Урок екології в профільному класі.

Про матеріал

Урок гра, для профільної групи 10 клас.«Основи Екологія». Мета: розширити знання про екологію, екологічні проблеми, розвивати ділове спілкування, компетентність, моральну відповідальність; скоригувати мотиви екологічної діяльності; спонукати до життя в гармонії з природою; виховувати любов до природи як невід'ємної складової нашого життя.

Перегляд файлу

З досвіду роботи вчителя ТБЛ ім. Артема Мазура

Папуги Наталії В’ячеславівни.

Як зробити кожен урок цікавим, захопливим і добитися того, щоб урок розвивав розумову активність учнів, пізнавальний інтерес? Які педагогічні технології дозволяють розкрити дитині знання, які вчитель оцінить справедливо? Над цими питаннями працювали, працюють і працюватимуть багато педагогів. Існує безліч різноманітних прийомів організації занять, які допомагають дітям проявити свої здібності. Один з ефективних прийомів - інтерактивні методи навчання.

Інтерактивне навчання - спосіб пізнання, заснований на діалогових формах взаємодії учасників освітнього процесу; навчання, занурене в спілкування, в ході якого у учнів формуються навики спільної діяльності. Це метод, при якому «всі навчають кожного і кожен навчає всіх» (по В.С.Дьяченко)
Зберігаючи кінцеву мету і основний зміст освітнього процесу, інтерактивне навчання змінює звичні транслюючі форми на діалогові, засновані на взаєморозумінні і взаємодії.

У системі інтерактивного навчання використовується робота в групах, в парах, в трійках, четвірках і так далі.

Групова форма навчання одночасно вирішує три основні завдання:
• - конкретно-пізнавальне, яке зв'язане з безпосередньою учбовою ситуацією;
• - комунікативно-розвиваюче, в процесі якого виробляються основні навики спілкування всередині і за межами даної групи;
• - соціально-орієнтаційну, виховуючи громадянські якості, необхідні для адекватної соціалізації індивіда в суспільстві.

Функції, необхідні для успішної діяльності:
• - вирішення поставлених завдань (учбових, поведінкових і так далі)
• - надання підтримки членам групи в ході спільної діяльності.

Система оцінки діяльності учнів:
«Надзвичайно важливо те, що в такій системі навчання змінюються підходи до допущених учнями помилок. Фокус уваги викладача зміщується від отримання правильної відповіді до розуміння того, яким чином ця відповідь отримана. Помилки учнів викладач використовує як частина учбового процесу, разом з ними аналізує логіку мислення, приведену до прорахунків, і тим самим удосконалює розумовий процес» (по В.Болотову)

Головний принцип розбору помилок спільної роботи: розбирати не змістовну помилку, а хід взаємодії!!!
«При оцінці роботи групи підкреслюються не стільки учнівські, скільки людські чесноти: терплячість, доброзичливість, дружелюбність, ввічливість, привітність. Оцінювати можна лише загальну роботу групи, у жодному випадку не давати дітям, що працювали разом, різних оцінок!!!»(по Г.А.Цукерману).

Можна гнучкіше підійти до питання про рівну оцінку діяльності учнівської групи і звернутися за консультацією до самих учнів. Якщо між педагогом і вихованцями дійсно існують довірливі і щирі відносини, то оцінки, виставлені учнями, збігаються з оцінкою, даною вчителем.

Що дає впровадження інтерактивного режиму різним суб'єктам освітнього процесу?

Конкретному учневі:
• - усвідомлення включеності в загальну роботу;
• - розвиток особової рефлексії;
• - становлення активної, суб'єктної позиції в учбовій (і інший) діяльності;
• - оцінка роботи кожного учня вчителем або іншими учнями.

Учбовій мікрогрупі:
• - розвиток навиків спілкування і взаємодії в малій групі;
• - формування цілісно-орієнтаційної єдності групи;
• - заохочення до гнучкої зміни соціальних ролей залежно від ситуації;
• - ухвалення етичних норм і правил спільної діяльності.

Учнівському класу:
• - формування класу як груповій спільноти;
• - підвищення пізнавальної активності класу;
• - розвиток навиків аналізу і самоаналізу в процесі групової рефлексії.

