Урок "Депортація кримських татар"

Про матеріал

урок- практичне зняття дає можливість учням характеризувати особливості окупаційного режиму в Криму; пояснювати, за яких обставин частина місцевого населення співпрацювала з окупантами; аналізувати причини та наслідки депортації кримських татар у 1944 році.

Перегляд файлу

Практичне заняття з історії України

в 11 класі:

Підготувала

учителька історії

Шарова Лариса Анатоліївна

2019 рік

Мета:

Формувати поняття про події, що відбулися на території Криму в роки Другої світової війни.
Розвивати вміння аналізувати, критично мислити, висловлювати власні судження, формувати соціальну, комунікативну компетентності.
Виховувати повагу до історичного минулого держави та бажання вивчати історію.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

* характеризувати особливості окупаційного режиму в Криму;

* пояснювати, за яких обставин частина місцевого населення співпрацювала з окупантами

* аналізувати причини та наслідки депортації кримських татар у 1944 році;

*розтлумачувати та застосовувати поняття ;

* давати власну оцінку характерних ознак воєнної доби;

*виробляти стиль співробітництва, компромісу.

Обладнання: підручник, політична карта України, презентації, мультимедійна дошка, ноутбук, «Аркуш оцінювання», додатки https://goo.su/1CBg

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: проектне дослідження

План уроку

1. Окупаційний режим у Криму під час Другої світової війни.

2. Визволення території Криму від німецьких загарбників.

3. Депортація кримських татар.

ХІД УРОКУ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

І. Організаційний момент

Вчителька. Притча «Метелик»

«Давним-давно в старовинному місті жив Майстер, оточений учнями. Самий здібний з них одного разу задумався: «А чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?» Він пішов на квітучі луки, піймав найкрасивішого метелика і сховав його між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки, і учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:

- Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь-яку мить стиснути їх заради своєї істини.

Навіть не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:

- Все в твоїх руках.»

На протязі певної кількості уроків ми розглядали події Другої світової війни в Україні. Я пропоную сьогодні провести урок у вигляді проектного дослідження , до якого ви готувались заздалегідь. У дослідженні беруть участь дві групи, координатори яких фіксують виконання завдань у «Аркуш оцінювання» (дод 1).

2. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Інтерактивна вправа «Хрестики-нулики».(1 правильна відповідь -1 бал)(дод.2)

Вчитель. Напевно всім відома цікава та проста гра «Хрестики – Нулики». У нашій грі кожній клітинці відповідає номер запитання, яке пов’язане з перевіркою домашнього завдання. Координатори груп зараз зіграють в класичну версію цієї гри, попередньо за результатами жеребкування дізнаємося, хто перший робитиме хід. Група координатора – переможця матиме змогу першою розпочати відповідати на запитання, яке позначене хрестиком або нуликом, відповідно до обраного знаку.

Запитання та очікувані відповіді:

1.Коли почалась Друга світова війна? ( 1 вересня 1939 р.)

2.Дайте визначення терміну «Окупація» (зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.)

3. У якому році була окупована вся територія України? (в 1942 році)

4. Скільки течій Руху Опору було на Україні?(дві)

5. Хто такі колабораціоністи? (Зрадники своєї батьківщини, що співпрацювали з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час Другої світової війни.)

6. Що означає наступна дата - 22 червня 1941 року?(Напад німецьких агресорів на СРСР)

7. Хто очолив Ставку верховного головнокомандувача? (Сталін)

8. Відповідно до якого плану німецьке командування заздалегідь зосередило свої сили на кордонах СРСР? ( «Барбаросса»)

9.Як називався план знищення населення, на окупованих ворогом територіях? («Ост»)

3. Мотивація навчальної діяльності

Під музичний супровід татарської народної мелодії (Додатки, додатки аудіо запис №1, « Татарська зурна»).

Вчителька.

У 1943 році, захищаючи Батьківщину від ворога татарський поет Муса Джаліль написав наступні рядки :

Если кровь твоя за Родину лилась,

Ты в народе не умрешь, джигит,

Кровь предателя струится в грязь,

Кровь отважного в сердцах горит.

Умирая, не умрет герой -

Мужество останется в веках.

Имя прославляй свое борьбой,

Чтоб оно не молкло на устах!

Ця поезія спонукає на схилити голови перед безсмертним подвигом героїв-визволителів, а також вивчити досить не простий період в історії нашої держави.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Систематизація і узагальнення знань

Захист проектів. (10 балів)

(За два тижні учні класу створили дві групи для підготовки та реалізації проекту «Через роки пам'ять проростає».

І група «Архіваріусів» працювала за темою «Окупаційний режим у Криму під час Другої світової війни.» (Додатки, додатки мультимедіа 1)

ІІ група «Краєзнавці» працювала за темою «Визволення території Криму від німецьких загарбників») (Додатки, додатки мультимедіа 2)

Проект 1

«Окупаційний режим у Криму під час Другої світової війни.»

