Урок "Джерела знань про регіони та країни світу"

Костецька В. В.,Гвардійський  НВК,

 Хмельницький район

Тема. Джерела знань про регіони та країни світу

Предмет Географія

Клас: 10

Тривалість уроку:45хв

Тип уроку: Комбінований

Технологія уроку: технології:  критичного мислення,  ІКТ, елементи інтерактивних технологій

Мета:  поглибити знання учнів про джерела географічних знань, актуалізувати знання понять «політична карта», «держава», «країна», «залежна країна», «колонія»; розвивати навички роботи з політичною картою світу, вміння розрізняти кількісні та якісні зміни на політичній карті світу; виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.
Обладнання: політична карта світу, атласи, роздавальний матеріал «Джерела географічних знань», комп’ютер, мультемедійна дошка

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Перегляд презентаційних матеріалів учнів про регіони світу та презентація листів

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Методичний прийом «Мозковий штурм»

Знайдіть політичну карту світу в атласах і спробуйте дати їй визначення, спираючись на здобуті географічні знання.

Всі варіанти, ідеї, ключові слова записують на дошці. Коли ідеї вже не надходитимуть, учням пропонують виокремити із записаних на дошці найбільш суттєві фрази, ключові слова. Урешті-решт, формується декілька визначень. Які з них є правильними?  Потім формулюють загальне визначення, яке записують у зошит. Вказується, що політична карта є одним із важливих джерел географічної інформації.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

      Про регіони і країни світу існують різноманітні джерела інформації. Це історичні документи архівів, статистичні щорічники, які готують різноманітні міжнародні організації, довідники, енциклопедії, періодичні видання, художня література, інтернет-ресурси. Наукові та науково-популярні видання, книги, карти і атласи – це результат наукових досліджень окремих фахівців і великих організацій: академічних і науково-дослідних інститутів, кафедр і факультетів вищих навчальних закладів, проектних і виробничих колективів. Географи різних організацій і установ працюють спільно з Українським  географічним товариством. Важливим  джерелом є географічні карти.

 Робота  в картках.  Заповнити таблицю. Дайте оцінку різних джерел географічної інформації

Висновок: щоб висвітлювати питання якомога повніше й об’єктивніше, доцільно використовувати інформацію кількох різних джерел.

Сучасний світ розвивається стрімко. Ситуація у світі змінюється щохвилини. Можуть змінюватися назви країн, їхні столиці, зникати чи з’являтися нові держави. Всі ці зміни приводять до кількісних і якісних змін на політичній карті світу. Кількісні зміни – це зміни контурів і розмірів держав, пов’язаних із зменшенням чи збільшенням числа країн унаслідок війн, національно-визвольного руху, розпаду країн тощо.

Робота з картою: порівняйте політичні карти різних років випуску. Які зміни ви помітили? З чим вони пов’язані?

Методичний прийом «ТАК — НІ»

Пригадайте з історії, чи завжди на політичні карті світу була територія із назвою Україна.

І в складі яких територій перебувала сучасна територія України:

1. Річ Посполита

2. Османська імперія

3. Австро-Угорська імперія

4. Німеччина

5. Російська імперія

6. Чехословаччина

Якісні зміни політичної карти не завжди можна побачити на мапі. Вони пов’язані з внутрішніми подіями в житті країни, які змінили її саму, але не її розміри і кордони.

Якісні зміни:

• історична або різка зміна суспільно - економічної формації (встановлення капіталістичних відносин на території ряду колоній Великої Британії);
• отримання країнами політичного суверенітету  (набуття суверенітету десятками колишніх колоній

(без змін кордонів) в Африці, Азії, Латинській Америці);

• уведення нових форм державного устрою або правління (Бельгія в 1993 р. з унітарної держави стала федеративною, Непал у 2008 р. скасував монархію і став федеративною республікою);
• утворення чи розпад міждержавних політичних спілок i організацій (розпад Ради Економічної

Взаємодопомоги (1991 р.), утворення ГУАМ (1997 р.);

• поява i зникнення на планеті «гарячих точок» – осередків міждержавних і внутрішньодержавних конфліктів (Україна, Північна Ірландія, Ірак,Палестина, Сомалі, Шрі-Ланка, Ліберія, Абхазія,Придністров'я тощо);
• зміна назв країн або їхніх столиць (Бірма (ко-лиш.) – М’янма, Заїр (колиш.) – ДР Конго, Берег Слонової Кістки (колиш.) – Кот-д’Івуар, Молдавія (ко-лиш.) – Молдова, Делі (колиш.) – Нью-Делі, Фрунзе (колиш.) – Бішкек;

• перенесення столиць (ФРН, Казахстан, М’янма,Шрі-Ланка, Нігерія, Танзанія).

Головні об’єкти політичної карти. Політична карта світу є географічною картою, яка відображає розміщення країн (держав) на нашій планеті. Розрізняють два види політичних карт : загальні (оглядові)             та               спеціальні

Основними елементами політичної карти світу є країни (держави).

