Урок-дослідження
Тема уроку: “Пісня про Роланда” — французький героїчний епос. Історична правда та вигадка в поемі. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину — провідна тема поеми.
Мета уроку:
üПоглибити знання учнів про героїчний епос; визначити особливості “Пісні про Роланда” як французького середньовічного героїчного епосу; розрізняти історичну правду (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадку в поемі;
üрозвивати навички виразного читання поетичних творів, дослідницької роботи з текстом та комунікативно – мовленнєвих навичок;
üусно висловлювати особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку прикладами і цитатами з тексту;
üвиховувати у восьмикласників повагу до культурних цінностей народів світу.
Наочні засоби навчання: «Статуя Роланда біля міської ратуші (м. Бремен)», ілюстрації до теми «Середньовіччя», «Романський стиль», презентація до уроку, книжкова виставка про добу та літературу СРВК, буктрейлер «Пісня про Роланда».
Урок-дослідження
Тема уроку: “Пісня про Роланда” — французький героїчний епос. Історична правда та вигадка в поемі. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину — провідна тема поеми.
Мета уроку:
Наочні засоби навчання: «Статуя Роланда біля міської ратуші (м. Бремен)», ілюстрації до теми «Середньовіччя», «Романський стиль», презентація до уроку, книжкова виставка про добу та літературу СРВК, буктрейлер «Пісня про Роланда».
Випереджальне завдання: ознайомитися зі змістом «Пісні про Роланда».
Варіативне домашнє завдання:
Для всіх:
За вибором:
Під час перерви на телевізійному екрані -- буктрейлер «Пісня про Роланда»
Хід уроку:
І. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів
До числа визначних пам’яток середньовічної літератури відносять старофранцузьке епічне сказання під назвою «Пісня про Роланда». У цьому творі найкраще відобразилися характерні риси літератури СРВК, які дають уявлення про ідейно-естетичні особливості тієї епохи.
Слід зазначити, що з утворенням в Європі феодальних держав виникають нові проблеми: зміцнення політичної влади, міжусобні чвари та боротьба за владу, стосунки з іноземними державами, захист кордонів та інтересів своєї країни. Усе пережите знайшло відображення в літературі, зокрема в епічних поемах, які мають характер героїчних сказань і є в усіх народів.
Наше завдання сьогодні на уроці полягає у дослідженні історичної правди і вигадки у «Пісні про Роланда», ми спробуємо встановити наявність історичних та вигаданих персонажів, проаналізуємо характери.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Вчитель
Все, що ми називаємо героїчною доблестю
і чим захоплюємося як величчю та
піднесеністю духа, є не що інше, як
спокійна і твердо обґрунтована гордість
та самоповага.
Д. Юм
Одночасно з цією технологією – робота в парах:
Робота в парах: три пари учнів отримують інформаційні картки «Коментар архіваріуса», «Коментар філолога».
(команди визначають по 2 найкращі сенкани, які записуються на дошці)
(команди визначають найкращий асоціативний кущ або ґронування «Середньовіччя», які записуються на дошці)
Всі команди сідають на свої місця.
У робочі зошити діти записують окремі словосполучення, прикметники, дієслова, які асоціюються в уяві з фразою «Романський стиль архітектури доби Середньовіччя»
(оборонний, міцний, фортифікаційний, надійний, захисний…)
Створення карти середньовічних епосів
Установіть відповідність між правильною назвою героїчного середньовічного епосу та народом, якому він належить:
Думи – українські
Саги – ірландські
Билини – давньоруські
Балади – англійські
«Пісня про Роланда» -- французький епос
«Пісня про Нібелунгів» -- німецький епос
«Пісня про мого Сіда» -- іспанський епос
Перекази про Гільгамеша – шумерські
Руни – карело-фінські
Легенди про Амірані – давньогрузинські
«Слово о полку Ігоревім» -- слов’янський
Перекази про Гайавату – північноамериканських індіанців
«Манас» -- киргизький епос
На дошці — зображення середньовічного лицаря в обладунках.
