Урок. "Екологія тварин. Птахи, їх , різноманітність. Роль у природі та значення в житті людини."

                                                                                                        7 клас. Біологія      

                                             Урок № _

Тема. Птахи, їх , різноманітність.  Роль у природі та значення в житті людини.

Лабораторні дослідження №4 : Будова яйця птахів.

Мета уроку:  ознайомити учнів із різноманітністю птахів, їх ролю в екосистемах та значенням для людини.

Розвивати вміння аналізувати, систематизувати, робити висновки;

Виховувати цінністне ставлення до тварин, толерантності, гуманізму.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи 

 здоров’я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу .

 

                                                 Хід уроку:

 I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Запитання для бесіди

1. На які відділи поділяють тіло птахів?

2. Яка будова пір’я птахів? Які функції вони виконують?

3. Які особливості будови скелета та мускулатури птахів пов’язані зі здатністю до   польоту?

4. Яких переваг набувають організми, що мають теплоізолюючий пір’яний покрив?

5. Які особливості внутрішньої будови птахів свідчать про їхню пристосованість до польоту?

6. Поясніть механізм подвійного дихання у птахів.

7. Які особливості будови та процесів життєдіяльності птахів забезпечують теплокровність?

8. Які органи чуттів у птахів розвинені краще?

9. Яка будова яйця птахів?

10. Що таке виводкові та нагніздні птахи?

 

III. Етап засвоєння нових знань

  За кількістю видів птахи поступаються лише кістковим рибам. Різноманітні й їхні середовища мешкання: вони поширені в лісах, парках, садах, на луках, у степах, преріях, біля водойм. Представників рядів Соколоподібні та Совоподібні об'єднує те, що вони живляться майже виключно тваринною їжею. Але якщо Соколоподібні активні вдень, то Совоподібні - уночі.

 

Надряд Безкілеві (Paleognathae)

 

Страусоподібні (Struthioniformes) — страуси, ківі, казуари, нанду

Тинамуподібні (Tinamiformes)

 

Надряд Кілегруді (Neognathae)

 

Гусеподібні (Anseriformes)

Куроподібні (Galliformes)

Сивкоподібні (Charadriiformes) — мартини, кулики, алькові

Гагароподібні (Gaviiformes)

Пірникозоподібні (Podicipediformes)

Буревісникоподібні (Procellariiformes) — альбатроси, буревісники

Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)

Пеліканоподібні (Pelecaniformes) — пелікани, баклани, олуші, фрегати

Фаетоноподібні (Phaethontiformes)

Лелекоподібні (Ciconiiformes) — лелеки, чаплі та інші

Американські грифи (Cathartiformes)

Фламінгоподібні (Phoeriicopteri)

Соколоподібні (Falconiformes) — яструби, соколи та інші

Журавлеподібні (Gruiformes) — журавлі, дрохви, пастушки та інші

Рябкоподібні (Pteroclidiformes)

Голубоподібні (Columbiformes)

Папугоподібні (Psittaciformes)

Зозулеподібні (Cuculiformes) — зозулі, турако

Гоациноподібні (Opisthocomiformes)

Совоподібні (Strigiformes)

Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)

Серпокрильцеподібні (Apodiformes) — серпокрильці, колібрі

Сиворакшеподібні (Coraciiformes)

Дятлоподібні (Piciformes)

Трогоноподібні (Trogoniformes)

Птахи-миші (Coliiformes)

Горобцеподібні (Passeriformes) — найрізноманітніший ряд

 

  Чотири ряди птахів - Страусоподібні, Нандуподібні, Казуароподібні та Ківіподібні - включають представників, нездатних до польоту. Ці птахи пересуваються по землі бігом або крокуючи. Крила та грудні м'язи в них розвинені слабко. Кіля немає. Натомість задні кінцівки довгі й міцні. Пташенята - виводкового типу. Мешкають на відкритих просторах з розрідженою рослинністю.

 Серед безкільових птахів найбільший представник - африканський страус. Він найбільший із сучасних птахів: заввишки до 270 см, а маса - до 90 кг. Має на ногах усього два пальці, що сприяє швидкому бігу (до 70 км на годину). На пальцях є міцні кігті, які слугують цим птахам для захисту. Шия довга, голова сплощена. Поширені у степово-пустельних регіонах Африки.