Зв'язці "клас-вчитель":
• - нестандартне відношення до організації освітнього процесу;
• - багатовимірне освоєння учбового матеріалу;
• - формування мотиваційної готовності до міжособової взаємодії не тільки в учбових, але і інших ситуаціях.

Інтерактивне навчання дозволяє реалізувати суб'єктний підхід в організації учбових взаємодій, відпрацьовувати на кожному занятті в різних формах комунікативні вміння навчатися; справедливо дати оцінку кожному учасникові освітнього процесу; формувати їх активно-пізнавальну позицію, що відповідає актуальним освітнім потребам сучасного учбово-виховного процесу.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групової належності, що дає слабким, невпевненим у собі учням змогу почувати себе безпечно, вселяє впевненість у можливості подолання труднощів. Коли діти навчаються разом, вони відчувають суттєву емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь.

Прийоми, які використовують учителі на інтерактивних уроках, дозволяють подолати індивідуалістську тенденцію до нездорової конкуренції у класних колективах, коли один учень може досягти поставленої мети при умові, що його однокласники зазнають невдачі. Унаслідок учні або ретельно працюють, щоби перемогти інших, або відступають, оскільки не впевнені у своїх силах. У такій ситуації діти розуміють, що їхні успіхи жодною мірою не залежать від діяльності товаришів, отже зосереджуються винятково на персональному успіху або невдачі.

Під час інтерактивного уроку відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальних цілей, коли учні починають розуміти: вони можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх кожного - це успіх групи.

Упровадження інтерактивних технологій потребує від учителя розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових етапах. Слід поступово вводити елементи інтерактивних технологій на окремих уроках, починаючи з найпростіших - робота в малих групах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.

Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого уроку є програмовий матеріал. Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат - створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.

Алгоритм роботи вчителя при проведенні інтерактивного уроку:

визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці;
ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо);
планування уроку - етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді;
вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;
мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів тощо;
забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми;
надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час;
забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи (на вибір учителя);
рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах - індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків тощо.

Орієнтовний розподіл часу між етапами інтерактивного уроку:

мотивація - 5 %;
оголошення теми - 5 %;
інформування учнів - 10-15 %;
інтерактивна вправа - 50-60 %;
рефлексія - 15-20 %.

Прийоми інтерактивного навчання

Коло ідей.
«Мозковий штурм».
Метод «Пресс».
«Мікрофон».
Навчаючи - учусь.
«Ажурна пилка».
Ток-шоу.
Дискусія.
Навчання в командах досягнень.
Командна підтримка індивідуального навчання.
Групові дослідження.

«Мозковий штурм» або атака

Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10-15 хвилин).

Обрати керівників груп шляхом проведення бліцтурніру (5-6 запитань із теми уроку), решта учасників формується за вибором учнів. 5-6 осіб (оптимальна кількість дітей у групах) розміщуються навколо стола. Лідер групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне - кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування й абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики. Можливе запозичення чужих ідей з метою їх удосконалення. Важливо у процесі обговорення довести правильність своєї думки, а також бажано дійти спільного висновку. Ідеї груп записуються на дошці. У процесі обговорення обґрунтовується остаточний вибір. Рефлексія: «Ця ідея допоможе нам...», «Ми дійшли думки, що...», «У ході обговорення я зацікавився...».

Вид роботи активізує інтелектуальні здібності дітей, розвиває фантазію, виробляє вміння толерантно ставитись до чужих думок. Ця діяльність потребує певної підготовки класу, ознайомлення учнів із правилами «мозкового штурму».

Акваріум

Поділ на групи аналогічно попередній вправі. Одна з груп займає місце в центрі класу, отримує завдання для обговорення, виконання (дискусія або «мозковий штурм», рольова гра, інсценізація). Протягом 3-5-ти хвилин відбуваються розгляд ідеї, виконання завдання, після чого - коротке обговорення того, що почули всім класом. Потім місце за центральним столом займає інша група. Рефлексія: «Я робив це для того, щоб...», «Я відчував, що...».

Цей вид роботи можна використовувати на підготовчих етапах до введення більш складних інтерактивних технологій.

Навчаючи - учусь

Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування.

Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі.

Прийом виявився дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху.

Рефлексія: «Я дізнався багато нового завдяки тому, що...».