У жовтні 1941 р. німецькі війська увірвалися до Криму. 30 жовтня вони підійшли на далекі підступи до Севастополя. Місто не було обладнано оборонними спорудами із суходолу, проте мало продуману оборону з моря. У стислий час навколо міста було створено три лінії оборони. Хоча місто було відірвано від тилових районів суходолом, дії Чорноморського флоту упродовж 250 днів забезпечували оборону міста необхідним. Неодноразові штурми міста німецькими і румунськими військами були відбиті з великими втратами для ворога (понад 300 тис. військових). Проте поразка радянських військ Кримського фронту на Керченському півострові дала змогу німецьким військам здійснити вирішальний наступ, прорвати оборону міста. З липня 1942 р. Ставка віддала наказ про евакуацію військ, проте вже було пізно. Евакуюватися змогла лише невелика частина захисників міста.

На окупованій території діяв Рух опору. Трагічна доля спіткала народних месників Криму: із листопада1941 до грудня 1942 років від голоду і ран загинули 700 партизанів, пропали безвісти чи дезертирували – 400, на Велику землю було відправлено 672 бійці. Хворих на дистрофію, у боях загинуло понад 900партизанів. Голод лютував серед кримських партизанів і взимку 1942 -1943 років, тому чисельність загонів скоротилась вдвічі. Саме в ці роки виникли передумови майбутньої трагедії кримських татар, що сталася в травні 1944 року. Прагнучі захистити татарські села від нападу голодних партизанів мусульманські комітети створили вісім поліцейських батальйонів. Щоб виправдати свої невдачі, партизанські командири повідомляли про масове зрадництво татар, хоча це зовсім не відповідало дійсності. Адже серед кримських партизан було більше 20% татар. За опір окупантам німці спалили 70 татарських сіл. Вивозили кримських татар до Німеччини до примусової праці.

Слід віддати належне бурхливій діяльності членів бандерівської фракції навіть в несприятливих умовах. Приміром, у русифікованому Криму влітку 1942 року члени ОУН(б) створили в Сімферополі бюро допомоги українському населенню. Завдяки йому 4тисячі вдячних жителів краю відновили свою українську ідентичність. Крім того, на півострові діяв Український комітет Криму на чолі з О. Шапарою, який був розпущений німцями за відмову мобілізувати 400 українців на охорону залізниць.

Характерно , що керівник сімферопольського підпілля В. Лапін і керівник ОУН(б) В. Шарафан жили в одному будинку. Після відновлення радянської влади їх запідозрили у співробітництві і ліквідували.

Проект 2

«Визволення території Криму від німецьких загарбників»

. Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і звільнити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів. 8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня розпочався штурм севастопольських укріплень ворога. Найбільш жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був звільнений Севастополь. 12 травня Крим був повністю звільнений від німецько-фашистських військ.

Депортація кримських татар

Лекція

Інтерактивна вправа «Своя опора» (дод.3 )

Постанова Державного комітету оборони СРСР «Про кримських татар», датована 11 травня 1944 року:

«У період Великої Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної армії, що обороняли Крим, i переходили на бік противника, вступали до сформованих фашистами добровольчих татарських частин…Кримські татари особливо відзначилися своїми звірячими розправами над радянськими партизанами, а також допомагали окупантам в організації насильницького вигнання радянських громадян у німецьке рабство… «Татарські національні комітети» вели роботу з підготовки насильницького відторгнення Криму від Радянського Союзу…»

Маючи такий карт-бланш, правляча верхівка СРСР дала доручення головi НКВС Лаврентію Берiї в термін до 1 червня (тобто протягом 20 днiв) «всiх татар виселити на постiйне проживання в райони Узбецької РСР». I це тодi, коли з початку вiйни до Червоної армiї було мобiлiзовано понад половину дорослого кримськотатарського населення. Окрім того, кожен десятий пішов у гори, звідки бив гітлерівців у складi пiдпiльних i партизанських загонiв. Кожен четвертий татарин заплатив за перемогу над фашизмом своїм життям. I саме тодi, коли один Герой Радянського Союзу — Сейтнафе Сейтвелiєв — пiдривав ворожі танки в лiсах Бiлорусiї, а iнший — Узеїр Абдурахманов — форсував Днiпро й визволяв наш золотоверхий Київ, народ — стариків, жiнок і дiтей — було примусово виселено.

Геройство, ордени та медалi не врятували воїнiв-татар. Пiд наглядом «смершiвцiв» — у штрафних батальйонах — вони завершували вiйну й їхали до рiдних у Самарканд, Андижан, Чирчик, Кувасай, iншi узбецькi мiста й мiстечка.

Масштаби трагедiї, що відбулася у травнi 1944-го, вражають. Згiдно з офiцiйними даними Народного комiсарiату внутрiшнiх справ, операцiя розпочалася на свiтанку 18 травня, а завершилася о 16 годинi 20 травня, тобто за 2,5 доби.