• Які частини обладунків лицаря вам відомі? (Шолом, забрало, меч, щит... )
• Чому лицар повинен був виглядати саме так? (Щоб захистити себе під час військових дій)
• Чи зручно було лицареві в таких обладунках? (Вони були дуже важкими, отже, рицар мав бути сильним і витривалим)
• Від чого, окрім якостей самого лицаря, залежав його успіх у військових діях? (Від надійної зброї, сильного, слухняного коня)
Лицар. Музей Ді Кастело у Мілані
— Які якості характеру мали визначати справжнього лицаря?
(Сміливість, відвага, доблесть, відданість своєму сюзерену, Прекрасній Дамі, здатність на самопожертву...)
Назви рис можна записати навколо зображення лицаря.
— Сьогодні на уроці мова піде про справжніх рицарів, гідних поваги воїнів.
III. Вивчення нового матеріалу
Завдання: за певний відрізок часу відповісти на якомога більшу кількість питань (командна робота)
Перевірка знання тексту «Пісні про Роланда» у формі «Бліц-опитування»
4). Кого обрали послом франків? (Ганелона )
5). Король Сарагоси — це: (Марсилій)
6). Що таке авангард війська?
7). Що таке ар’єргард війська?
8). Хто залишився в ар’єргарді? (Роланд, Олів’єр)
9). Скільки воїнів налічував ар’єргард? (20 тисяч воїнів)
10). Роланд узяв лише 20 тисяч воїнів, тому що: (не хотів ущемити короля, свого родича)
11). Як називався меч Роланда? ( Дюрандаль)
12). Яку назву мав ріг Роланда і чому? (Оліфант, бо уславився гучним звуком чутним аж за 30 льє – 120 км)
13). Яке природне явище спостерігалося під час бою Роланда у Франції? (була буря)
14). Як звучить своєрідний приспів, вигук, що повторюється після 158 куплетів? (Аой!)
15). Як звали найкращого друга-воїна Роланда? (Олів’єр)
16). Як звали прудкого коня Роланда? (Вельянтіф)
17). Хто зрадив Карла? ( Ганелон)
18). Як звучить бойовий клич французів, уперше засвідчений з 1119 року? (Монжуа!)
19). Вкажіть, заради кого (чого) здійснювали подвиги французькі лицарі? (Бога і короля)
20). Визначте, хто запропонував Роландові засурмити в ріг, щоб Карл Великий почув і повернув військо назад. (Олів’єр)
21). Чому король Карл, почувши звук Оліфанта, завмер і тихо сказав: «Сеньйори, нам цей звук віщує горе… »?
22). Хто з друзів – Роланд чи Олів’єр – гине першим? ( Першим гине Олів’єр, другим – Роланд)
23). Хто покарав Марсилія за смерть ар’єргарду франків? (Карл з воїнами, які залишилися з ним)
24). Як уславили франки смерть Роланда та Олів’єра?
2. «Методика взаємних запитань» (Слайди № 15-19)
Робота в парах: три пари учнів працюють з інформаційними картками «Коментар архіваріуса», «Коментар філолога», «Коментар лінгвіста»
Уривок перший: від слів «Роланд озвавсь: « Хай Ганелон, вітчим мій!» до слів: «Готовий виконати ваш наказ негайно!»
Уривок другий: від слів «Тут Олів’єр додав…» до слів «Бо за безстрашність Карл нас полюбляє».
Читацьке завдання (пошуково-аналітична робота з текстом): визначте чоловічі риси характеру Роланда, Олів’єра, Ганелона, Карла, слухаючи читання в особах, з ким асоціюється у вас кожний з цих образів (Сова, Лис, Лев, Сокіл)
Герої, про яких ми сьогодні говорили, мають схожі та відмінні риси. Якими ж рисами наділений кожен з героїв? За асоціативними враженнями порівняйте героїв з тваринами, доберіть епітети до кожного з героїв, які їх характеризують найвлучніше. Які факти свідчать на користь твоєї думки?
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Складання характеристик головних героїв «Пісні про Роланда».
