Урок-диспут на тему "Відлига"

ТЕМА: «Відлига»

Мета: розкрити суть процесу десталінізації, показати протиріччя цього процесу, формувати вміння висловлювати власну думку, обгрунтовувати і відстоювати її, розвивати навички аналізувати документи, документальні матеріали, сприяти розвитку історичної свідомості учнів, виховувати почуття толерантності, поваги до історичного минулого.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма уроку: урок-диспут

Обладнання: підручник, історична карта, ілюстрації до теми, мультимедійна презентація, відеоматеріали, уривки документів.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент уроку

Під час підготовки до диспуту поділити клас на групи: 1група -прихильники діяльності М.Хрущова, 2 група- критики діяльності М.Хрущова, 3 група – експерти.

II. Актуалізація опорних знань.

Бесіда: Які зміни відбулися в суспільно-політичному житті  в повоєнний період?

Які наслідки мала відбудова?

Хто переміг у боротьбі за владу після смерті Й.Сталіна?

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

Завершення періоду «Відбудови з його «надзвичайними заходами» не спричинило змін у системі управління державою та народним господарством.

   У 1952 році був затверджений 5-річний план розвитку СРСР . Пріоритети, як і раніше, надавалися нарощуванню потужностей важкої промисловості. В країні панувало командно-адміністративне управління.

   Але невдовзі почалися великі зміни, пов’язані з ім’ям М.С.Хрущова. Період його правління та зміни, які відбулися в країні, отримали назву «відлига».

В кожного з нас склалася своя оцінка та власна думка щодо подій цього періоду.

   Тема нашого уроку «Відлига» (слайд). Розглянувши питання за  планом уроку (слайд) ми спробуємо дати відповідь на питання: «Відлига – це крок до демократії чи еволюція сталінізму?» (слайд).

 Але перед цим пригадаємо деякі поняття: сталінізм, тоталітаризм, «відлига», демократія (слайд).

 1. Смерть Сталіна, усунення Л.Берії, прихід до влади Хрущова дали початок новому періоду в історії СРСР. На пам'ять про себе Й.Сталін залишив розстріляні покоління. Він залишив і ще один не менш тяжкий спадок – тоталітаризм, який надовго скував живу думку, волю та активність людей. Сталінізм – програма радянського тоталітаризму, який виріс із монополії на владу більшовицької партії й характеризувався повним контролем держави над усіма сферами життя суспільства.

   Фізична смерть Сталіна не означала смерті ані сталінізму, ані тоталітаризму. Вони пустили в країні глибоке коріння, корчування якого потребувало часу й велетенських зусиль. Перші кроки були зроблені ще у 1953 році, що свідчило про наближення хрущовської відлиги. Якою державою був Радянський Союз на середину 50-х років дізнаємося з відеофрагменту.

   На 1956 рік Хрущов долає своїх політичних противників, але він оточений прихильниками сталінського тоталітаризму.

   У Хрущова тривалого часу на викорчовування сталінізму не було і він робить рішучий крок на ХХ з’їзді КПРС. (Аналіз документу (ДОДАТОК))

Питання: - Що визначного відбувається на цьому з’їзді?                                                      

• Що саме в діяльності Сталіна засуджувалося в доповіді?
• З’ясуйте, про порушення яких принципів законності говорив Хрущов у доповіді?
• Чи можна стверджувати, що Хрущов зробив мужній громадянський вчинок, засудивши культ особи Сталіна?

         Прихильники                                                  Опоненти

2. Одна з найбільш значних заслуг М.Хрущова полягає в тому, що він пішов на скасування ГУЛАГу (Відеофільм)

Питання: - Що це було – поклик душі чи вимога часу?

         Прихильники                                                   Опоненти

3.Усі роки правління М.Хрущова супроводжувалися соціально-економічними реформами. Які саме реформи проводив Хрущов? (Відеофільм)

Питання : - Який же наслідок цих реформ?

         Прихильники                                                    Опоненти

4. Спроба частково реформувати тоталітарну радянську систему, перетворити її на більш життєздатний організм, атмосфера змін, новизни спричинили зміни і в духовному житті.

Питання: - На вашу думку, як змінилося духовне життя радянського суспільства?

            Прихильники                                                Опоненти

5. Незважаючи на протиріччя процесів хрущовської відлиги, радянське суспільство поступово змінюється, відчуваючи перші віяння демократії. Але значні зміни відбуваються і в зовнішньополітичному курсі СРСР. Хрущов починає проводити активну зовнішню політику.

