Українська література 5 клас.
Тема уроку: Дійові особи (персонажі) казки Лесі Українки «Лелія». Соціальні мотиви у творі.
Мета:
Навчальна: опрацювати зміст казки «Лелія», з’ясувати та проаналізувати соціальні мотиви в казці; поглибити вміння учнів характеризувати героїв та їхні вчинки; розрізняти добро і зло як у казці, так і в реальному житті; формувати навички знаходити описи зовнішності персонажів, аналізувати їх; з’ясувати роль чарівних перетворень у казці; допомогти зрозуміти повчальність казки; заохочувати учнів до творчості, пошукової групової роботи; навчити отримувати задоволення від роботи, що виконується.
Виховна: виховувати в учнів доброзичливе ставлення до оточуючих, любов і повагу до природи, наполегливість у досягненні поставленої мети.
Розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, спостережливість, вміння узагальнювати, порівнювати, зіставляти, висловлювати свої думки; розвивати навички самостійної та групової роботи; формувати кругозір, світогляд, вміння працювати з текстом.
Тип уроку: урок формування нових знань, умінь та навичок.
Обладнання: інтерактивна платформа learningapps, ілюстрації до казки Лесі Українки «Лелія» художниці-ілюстраторки – Лариси Іванової.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
1. Вправа «Очікування»
- Я очікую, що на цьому уроці ви будете уважними, активними, точно і зрозуміло відповідатимете, будете наполегливо працювати. А чого від уроку очікуєте ви?
2. Емоційне налаштування
«Спіймай мій настрій»
Учням пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим. Діти виконують дії, які називає учитель.
- Посміхніться, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонею та «киньте» своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею своє обличчя.
-Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, «подаруйте» її своєму товаришеві.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання
Сьогодні ми з вами продовжимо знайомство з літературною казкою. Але спочатку перевіримо, наскільки уважно ви запам’ятали відомості з життя відомої української письменниці Лесі Українки – авторки казки «Лелія»
Учням пропонується інтерактивне завдання
https://learningapps.org/watch?v=py9cakbha22
ІІІ Мотивація навчальної діяльності
Всім відомі приказки:
Ранній сон миліший за все.
Сон — миліший батька й матери.
Сон — смерті брат.
Сон — що багатство: більше спи, більше хочеться.
Адже людина проводить уві сні приблизно третину свого життя.
Вправа «Асоціативний кущ» (ніч, тиша, ліжко, темрява, загадковість, відпочинок).
ІV. Оголошення теми і мети уроку
V. Формування нових знань, умінь та навичок
Вступне слово вчителя
Отже сьогодні на уроці ми відправимося у казковий сон, який вигадала Леся Українка. Казка - це улюбленіший жанр усної народної творчості письменниці. Знаючи про виховний та навчальний потенціал казки, славетна українка створила низку казок для дітей. Самобутньою рисою її казок є те, що письменниця вдало переплітає дійсність і вимисел, реальність і фантазію. Так у казці «Лелія» живуть цілком реальні діти – Павлусь, Мар’яна, і водночас ми бачимо казковий світ квітів і його мешканців – чарівних ельфів.
Завдання: розставте ілюстрації до казки художниці Лариси Іванової у хронологічному порядку; прокоментуй епізод.
Слово вчителя
Лелії належали до улюблених квітів Лесі Українки. Вони процвітали під вікнами її будинку в Колодяжному. Ці квітки Леся оспівала й у вірші “На давній мотив”.
Мені снились білі лелії,
Що хитались в місячному світлі,
Мов гадали чарівнії мрії,
І пишались гордії, розквітлі.
І сіяли дивною красою,
Мов неповні, чарівничі квіти,
І блищали ясною росою,
Що горіла, наче самоцвіти.
