УРОК на тему: Двомембранні органели клітини: мітохондрії та пластиди.
Мета: дати загальне уявлення про двомембранні органели клітини і ті функції, які вони виконують; показати взаємозв'язки між одномембранними, і двомембранними органелами клітини.
Обладнання та матеріали: таблиці з фотографіями і схемами будови мітохондрій і хлоропластів; загальна схема будови еукаріотичної клітини.
Базові поняття та терміни: мітохондрії, дихання, окислювальне фосфорилірування, матрикс, кристи, пластиди, хлоропласти, грани, тилакоїди, ламели, строма, фотосинтез, хромопласти, лейкопласти.
Концепція уроку: цей урок передує більш докладному викладу матеріалу про процеси фотосинтезу і дихання, що відбуваються в еукаріотичних клітинах. Він побудований так, щоб познайомити учнів з будовою двомембранних органел енергетичного обміну. Незважаючи на відмінності в процесах, що відбуваються, мітохондрії і хлоропласти мають багато спільного завдяки тому, що вони є органелами енергетичного обміну, порівняти мітохондрій і хлоропластів.
Структура уроку
І.Організаційний етап..................................1 хв
ІІ.Перевірка домашнього завдання............3 хв
ІІІ.Актуалізація опорних знань і мотивація
навчальної діяльності...................................3 хв
IV.Вивчення нового матеріалу..................22 хв
V.Узагальнення, систематизація і контроль
навчальних досягнень учнів........................5 хв
VI.Самостійна робота учнів ......................10 хв
VII.Домашнє завдання..................................1 хв
Хід уроку
I.Організаційний етап
II.Перевірка домашнього завдання
Бесіда
1.Які органели називаються одномембранними?
2.Як взаємопов'язані гладка і шорстка ЕПС?
3.Де відбувається синтез і транспорт білків, жирів, вуглеводів?
4.Яким чином речовини, синтезовані в ЕПС, потрапляють в комплекс Гольджі?
5.Чим відрізняється первинна лізосома від вторинної?
6.Чому ферменти, що містяться в лізосомі, не розчиняють її власну мембрану?
7.Куди можуть надходити речовини з апарат у Гольджі?
8.Які органели мають відношення до утворення лізосом? Яка біологічна функція лізосом?
III.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Бесіда
1.Які органели клітини мають відношення до отримання енергії?
2.У яких клітинах є мітохондрії?
3.Чи можуть існувати еукаріотичні клітини, у яких немає мітохондрій?
4.Які клітини містять пластиди?
5.Чи можуть існувати еукаріотичні клітини, в яких немає пластид?
IV.Вивчення нового матеріалу
Оскільки учні вже мають якісь знання про органели, що вивчаються, то урок можна побудувати як лекцію з елементами бесіди, поглиблюючи їх знання про мітохондрії і хлоропласти. Починати виклад матеріалу можна з обговорення енергетичних потреб клітин, тобто з розгляду мітохондрій і хлоропластів як органел енергетичного обміну, підкресливши, що в них обох синтезуються молекули АТФ, але потім вони по-різному використовуються, Потім перейти до будови цих органел, показавши, що вони мають значну автономію завдяки наявності в них власної кільцевої моле; кули ДНК і власних рибосом, які відрізняються від рибосом у цитоплазмі за розмірами. Вони менші й схожі на рибосоми прокаріотів. Ця інформація дасть потім можливість обговорити симбіотичну теорію походження клітин еукаріотів. Подальшу розповідь можна вести в порівняльному аспекті, показуючи особливості кожної органели у зв'язку з функціями, що виконуються нею. У процесі розповіді заповнюється таблиця.
Мітохондрії. Мітохондрії — це органели, основна функція яких полягає в забезпеченні клітин енергією. Мітохондрії зазвичай зображають у вигляді жорстких видовжених циліндрів, але їхні форма та розміри дуже різноманітні й визначаються типом метаболізму і функціональними особливостями клітини. Кількість їх також варіює (від однієї до десятків тисяч).
Мітохондрія складається:
1) із зовнішньої та внутрішньої мембран, між якими є міжмембранний простір;
2) внутрішнього вмісту — мітохондріального матриксу. Зовнішня мембрана мітохондрій гладенька. Вона має високу проникність для багатьох молекул, що містяться в цитозолі (зокрема, для невеликих білків), тому за хімічним складом міжмембранний простір практично не відрізняється від цитоплазматичного.
Внутрішня мембрана мітохондрій утворює численні складки або заглиблення — кристи, що значно збільшують її поверхню. Мембрана практично непроникна для білків, полісахаридів і багатьох іонів. У внутрішню мембрану вбудовані ферменти, що забезпечують синтез АТФ.
Матрикс є колоїдною системою, в якій містяться:
1) кільцеві молекули ДНК (мітохондріальний геном) і ферментні системи, що забезпечують їхню реплікацію та транскрипцію;
2) різні види РНК (тРНК, ІРНК);
3) рибосоми, які відрізняються за молекулярною масою від рибосом цитоплазми;
4) метаболічні ферменти. ДНК мітохондрій замкнута в кільце представлена в кожній мітохондрії декількома копіями і містить близько 40 генів (ссавці). Цього достатньо для кодування лише невеликої кількості білків, виявлених в органелі. Більшість білків, що забезпечують функцію мітохондрій, кодуються ядерною ДНК і доправляються в матрикс з цитоплазми.
