Урок для 6-го класу на тему "Греко-перські війни (500 - 449 рр. до н.е.)"

ГРЕКО-ПЕРСЬКІ ВІЙНИ 490–449 РР. ДО Н. Е.

Мета: з’ясувати причини війни, дати уявлення про найбільш важливі битви; розвивати навички роботи з атласом та контурною картою, історичними джерелами, складати оповідання за ілюстрацією; дати оцінку війні як способу вирішення конфлікту.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: планшет з контурним зображенням Стародавньої Греції, контурні карти, атласи, підручники, зошити, роздавальний та ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація знань

Завдання «Сліпа карта»

1. Позначити міста: Афіни, Спарта, Коринф.

2. Показати на карті: Олімп, Північну Грецію, Середню Грецію, Південну Грецію.

3. Позначити моря: Середземне, Іонічне, Егейське.

«Історична розминка»

Проводиться за допомогою метод «Мікрофон», асистенти, призначені вчителем, оцінюють роботу з картою (по одному балу за кожну правильну відповідь) і враховують правильні відповіді в історичній розминці (по одному балу за кожні три правильні відповіді).

1. Як називається місто-держава в Стародавній Греції?

2. Що означає вираз «лаконічна мова»?

3. Акрополь — це …

4. Назвіть головне місто Аттики.

5. Що таке колонія?

6. Агора — це ...

7. Хто такий гопліт?

8. На які області поділяється Греція?

9. Назвіть головне місто Лаконіки.

10. Влада декількох — …

11. Грецький корабль — …

12. Аристократія — …

13. Демос — ...

14. Хто запровадив демократію в Афінах?

15. Стратег означає …

16. Хто скасував боргове рабство?

17. Раби в Спарті — …

18. Остракізм — це …

Асистенти підбивають підсумки роботи з картою та розминки. Учні, що наберуть від 6 і більше балів, отримують оцінку 12.

Фронтальна бесіда

1. Дайте характеристику законам Драконта.

2. Назвіть розряди афінського суспільства, запроваджені згідно з реформою Солона.

3. Назвіть основні заняття афінян.

4. Назвіть основні заняття спартанців.

5. Порівняйте державний устрій Афін та Спарти.

II. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Отже, Афіни та Спарта. Спарта та Афіни. Олігархія і демократія. Місто художників, поетів, філософів та чіткої військової структури.

Подумайте, що могло примусити ці дві абсолютно різні держави об’єднатися. Цілком ймовірно — війна.

Оголошується тема уроку: «Греко-перські війни 490–449 р. до н. е.».

— Перш ніж ми перейдемо до безпосереднього знайомства з подіями того часу, зверніть увагу на тексти історичних задач, які ми повинні вирішити під час уроку.

Задачі

1. Чому майже всі міста Елладу погодилися підкоритися перському царю Дарію, лише Афіни та Спарта вирішили битися насмерть?

2. Геродот у своїй «Історії» наводить кількість персів, що брали участь у Марафонській битві, — 100 тис. чоловік. Сучасні історики вважають це число значно перебільшеним. Чому? Скільки персів, на ваш  розсуд, могли брати участь у цій битві?

3. Чи міг перський цар Ксеркс підпорядкувати всі поліси Еллади? Як він мав би був діяти при цьому?

Початок війни. Марафонська битва

У ч и т е л ь. Відкрийте атласи на сторінці 8, контурні карти «Греко-перські війни».

На ній ви можете побачити співвідношення сил Греції та Персії перед початком війни, зображене різними кольорами.

Питання вчителя

1. Яка з держав, на вашу думку, було сильнішою?

2. Згадайте особливості державного ладу і влади в Персії та в Афінах?.

У ч и т е л ь. Перси поступово розширювали свою територію і, врешті-решт, захопили всю Малу Азію, у тому числі й грецькі поселення на березі Егейського моря. Перси порушили торгові зв’язки Греції. Протистояння ставало неминучим.

Приводом для війни стала підтримка материковою Грецією повстання грецьких міст-колоній на Іонічному побережжі Малої Азії. Повстання очолило місто Мілет, якому велику допомогу надали громадяни Афін, але воно було придушене перським царем Дарієм І, який не забув про допомогу афінян повстанцям. А не забув він через те, що за його спиною постійно перебувала людина, яка час від часу вимовляла одну й ту фразу: «Владика, пам’ятай про афінян».

У 490 до н. е. Дарій I рушив на Афіни. Почалися війни, які триватимуть близько 50 років.

