Урок "Джерела українських фразеологізмів".

Українська мова      6 клас

Дрончак Л.Г.

Тема. Джерела українських фразеологізмів.

Мета (формування компетентностей): предметні:поглибити знання учнів

          про фразеологізми, з’ясувати джерела українських фразеологізмів;

          ключові: формувати та вдосконалювати навички доречного вживання

          прислів’їв, приказок, крилатих висловів та афоризмів в  усному та

          писемному мовленні учнів; розвивати навички роботи з різними

         джерелами інформації, уміння знаходити фразеологізми в тексті,

         з’ясовувати їх синтаксичну роль у реченні,  логічне мислення, увагу,

         пам’ять, збагачувати словниковий запас, обгрунтовувати важливість

         бережного ставлення до мови;  формувати компетентність навчатися

         впродовж життя, вільно володіти рідною мовою, громадянську та

         соціальну, екологічну, математичну компетентності; виховувати повагу

         до краси та багатства  рідної мови, митців художнього слова, до народу-

         мовотворця

Тип уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, опорна схема, словник, мультимедійна

          презентація

Міжпредметні зв’язки: українська література, зарубіжна література, математика, історія,

           природознавство, географія, мистецтво

Епіграфи:                                                               У мові – чари барвінкові:
                                                                           Печаль і радість в ріднім слові.

В джерелах слова – душі криниця,
А рідна мова – як чарівниця.

Д.Білоус

Промиті часом, відшліфовані народом,

ці золоті крупинки народного життя стали

джерелом вітчизняної та вселюдської любові.

Г.Сагач

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

• Слово вчителя.

Картка настрою «Веселка»

  Доброго дня! Дорогі діти, давайте розпочнемо наш урок із перевірки вашої емоційної готовності, адже будь-яка справа буде вдалою, принесе насолоду та користь, якщо її розпочати з гарного настрою. Допоможе нам у цьому кольорова веселка. Оберіть колір, який вам найбільше подобається саме зараз, і запишіть його на картках настрою «Веселка».

  У давніх літописах веселку називали «райською дугою». Її народження вважалося добрим знаком, люди ототожнювали появу веселки з приємною перспективою на майбутнє. Якщо вашим вибором є зелений та блакитний колір, то ви готові до розв’язання серйозних завдань.

  Ті з вас, хто обрав червоний колір, у цю хвилину насторожені, але здатні до «перетворення». Вибір синього то фіолетового кольору свідчить, що під час роботи на уроці ви не тільки успішно впораєтеся із завданнями, а й виявите вміння творчо мислити. Жовтий та оранжевий колір свідчить про те, що ви готові до активної роботи.

  Нехай же на нашому уроці веселка засяє всіма своїми барвами!

  Отож, вдалого початку!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

• Перехресне опитування «Я – тобі, ти – мені».

Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.

• Гра «Знайди помилку».

У якому реченні допущено помилку при визначенні синтаксичної ролі фразеологізмів?

Романові вдома в перший раз довелося покуштувати березової каші.

З ним панькались, дивились крізь пальці на його витівки.

•Яку синтаксичну роль виконують фразеологізми?

•Для чого, на вашу думку, укладено фразеологічні словники та фразеологічні довідники?

•Які є джерела фразеологізмів?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Слово вчителя.
• «Чаша очікувань».
• Робота з епіграфами.

ІV. Основний зміст уроку.

• Слово вчителя.

  Звідки ж беруться фразеологізми? Де витоки їхнього «народження»?

  Багато сталих висловів прийшло в сучасну мову з усного мовлення, із народної творчості, адже наші предки зауважували найцікавіше в житті та своєму оточенні. Найбільш уживані висловлювання закріплювалися в людській свідомості.  Уміння користуватися фразеологізмами залежить від того, як ми знаємо їх біографію. Сьогодні ми вживаємо такі словосполучення не замислюючись.   Основним джерелом створення і поповнення фразеологізмів є жива народна мова. Наприклад, з голови до п’ят, дати гарбуза, нюні розпустити. Прислів’я та приказки роблять наше мовлення колоритним, влучно й емоційно характеризуючи те чи інше явище. Можна, звичайно, давати настанови: слід усе робити вчасно. А як зміниться сприйняття, коли  сказати: не тоді собак годують, як на полювання йдуть. Про когось із знайомих кажуть, що він не має власної думки, переходить на чиїсь бік. А можна сказати: куди вітер віє, туди і гілля гнеться.

  Звернемося до прикладів:

крутиться як муха в окропі – про когось, хто дуже багато і швидко усе робить;

потрапити з дощу та під ринву – так говорять, коли йдеться про певну біду, лихо, за яким приходить іще гірше.

