Урок. "Екологія тварин. Вплив людини та її діяльності на організми. Екологічна етика."
7 клас. Біологія
Урок № _
Тема. Вплив людини та її діяльності на організми. Екологічна етика.
Мета уроку: сформувати знання учнів про те як людство впливає на окремі живі організми, екосистеми та біосферу в цілому, які є форми впливу людини на природу, а також про те, що таке екологічна етика та її основні принципи.
Розвивати в учнів аналітичне та логічне мислення, вміння робити висновки.
Виховувати цінністне ставлення до тварин, толерантность, гуманізм.
Обладнання: таблиці, малюнки, підручник.
Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи
здоров’я.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку:
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда
1. Що таке симбіоз та які його різновиди ви знаєте?
2. Що таке коменсалізм? Наведіть приклади.
3. Чим відрізняється паразитизм від мутуалізму?
4. Які види конкуренції існують в угрупуваннях?
5. Назвіть функціональні компоненти екосистем.
6. В чому полягає зв'язок абіотичних і біотичних компонентів екосистем?
7. Яке значення для існування екосистеми мають зв'язки між організмами і довкіллям?
ІІІ. Етап засвоєння нових знань
Розповідь з елементами бесіди
Особливість пристосування людини до умов навколишнього середовища полягає в тому, що вона, на відміну від більшості тварин, навчилася змінювати довкілля, роблячи його комфортнішим для себе. Проте наслідки цих змін можуть бути незворотними і несприятливими для самої людини.
Спочатку людина займалась збиранням плодів рослин та пошуком доступної тваринної їжі. Пізніше люди навчилися полювати. Це вміння забезпечило їх не тільки їжею, а й матеріалами для виготовлення одягу та будівництва житла.
Вже в цей час негативний вплив людини на природу був досить значним. Нашим предкам було значно вигідніше полювати на величезних травоїдних тварин, таких як мамонти або шерстисті носороги. При цьому способи полювання були настільки ефективними, що, на думку багатьох вчених, саме люди спричинили вимирання цих тварин.
Але наслідком полювання було не лише знищення цих видів. Справа в тому, що крупні травоїдні тварини своєю життєдіяльністю підтримували існування окремих екосистем, які теж зникли слідом за ними.
Відомо, що сучасні африканські слони сприяють існуванню дуже продуктивної екосистеми — савани. Поїдаючи гілки дерев, слони не дають їм розростатися, і тому рослинність савани залишається, в основному, трав’янистою. Саме це підтримує численні популяції різноманітних травоїдних тварин та хижаків, що на них полюють. Якщо в певній місцевості слони зникають (а це трапляється часто завдяки полюванню браконьєрів, котрі знищують слонів заради їхніх бивнів), савана швидко заростає деревами і перетворюється на тропічний ліс — джунглі. Відповідно зникають і всі характерні для савани види рослин і тварин.
Африканська савана Африканські джунглі
Так само сталося і там, де люди активно полювали на мамонтів та шерстистих носорогів, які разом з іншими великими травоїдними тваринами підтримували існування прадавньої екосистеми — лісотундри, населеної величенною кількістю різноманітних дрібніших травоїдних тварин і хижаків. Після знищення цих велетнів перестала існувати й лісотундра. В результаті, крім мамонтів і шерстистих носорогів, вимерли ще сотні, а може й тисячі видів рослин і тварин.
Тобто ще на початку своєї історії людина виявилася спроможною знищити цілу екосистему.
Розвиток тваринництва й землеробства і пов'язане з цим виникнення давніх цивілізацій спричинили нові зміни в довкіллі. Неконтрольований випас худоби
призводив до виснаження або винищення природних пасовищ. Проте найсуттєвіший вплив на довкілля спричинило саме землеробство. Справа в тому, що, створюючи поля, городи або сади, люди, по суті, створювали штучні екосистеми. Основною рисою штучних екосистем є те, що це насадження одного виду рослин (поле пшениці, кукурудзи, ячменю, жита або сої; яблуневий, сливовий або вишневий сад). У штучних екосистемах, на відміну від природних, немає розвішених харчових ланцюгів, які забезпечують кругообіг речовин. Тому такі штучні екосистеми (поля, сади, городи) можуть існувати тривалий час лише за умови підтримки людиною.
Ґрунти в штучних екосистемах швидко збіднюються і потребують внесення добрив. Деякі види тварин, зокрема комах або паразитичних грибів, що живляться на певних культурних рослинах, отримують практично невичерпне джерело їжі і саме тому безконтрольно розмножуються. Тобто людина сама створює таке явище, як шкідники сільськогосподарських: культур, Внесення добрив і боротьба зі шкідниками вимагають затрат часу та певних ресурсів, тому набагато простіше покинути виснажену й забруднену шкідниками земельну ділянку і створити нове поле, сад або город. Для цього в минулому проводилися масові вирубки лісів або частіше їх випалювали.