Робота з ілюстраціями «Грецькі гопліти», «Перські воїни»

1. Пригадайте, які види військ існували у грецькій та перській арміях.

2. Спробуйте припустити, якою була тактика ведення бою грецьких і перських військ.

Учні висловлюють свої припущення.

У ч и т е л ь.

Біля села Марафон (учитель показує на карті; учні відзначають його розташування в контурних картах), поблизу якого розташовувалася рівнина, придатна для кінної битви, стався бій між греками та персами.

Самостійна робота з текстами

Корнелій Непот «Життєпис Мільтіада», Геродот «Історія» (див. додатки 1 та 2).

На основі історичних документів складіть дані про сили супротивника і приблизну схему ходу битви. Результати фіксуються в зошиті й оголошуються.

Вчитель додає, що

в результаті цієї битви загинуло 192 греки, натомість втрати персів  становили — 6 тис. чоловік.

Питання вчителя: Як ви думаєте, чому?

Звістку про перемогу греків приніс до Афін воїн, який подолав 42,192 км (так виник термін «марафонський біг»). Дарій І вимушений повернутися додому.

Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах

Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією на карті та роботою учнів з контурними картами.

У ч и т е л ь.

Наступний похід до Греції був організований сином Дарія І, Ксерксом, у 480 р. до н. е.

Геродот повідомляє, що армія персів налічувала 2 млн воїнів і флот у 1000 кораблів.

Перша спроба переправитися через Геллеспонт була невдалою. Буря розкидала кораблі персів, з яких було влаштовано переправу. Ксеркс зве лів висікти море, і воїни нанесли 300 ударів батогами по воді, а потім у воду були опущені кандали. Інша спроба перетнути Геллеспонт пройшла більш вдало. Перетнувши протоку, армія Ксеркса через Північну Грецію рушила на Афіни.

Питання вчителя

1. Яким шляхом можна було потрапити з Північної до Середньої Греції?

2.  Як ви вважаєте, чому греки обрали саме це місце для майбутньої битви?

У 480 р. до н. е. сталася Фермопільська битва.

Оборону греків очолив спартанський цар Леонід.

Самостійна робота з підручником

Прочитати текст параграфа й скласти відповідь за планом:

1. Сподівання Ксеркса.

2. Відповідь Леоніда.

3. Зрада Епіальта.

4. Бій спартанців.

5. Наслідки поразки греків.

Саламінська битва

Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією на карті й роботою учнів з контурними картами, використовуються ілюстрації підручника.

— Перси рвалися до Афін, оборону яких очолював Фемістокл. Він після Марафонської битви переконав городян в необхідності будівництва сильного флоту.Стратег прекрасно  розумів, що стіни міста не витримають натиску персів, і тому ухвалив єдино правильне рішення. Військо залишило місто. Усі жителі були переправлені на острів Саламін. З острова, який від материка відокремлювала вузька смуга води, афіняни бачили свої зруйновані оселі, палаючі храми.

Фемістокл вирішив дати генеральну битву у вузькій протоці між Саламіном і материковою частиною Греції, дно якої було усіяно гострим камінням і мілинами. У цьому вузькому просторі зійшлися два флоти (приблизно 1000 судів).

У греків були легкі маневрені трієри, які могли розвивати швидкість до 18 км на годину, у персів були незграбні кораблі, призначені для тривалої морської подорожі. Греки здобули перемогу, а потім закріпили її в битві при Платєях. Греки ще 30 років відвойовували у персів острова в Егейському морі. Закінчилася війна лише в 449 р. до н. е. цілковитою перемогою греків.

Створення Афінського морського союзу

Самостійна робота з текстом параграфа, складання відповіді за планом

1. Коли був утворений Афінський морський союз?

2. З якою метою він був створений?

3. Чого змогли досягти союзників внаслідок об’єднання?

III. Закріплення знань

Вчитель пропонує учням знайти помилки в історичному тексті (див. додаток 3).

ІV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

V. Домашнє завдання

Опрацювати підручник; підготувати повідомлення про Перікла.

Додаток 1

К о р н е л і й   Н е п о т   « Ж и т т є п и с   М і л ь т і а д а »

4. …Дарій, повернувшись з Європи до Азії, слухав доповіді друзів, які радили підкорити Грецію, і він спорядив флот з 500 кораблів. Начальникам флоту він надав 200 тисяч піхотинців і 10 тисяч вершників... Вони рушили на Аттику і висадили свої війська на Марафонському полі. Афіняни, приголомшені такою страшною бідою, послали гінця по допомогу до Спарти. Вибрали вони і воєначальника — Мільтіада.