Берiя добре розумiв бажання Сталіна, й усе зробив блискавично й майстерно. У «столипiнськi» вагони було запроторено щонайменше 180014 громадян, з них абсолютна бiльшiсть — малi дiти та люди похилого віку. Згодом радянська історія оприлюднила офіційну цифру людських втрат у дорозi — 191 особа.( док.4)

Iсторики, пов’язанi з кримськотатарським нацiональним рухом, наводять зовсiм iншi цифри — 423 тисячi виселених, з яких 195 тисяч осіб загинули в дорозi та протягом першого пiвтора року життя у спецпоселеннях. Жахливі дані! Людські втрати сягнули майже 50 вiдсоткiв від загальної кількості депортованих.

Зі спогадів тих, хто пережив депортацію:

Вранці замість привітання добірна лайка і запитання: трупи є? Люди за померлих чіпляються, плачуть, не віддають. Солдати тіла дорослих викидають у двері, дітей - у вікно.
Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати.
Про медичне обслуговування й мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти ж брали про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти дизентерією, черевним тифом, малярією, коростою, воші мучили всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав.

Влада країни рад зробила все можливе, щоб знищити iсторичну пам’ять, викоренити все, що могло нагадати про «татарський Крим». І до сьогоднi у кримській топономіці є селище Чорноморське замiсть Ак-Мечетi, Октябрське замiсть Бiюк-Онлара.

Значна кількість переселенців, виснажених трьома роками життя в німецькій окупації, загинула в місцях висилки від голоду і хвороб у 1944-45 роках. Оцінки кількості загиблих в цей період дуже різняться: від 15-25%, за оцінками різних радянських офіційних органів, до 46%, за оцінками активістів кримськотатарського руху, які збирали відомості про загиблих в 1960-і роки. Таким чином, за даними ОСП УзРСР, лише «за 6 місяців 1944, тобто з моменту прибуття в УзРСР і до кінця року померло 16 052 осіб (10,6%)». Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означав різні обмеження в правах, зокрема заборону на самовільний (без письмового дозволу спецкомендатури) перетин кордону спецпоселення і кримінальне покарання за його порушення. Відомі численні випадки, коли людей засуджували до багаторічних (до 25 років) термінів таборів за те, що відвідували родичів у сусідніх селищах, територія яких належала до іншого спецпоселення.

На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж — до 1989. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Перевірка виконання прави «Своя опора» біля дошки

Інтерактивна вправа «Займи позицію» (дод.5).

Учням пропонується опрацювати текст таблиці і визначитись, чи виправданою була депортація кримських татар.

Учитель зачитує уривок з вірша

И сколько б не прошло десятков лет,

Не заживает боль внутри меня,

И ночью снова в том вагоне я шепчу ребенку: нет!

Ты не предатель, такова видать судьба...

Эльвина Османова

ІІІ. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

6. Підсумок уроку.

Координатори зі своїми командами підраховують бали за всі етапи уроку, вчитель виставляє оцінки та пропонує учням запис пісні «Солнечный круг» муз. А. Островского, сл .Л. Ошанина (дод.)

7. Інструктаж до виконання домашнього завдання.

1. Опрацювати конспект зошита;

2. напивати есе « Трагічна доля народу сонячного півострова»

Додаток 1

Аркуш оцінювання

Прізвище, ім’я учня ____________________________

№ групи__________________________

Назва вправи

Хрестики-нулики

Захист проектів

Своя опора

Займи позицію

сума

1-6

1-10

1-6

Кількість балів

0цінка-------------------------

Примітка(сума здачі відповідає кількості балів)

24 -23= 12б. 17-16=8б. 9-8=4б.

22-21=11б. 15-14=7б. 7-6=3б

20=10б. 13-12=6б 5-4=2б.

19-18=9б. 11-10 =5б 3-2=1б

Додаток 2

Хрестики - нулики

1	2	3
4	5	6
7	8	9

Додаток 3

«Своя опора»

Додаток 4

Додаток 5

Займи позицію

$C:\Users\Андрей\Pictures\img326z.jpg$

Використана література

1. Басов А.В. Крым в Великой Отечественной войне 1941-1945 / А.В. Басов. — М.: Наука, 1987

2. Брошеван В.М. Крымский штаб партизанского движения / В.М.Брошеван.

Симферополь: Экспресс-печать, 2001

Єрмоленко А.О. Усі уроки до курсу «Історія України» 11 клас-Х.:В-во «Основа»,2011
Петровский В.В. Історія України: неупереджений погляд: Факти. Міфи, Коментарі-Х.:»ШКОЛА»,2007
Семенченко В. І. Історія України з прадавніх часів і до сьогодення- Х.:ТОРСІНГ,2007
http://library.kiwix.org/wikipedia_uk_all/A/Сюрґюн.html