Тривалий час на африканських страусів полювали через гарне пір'я самців та смачне м'ясо. Промисел цих птахів значно знизив їх чисельність, тепер страусів вирощують на спеціальних фермах.

Два вида американських страусів, або нанду, поширені в степових регіонах Південної Америки. В Австралії і на Новій Гвінеї поширені 4 види нелітаючих птахів - ему та казуарів. Ці птахи мають на ногах, по три пальці, а їхні крила - майже непомітні. Живляться переважно рослинною їжею.

Найменші серед безкільових - ківі - поширені на островах Нової Зеландії: їхнє тіло заввишки до 55 см, а маса - до 3,5 кг. На ногах цих птахів чотири пальці, крила майже відсутні. Ківі мають довгий і тонкий дзьоб, за допомогою якого здобувають їжу: безхребетних тварин, що мешкають у ґрунті. На відміну від більшості видів птахів, нюх у ківі розвинений добре. Ці птахи мешкають у тропічних лісах і ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються у густих заростях.

 

Ряд Пінгвіноподібні

Цей ряд налічує 16 видів, які не можуть літати, хоча в них добре розвинена кіль.

Передні кінцівки пінгвінів видозмінені на еластичні ласти, які слугують для плавання. При цьому рухи крил пінгвінів у воді нагадують рухи крил інших птахів під час польоту. Найбільший серед пінгвінів - імператорський -сягає до 120 см заввишки, найменший - малий пінгвін - заввишки до 40 см. Оскільки пінгвіни не літають, їхні кістки не мають повітряних порожнин.

Поширення пінгвінів пов'язане з холодними океанічними течіями. Вони трапляються в Південній півкулі, переважно біля берегів Антарктиди і на прилеглих островах, а також на південних берегах Австралії, Африки та Південної Америки. Лише один вид мешкає в тропіках біля екватора на Галапагоських островах, але теж у холодних водах. Це галапагоський пінгвін.

Ноги пінгвінів мають по чотири пальці, які сполучаються плавальною перетинкою. Суходолом ці птахи пересуваються повільно, тримаючи своє тіло у вертикальному положенні й спираючись на короткий жорсткий хвіст. Пера пінгвінів рівномірно й щільно вкривають тіло, не даючи воді проникати до шкіри.

Пінгвіни відкладають від одного до трьох яєць. У видів, які насиджують яйця на снігу, на череві є складка шкіри, в якій вони виношують яйце, що лежить на лапах птахів.

Пташенята, які вилупляються з яєць, вкриті щільним пухом, але сліпі й безпомічні. І лише після линяння вони прямують до води.

Пінгвіни - вправні плавці. У воді вони здатні розвивати швидкість до 36 км/год і пірнати на глибину до 60 м і більше. При цьому можуть перебувати під водою до 3 хв. Пінгвіни мають гострий і сильний дзьоб. Їхній ротовий апарат діє як насос, який накачує воду разом із дрібною здобиччю. Живляться пінгвіни ракоподібними, головоногими молюсками та дрібною рибою.

Птахи, здатні до польоту, як і пінгвіни, мають добре розвинена кіль. Тому їх об'єднують у групу кільогрудих. До них належить більшість птахів. Розглянемо основні їх групи.

 

Ряд Лелекоподібні

 До ряду Лелекоподібні належить 118 видів. Ці птахи мають довгу гнучку шию, довгі ноги та дзьоб. На ногах лелекоподібних чотири пальці, з яких три передні сполучені невеликою перетинкою. Довгі пальці широко розставлені, що дає можливість цим птахам пересуватись по грузкому ґрунту. Живляться вони невеликими тваринами, і лише деякі види (наприклад, африканський марабу) трупоїди. Майже всі види лелекоподібних - перелітні птахи. Поширені Лелекоподібні скрізь, окрім Арктики та Антарктики, мешкають здебільшого у вологих місцях.

