Урок. "Екологія тварин. Практична робота «Екологічні групи птахів»."

                                                                                                        7 клас. Біологія      

                                             Урок № _

Тема.  Практична робота №_  «Екологічні групи птахів».

Мета уроку: розширити та поглибити знання про роль птахів у екосистемах, їхнє значення у житті людини, охорону птахів, птахівництво .

Розвивати вміння аналізувати, систематизувати, робити висновки;

Виховувати цінністне ставлення до тварин, толерантності, гуманізму.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник, відповідно до інструкції.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи 

 здоров’я.

Тип уроку: комбінований.

 

                                                 Хід уроку:

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

    Запитання до учнів

1. Що характерно для представників рядів Страусоподібні, Нандуподібні,

    Казуароподібні та Ківіподібні?

 2. Які пристосування мають пінгвіни для плавання та пірнання у воді?

 3. Чим характеризуються представники ряду Лелекоподібні, Журавлеподібні та

      Гусеподібні?

 4. Чому скорочується чисельність птахів? Які заходи їх охорони ви могли б

      запропонувати?

 5. Які ознаки притаманні представникам ряду Соколоподібні?

 6. Який спосіб життя притаманний представникам ряду Совоподібні?

 7. Чим характеризуються представники ряду Дятлоподібні?

 8. Що характерно для представників ряду Куроподібні?

 9. Чим характеризуються представники ряду Горобцеподібні?

 10. Які причини низької чисельності багатьох видів хижих птахів?

 

 

 

III. Етап засвоєння нових знань

Екологічні групи птахів

 

-         хижі птахи птахи степів і пустель

-         птахи лісу

-         птахи відкритих птахи боліт, узбереж

-         повітряних просторів і відкритих ділянок водойм

 

 

ПТАХИ ЛІСУ

( живуть у просторах, обмежених деревами і чагарниками; розвинулися пристосування до швидкого злету і точної посадки на гілки, лавіруванню між деревами – широкі поворотні крила, довгий хвіст )

дрібні птахи, що птахи середнього птахи нижнього

харчуються в кронах ярусу лісу ярусу лісу

дерев і чагарників (мають тверді, з (мають масивне тіло,

(мають тонкі і гострі гострими вершинами відносно короткі крила,

дзьоби, чіпкі, з гострими пір’я хвоста, дуже лапи мають чотири

кігтями пальці ніг) міцний дзьоб, короткі сильні пальці з

ноги з чіпкими пальцями) товстими та вигнутими  кігтями)

 

ПТАХИ БОЛІТ, УЗБЕРЕЖ І ВІДКРИТИХ ДІЛЯНОК ВОДОЙМ

птахи, що годуються та птахи, що добувають їжу

на болотах і сирих луках, на відкритих ділянках водойм

у прибережній частині ( мають щільне оперення,

водойм (мають довгу шию, сильно розвинений пух і

тонкі довгі ноги) підшкірний шар жиру, розвинену

куприкову залозу, короткі ноги з плавальними перетинками)

 

ПТАХИ СТЕПІВ І ПУСТЕЛЬ

(мають довгу шию, гострий зір, добре розвинуті ноги)

 

ПТАХИ ВІДКРИТИХ ПОВІТРЯНИХ ПРОСТОРІВ

( мають короткий і широкий дзьоб,довгі та вузькі крила, сильно розвинуті грудні м’язи, виїмчастий хвіст та короткі ноги )

 

ХИЖІ ПТАХИ

денні хижі нічні хижі

(мають короткий і гачко- ( мають великі очі з розши-

подібно загнутий дзьоб, реними зіницями, гачкопо-

міцні загнуті кігті, гострий дібний дзьоб, міцні та загнуті

зір, здатність швидко літати, кігті на пальцях ніг, довгі

тривалий час ширяти в повітрі) крила, короткий хвіст, м’яке

оперення, гострий слух)

 

 

 

 

Сезонні явища у житті птахів.

Умови життя птахів, як і інших тварин, змінюються залежно від пори року, коли змінюються не лише погодні умови, а й кормова база. У річному циклі птахів можна виділити такі періоди: підготовка до розмноження, виведення пташенят, линяння, підготовка до зимівлі та зимівля.

Під час підготовки до зимівлі птахи інтенсивно живляться. Внаслідок цього в них накопичується запас жиру, потрібним для міграцій і зимівлі. Зимують птахи по-різному.

Так, горобці, сороки, сірі куріпки, тетеруки, глухарі залишаються на одному і тому самому місці. Такі види птахів називають осілими.

Перелітні птахи здійснюють щорічні тривалі перельоти міграції: вони відлітають з місць гніздування на зимівлю, а навесні повертаються назад (ластівки, солов'ї, гуси, крижень тощо). Місцями гніздування вважають ті території, де птахи розмножуються, а місцями зимівлі - ті, де завершується їхня осіння міграція. Перелітні птахи зазвичай мають певні терміни прильоту до місць гніздівлі та відльоту на зимівлю й сталі маршрути перельотів.