Постановка проблемного запитання: «Чому твір названо «Піснею про Роланда”, а не про іншого героя? Чи не було інших гідних героїв?»
V. Підсумки уроку
«Продовжте речення»
1. «Справжній рицар завжди…»
2. «Справжній рицар ніколи…»
3. «Реальний історичний факт, покладений в основу «Пісні про Роланда” — це…»
4. «Невідповідність змісту поеми історичним фактам полягає у…»
Інформаційні картки до стратегії
«Методика взаємних запитань»
«Коментар архіваріуса»
В основу «Пісні про Роланда» покладено реальні історичні події.
В основу епосу покладені достовірні історичні події -- (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї)
Король Карл Великий був королем франків з 768 р. й імператором Священної Римської імперії з 800 р. Таким чином, під час іспанського походу (778 р.) він ще не був імператором, як не був і сивим — йому було лише 36 років. Але героїчний епос завжди малює його статично — як «імператора із сивою бородою та білою головою»
У 778 р. здійснив невдалий похід на Іспанію. Він захопив кілька іспанських міст, обложив Сарагосу, але вимушений був повернутися на батьківщину. У Ронсевальській ущелині на Карла напали баски, незадоволені, що французьке військо проходило їхніми селами і полями. Перебивши всіх франків і пограбувавши обози, баски зникли так само раптово, як і з’явилися, відійшовши таємними, тільки їм відомими стежками. Нападники втекли. Покарати їх не вдалося.
Французам не вдалося здолати войовничий народ, і в битві загинуло чимало славних воїнів, серед яких у хроніках згадувався й Хруотланд, маркграф Бретані. Карл навіть не зміг помститися нападникам і рушив далі. Проте в народній уяві загиблі рицарі Карла перетворилися на могутніх, легендарних героїв. У героїчному епосі ці події набули іншого забарвлення: невдалий завойовницький похід обернувся на визвольні змагання франків проти маврів, Карл оспіваний як король-визволитель, а маркграф Бретанський Хруотланд став народним героєм Роландом, символом патріота, який віддає своє життя за визволення батьківщини.
«Коментар філолога»
Уявлення про лицарську доблесть та етикет здобули своє відображення у героїчному епосі Середньовіччя, розквіт якого припадає на XII–XIII ст. Найбільше епічних поем було створено у Франції. Тривалий час вони існували в усній формі. Ці поеми називалися жестами (від франц. «пісні про діяння» або «пісні про подвиги») та виконувалися бродячими музикантами-жонглерами під акомпанемент музичних інструментів на зразок маленьких арф або скрипок. Їх можна було почути на ярмарках біля міських стін, у монастирях, у замках і навіть у королівських покоях.
«Пісня про Роланда» — найдавніша і найзнаменитіша пам’ятка французького епосу. Вона стала відомою у 1837 році, після опублікування Оксфордського рукопису, що датувався 1770 роком. Час виникнення поеми точно не встановлений (ймовірно XI ст.), автор твору невідомий. Цей історичний факт обростав розповідями учасників очевидців, які потім стали матеріалом для створення епічних пісень. Потім ці пісні були об’єднані та оброблені одним талановитим автором. Можливо, це був освічений монах на ім’я Турольд: останні рядки поеми — «Бо пісні вже Турольдовій кінець».
«Пісня про Роланда» — це художній твір, тому історичні події, зображені у ньому, переосмислені у зв’язку із задумом автора. Наприклад, епізодичний похід Карла в Іспанію перетворюється на семирічну війну з «невірними» (мусульманами), у якій Карл завойовує майже всю Іспанію, окрім Сарагоси. У Сарагосі править противник Карла — вигаданий цар Марсилій. Убивають реального Роланда баски-християни, а не маври.
Такі зміни пояснюються особливістю тематики середньовічного героїчного епосу: зображення боротьби проти іноземців та іновірців за батьківщину та християнську віру.
Українською мовою «Пісню про Роланда» переклав Василь Щурат (1918 р.).
Робота в групах
Завдання: охарактеризувати героя поеми; навести відповідні цитати.
Група № 1
Завдання: охарактеризуйте Роланда.