Перегляд презентаційних матеріалів «Політична карта світу»

Країна– територія з визначеними кордонами, заселена певним народом, яка в політико-географічному аспекті може мати державний суверенітет або бути за­лежною.

Залежні території (колонії) – країни, що перебувають під владою іноземних держав. Вони позбавлені політичного суверенітету та економічної самостійності.

Асоційована держава – перехідна форма між статусом колонії і суверенної держави, при якій менша країна, формально зберігаючи незалежність, довіряє більшу частину своїх повноважень більшій країні (Пуерто-Ріко, Острови Кука,  Північні Маріанські Острови, Аруба, Нова Каледонія).

Держава – суверенне політичне утворення, яке здійснює свої повноваження на певній території через діяльність особливої системи органів і організацій.

Державна територія – це частина поверхні земної кулі, яка перебуває під владою (суверенітетом) певної держави. Вона включає: повітряний простір, територіальні води у тому числі і внутрішні (акваторію), надра з їх ресурсами під поверхнею суходолу та під акваторією.

Акваторія держави включає всі води внутрішніх річок та озер, заток і проток, якщо ширина останніх не перевищує 24 морські милі. Наприклад, Туреччині належать морські протоки Босфор і Дарданелли, які з’єднують між собою Чорне та Середземне моря.

Територіальні води   –  це смуга вздовж усіх морських берегів завширшки 12 морських миль (1 морська миля – 1852 м).

Усі країни мають столиці. Найчастіше столицею є найбільше місто країни. Але це не завжди. Іноді столиці «переїжджають» в інші міста. (Наведіть приклади таких переміщень.) Зазвичай у столицях розміщенні органи державної влади: парламент і правління.

Методичний прийом «Географічна розминка»

Змагання. За 1 хвилину запишіть у зошиті якомога більше держав світу, які мають на даний час залежні території.

Узагальнення інформації

1. Назвіть важливі джерела географічних знань? З яких із них можна отримати інформацію про країни і регіони?
2. Які зміни відбулися на політичній карті світу за останні 100 років? Які зміни (кількісні чи якісні) домінували впродовж цього часу?
3.  Що таке держава і чим вона відрізняється від країни?
4. Які держави світу мають прикордонні конфлікти в даний час? Чи завжди вони вирішуються мирним шляхом? Наведіть конкретні приклади.

Робота з картою:1 варіант. Знайти на карті залежні території

                                             Графічний диктант

      1.                                                                           2.                                3.

                                                                    джерела

                                                           4.  географічних                           5.

                                                                       знань

       6.                                                                     7.                                                                        8.  

Відповідь.

1. Настінні карти, атласи, путівники, туристські карти.
2. Підручник.
3. Радіо і телебачення.
4. Довідники.
5. Програми комп’ютерної підтримки.
6. Географічна, художня та інша література.
7. Газети й журнали.
8. Об’єкти природи та господарства.

Домашнє завдання

1.                   Опрацювати матеріал по темі
2.                   Дайте відповідь на запитання:

Які тенденції спостерігаються у формуванні політичної карти світу на початку XXI ст.? Спрогнозуйте, які зміни можуть відбутися на політичній карті у найближчий період. Чим це можна пояснити?

ДОДАТОК.

Зразок листа

Дорогий друже!

   Пишу тобі із чарівного і загадкового місця на Землі – Центральної Америки. Хочу розповісти тобі про  те чим вразив мене цей регіон.

    Для багатьох Центральна Америка - це регіон  географії і глуха світова провінція. Туди за золотом ніхто не їде, та й багатства там ніякого немає. Ці країни належать до числа найбідніших країн світу. Регіон стрясали нескінченні громадянські війни і військові перевороти. Навіть зараз, в період мирного затишшя, в країни Центральної Америки туристи заглядають рідко. Небезпечно, брудно, нецікаво - чуємо ми від наших співвітчизників. Чи так це? І так і ні. Небезпека може вас підстерігати і в Барселоні, а поняття чистоти у всіх суб'єктивне.

     Але якщо ти  хочеш  побачити загублені в джунглях руїни міст майя; діючі вулкани і білі піщані пляжі узбережжя Карибського моря; архітектурні перлини колоніальної архітектури Гватемали і Нікарагуа; річки і озера, моря і ліси - тоді  тобі  варто сюди приїхати, так як це шалено цікаво.

   Запрошую тебе відправитися в подорож  по Центральній Америці.

     Центральна Америка - регіон, розташований між Північною і Південною Америками. На цьому невеликому клаптику землі знаходиться аж сім країн: Гватемала, Беліз, Сальвадор, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Ріка, Панама. Про різноманіття природи і особливості населення та господарства цих держав напишу згодом.

     По завершенню  мого лист хочу сказати одне: Центральна Америка дивовижна, цікава, сповнена пригод і відкриттів. Але краще приїжджай сюди сам і переконайся в цьому особисто!

До зустрічі!