«Мікрофон»

Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів («Мозкова атака», «Акваріум» тощо). Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати та не критикувати інших.

Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками.

Рефлексія: «Коли я висловлювався в мікрофон, я ...».

Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку учнів класу.

Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм.

Начало формы

Урок гра, для профільної групи 10 клас.«Основи Екологія».

Мета: розширити знання про екологію, екологічні проблеми, розвивати ділове спілкування, компетентність, моральну відповідальність; скоригувати мотиви екологічної діяльності; спонукати до життя в гармонії з природою; виховувати любов до природи як невід'ємної складової нашого життя.

Обладнання: мультимедійний проектор, розробленні картки -завдання, комп'ютери.

Тип уроку: Узагальнення та систематизація знань.

Хід уроку.

Вступне слово вчителя. Ми дійшли до єдиної думки щодо теми уроку. Сьогодні ви виконуватимете різноманітні завдання, розв'язання яких, можливо, допоможе вам стати прихильником збереження природи навколишнього середовища . Крім того, ми будемо працювати трьома командами. Кожна обґрунтована відповідь представника команди оцінюватиметься відповідним балом і зараховуватиметься в актив команди. На парту кожному заздалегідь роздано розрахункову таблицю оцінювання

Бали

І екологічна група II екологічна група III екологічна група

Крім того, учень, який дав правильну відповідь, одержує спеціальний жетон, що відповідає одному балу.

Конкурс 1. «Хто уважніший?»

Учитель зазначає, що все частіше засоби масової інформації говорять про те, що «погіршилася екологія», повітрям неможливо стало дихати, вода і грунти безнадійно забруднені, а ми скоро вимремо, як динозаври. Однак це висловлювання неграмотне. У чому ж помилка, як правильно казати? (Екологія — це наука, вона не може погіршуватися. Погіршується стан довкілля.)

Це завдання привертає увагу школярів до уважного вивчення термінології.

Конкурс 2. «Знавці термінології»

Учитель зачитує визначення поняття кожній команді по черзі. Термін, який йому відповідає, називає один учень, який першим підняв руку. Якщо відповідь правильна, команда отримує 1 бал, якщо неправильна — право відповіді переходить до суперників, а саме до представника тієї команди, який першим підніс руку. У разі правильної відповіді цій команді зараховуються бали.

Група №1

1. Наука про взаємозв'язки живих організмів між собою та довкіллям. (Екологія.)

Група №2

1. Сукупність популяцій організмів різних видів, які взаємодіють між собою і з неживою природою таким чином, що всередині такої системи виникають потоки енергії і колобіг речовин. ( Екосистема)

Група №3.

1. Наука про біологічні основи поведінки тварин. ( Етологія)

Конкурс 3. Знайди помилку. Завдання отримують всі учасники гри.

Завдання.№1. Графічний диктант

(Правильні твердження позначте «+», неправильні — «—».)

1. Розрізняють сім основних середовищ існування живих організмів.

2. Серед факторів, які впливають на життєдіяльність організмів, вирізняють світло, температуру, вологість, газовий склад повітря.

3. Тварини на освітленість не реагують.

4. Реакцію на тривалість світлового дня називають фотоперіодизмом.

5. Відповідно до потреб в освітленості рослини поділяють на світлолюбні, тіньовитривалі й тіньолюбні.

6. Оптимальне значення температури для більшості організмів перебуває в межах+10"...+30°С.

7. Коливання температури небезпечні для рослин.

8. Для теплокровних тварин механізми теплорегуляції не мають значення.

9. Пристосування до використання води — це транспірація.

10. Головною складовою нижніх шарів атмосфери є азот.

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
-	+	-	+	+	+	-	-	+	+

Завдання №2. Графічний диктант.

(Правильні твердження позначте «+», неправильні — «—».)

1. Усі середовища за своїми умовами однакові.

2. Мешканці водного середовища називаються гідробіонтами.

3. Грунт — це верхній родючий шар літосфери.

4. Деякі організми можуть слугувати середовищем існування для інших живих організмів.

5. Планктон — це водні організми, які мешкають на дні водойм.

6. Симбіоз — це співіснування двох або більше організмів, які шкодить усім членам об'єднання.

7. Верхній шар грунту називають гумусом.