В Україні відомо 14 видів лелекоподібних. Зокрема, поширені білий та чорний лелеки. Лелеку білого, або чорногуза, вважають символом миру, щастя, достатку та материнства. Він влаштовує гніздо біля осель людини. Лелека чорний свої гнізда будує в лісах, на бічних гілках дерев, уникаючи сусідства з людиною. Лелеки збирають їжу (ящірок, змій, жаб, комах, молюсків) з ґрунту. Вони не мають голосових зв'язок і тому звуки видають, стукаючи половинками дзьоба.

Чаплі - досить великі за розмірами птахи з довгим і загостреним на кінці дзьобом, на краях якого розташовані дрібні зубчики. Сіра чапля, велика та мала білі чаплі можуть утворювати значні колонії, влаштовуючи гнізда на деревах або в очеретах. Маса тіла сірої чаплі - до 2 кг, а у розмасі крил вона може сягати до 1 м. Свою їжу ці птахи здобувають зазвичай у воді (риби, земноводні, безхребетні тварини).

Лелеку чорного, коровайку, косара, чаплю жовту занесено до Червоної книги України.

 

Ряд Журавлеподібні

Птахи, що належать до ряду Журавлеподібні, мають довгі шию, дзьоб і ноги, що дають змогу швидко бігати.

Для більшості видів характерна видовжена трахея, яка утворює петлі. Завдяки цьому птахи здатні видавати голосні трубні звуки. Живляться тваринною та рослинною їжею. Журавлеподібні належать до виводкових птахів. Свої гнізда вони влаштовують на землі.

В Україні поширені степовий та сірий журавлі. Ці види занесено до Червоної книги України, оскільки їхня чисельність постійно скорочується.

Сірий журавель великий птах, заввишки до 125 см, у розмаху крил до 2 м. Маса його тіла сягає 5,5 кг. Саме його гучні крики ми чуємо в небі навесні і восени, коли ці птахи здійснюють міграції. Поширений сірий журавель на Поліссі, у долинах річок Лівобережної України. Місця гніздування - глухі лісові болота, заплави річок, рідше - степи.

Степовий журавель дрібніший від сірого: заввишки до 97 см, а маса тіла сягає 3,5 кг. Цей вид в Україні трапляється в південно-східній частині країни та на півночі Криму.

 

Ряд Гусеподібні

 Життя птахів з ряду Гусеподібні тісно пов'язане з водою. Вони мають середні або великі розміри, видовжену шию та вкорочені і зсунуті назад ноги. Таке розташування ніг полегшує пірнання за їжею під воду. На ногах чотири пальці, з яких три передні сполучаються плавальною перетинкою.

Характерна ознака гусеподібних - будова їхнього дзьоба. Він широкий, сплощений, вкритий тонкою шкіркою. Всередині на верхній частині дзьоба є рогові пластинки, які слугують для відфільтровування їжі. Гусеподібні мають щільне жорстке оперення і густий пуховий прошарок. Добре розвинена в цих птахів куприкова залоза, секрет якої робить їхнє оперення водонепроникним. Відомо приблизно 200 видів гусеподібних, багато з яких здійснюють сезонні міграції. У фауні України відомо 33 види. Це лебеді, гуси, качки та інші.

Серед лебедів найбільший лебідь-кликун: маса його тіла може сягати 13 кг, а розмах крил - до 2,5 м. Цей красивий і величний птах дуже обережний і тримається далеко від берега.

Качки відрізняються від лебедів і гусей різним забарвленням оперення самок і самців (самці мають яскравіше забарвлення). В Україні поширений крижень. Цей досить великий птах, маса тіла якого може сягати 2 кг, живиться на мілководді. Крижень - перелітний птах, який пізно залишає наші водойми, майже перед тим як вони вкриваються кригою.

Одна з найбільших за розмірами качок - це гага звичайна, маса тіла якої сягає до 3 кг. Цей вид - новий для території України. Звичайно він гніздується по морських узбережжях Північної Європи, Азії та Америки, а з середини ХХ століття в Україні, на території Чорноморського біосферного заповідника (Херсонська область).