Кочові птахи (сойки, дятли, синиці тощо) можуть переміщуватись у пошуках їжі, не віддаляючись на значні відстані від місць гніздівлі. Поділ птахів на перелітних, кочових й осілих досить умовний. Так, качки-крижні за умов теплої зими, коли водойми не замерзають, можуть не відлітати на південь і залишатись зимувати в Україні.

 

       Перельоти птахів і способи їх дослідження.

З настанням осені мігруючі види птахів збираються у вирій. Птахи, що гніздуються в Україні, зимують здебільшого на території країн Середземномор'я, Близького Сходу чи Африки.

Точно не з'ясовано, як птахи орієнтуються під час міграцій. Це вроджена (інстинктивна) поведінка. Одним із найстаріших методів вивчення міграцій птахів є кільцювання. На ногу птаха одягають легке кільце з металу чи пластику. На ньому зазначають номер кільця та адресу установи, яка здійснила кільцювання. Тепер учені використовують ще радіолокаторні установки, радіопередавачі, супутникове стеження тощо.

Вивчення міграцій птахів має не тільки наукове, а й практичне значення. Так, зграї мігруючих птахів можуть перетинати повітряні коридори, які використовують для польотів літаків. Це створює аварійні ситуації, які можуть призводити до авіакатастроф. Крім того, мігруючі види птахів можуть переносити з собою з одних континентів на інші багатьох збудників інфекційних захворювань.

 

 Зимівля птахів.

Осілі й кочові птахи перед зимівлею можуть змінювати пір'яний покрив на такий, що якнайкраще пристосований до суворого періоду зимівлі: густіший, з добре розвиненим пуховим прошарком.

 

 

 

 

Період зимівлі - критичний у житті птахів. Зникають комахи, осипаються насіння та плоди, коротшає світловий день, може випасти рясний сніг, замерзнути водойма тощо. Тому багато лісових мешканців (повзики, дятли, сойки тощо) на зиму перебираються до міст: на смітники, у парки, тобто туди, де легше

роздобути їжу. Переживати сильні морози птахи можуть лише за достатньої кількості корму.

 

Значення птахів

Більшість птахів корисна, тому ідо винищує комах і гризунів, регулюючи їхню чисельність. Птахи, звичайно, не можуть повністю винищити, але можуть істотно скоротити чисельність шкідників, постійно стримуючи їхнє масове розмноження. Де існує досить комахоїдних птахів, насадження, зокрема сади, мало потерпають від шкідників. Збільшуючи чисельність птахів — приваблюючи їх на гніздування облаштуванням штучних гнізд (для шпаків, синиць, повзиків, мухоловок, сизоворонок, деяких хижаків, дятлів і ін.), підсаджуючи чагарники, щоб птахам було де будувати гнізда, влаштовуючи зимову підгодівлю тощо — можна зосередити корисну роботу птахів у певних місцях, особливо уражених шкідниками.

Так, дятли добувають з-під кори личинок короїдів, шкідників деревини. Повзики добувають різних комах, відлущуючи кору й колупаючи порохняву деревину, піночки скльовують комах з листя, мухоловки й ластівки ловлять на льоту, інші скльовують із гілок, листя, трави, із землі, риються в лісовій підстилці й т. д. Для боротьби зі шкідниками потрібно залучати птахів різної « спеціальності».

Найбільш універсальними є шпаки. Вони годуються й на деревах, і на землі, і в зернових і знищують найрізноманітніших шкідників. Навіть у полях — на плантаціях цукрового буряка — можна розставляти тички зі шпаківнями, шпаки охоче там поселяються й винищують бурякового довгоносика.

Багато видів птахів мають велике значення у скороченні переносників збудників небезпечних захворювань людини й тварин. Особливо багато знищують комах птахи в період вигодовування пташенят. Велика синиця, наприклад, приносить їжу пташенятам майже 400 разів у день. На чисельність комах впливають не тільки комахоїдні птахи, але й зерноїдні — чижі, щиглі, горобці — тому що своїх пташенят вони вигодовують комахами.

Скорочуючи чисельність комах-шкідників, мишоподібних гризунів, знищуючи насіння й плоди бур’янистих рослин, виконуючи роль санітарів у природі, птахи приносять людині велику користь. Деякі види птахів становлять значний інтерес для людини як об’єкти промислу.

 

  Охорона птахів

Людина повинна піклуватися про птахів. Найпоширеніший і доступний спосіб турботи — виготовлення й розвішування штучних гнізд, наприклад шпаківень, синичників, щілинок» У штучних гніздах поселяються шпаки, синиці, мухоловки, горихвістки, стрижі й інші птахи. Багато птахів роблять гнізда в колючих чагарниках. Для них навколо садів і уздовж полів люди вирощують живоплоти.

 

 

 

Для хижаків у місцях поширення гризунів на полях ставлять тичини з поперечиною нагорі.