8. Тварини, які мешкають у грунті, втратили здатність до пересування.

9. Склад ґрунтового повітря відрізняється від атмосферного більшим умістом вуглекислого газу.

10. Прикладами симбіотичних відносин є коменсалізм і мутуалізм.

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
-	+	+	+	-	-	+	-	-	+

Завдання №3. Графічний диктант.

(Правильні твердження позначте «+», неправильні — «—».)

I. Екосистема — це сукупність організмів різних видів, які взаємодіють між собою і фізичним середовищем існування.

2.1940 р. російський еколог С.Четвериков запропонував поняття «біогеоценоз».

3. Прямі зв'язки безпосередньо зв'язують дві популяції (наприклад, хижаки та здобич).

4. Жоден біогеоценоз не є цілісним, цілісність зашкоджує існуванню.

5. У ході становлення біоценозу організми різних видів адаптуються один до одного.

6. Взаємозв'язків між особинами різних видів у біоценозі не існує.

7. За типами живлення всі організми можна розподілити на автотрофів, гетеротрофів та міксотрофів.

8. При нейтральних взаємозв'язках кожен із видів дістає певну користь.

9. Кожен біоценоз характеризується певною продуктивністю — біомасою, що створюється за одиницю часу.

I0. Сукупність зв'язків між популяціями різних видів забезпечує функціонування біогеоценозу як єдиної цілісної системи та його саморегуляцію.

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
+	-	+	-	+	-	+	-	+	+

Завдання №4 .Графічний диктант

(Правильні твердження позначте «+», неправильні — «—».)

1. Угруповання організмів з фізичним середовищем утворюють екосистему.

2. Поняття «екосистема» 1935 р. запропонував В.Сукачов.

3. Колообіг речовин — це обмін речовин між абіотичною та біотичною частинами екосистем.

4. Поняття «біогеоценоз» та «екосистема» тотожні.

5. Поняття «біоценоз» запропонував німецький гідробіолог К.Мьобіус.

6. Біотичну частину біогеоценозу становлять лише продуценти.

7. Серед гетеротрофів розрізняють фітофагів, хижаків, паразитів, сапротро-фів тощо.

8. Редуценти становлять основу абіотичної частини екосистеми.

9. Основними властивостями біогеоценозів є: цілісність, стійкість, здатність до саморегуляції і самовідтворення.

10. В основі існування екосистемних угруповань не існує певних закономірностей.

Ключ

Завдання №5. Графічний диктант

(Правильні твердження позначте «+», неправильні — «—».)

1. Практично жоден біоценоз не може нормально функціонувати.

2. Умовою існування біоценозу є гомеостаз, а він у природі неможливий.

3. Результат пристосувань біогеоценозів до періодичних змін довкілля прийнято називати «циклічними змінами».

4. Спрямовані послідовні зміни угруповань рослин, які призводять до перетворення біогеоценозу, називаються сукцесією,

5. Сукцесії характерні тільки для природних біогеоценозів. ,

6. Первинну роль у сукцесіях відіграють тварини.

7. Первинні сукцесії відбуваються в кілька етапів.

8. Під час сукцесії зростає видове різноманіття організмів.

9. Вторинні сукцесії — це відновлення природної рослинності після певних порушень.

10. Агроценоз після певних порушень — це збіднене угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, створене людиною.

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
-	-	+	+	-	-	+	+	+	+

Завдання № 6. Графічний диктант

(Правильні твердження позначте «+», неправильні — «—».)

1. Екологія — це наука про взаємозв'язки живих організмів та їх угруповань між собою та довкіллям.

2. Єдиним впливовим екологічним фактором є антропогенний фактор.

3. Анабіоз — це стан найактивнішої поведінки, зумовлений швидким темпом обміну речовин.

4. Ґрунт — це верхній родючий шар літосфери.

5. Місце існування виду — це частина простору в біогеоценозах, населена популяціями цього виду.

6. Біомаса біогеоценозу — це число особин популяції, які народжуються за одиницю часу.

7. Автотрофи — це організми, які використовують для живлення органічні сполуки, синтезовані іншими організмами.

8. Фітофаги — це тварини, які живляться рослинами.

9. Термін «ноосфера» запропонували 1927 р. французькі філософи Е.Леруа та П.Т. де Шарден.