 Багато видів гусеподібних є об'єктами полювання через смачне й поживне м'ясо. Людина також використовує пір'я та пух цих птахів. Крижня та сіру гуску одомашнено, людина створила чимало порід цих птахів. До Червоної книги України занесено червоноволу казарку, лебедя малого, огара, гоголя, гагу звичайну та інші види.

 

Ряд Соколоподібні.

Представники ряду різноманітні за розмірами, але їх об'єднують спільні ознаки: короткий і гачкоподібно загнутий дзьоб, призначений для шматування здобичі; міцні загнуті кігті для хапання та утримання здобичі; здатність швидко літати, тривалий час ширяти в повітрі; гострий зір, що дає змогу бачити дрібну здобич з висоти.

Соколоподібні найчастіше полюють на живих тварин, але деякі види (наприклад, гриф чорний, сип) живляться трупами. Серед цих птахів є перелітні, кочові та осілі види. Відомо приблизно 290 видів цих птахів, у фауні України - 34 види.

Найбільші розміри серед соколоподібних фауни України має гриф чорний: його тіло завдовжки до 115 см, а розмах крил до 2,5 м. Має темно-буре забарвлення, значна частина шиї позбавлена оперення, голова та верхня частина шиї вкриті коротким пухом. Місця гніздування цього птаха - Південне узбережжя Криму. Гнізда влаштовує на деревах. Чисельність надзвичайно низька і не перевищує декількох пар. Це пояснюють скороченням кормової бази та тим, що розмножуються грифи не кожного року. Гриф веде осілий спосіб життя.

Шулік можна розпізнати за вилчастим розрізом хвоста. В Україні поширені шуліка чорний та рудий. Шуліка чорний має майже однотонне, темно-коричневе забарвлення. Живиться дрібними тваринами або їхніми трупами. Гнізда влаштовує на деревах, переважно уздовж водойм. Шуліка рудий має коричнево-руде забарвлення, що й зумовило його назву.

Типовим представником орлів є беркут. Це великий птах з відносно довгими та вузькими крилами. Нагальне забарвлення беркута - темно-буре. Веде осілий чи кочовий спосіб життя. Утворим постійні пари, великі гнізда (до 3 м у діаметрі та до 2 м заввишки) влаштовує на деревах чи скелях. Полює беркут на здобич середніх чи великих розмірів: зайців, лисиць, великих птахів тощо. В Україні цей надзвичайно рідкісний птах ще зберігся у Карпатах, Закарпатті та західній частині Полісся.

Сапсан - дуже красивий і рідкісний представник соколів. Полює переважно в польоті, розвиваючи швидкість до 300 км/год. В Україні сапсан може гніздуватися у містах на високих будівлях (дзвіницях тощо). Вид потребує охорони.

 

Ряд Совоподібні

Представники ряду Совоподібні мають великі очі з розширеними зіницями.

Удень сови ховаються у схованках, полюють переважно вночі. У них гачкоподібний дзьоб, міцні та загнуті кігті на пальцях ніг. Голова широка й округла, оперення утворює характерний лицьовий диск. Навколо слухових отворів є пір'я, яке спрямовує звуки до барабанної перетинки. Крила у сов довгі, а хвіст короткий. Живляться сови дрібними та середніми за розмірами ссавцями (зайці, мишоподібні гризуни), птахами, комахами тощо, іноді - рибою чи ракоподібними.

Політ сов безшумний завдяки густому пухкому оперенню. Під час пошуків здобичі ці птахи орієнтуються на свій гострий слух, який дає їм змогу точно вловлювати її навіть слабкий шуркіт. Гнізда найчастіше влаштовують у дуплах, ущелинах скель, рідше - у кинутих гніздах інших птахів, спорудах людини чи на землі. Сови утворюють постійні пари: самки висиджують яйця, а самці допомагають вигодовувати пташенят. Пташенята народжуються опушеними, але сліпими та із закритими вушними отворами.

Найбільший вид совоподібних - це пугач: до 72 см завдовжки, розмах крил до 180 см. Полює на дрібних і середніх за розмірами ссавців, переважно гризунів, а також на птахів. Пугач віддає перевагу глухим лісам з густим підліском. Гнізда будує переважно на землі, на виступах скель, під вивернутими стовбурами дерев, зрідка займає гнізда інших видів птахів.