  Джерелами нашої фразеології стали й друковані праці. Писемне походження фразеологізмів пов’язане із книгами Святого Письма. Наприклад, наріжний камінь – основа чогось; нести свій хрест – про важку працю, страждання; випити гірку чашу або випити чашу до дна – витерпіти усі біди, нещастя. Це біблійні вислови. Деяким із них шість тисяч років.

  Значна кількість фразеологізмів прийшла до нас із Давньої Греції та Давнього Риму: співати дифірамби (перебільшено хвалити когось); спочивати на лаврах  (заспокоїтися на досягнутому); троянський кінь  (підступні задуми); прокрустове ложе ( міра, до якої треба пристосуватися).

  Термін «крилаті слова» був відомий ще за часів Гомера. Фразеологізми – незвичайний спосіб спілкування і мислення. Вони не підвладні ні часу, ні простору.

  Фразеологізмами стають і авторські вислови, якщо їх починають уживати поза контекстом. Думки відомих людей, які ми цитуємо називають афоризмами. Афоризми допомагають людині зорієнтуватися в певній ситуації, обрати потрібне вирішення проблеми, розібратися зі своїми вчинками. У слушний час з’являється фраза, яка дарує мудрість, спокій, розраду. У відомих письменників завжди знайдеться декілька чудових фраз, які легко можуть вплинути на ставлення людини до себе й середовища.  Наприклад: Бережіть собори своїх душ (О.Гончар); Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М.Рильський); Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (Т.Шевченко); Без надії сподіваюсь (Леся Українка).

  Деякі фразеологізми походять із мовлення ремісників та представників різних професій: ковалів (між молотом і ковадлом), шевців (міняти шило на швайку), кравців (куди голка, туди й нитка), гончарів (не святі горшки ліплять) тощо

• Вправа 134.
• Робота з підручником, с.52.
• Опорна схема

Джерела українських фразеологізмів    

Жива народна мова

Мова людей певної професії

Антична міфологія

Біблія

Художня література

• Усміхнись!!!

Прочитайте веселі діалоги, знайдіть у них фразеологізми й поясніть їх.

• -Ваш син увесь час на уроках заспаний!

-Можливо, у ньому прихований талант дрімає.

• -Ох, і важко мені!

-А ти не тримай камінь за пазухою

• -Степан і досі не вміє лічити.

-Як це? Він мені сказав, що вчора полічив тобі усі ребра.

-Сусідка з нашого під’їзду щодня сидить на лаві й відпочиває.

-Та ні, вона роботою зайнята – кісточки всім перемиває.

• Гра «Здогадайся про що мова».

1.Я – Ахіллес – славетний воїн,

Хвали і почестей достоїш,

Я з Одіссеєм Трою брав!

Що я безсмертний, кожен знав,

Бо мати в Стіксі як купала,

В священну воду зануряла,

Забула ж п’ятку окропить –

Тому і зміг Парис убить.

Якщо у вас хтось запита,

Вразливе місце як назвати –

«Це ахіллесова п’ята»,  –

Потрібно так відповідати.

Ахіллесова п’ята – про найбільш уразливе місце.

2.Ще до нової ери у Греції я жив.

Відомо всім, хто вчиться, що байки я творив,

Що був на світі першим відомим байкарем,

що байкарі наступні моїх торкались тем.

Крилов талановитий звертався до порад –

На мій сюжет створив він «Лисицю й виноград».

І Ляфонтен французький теж приклад з мене брав,

Та й українця Глібова я дечому навчав.

Пройшли віки, а молодь мене вивчає знову,

Бо хоче добре знати алегоричну мову.

І буде вам неважко запам’ятать, збагнуть.

З іносказанням мову езопівською звуть.

Езопова мова – алегорична мова, з іносказанням, прихованим смислом.

• Вправа 135.
• Гра «Зав’яжи вузлик на довгу пам’ять».

  Пояснити подані фразеологізми й увести їх у речення: сізіфова праця ,    піррова перемога, ганнібалова клятва, дамоклів меч, авгієві ставні.

• Фізкультхвилинка.
• Вправа 136.
• Вправа 137.

З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини називають ахіллесовою п'ятою.

Вислів «нитка Аріадни» вживається, коли говорять про рятівний вихід зі складної ситуації, тих засобах і способах, завдяки яким можна покращити критичне становище.

«Сізіфова праця» — це безплідна, виснажлива праця.

У сучасній мові крилатий вираз авгієві стайні означає надзвичайно забруднене місце, велике безладдя або вкрай занедбані й заплутані справи.