10. До біосферних заповідників, розташованих в Україні, належать Асканія-Нова, Карпатський, Кримський.

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
+	-	-	+	+	-	-	+	+	+

Завдання №7

1. Стан організму, підчас якого відсутні помітні вияви життєдіяльності, називають анабіозом.

2.Мезофіти – це рослини, що населяють вологі місця.

3. До групи холоднокровних тварин належать без кілеві птахи.

4.Організми, здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних, називають продуцентами.

5.Взаємовигідне співіснування організмів двох видів називають коменсалізмом.

6. Біоценоз – це сукупність організмів одного виду.

7. Евглена зелена й хламідомонада за способом живлення належать до мікотрофів.

8. Групу первинних консументів утворюють хижаки.

9. Актинія на черепашці рака-самітника –це приклад паразитизму.

10. Рівнем організації живого, які вивчає екологія є біосферний.

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
+	-	-	+	-	-	+	-	-	+

Завдання №8.

1. Головною складовою нижніх шарів атмосфери є азот.

2. Симбіоз ніколи не грунтується на трофічних зв'язках.

3. Прикладами симбіотичних відносин є коменсалізм і мутуалізм.

4. Сукупність зв'язків між популяціями різних видів забезпечує функціонування біогеоценозу як єдиної цілісної системи та його саморегуляцію.

5. Види, які мають екологічну валентність, називають еврибіонтами.

6. Популяція – це група самців і самок з малятами.

7. Бінарну номенклатуру використовують для позначення виду.

8.Пристосування організмів до умов зовнішнього середовища анабіозом.

9. Екологія – це наука про взаємовідносини живих організмів між собою та довкіллям.

10. Рельєф, клімат, грунт, повітря належать до креативних екологічних факторів.

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	-	+	+	+	-	+	-	+	-

Завдання №9. Графічний диктант

(Правильні твердження позначте «+», неправильні — «—».)

1. Кожна популяція характеризується певною структурою.

2. Структура популяції має сталий характер.

3. Розподіл особин популяції по території, яку вона займає, визначає її статеву структуру.

4. За характером використання території популяції тварин поділяють на осілі, кочові, мігруючі.

5. Етологічна структура популяцій тварин — це система взаємозв'язків між особинами, що проявляється у поведінці.

6. Наука про біологічні основи поведінки тварин називається екологією.

7. Родина — це група особин, у якій разом мешкають батьки і діти, причому перші піклуються про останніх.

8. Спільне існування організмів погіршує їх пристосувальні механізми.

9. У популяціях немає особин, які живуть поодинці.

10. Прикладом групових форм існування тварин слугують колонії, зграї, табуни, прайди.

Ключ

Робота в групах .

Завдання для учнів, які утворили групи по 3 чоловіка

Група1. Екологічна характеристика виду . Біологічний диктант

1. Компоненти та властивості неживої природи. (Абіотичні фактори.)

2. Пристосування організмів до умов середовища існування. (Адаптації.)

3. Тип співіснування різних видів, при якому вони взаємно отримують користь. (Мутуалізм.)

4. Здатність організмів реагувати на плин часу. (Біологічний годинник.)

5. Одне з найбільш загальних явищ, що відбуваються в природі. (Сезонна періодичність.)

6. Групи тварин щодо світла. (Нічні та денні.)

7. Біологічно активні сполуки, які впливають на різноманітні процеси життєдіяльності рослин. (Фітогормони.)

8. Реакція організмів на зміну довжини світлового періоду доби. (Фотоперіодизм.)

9. Зміни, які закономірно повторюються через певні проміжки часу. (Періодичні.)

10. Пристосування до змін умов довкілля, внаслідок яких в організмі регулюються процеси життєдіяльності. (Активні пристосування.)

Група 2. Популяція. Структура популяції. Біологічний диктант

1. Межі поширення виду. (Ареал.)

2. Основні життєві форми рослин. (Дерева, кущі, трави.)

3. Просторове і трофічне місце виду в біогеоценозі. (Екологічна ніша.)

4. Сукупність особин виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу частково чи повністю ізольовано від інших подібних сукупностей особин цього ж виду. (Популяція.)