Е́льфи — вигадані істоти з міфології германців, а пізніше герої цілого ряду фентезійних книжок. У германців ці істоти Так з’явився казковий світ ельфів, русалок, лісовиків, велетнів, тролів. Улюблене місце ельфів (малих духів) — луки й дібро¬ви, галяви та місця біля джерел. Це гарні, світлі, добрі творіння. Вони живуть спільнотою, якою керує власти¬тель, захоплюються азартними іграми й танцями, вночі танцюють на лісових галявах до світанку. Простий смертний, зачарований їх красою, приєднується до хороводу і зникає назавжди. Тому германці побоювалися їх, хоча ельфи й належали до добрих духів.
Германці (лат. Germani) — група племен, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї, що заселяли Південну Скандинавію, Данію 5-6 тисяч років тому; пізніше, в І ст., проживали на досить обширній території — між Рейном і Віслою, з заходу на схід, між Дунаєм на півдні і Північним та Балтійськими морями на півночі.
Сім'я древніх германців в 300-і роки н. е.., історична реконструкція, 1913 рік
( Література: Роман британської письменниці Дж. К. Роулінг. «Га́ррі По́ттер»; «Зачарований ельф» Анатолія Валевського; Казка Софії Мельник "Свято Першого Листочка, або неймовірні пригоди сестричок-ельфів"; Фантастичний роман « Життя ельфів» французької письменниці Мюріель Барбері .
Кіно: «Хоббіт: Несподівана подорож» — перша частина кінотрилогії режисера Пітера Джексона, в основі якої лежить книга Дж. Р. Р. Толкіна «Гобіт, або Туди і Звідти».
Мультфільми: «Клуб Вінкс: Школа чарівниць», «Лего. Ельфи»,
«Таємниці країни ельфів».
Слово вчителя
Леся Українка у своїй казці заселяє квіти ельфами - героями творів західноєвропейської літератури. А перетворення людини в рослину, уявлення про те, що квіти говорять, - авторка взяла з рідного фольклору.
Фізична хвилинка
Сяє сонечко привітно, - «сонечко» над головою
Квітка з пуп'янка розквітла. – «квіточка»
Вітер квітку колихає, - погойдати кистями рук вліво вправо
Вліво-вправо нахиляє.
Метелики прилітають - махи руками, присісти
І на квіточку сідають.
Варіанти відповідей дітей
(Павлусь – добрий хлопчик, який познайомився із царицею ельфів.
Лелія – найстарша ельфа. Вона гарна та добра. (“…вона така гарнесенька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білих, прозорих шатах, на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та барвисті, як у метелика, котрі так і міняться різними барвами, немов та веселка. В рученятах у дівчинки довге стебло, квітка білої лелії, і пахне вона на всю хату”. “Лелія усміхнулась, та так любо, аж в хаті ясніше стало і місячна смужка порожевіла”).
Панночка – примхлива, вередлива.В її образі показано людей, які не цінують того, що в них є, і не помічають свого щастя. ( «Коли се одчинилися в палаці великі скляні двері, і вийшла молода панна, убрана в хорошу білу сукню.
Вона сіла на ґанку і якось неохоче дивилася на той садок, залитий місячним сяйвом.
— Ах, як голова болить,— мовила вона сама до себе,— навіть по ночах спати не можу! А се все з нудів, я знаю. Де ж таки! Гину тут на безлюдді, в селі. Сиди цілий день, як заклята, нема з ким і слова мовити. Правда, увечері гості приїздять, але то такі гості!.. Вони вже мені обридли. Та мені тут все обридло: і садок, і сей дім, і квітки. Все у нас таке нецікаве, от хоч би й сі квітки. Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих! Якби хоч лелії які цікавіші — рожеві чи пасаті, а то... Вже білі лелії можна знайти у кожному міщанському, та навіть у хлопському садку. А пахнуть як, аж в голові морочиться, жодної делікатності нема в тих квітках. Піду звідси, а то ще гірше голова розболиться! — І панна пішла знов у палац, причинивши з досадою двері.»)