«Розрубати Гордіїв вузол» — розв'язати складну проблему швидко й несподіваним способом. Приклади

Він припустився фатальної помилки, принісши свого сина Пелопса в жертву олімпійцям, за що був скинений Зевсом в Тартарі, де він мусив переживати «танталові муки»: постійно бути біля їжі та води без змоги до них дістатися.

• Гра «Казкові фразеологізми».

Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.

По бороді текло, а … (в роті не було).

Ні в казці сказати, ні … (пером описати).

Наказали сім мішків гречаною вовни, … (та усі не повні).

Піди туди, не знаю куди, … (принеси те, не знаю що).

Що написано пером, … (то не витягнеш і волом).

Швидко казка мовиться, та … (не швидко діло робиться).

• Гра «З’ясуй походження фразеологізму».

Дати гарбуза (народне джерело)

Пилип з конопель (усна народна творчість)

Нитка Аріадни ( античне походження)

Гордіїв вузол ( античне походження).

Хома невіруючий (біблійне походження)

Чаша терпіння (біблійне походження)

Нюні розпускати ( народне джерело)

Без надії сподіватись ( крилатий вислів)

У своєму репертуарі ( професійна мова)

Купувати кота в мішку ( народне джерело)

Золоте руно ( античне походження)

Манна небесна ( біблійне походження)

Бути чи не бути (крилатий вислів)

Хто знання має, той і мур ламає ( народне прислів’я)

Шито білими нитками (професійна мова)

• Гра «Розсипанка».

1.Вчить, жить, книга, на, як, світі.

2.Ліс, в, наука, а, лісу, з, виводить, веде, не.

3.Отаманом, козак, не, що, думає,то, бути, не.

4.Не, слово, вилетить, горобець, спіймаєш.

• Гра «Павутинка».

Людстово, люди                              За часів Адама

Голий                                                Адамові діти

Давно                                                Безгрішний, мов Адам

Без гріха                                           В одежі Адама

Рай                                                    У поті чола

Хитрість                                           Едем

Важко                                               Вигнання з раю

Утрата                                              Змій-спокусник

• Гра «Із якої професії».

Не святі горшки ліплять; куй залізо поки гаряче; грати першу скрипку; передати естафету; не відходячи від каси; узяти правильну ноту; голкою нікуди ткнути, викинути за борт,  сім раз відмір, а один раз відріж; в одну дуду дудіти; убити двох зайців.

Довідка: з мови гончарів; з мови ковалів; з мови музикантів; з мови спортсменів; з мови бухгалтерів; з мови музикантів; з мови шевців, кравців; з мови моряків; з мови мисливців.

• Малюнковий диктант.

  Пригадати фразеологізми, до яких входять назви тварин: собака, кіт, коза, баран, заєць.

•  «Гра «Хто кмітливіший?»

  Із переліку сталих висловів вибрати ті, які походять із одного джерела. З’ясувати їх значення.

   Накривати мокрою шапкою; мазати медом; де тонко, там і рветься; під гострим кутом; красна дівиця; хатка на курячій ніжці; як по нотах; золоте руно.

• Гра «Закінчіть афоризми».

1.Єдина справжня розкіш - … (А. де Сент-Екзюпері). 2.Не за обличчя судіть, а … (Г.Сковорода). 3.Здорове тіло - … (Б.Шоу). 4.Пісня і праця - … (І.Франко). 5. І чужому научайтесь, … (Т.Шевченко).

Довідка: великі дві сили; продукт здорового розуму; це розкіш людського спілкування; й свого не цурайтесь; а за серце.

•  Загадки-жарти.

• Чи буває душа в п’ятах? (Буває, особливо коли злякатися).
• Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя? (Ламати голову).
• Чи є у книжки ноги? (Напевно, є, бо говорять, що взяв книгу догори ногами).
• Коли енциклопедія може бути ходячою? (Коли голова на плечах).
• Коли беруть ноги в руки? (Коли втікають).

• Творче завдання.

  Скласти сенкан із словом «фразеологізм».

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

•  «Дерево рішень».

-Я навчився…

-Я дізнався…

-Я зрозумів…

-Мені сподобалося ( не сподобалося)…

-Мене здивувало…

-Мене зацікавило…

• Слово вчителя.

VІ. Домашнє завдання.

 Підготувати лінгвістичне повідомлення на тему «Джерела українських фразеологізмів». Намалювати ілюстрацію до одного із фразеологізмів

 (для всіх учнів).

Виконати одне із завдань (на вибір):

Середній  рівень. Виконати вправу 138 (письмово)

Достатній рівень. Записати з мовлення батьків професійні сталі сполуки та з’ясувати їх значення.

Високий рівень. Випишіть із фразеологічного словника 12 фразеологізмів, визначте джерела їх походження, витлумачте їх значення, складіть із ними речення.