5. Територія біогеоценозу, населена популяціями певного виду, яка забезпечує їх необхідними ресурсами й умовами життя. (Місце існування виду.)

6. Число особин, що припадає на одиницю площі або об'єму. (Густота популяції.)

7. Структури, якими характеризується популяція. (Статева, вікова, просторова, етологічна.)

8. Кількість особин популяції, що припадає на одиницю площі чи об'єму. (Біомаса.)

9. Антогоністичні стосунки, які складаються в популяціях у боротьбі за ареал, їжу, продовження виду. (Конкуренція.)

10. Наука про біологічні основи поведінки тварин. (Етологія.)

Група 3. Вплив людини на стан біосфери.

Біологічний диктант

1. Поняття, яке 1875 р. запропонував австрійський геолог Е.Зюсс. (Біосфера.)

2. Зовнішня тверда оболонка Землі завтовшки 50—200 км. (Літосфера.)

3. Хто і в якому році запропонував термін «ноосфера»? (Французькі філософи Е.Леруа та П. Т. де Шарден, 1927р.)

4. На якій максимальній висоті знайдено живі істоти? (22 км.)

I. Учений, який створив учення про біосферу. (В.Вернадський.)

5. Яке походження має атмосферний кисень? (Біогенне.)

6. Шар стратосфери, який відбиває короткохвильове ультрафіолетове ви-промінення Сонця, що згубно діє на живу матерію. (Озоновий екран.)

7. Перерахуйте основні функції живої речовини. (Концентраційна, окис-нювально-відновна, газова.)

8. Газоподібна речовина, вміст якої в атмосфері становить 78—79%. (Азот, нітрогеніум.)

9. Новий стан біосфери, для якого розумова діяльність людини є визначальним фактором його розвитку. (Ноосфера.)

10.Приріст популяції, при якому народжуваність переважає над смертністю. (Позитивний.)

Тести. Природоохоронне законодавство України. Програмовий диктант

Група №1

1. Поняття «екологічна совість» увів американський еколог:

а) К.Мьобіус; б) Е.Геккель; в) О.Леопольд.

2. Народонаселення Землі за останні 50 років збільшилося:

а) вдвічі; б) втричі; в) кількість не змінилася.

3. Ерозія грунтів — це:

а) зменшення посівних площ; '

б) зменшення колообігу;

в) руйнування верхнього шару грунту вітром або водою.

Група №2

1. Негативно впливають на грунти:

а) органічні добрива; б) пестициди; в) меліорація.

2. Мегаполіс — це:

а) розвиток виробництва;

б) розвиток села;

в) поява велетенських міст.

3. Світові запаси лісів щорічно зменшуються на:

а) 17млн га; б) 12 млн га; в) 17 тис. га.

Група №3

1. Збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері спричиняє:

а) прискорення фотосинтезу;

б) сповільнення фотосинтезу;

в) тепличний ефект.

2. Забруднення атмосфери сірчистим газом призводить до:

а) кислотних дощів;

б) тепличного ефекту;

в) озонових дірок.

3. Людина має на природні біогеоценози інтенсивний вплив:

а) так; б) ні.

III.Тур. Гра « Так чи ні ?».

Група №1

1. Пасовищні, або ланцюги виїдання, починаються з відмерлих організмів. (Ні.)

2. Для продуцентів характерна автотрофність. (Так.)

3. Те, що деякі рослини можуть бути запилені тільки птахами колібрі, — вияв паразитизму. (Ні.)

4. Організми, що живляться рослинами, називаються консументами І порядку. (Так.)

5. Мутуалістичні взаємозв'язки — взаємовигідне співіснування організмів різних видів. (Так.)

6. Окрема ланка ланцюга живлення — фітоценоз. (Ні.)

Гпупа №2.

1. Редуценти утворюють органічні речовини з використанням енергії Сонця. (Ні.)

2. Зооценоз — сукупність редуцентів. (Ні.)

3. Для консументів характерна гетеротрофність. (Так.)

4. Консументи І порядку живляться тваринами. (Ні.)

5. Система різноманітних ланцюгів живлення у біогеоценозі утворює трофічну сітку. (Так.)

6. Організми, що живляться залишками інших організмів, — сапротрофи. (Так.)

Група №3.

