Урок "Двокрапка в безсполучниковому складному реченні"

Урок

Тема: Двокрапка в безсполучниковому складному реченні

Мета: навчальна: удосконалити в учнів загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями причини, пояснення, доповнення, пунктуаційні вміння й навички, пов’язані з уживанням двокрапки в безсполучникових складних реченнях;

розвивальна: сформувати вміння визначати доцільність уживання двокрапки між частинами безсполучникового складного речення; розвивати творчі вміння відновлювати й конструювати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями причини, пояснення й доповнення;

виховна:на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню учнями суті людського життя,

            його цінності

Тип уроку: урок формування умінь та навичок

Це щастя: мати таку долю,

як у мене… Чуюся добре,

бо нікому не зробив зла,

бо дбав не тільки про себе.

І від того мені світло на душі.

Василь Стус

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

2. Фронтальне опитування

• Які смислові зв’язки характерні для безсполучникового речення?
• Яка інтонація буває в безсполучниковому складному реченні?
• Які розділові знаки ставляться в безсполучниковому складному реченні?
• За яких умов ставиться кома, крапка з комою?

3. Завдання: утворіть логічну пару (речення – розділовий знак)

1. У груші був тоненький голосочок, вона в дитинство кликала мене (Л.Костенко)
2. За все вищі були великі верби гіллясті; вони широко розкидалися вгорі і над хатками, і над тими садочками, зеленіючи ясно на блакитному небі (Б.Грінченко)

1. крапка з комою
2. кома

Відповідь: 1 –б, 2 – а.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

2.Колективне опрацювання теоретичного матеріалу за схемою (або робота за підручником, с.127)

3. Пунктуаційний практикум з усним обґрунтуванням

• Списати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Визначити, які смислові відношення характерні цим конструкціям. Накреслити схеми.

1. Пам’ятайте наше життя це своєрідний храм цінний не тільки нашою працею а й мудрістю попередніх поколінь (Г. Бондаренко).  2. Привабливості людині надають

особисті чесноти маючи добрий інтелект упевненість у своїх достоїнствах вона без сумніву швидко знайде спільну мову зі своїм співрозмовником (О. Корніяка). 3. Здавна існував звичай від’їжджаючи в далекі краї брати з собою грудочку рідної землі (Г. Тарасенко).

• З’ясувати, у яких безсполучникових складних реченнях ускладнені їх частини. Пояснити вживання розділових знаків у цих реченнях.

4. Дослідження-трансформація.

• Перебудувати 1, 2 безсполучникові складні речення в синонімічні сполучникові. Дослідити, чи до одного типу складнопідрядних речень вони належатимуть.
• Пояснити характер чергування прийменників у сполученнях зі своїм — з собою.

5. Дослідження-моделювання з елементами класифікації

• Змоделювати й записати уривки з поетичних творів В. Симоненка, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика. Визначити, у яких із них між частинами вживається кома, а в яких —двокрапка. Довести це за допомогою правил пунктуації.

1. Я тут один, мов у чужому

краї...

2. Не розірвати цю холодну

тишу...

3. Не бажаю я нічого, хочу

тільки одного...

4. Осінній вечір морозом ди-

хав...

5. Сусіди кажуть...

6. Дівчата кажуть...

7. Лягли шляхи нові, широкі

й вольні...

1. ...Стуку серця дорогого біля серденька мого.
2. ...Ніхто мене, як друг,

не привіта.

3. ...У небі місяць, немов п’ятак...
4. ...парубок нічого...
5. ...Степи, озера й ріки

ожили.

6. ...хлопець так собі...
7. ...Вона міцна й похмура,

мов граніт.

Відповідь: 1 – б, 2 – ж, 3 – а, 4 – в, 5 – г, 6 – е, 7 – д.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Лінгвістична гра «Третє зайве»

• Визначити, яка синтаксична конструкція в кожній групі речень є «зайвою». Вибір обґрунтувати.

І. 1. І сниться сон мені: неначе

Десь на холодній чужині

Якийсь вигнанець гірко плаче

І заздрить мертвому мені.

Олександр Олесь

2. Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І. Франко

3. Волошко, загадко велика,

В тобі є вічна таїна:

Ти водночас і скромно-дика

І незбагненно чарівна.

Д. Білоус

ІІ. 1. Хтось з великих сказав: «Усе минає, а слово залишається» (М. Слабошпицький).

2. Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля...

М. Рильський

3. Варто відзначити: Ярослав Мудрий був людиною всебічно розвиненою (С. Махун).

• Зробити висновок про вживання двокрапки в простому і складному реченнях.

2. Синтаксичний розбір (речення – епіграф)

3. Самостійна робота

• Записати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Виділити граматичні основи в безсполучникових складних реченнях. Накреслити схеми.

Нам важко обійтись без густих лісів безкраїх полів та садів без їхніх мешканців у нашій душі завжди жила часточка всього цього.

Іноді сидячи біля моря дивишся навколо чайки літають над головою десь у товщі води плавають медузи і риби. А як радісно легко буває часом на душі сидиш у садку слухаєш співи птахів та шум дерев. Хіба не чудово?

Але найдивніші найдивовижніші почуття переповнюють людину під час відвідування лісу. Спершу навкруги тихо. Ось подув легенький вітерець ураз зашуміли дерева почулися віддалені голоси пташок. Обернешся і одразу підскочиш на місці щойно прямо перед носом пролетів шпак. Знову тиша... Аж раптом десь над тобою потріскують сухі гілки дуба прудка білка перескакує з дерева на дерево у пошуках їжі. Неймовірна краса! (К. Інгінова).

3. Робота за підручником

Вправа 243

VІ. Підсумок уроку

1. Які смислові відношення властиві безсполучниковим складним реченням, у яких уживається двокрапка?

2. Яка інтонація характерна безсполучниковим складним реченням, що виражають причину, пояснення або доповнення?

2. Обговорення епіграфа уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 24, виконати вправи 244 або 247, 246*, **скласти безсполучникові складні речення за поданими схемами-моделями, виділити в них граматичні основи,  зробити синтаксичний розбір одного з речень.

1. [ ]: [причина].

2. [ ]: [пояснення].

3. [ ]: [доповнення].