подивіться на фотографію гнізда ремеза. Який образ створив художник? Розкажіть, яке гніздечко в ремеза.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Вправа «Мікрофон»

— З яким твором ознайомилися на уроці?

— Чи задоволені ви своєю роботою?