1.Літосфера –це частина тропосфери. (Ні)

2.Прикладом первинної сукцесії є лишайники –мохи - трав'янисті рослини.(Так)

3.Популяція- це група самок, самців, малят. (Ні)

4.Абіотичним фактором є світло. (Так)

5.До існування в умовах низької вологості (пустеля) адаптовані ксерофіти. (Так)

6.Екосистеми, які створює, контролює та підтримує людина – це біоценоз.

( Ні).

Конкурс. Скласти ланцюги живлення.

На слайді 3 — перелік організмів, із них 4 підкреслено (миша полівка, хамса, вовк, злакові рослини, жаба, дельфін білобочка, кіт лісовий, лисиця звичайна, коник зелений, тис ягідний, синиця велика, журавель сірий, зелені водорості, креветка, болотні рослини, куниця). Учні мають визначити ланцюжки живлення організмів різних біогеоценозів України.

Завдання 2

Продовжіть речення: «Якщо зникає один із трофічних рівнів...» (на слайді 4 з екологічної піраміди зникає один рівень).

Учні мають зробити висновок, що організми, які перебувають вище від цього рівня в екологічній піраміді, загинуть (за умови, що вони живляться виключно зниклими організмами), або критично зменшиться їх кількість (якщо вони частково адаптуються до іншої їжі).

На екрані з'являється слайд 5 із ланцюгами живлення, складеними за слайдом 1) зелені водорості -» креветка -» хамса -> дельфін білобочка;

2) злакові -> миша полівка -> кіт лісовий -> вовк;

3) болотні рослини -» зелені коники -> жаба -> журавель сірий;

4) тис ягідний -> синиця велика -> -» куниця -> лисиця).

Команди перевіряють правильність виконаних ними завдань. Якщо ж команда склала інший ланцюг, але також правильний, бали їй нараховуються.

Конкурс. Екологічні задачі.

Група №1

Яка площа акваторії моря потрібна, щоб прогодувати дельфіна масою 400 кг (60 % становить вода). Продуктивність екосистеми — 400 г/м2 сухої маси. Обчисліть, яку кількість риби з'їсть самка дельфіна за період своєї вагітності (11 місяців), якщо щоденно вона з'їдає 28 кг риби, а середня маса хамси — 800 г.

Розв 'язок

1) Знаходимо суху масу дельфіна: 400× 40 / 100 = = 160 кг.

2) За правилом екологічної піраміди, підставляючи отримані дані в ланцюг живлення, знаходимо площу акваторії моря: 160 000 / 0,4 = 400 000 м2.

3) Обчислюємо кількість риби: 28 х ЗО х 11 = = 9 240 кг;

9 240 / 0,8 = 11 550 кг хамси.

Група №2

Розрахуйте площу поля, необхідну для існування вовка масою 40 кг (60 % становить вода). Продуктивність злакового поля — 500 г/м2 сухої маси. Якщо припустити, що з тримісячного віку, коли кіт лісовий мав масу 700 г, він живився виключно мишами (середня маса миші — 20 г), обчисліть, яку кількість мишей з'їв кіт, перш ніж досягти ваги 8 кг, та яку кількість рослинної їжі (кг) з'їли миші.

Разв 'язок

1) Знаходимо суху масу вовка: 40 х 40 / 100 = 16 кг.

2) За правилом екологічної піраміди, підставляючи отримані дані у ланцюг живлення, знаходимо площу поля: 16 000 / 0,5 = 32 000 м2.

3) Обчислюємо кількість мишей, яку з'їв кіт:

а) 8 кг - 0,7 кг = 7,3 кг (маса, якої кіт набрав, живлячись виключно мишами);

б) отже, згідно з правилом екологічної піраміди, маса мишей — 73 кг;

в) кількість мишей: 73 / 0,02 = 3 650.

4) Кількість рослинної їжі (кг), яку з'їли миші, — 730 кг.

Група №3.

Яка площа заболоченої місцевості необхідна, щоб в екосистемі зміг існувати сірий журавель масою 9 кг (60 % вмісту становить вода)? Суха маса болотних рослин — 400 г/м2. Відомо, що журавель живе 20 років. Скільки за час свого існування він з'їсть жаб, якщо припустити, що птах живиться виключно жабами, з'їдаючи за день до 2,8 кг земноводних (середня маса жаби — 30 г)?