Питання: - Які зміни відбулися у зовнішній політиці СРСР?

• Що стало причиною активної зовнішньополітичної діяльності М.Хрущова?

              Прихильники                                              Опоненти

• Які висновки можуть зробити експерти з нашої дискусії?

• «Відлига» - новий етап в розвитку СРСР, спроба відійти від найбільш яскравих проявів тоталітаризму.
• Суперечливий характер реформ.
• М.Хрущова не можна віднести до демократів, а його реформи назвати демократичними, оскільки він не зміцнював соціалістичну систему, в основі якої лежить диктатура пролетаріату, а намагався цю тоталітарну систему прикрасити.
• «Відлига» - це не крок до демократії, а еволюція сталінізму – неосталінізм.

 Вчитель:  Експерти вважають, що «відлига» - це не крок до демократії, а неосталінізм. Скажіть, чи можна дати на сьогодні остаточну відповідь на це питання? Я думаю, що ні. Навіть, якщо ми поглянемо на памятник М.С.Хрущову (слайд), виконаний Е.Неізвєсним, то побачимо, що він складається з двох кольорів: білого та чорного, позитивного та негативного у діяльності М.Хрущова. Тому в нашому диспуті ми можемо поставити …

ДОДАТОК

Про культ особи та його наслідки.

З доповіді першого секретаря ЦК КПРС М.С. Хрущова

 на ХХ з’їзді КПРС

    25 лютого 1956 р.

Сейчас речь идет о вопросе, имеющем огромное значение и для настоящего и для будущего партии, -  речь идет о том, как постепенно складывался культ личности Сталина …

Мы должны серьезно разобрать и правильно проанализировать этот вопрос для того, чтобы исключить всякую возможность повторения даже какого-либо подобия того, что имело место при жизни Сталина, который проявлял полную нетерпимость к коллективности в руководстве и работе, допускал грубое насилие над всем, что не только противоречило ему, но что казалось ему, при его капризности и деспотичности, противоречащим его установкам. Он действовал не путем убеждения, разъяснения, кропотливой работы с людьми, а путем навязывания своих установок, путем требования безоговорочного подчинения его мнению. Тот, кто сопротивлялся этому или старался доказывать свою точку зрения, свою правоту, тот был обречен…

    Сталин ввел понятие «враг народа». Этот термин сразу освобождал от необходимости всяких доказательств идейной неправоты человека или людей, с которыми ты ведешь полемику: он давал возможность всякого, кто в чем-то не согласен со Сталиным, кто был только заподозрен во враждебных намерениях, всякого, кто был просто оклеветан, подвергнуть самым жестоким репрессиям, с нарушением всяких норм революционной законности.

    Произвол Сталина по отношению к партии, к ее Центральному Комитету особенно проявился после XVII съезда партии, состоявшегося в 1934 году.

   Комиссия ознакомилась с большим количеством материалов в архивах НКВД, с другими документами и установила многочисленные факты фальсифицированных дел против коммунистов, ложных обвинений, вопиющих нарушений социалистической законности, в результате чего погибли невинные люди. Выясняется, что многие партийные, советские, хозяйственные работники, которых объявили в 1937—1938 годах «врагами», в действительности никогда врагами, шпионами, вредителями и т. п. не являлись, что они, по существу, всегда оставались честными коммунистами, но были оклеветаны, а иногда, не выдержав зверских истязаний, сами на себя наговаривали (под диктовку следователей-фальсификаторов) всевозможные тяжкие и невероятные обвинения.

…Установлено, что из 139 членов и кандидатов в члены Центрального Комитета партии, избранных на XVII съезде партии, было арестовано и расстреляно (главным образом в 1937—1938 гг.) 98 человек, то есть 70 процентов.

…Это произошло в результате злоупотребления властью со стороны Сталина, который начал применять массовый террор против кадров партии.

… Сложилась порочная практика, когда в НКВД составлялись списки лиц, дела которых подлежали рассмотрению на Военной Коллегии, и им заранее определялась мера наказания. Эти списки направлялись Ежовым лично Сталину для санкционирования предлагаемых мер наказания. В 1937—1938 годах Сталину было направлено 383 таких списка на многие тысячи партийных, советских, комсомольских, военных и хозяйственных работников и была получена его санкция.

Имея неограниченную власть, он  (Сталин) допускал жестокий произвол, подавлял человека морально и физически…

Известия ЦК КПСС. – 1989. - №3 – С.136-157