Цитати:
«У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер)
«Погроз я не боюсь... Я виручу, щоб лиш
король дозволив!» (Роланд)
«Коли Роланд узнав, що буде бій,
Він відважніший став від лева й тигра».
«За свого пана і найбільше лихо
Перетерпіти треба — холод, спеку,
А хоч би й кров пролити, трупом впасти».
«Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій,
Ба, й граф Роланд не криється за других;
Вдаряє списом, поки служить спис...»
«Страшний, завзятий бій лютує далі.
Роланд і Олівер хоробро б’ються».
«А тут нас жде важкий і довгий бій,
Такої сили ще ніхто не бачив».
«Узяв Роланд рукою Оліфанта,
Приклав його до уст і як заграв,
Відбивсь об гори голос, залунав,
На тридцять миль навкруг пішов луною».
«Заграв Роланд так болісно й могутньо,
Так жалісно заграв на Оліфанті,
Що з уст його пішла червона кров,
А в голові виски аж затріщали.
А так далеко голос залунав,
Що серед гір почув його король».
«Вернувсь на поле бою граф Роланд,
Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив,...
Найхоробріших двадцять п’ять упало».
«Такої вдачі рицареві й треба,
Коли у зброї осідлав коня.
У боротьбі будь він твердий, завзятий».
«По-молодецьки б’ється граф Роланд!
Піт облива його гаряче тіло,
А в голові важкий, пекучий біль:
Виски в ній трісли, ще коли сурмив».
«Помер Роланд,— Бог душу в рай прийняв».
Висновок. Граф Роланд, племінник Карла Великого, уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити допомоги у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це. І звук рога Оліфанта почується лише тоді, коли надії на власні сили буде зовсім мало. Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст... пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.
Група № 2
Завдання: охарактеризувати Карла Великого.
Цитати:
«Великий Карл, володар наш славетний».
«І Карл Великий також заридав:
В Іспанії лишивсь його племінник!
Король не в силі скрити сліз у тузі».
«В великій тузі їде Карл Великий,
Весь панцир вкрила сива борода».
«“І що я, Боже, варт? — сказав король. —
Чому в цій битві не було мене?”
Він з горя-туги бороду всю рве,
А рицарі заплакали й собі ж».
«Для Карла Бог зробив велике чудо:
На небі сонце стало непорушно».
«Коли володар суд свій закінчив
І прояснив свій превеликий гнів,
Він наказав хрестити Брамімонду».
Висновок. Французький король Карл, що наділяється епітетом Великий, уособлює в собі ідею державної єдності та християнської віри. Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний, трохи наївний (слухає Ганелона і не йде одразу на допомогу Роланду, чуючи звуки Оліфанта). Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає собі, що не зміг урятувати своїх воїнів.
Група № 3
Завдання: охарактеризувати Ганелона.
Цитати:
«Був Ганелон, якого діло — зрада...»
«Та й защеміло ж серце в Ганелона!
Він роздягається з кожуха з кун,
Стає в однім каптані із атласу.
Блискучі очі, гордий вид у нього,
Широкі груди, благородне тіло,
А гарний — не надивляться всі пери».
«Коли мені дасть бог звідтіль вернутись,
Я наварю тобі за те такого,
Що вистачить і до кінця життя».
«Граф Ганелон почув Роландів сміх:
Він мало що не тріс зі злості-гніву,
Він мало що ума був не позбувся»
«Король велів зловити Ганелона...
А там ланцюг закинули на шию,
Сковали, наче дикого ведмедя,
І посадили на погану шкапу».
«Там Ганелона люта смерть спіткала».
«Як кожний зрадник, Ганелон вмирає.
Нехай він зради більш не похваляє!»
Висновки. Граф Ганелон — негативний герой поеми. Гордий та запальний, він не може стримати гніву й образи на пасинка Роланда і страшно мститься йому і своїм співвітчизникам.
Графа не зупиняє те, що Роланд — його родич, а Карл — його король. Виявляючи егоїзм та зрадництво, Ганелон не стає щасливим. Його покарання було жорстоким, але справедливим.