Таке землеробство призвело до виснаження та спустошення величезних територій у Південній Африці, на Аравійському півострові, у Малій і Середній Азії та інших регіонах, де розвивалися древні землеробські цивілізації.
Поле кукурудзи і яблуневий сад — приклади штучних екосистем
Проте у XX столітті діяльність людини за масштабами наслідків стала подібною до геологічних процесів на планеті (землетруси, виверження вулканів, зміна рівня Світового океану, рух материків).
Серед змін, що в даний час відбуваються в біосфері під впливом діяльності людини, у першу чергу, можна назвати забруднення повітря.
Повітря, яке необхідне для дихання переважній більшості живих організмів, забруднюється в результаті інтенсивного розвитку паливно-енергетичного, металургійного, нафтохімічного та інших виробництв.
Існує думка, що в результаті забруднення атмосфери виникає таке явище, як парниковий ефект, коли збільшення кількості вуглекислого газу в атмосфері перешкоджає руху теплової енергії від поверхні Землі у космічний простір, що призводить до глобального потепління (підвищення середньої температури на Землі). Це може спричинити танення полярних льодовиків і підвищення рівня Світового океану, що призведе до катастрофічних наслідків для природних екосистем і людських поселень.
Одним із доведених наслідків забруднення атмосфери є кислотні дощі, які витікають у результаті взаємодії промислових викидів (сполук Сульфуру та Нітрогену) з водяною парою. Сульфатна та нітратна кислота негативно впливає на розвиток рослин, призводить до загибелі тварин, сприяє корозії металів.
Б І О С Ф Е Р А
Звичайно, існування людства неможлива без господарської діяльності, а технології промисловості й сільського господарства протягом тисячоліть розвивалися з уражуванням лише потреб людини. Якщо господарську діяльність людини припинити раптово, то це викличе голод, розруху й величезні гуманітарні проблеми на всій планеті. Тому необхідно поступово замінювати існуючі технології такими, що мають мінімальний негативний вплив на довкілля. А це потребуй багато часу й зусиль.
Відповідно до поглядів великого вченого Володимира Івановича Канадського, а усвідомленням свого впливу на формування та стан біосфери людство здатне навчитися змінювати довкілля без руйнівних наслідків для нього. А допомогти
людям усвідомити свою відповідальність за стан довкілля і саме його існування повинна екологічна етика, яка базується на тому, що поведінка людини стосовно природи може визначатися моральними нормами.
Принципи екологічної етики були сформульовані у 80-х роках XX століття. Засновниками екологічної етики вважаються американській еколог Олдо Леопольд і німецький філософ-гуманіст, лауреат Нобелівської премії миру Альберт Швейцер. Вони вперше дійшли висновку, що до всіх живих істот необхідно ставитися так само як до людей.
У 1982 році Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Всесвітня хартія природи, яка була першим міжнародним документом, що, згідно з положеннями екологічної етики, стверджував право на існування усіх живих організмів.
Завданнями екологічної етики є пропагування відмови людства від споживацького ставлення до природи, заснованого на ідеї, що людина — володар природи, і розробка принципово нового екологічного світогляду.
Відповідно до принципів екологічної етики людство повинно охороняти природу задля самої природи. При цьому природоохоронні дії повинні здійснюватися без врахування будь-яких корисливих інтересів людини.
Висновки
1. Людство впливало на природу спочатку через полювання на великих травоїдних тварин, а потім через землеробство. Вже на цих етапах діяльність людини могла істотно вплинути на окремі екосистеми або навіть призвести до їх знищення. У XX столітті вплив людини на довкілля став глобальним і призвів до змін у біосфері (парниковий ефект, кислотні дощі).
2. Основними формами впливу діяльності людини на біосферу є: зміна структури земної поверхні; зміна складу біосфери; зміна теплового балансу; зміни в екосистемах.
3. Екологічна етика спонукає до усвідомлення того, що відношення людей до природи повинно визначатися моральними нормами.
ІV. Узагальнення й закріплення знань
Запитання на закріплення
1. Чому полювання первісних людей на великих травоїдних ссавців могло призвести до знищення екосистеми?
2. Яка основна відмінність штучної екосистеми від природної?
3. Що таке кислотні дощі?
4. Яка основна причина глобального потепління? Які його можливі наслідки?
5. Що ви знаєте про Всесвітню хартію природи?
V. Домашнє завдання
Опрацювати § 54, конспект уроку.
Повторити § 27.
VI. Підсумок уроку
- аналіз роботи на уроці
- виставлення та коментар оцінок
про публікацію авторської розробки
Додати розробку