Таким чином, основна функція мітохондрій полягає у виробленні енергії.
Хлоропласти — це органели рослинних клітин, які містять фотосинтетичний пігмент хлорофіл (докладніше про хлорофіл буде розказано в розділі, присвяченому фотосинтезу).
Хлоропласти належать до двомембранних органел, внутрішня речовина хлоропласту називається строма. Внутрішня мембрана хлоропластів утворює впорядковану систему порожнин дископодібної форми, які називаються тилакоїдами, тилакоїди зібрані в стопки — грани. На мембранах тилакоїдів містяться ферменти, які забезпечують перебіг фотосинтезу.
У процесі фотосинтезу з неорганічних речовин утворюється глюкоза — потенційне джерело енергії. Отже, на відміну від мітохондрій, хлоропласти не забезпечують утворення великої кількості АТФ. У них утворюється глюкоза, у разі розщеплення (окиснення) якої в цитоплазмі та мітохондріях виділяється АТФ. Тому рослинні клітини крім хлоропластів містять мітохондрії. Так само, як і мітохондрії, хлоропласти мають власну кільцеву ДНК і ферменти, необхідні для її подвоєння. Вони містять також тРНК і рибосоми, на яких відбувається синтез білка.
Порівняльна характеристика мітохондрій і хлоропластів
Структурно-функціональна характеристика |
Мітохондрії |
Хлоропласти |
Особливості структури мембран |
Двомембранні органели, зовнішня мембрана гладка, а внутрішня утворює вирости — кристи |
Двомембранні органели, всередині яких є мембранні мішечки — тилакоїди, вони складаються в купки — грани |
Що міститься всередині |
Усередині — мітохондріальний матрикс, кільцева молекула ДНК, рибосоми |
Усередині — строма хлоропласту, кільцева молекула ДНК, рибосоми |
Які процеси відбуваються |
Проходить процес внутрішньо-клітинного дихання (окислювального фосфорилірування) |
Відбувається процес фотосинтезу |
У яких клітинах наявні |
У всіх прокаріотів |
Тільки в рослинних клітин |
Кількість у клітині |
Варіює від 1 до 500 000 |
Варіює від одного до декілька сотень |
Місце локалізації |
У тих дільницях клітини, де витрачається енергія |
Функціонуючі хлоропласти присутні тільки у фотосинтезуючих клітинах |
Як утворюються |
Утворюються внаслідок росту і розподілу попередніх мітохондрій |
Утворюються внаслідок розподілу попередніх пластид |
Інші особливості функціонування |
Напівавтономна органела |
Напівавтономна органела |
V.Узагальнення, систематизація і контроль навчальних досягнень учнів
Бесіда
1.Покажіть взаємозв'язки між одномембранними органелами: гладкою ЕПС, шорсткою ЕПС, комплексом Гольджі, лізосомами.
2.Чим відрізняється будова комплексу Гольджі від пристрою ЕПС?
3.Як одномембранні органели клітини пов'язані з її ядром?
VІ.Самостійна робота учнів
Завдання
1.Що таке клітинні включення?
2.Що таке гіалоплазма? Чим вона відрізняється від цитоплазми?
3.Які особливості будови мітохондрій і хлоропластів дозволяють припустити, що виникнення клітини еукаріотів — результат симбіозу стародавніх примітивних одноклітинних організмів?
VII. Домашнє завдання
1) Вивчити матеріал підручника, § 14.
2) Виконати завдання:
— підручник, с. 73, № 1—8.
Додатковий матеріал до уроку
Симбіотична теорія утворення мітохондрій і хлоропластів.
Організація мітохондріальної ДНК, рибосом і механізм синтезу білка дуже подібні до таких у прокаріотів. Це стало основою для створення так званої «симбіотичної гіпотези» походження мітохондрій, згідно з якою одні стародавні одноклітинні організми фагоцитували інших, менших за розмірами, а потім пристосувалися до захоплення й утримування їх протягом життєвого циклу без перетравлювання. «Полонені» були енергетичними станціями своїх хазяїв, оскільки мали унікальний набір ферментів, який дозволяв видобувати з органічних речовин велику кількість енергії. Крім своєї мембрани вони були оточені мембраною вакуолі. Поступово в процесі еволюції обидва організми втратили здатність до самостійного існування, що врешті-решт привело до виникнення нової органели — мітохондрії, яка також працює «за двома мембранами». Про її самостійне існування у минулому свідчать лише ДНК, РНК, власні рибосоми та ферменти транскрипції. Припускають, що подібним чином виникли хлоропласти, проте обидві теорії навіть зараз мають багато протиріч і положень, які не можна довести.
Хромопласти — пластиди, які містять різні барвникові пігменти, що належать до групи каротиноїдів. Розташовуються в забарвлених частинах рослини (плодах, пелюстках), позбавлені хлорофілу, внутрішня мембранна система не розвинена.
Мітохондрії — органели, основна функція яких полягає в забезпеченні клітин енергією. Форма та розміри мітохондрій дуже різноманітні, вони визначаються типом метаболізму та функціональними особливостями клітини. Кількість мітохондрій у клітині варіює від однієї до десятків тисяч.
https://wordart.com/1slo5jg3p9jb/