В Україні поширені сова сіра та сова вухата. Це птахи середніх розмірів, живляться переважно мишоподібними гризунами. Сова сіра мешкає в лісах, але трапляється в парках і садах. Гнізда влаштовує у дуплах або ж займає гнізда інших птахів (ворон, соколоподібних тощо).

 

Ряд Дятлоподібні

 Ряд Дятлоподібні включає птахів дрібних і середніх розмірів, спосіб життя яких пов'язаний з деревною рослинністю. На їхніх ногах розташовані чотири пальці, з яких два спрямовані вперед, а два - назад, допомагаючи птахам утримуватися на стовбурах дерев під час лазіння. Крім того, дятли спираються на жорсткі стрижні рульових пер. Кігті на пальцях ніг гострі, гачкоподібно загнуті, що допомагає птахам утримуватись на стовбурах дерев.

 Дятли мешкають у лісах, гнізда влаштовують у дуплах. Живляться переважно комахами, але можуть споживати, особливо взимку, насіння та плоди рослин. Ці птахи мають прямий долотоподібний дзьоб, за допомогою якого вони знаходять ходи комах у корі та деревині, витягуючи їх звідти довгим загостреним язиком. В Україні поширені 10 видів дятлоподібних: великий строкатий, сивий, чорний (жовна), середній, малий дятли тощо.

 

Ряд Куроподібні

 Ряд Куроподібні об'єднує приблизно 250 видів птахів, з яких у фауні України відомо вісім.

Їхнє тіло масивне, а крила відносно короткі. Ці птахи добре бігають і ходять, але неохоче піднімається у повітря. Лапи у куроподібних мають чотири сильні пальці з товстими та вигнутими кігтями, які допомагають розгрібати ґрунт у пошуках їжі. Живляться куроподібні переважно рослинною їжею, а також безхребетними тваринами.

Гнізда влаштовують на землі. Більшість видів веде осілий чи кочівний спосіб життя, і лише окремі види (перепілка, біла куріпка) здатні до міграцій. Об'єктами полювання є: перепілка, сіра куріпка, тетеруки, рябчики. Крім того, на території нашої країни акліматизовані такі види, як фазан та кеклик.

Акліматизація - пристосування певного виду до умов місцевості, де він раніше не мешкав.

Фазан - один з найгарніших видів куроподібних. У яскравому забарвленні самців чергуються різноманітні кольори: золотистий, темно-зелений, оранжевий, фіалковий тощо, самки мають менш яскраве оперення. Цей птах поширений у південних та південно-східних регіонах Азії.

Глухар - один з найбільших представників ряду. Досить яскрава у глухарів шлюбна поведінка - самець, виконуючи шлюбну пісню, втрачає слух. Саме ця властивість самців і дала назву виду. В Україні глухарі поширені в лісовій зоні та на території Карпат.

 

Ряд Горобцеподібні

  Ряд Горобцеподібні - найчисленніший за кількістю видів ряд птахів, адже до нього належить майже 2/3 відомих науці видів птахів - 5100. Найдрібніший з них - нектарка, маса тіла якої лише 3-4 г. Найбільший представник горобцеподібних у фауні України - крук, маса його тіла сягає до 1,6 кг.

 Більшість видів горобцеподібних живиться комахами, є види, що споживають рослинну їжу, окремі види - хижаки (сорокопути) або всеїдні (наприклад, сіра ворона). Гнізда горобцеподібних різноманітні. Багато видів будує гнізда на деревинній рослинності, рідше - на будівлях (сільська чи міська ластівки), землі (жайворонки) чи у норах, розташованих на уривистих берегах річок (ластівка берегова). Цікаве висяче гніздо синиці-ремеза, яке вона споруджує з рослинності й пуху.