Розв'язок

1) Знаходимо суху масу журавля: 9 х 40 / 100 = = 3,6 кг.

2) За правилом екологічної піраміди, підставляючи отримані дані в ланцюг живлення, знаходимо площу заболоченої місцевості: 3 600 / 0,4 = 9 000 м2.

3) Обчислюємо масу жаб, яких з'їв журавель:

а) 2,8 х ЗО = 84 кг — за місяць;

б) 84 х 12 = 1 008 кг — за рік;

в) 1 008 х 20 = 20 160 кг — за 20 років.

4) Знаходимо кількість жаб: 20 160 / 0,03 = 672 000.

Конкурс №7. «Кросворд»

		1
		2
		3
	4
		5
	6
	7
		8
9

Завдання

1. Синтетична біологічна наука про взаємовідносини між організмами і середовищем існування.

2. Основа всього живого.

3. Руйнівник органічних залишків.

4. Спільне існування двох організмів, які приносять користь один одному.

5. Оболонка Землі, заселена живими організмами.

6. Сукупність флори і фауни певної території.

7. Травоїдна або хижа тварина.

8. Сфера розуму.

9. Хімічно активні речовини рослин, які згубно діють на бактерії.

Відповіді. 1. Екологія. 2. Вода. 3. Редуцент. 4. Симбіоз. 5. Біосфера.

6. Біота. 7. Консумент. 8. Ноосфера. 9. Фітонцид.

На завершення уроку. Прочитаємо молитву племені юта.

Молитва племені юта.

Земле, навчи мене бути спокійним,

Як трави спокійні у місячнім сяйві.

Земле, навчи чекати й сподіватись,

Як ніжні бутони чекають цвітіння.

Земле, навчи мене бути сильним духом,

Як одиноке дерево в полі.

Земле, навчи мене бути вільним,

Як в піднебессі орел ширяє.

Земле, навчи мене бути покірним,

Як лист, що в'яне в осінню пору.

Земле, навчи мене бути вдячним,

Як поле, що сльози дощу віддає.

Оцінювання проводиться після того, як учні здадуть роботи й «Таблиці оцінювання».

Додаток. Відповіді.

Завдання №7. Тема «Основи екології»

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
+	-	-	+	-	-	+	-	-	+

Завдання №8. Тема « Основи екології»

Ключ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	-	+	+	+	-	+	-	+	-

Завдання №9. Тема. Гомеостаз популяцій. Популяційні хвилі. Графічний

Ключ

Конкурс 3. Біологічний диктант

Тема. Вплив людини на стан біосфери.

1. Поняття, яке 1875 р. запропонував австрійський геолог Е.Зюсс. (Біосфера.)

2. Зовнішня тверда оболонка Землі завтовшки 50—200 км. (Літосфера.)

3. Хто і в якому році запропонував термін «ноосфера»? (Французькі філософи Е.Леруа та П. Т. де Шарден, 1927р.)

4. На якій максимальній висоті знайдено живі істоти? (22 км.)

I. Учений, який створив учення про біосферу. (В.Вернадський.)

5. Яке походження має атмосферний кисень? (Біогенне.)

7. Перерахуйте основні функції живої речовини. (Концентраційна, окис-нювально-відновна, газова.)

8. Газоподібна речовина, вміст якої в атмосфері становить 78—79%. (Азот, нітрогеніум.)

10.Приріст популяції, при якому народжуваність переважає над смертністю. (Позитивний.)

Конкурс 4. Тести.

Група №3

1. Збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері спричиняє:

а) прискорення фотосинтезу;

б) сповільнення фотосинтезу;

в) тепличний ефект.

2. Забруднення атмосфери сірчистим газом призводить до:

а) кислотних дощів;

б) тепличного ефекту;

в) озонових дірок.

3. Людина має на природні біогеоценози інтенсивний вплив:

а) так; б) ні.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Папуга Наталія В'ячеславівна

Пов’язані теми

Біологія, 10 клас, Розробки уроків

До підручника

Біологія (профільний рівень) 10 клас (Межжерін С.В., Межжеріна Я.О., Коршевнюк Т.В.)

Додано

16 квітня 2020

Переглядів

1148

Оцінка розробки

Відгуки відсутні