У зимовий час слід підгодовувати птахів. Для синиць потрібно прикріплювати до

гілок дерев шматочки несолоного сала, регулярно насипати в годівниці насіння соняшника, кавуна, дині, гарбуза. Крім синиць на годівниці збираються горобці, снігурі, омелюхи й інші птахи. Для них можна насипати хлібні крихти, а також зібрані восени насіння бур’янів і плоди горобини.

Щоб промисел птахів не призвів до значного скорочення їхньої чисельності, у нашій країні встановлені строго визначені строки полювання, заборонено здобувати птахів під час їхнього розмноження й линяння. На окремі види птахів заборона полювання введена на ряд років. Місця, де водяться рідкі птахи, оголошуються заповідними.

 

  Птахівництво

До домашніх птахів належать кури, качки, гусаки, індички, цесарки, голуби, канарки й ін. Більшість із них людина розводить із метою одержання м’яса, яєць, пір’я й пуху. Найбільше значення в її господарстві мають кури. Вони дають велику кількість яєць, смачне м’ясо, можуть утримуватися на обмеженій території.

Домашні кури пішли від диких банківських курей, що живуть і в наш час у лісах Індії, Бірми й Малайського архіпелагу. У процесі одомашнювання й спеціальної роботи з виведення нових порід значно зросла продуктивність курей. їхня яйценосність збільшилася з 8—12 яєць (у дикої банківської курки) до 200 і більше яєць у рік. Маса курей деяких сучасних порід досягає 4—5 кг (маса дикої банківської курки всього близько 800 г).

У наш час існує безліч порід курей. За своєю господарською цінністю вони поділяються на яйценосних, м’ясних і спільного використання (курей змішаної продуктивності). Розводять в основному яйценосних і курей спільного використання.

Розведення курей має промисловий характер. На птахофабриках є брудерні цехи (теплі приміщення для перебування курчат), колонії (місця, куди переводять молодняк із брудерів), цехи кліткових несучок, маточне стадо. Всі основні роботи з догляду за курчатами й дорослими курми механізовані.

Щоб курчата добре росли й розвивалися, а кури несли більше яєць, відгодівля вихованців птахофабрик здійснюється за спеціально розробленими раціонами, які включають зернові корми, вітамінну траву або трав’яне борошно, корми тваринного походження, мінеральні речовини (особливо такі, що містять солі кальцію). Способом штучного освітлювання встановлюється необхідна тривалість дня.

У великих птахівницьких господарствах є інкубаторні цехи, в яких виводять курчат. В інкубаторах автоматично підтримують необхідну температуру, вологість, роблять регулярне обертання яєць, тобто відтворюють всі умови, створювані квочкою під час висиджування яєць. Інкубатори дозволяють швидко

збільшувати поголів’я курей, виводити курчат в будь- який сезон року. За один

 

 

 

 

 

прийом у великому інкубаторі можна вивести кілька тисяч курчат.

За числом вирощуваних сільськогосподарських птахів друге місце після курей посідають домашні качки. Вони пішли від дикої качки- крижня, що у наш час дуже поширена в Європі, Африці, Азії й Америці.

 Качок розводять'переважно в місцях, де є ріки, ставки й озера.

Домашні гуси пішли від дикої сірої гуски (європейські породи) і сухоноса (китайські породи). Домашні індички родом з Мексики. Предок їх — дика індичка, що живе в лісах центральної й південної частини Північної Америки. Найбільші з вирощуваних порід — бронзові індички. Маса індика буває до 16 кг, індички — до 9 кг.

 

ІV. Узагальнення і систематизація знань

Практична робота №_ Екологічні групи птахів

-         інструктаж з БЖД

-         інструктаж з виконання роботи

-         виконання роботи за інструкцією

 

                                             Практична робота № _

                                     Вивчення екологічних груп птахів
Мета:навчитися визначати екологічну групу птахів за зовнішнім виглядом тварини.
Обладнання та матеріали: зображення птахів, таблиці та схеми.

 

                                                      Хід роботи.

1.Поєднайте картки із зображеннями птахів у купи, що відповідають певним екологічним групам.

Осілі	Кочові	Перелітні

2.Визначте, які спільні ознаки мають представники однієї групи.

  - Які ознаки відрізняють їх бід представників інших груп?

  - Чи є екологічні групи, представники яких мають багато спільних ознак?

  - Чи збігаються систематичний та екологічний поділ птахів?

3. Заповніть таблицю.

Місце існування	Представники	Пристосування ( розмір тіла, дзьоб, ноги, крила)
Ліс
Болото і водойма
Відкритий повітряний простір

4. Висновок щодо виливу способу життя й умов середовища на особливості будови тварин.

 

 

  V. Домашнє завдання

   Опрацювати конспект уроку, § 23.

 

 VІ. Підсумок  уроку

   Птахи –  різноманітна  група  тварин.