5. ...Тоді жодне місто не надало допомоги Афінам, окрім Платєй, які надіслали 1000 гоплітів. Після їх прибуття число бійців досягло 10 тисяч, і ця маленька армія виявляла надзвичайно бойовий дух. Мільтіад вивів військо з міста і розбив у зручному місці табір. Наступного дня вони вступили до бою, розраховуючи на прикриття гір і дерев, що заважають кінноті. Перси вишикували 100 тисяч піхотинців та 10 тисяч вершників і почали битву. У цій битві афіняни виявили надзвичайну доблесть, розгромивши ворога, який перевершував їх у 10 разів.

Додаток 2

Ге р о д о т   « І с т о р і я » . К н и г а   6

111. ...Тоді, як афіняни шикувалися у бойові ряди, з’ясувалося, що бойова афінська лінія дорівнює перській, але при цьому центр її складав небагато рядів у глибину, а на флангах воїни стояли більш щільно.

112. ...Закінчивши бойове вишикування, афіняни швидким кроком попрямували на варварів. Поведінка афінян здалася персам божевільною і навіть фатальною, оскільки ворогів було небагато і вони прямували на персів бігом, не маючи прикриття з боку кінноти чи стрільців. Афіняни кидалися на ворогів стислими рядами і билися мужньо врукопашну.

113. ...Битва при Марафоні тривала довго. Перемогу в центрі здобули перси, вони прорвали ряди афінян і почали гнати їх у глиб країни, але на флангах взяли верх афіняни і платєйці. Проте вони не стали переслідувати тих, що тікали, а, об’єднавши обидва крила, почали битися в центрі.

Потім вони почали переслідувати і рубати персів, що тікали, поки не досягли моря. Тут вони намагалися напасти на кораблі й підпалити їх...

Додаток 3

Н е в і д о м и й   а в т о р . « Гр е к о - п е р с ь к і   в і й н и »

Текст з помилками

Перси підпорядкували собі всі Східні царства від Євфрату до Егейського моря. Але через деякий час жителі Апеннінського півострова, особливо спартанці, вирішили повернути собі панування над цими територіями. Дарій дізнався про це після походу на скіфів. Він слухав поради друзів,якірадилипідпорядкуватийомуГрецію,іспорядивфлотз500 кораблів.

Начальникам флоту він надав 200 тисяч піхотинців і 10 тисяч вершників... Вони рушили на Аттику, сам же Дарій рухався попереду війська.

Греків очолив Мільтіад. Тоді жодне місто не надало допомоги Афінам, окрім  Платєй,  вони  надіслали  1000 гоплітів.  Після  їх  прибуття  кількість бійців  досягла  10 тисяч,  і  ця  маленька  армія  випромінювала  надзвичайний бойовий дух. Перша битва сталася на Марафонському полі. Мільтіад вивів військо з міста і розбив у зручному місці табір. Наступного дня вони стали до бою, розраховувавши на прикриття гір та дерев, які могли перешкоджати  кінноті.  Перси  вишикували  100 тисяч  піхотинців  і  10 тисяч вершників і почали битву. У цій битві афіняни проявили надзвичайну доблесть, розгромивши ворога, який перевершував їх у 10 разів.

Але на цьому війна не закінчилася. Через 10 років син Дарія І, Ксеркс, знову рушив на Елладу.

Після того, як перси прорвалися на територію Греції, афінянам нічого не залишалося робити, як боронитися. Вони убрід перейшли Фермопільську затоку й опинилися на острові Саламін. Тут вони вирішили дати битву. На острові вони побудували укріплений табір. Наступного дня афіняни побачили, як запалало їхнє місто, підпалене персами, і афінський порт Коринф.

Афінським флотом командував спартанець Леонід. Він вирішив, що бій має відбутися на відкритому водному просторі, щоб численні судна мали можливість для маневру. Перед боєм усе грецьке військо встало на коліна і попросило допомогу у покровителя Афін Посейдона. Вранці почався бій. Грецькі судна були легкі і маневрені, судна персів важкі і незграбні. Греки застосовували випробувані прийоми: пробивали борти ворожих кораблів бронзовим бивнем, прикріпленим до днища трієри, і, пропливаючи вздовж, збивали весла ворожого корабля. У тісному просторі важкі перські кораблі збивалися з курсу, сідали на мілині, стикалися один з одним. Елліни билися на своїх легких судах, не шкодуючи життя.

Нам здавалося, що на їхньому боці б’ються боги Еллади. Літописцям Ксеркса довелося записати розповідь про цілковиту поразку персів.