Мар’яна – сусідка Павлуся. В її образі показано тих, хто важко працює і не має багатства, але при цьому не втрачає почуття краси і вміє бути щасливими за будь-яких обставин, цінуючи кожен момент життя і найдрібніші, на перший погляд, речі. («Видко, що господиня за лелію дбає, — обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту. А лелія ж то розцвілася,— напрочуд!», «Моя люба Мар’яночка краща мені, як сестричка,– як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся. А дівчинонька Мар’яна щовечора і щорана мене підливає, поле, доглядає. Ще сонце не сходить, а вже моя господиня з хати виходить. Вийде, моє серце, ухопить відерце, біжить до криниці, набере водиці, щоби було чим поливати квіточки в квітниці»; «Мар’яні вдень не до гуляння,– на роботі з ранку до смеркання».)
Робота зі словником літературознавчих термінів
Портрет- це словесний опис зовнішності персонажа. Сюди входять і опис обличчя ( у тварин – морди), і фігури ( тулуба), і одягу, і предметів, що тримає герой, і настрою та емоцій, і роду занять, і всіх деталей, які дають уявлення про цей персонаж.
Ка́зка — це народно-поетичний або писемно-літературний твір про передбачувано вигадані події чи осіб, іноді за участю фантастичних сил, який має повчальну мету.
Робота з таблицею
Складіть таблиці «Реальне і фантастичне в казці Лесі Українки «Лелія»», «Добро і зло»
Реальне |
Фантастичне |
Бідна селянська хата:«У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик» |
Чарівні істоти ельфики |
Панський великий сад :»В саду стояв пишний палац, у деяких вікнах в палаці було світло..» |
Перетворення героя на квітку:«…торкнула Павлуся квіткою своєю і раптом Павлусь почув, як він сам зробився квіткою, тільки не лелією, а рожевим маком»
|
Місто: «Велике місто, широкі вулиці, блискуче світло, розкішні крамниці, а на вулицях,— що того люду!» |
Головний герой літав: «От Лелія взяла його в ручку. Притулила до себе і швиденько вилетіла з хати в садок» |
Умови праці: «Якась кімната з голими стінами, брудними, серед хати довгий стіл, нічим не накритий, а на столі купа різних шматок, дротів, бавовни, ниток, стоять слоїки з клеєм, в них повстромлювані квачики, в мисочках…» |
Рослини могли розмовляти: «Павлусь, хоч і зробився квіткою, однак міг розмовляти.»
|
Важка праця дівчат- майстринь:«Вони не уважають, що важко потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою, що в хаті тхне фарбою та клеєм, аж дихати важко, — їм нема часу на це уважати. Аби робота йшла хутко, аби їм більше зробити, бо яка робота, така й плата! Та якби ж так, а то плата ще й менша від роботи. А он біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона наставлена, щоб глядіти, аби хто чого не зіпсував чи не вкрав, аби робота йшла сквапно та справно,— треба статкувати.
|
|
Добро |
Зло |
Піклування матері |
Хвороба Павлуся |
робота Мар’яни у своєму садочку |
Життя в панському садку білих лелій і маленьких ельфиків |
Турбота дівчинки за лелією |
Тяжка праця дівчат |
Зустріч Лелії з найменшою сестричкою |
|
Здійснення мрії Павлуся |
|
Одужання героя |
|
Слово вчителя
Отже, Леся Українка майстерно поєднала в казці реальне й фантастичне, показала світ, у якому є добро і зло, бідність і багатство. В образі панночки показала нам людей, які не цінують того, що в них є, і не помічають свого щастя. В образі Мар’яни – тих, хто важко працює і не має багатства, але при цьому не втрачає почуття краси і вміє бути щасливими за будь-яких обставин, цінуючи кожен момент життя і найдрібніші, на перший погляд, речі.
Леся Українка доводить нам, що тільки людина праці може мати добре серце, ніжність почувань і розуміння істинної краси.
VІ. Закріплення набутих знань, умінь та навичок.
1. Незакінчене речення
VІІ. Підсумок уроку.
«+», що викликало позитивні емоції та зацікавило. |
«–», що з теми уроку залишилося незрозумілим. |
«?» , про що хотілося б дізнатися ще більше. |
|
|
|
VІІІ . Домашнє завдання.
Взяти участь у створенні Постера «Квіти України на Мар’яниній грядочці»
https://padlet.com/balickay74/o3l6urhxtr3s