Серед горобцеподібних виділяють групу співочих птахів, які характеризуються добре розвиненими голосовими зв'язками. Усім відомі солов'ї, чий спів зачаровує навесні. Цей вид належить до перелітних птахів: щорічно вони відлітають восени зимувати до Східної Африки. Прилітають до наших країв солов'ї досить пізно: наприкінці квітня чи на початку травня, гнізда влаштовують на землі в густих чагарниках чи гаях. Співати солов'ї починають через декілька днів після прильоту, а припиняють спів після вилуплення пташенят з яєць. Самець починає вигодовувати пташенят, і на спів часу не залишається. Живляться солов'ї переважно безхребетними тваринами, але споживають також ягоди та насіння рослин. Близькими родичами солов'їв є дрозди. В Україні поширені дрозди співочий і чорний.

 Перелітні птахи ластівки мають короткий і широкий дзьоб, довгі та вузькі крила, вилчастий хвіст та короткі ноги. Більшу частину життя вони проводять у повітрі: вловлюють свою здобич – різноманітних комах, навіть воду п'ють на льоту, швидко пролітаючи над водоймою. В Україні мешкають сільська, міська та берегова ластівки.

 Синиці - дрібні птахи, що живляться переважно комахами. В Україні поширені синиці: велика, довгохвоста, голуба, чубата тощо. Гнізда синиці влаштовують у дуплах, рідше у норах, щілинах скель.

Одним з найпоширеніших осілих птахів є горобець хатній. Він постійно живе поруч з людиною. Живляться горобці як рослинною, так і тваринною їжею. Можуть завдавати певної шкоди зерновим, ягідним та іншим культурам. Але в період вигодовування пташенят комахами горобці приносять людині безсумнівну користь.

 Крук має чорне, з металевим відблиском тіло. Великі гнізда діаметром до 75 см та до 50 см заввишки він розташовує в кронах високих дерев, на опорах ліній електропередач тощо. Крук живиться переважно трупами тварин. Тому цього птаха можна часто зустріти на звалищах сміття, біля скотомогильників тощо. Однак споживає також живих тварин (мишоподібних гризунів, яйця та пташенят, рибу, комах) і рослинний корм (злаки, насіння, ягоди тощо). Сіра ворона має менші розміри: маса її тіла сягає до 700 г. На відміну від крука, голова, шия, крила та хвіст ворони чорні, а інші частини тіла - сірі. Сіра ворона більше тяжіє до осель людини. При цьому молоді особини з тих, що мешкають у містах, можуть поводитися досить агресивно, наприклад нападати на людину і свійських тварин: собак, котів. У цих птахів досить легко виробляються умовні рефлекси: їх можна приручити та навчити певних дій.                           

 

 ІV.  Узагальнення й закріплення знань

 Запитання на закріплення

1. Що характерно для представників рядів Страусоподібні, Нандуподібні,

    Казуароподібні та Ківіподібні?

 2. Які пристосування мають пінгвіни для плавання та пірнання у воді?

 3. Чим характеризуються представники ряду Лелекоподібні, Журавлеподібні та

      Гусеподібні?

 4. Чому скорочується чисельність птахів? Які заходи їх охорони ви могли б

      запропонувати?

 5. Які ознаки притаманні представникам ряду Соколоподібні?

 6. Який спосіб життя притаманний представникам ряду Совоподібні?

 7. Чим характеризуються представники ряду Дятлоподібні?

 8. Що характерно для представників ряду Куроподібні?

 9. Чим характеризуються представники ряду Горобцеподібні?

 10. Які причини низької чисельності багатьох видів хижих птахів?

 

Лабораторне  дослідження №4: Будова яйця птахів.

-         інструктаж з БЖД

-         інструктаж з виконання роботи

-         виконання роботи за інструкцією.

 

                                 Лабораторне  дослідження  №4

                                          Будова яйця птахів.

Мета: ознайомитися з будовою яйця птахів.
Обладнання та матеріали: скляна ємність, чашка Петрі, препарувальна голка, пінцет, лупа, таблиці та схеми, сире й варене яйця, оцет.

                                                     Хід роботи

   1. Роздивіться яйце. Чим воно вкрите? Порівняйте шкаралупу вареного й сирого яєць. Чи однакова їх поверхня? Шкаралупа яйця зверху вкрита кутикулою, що легко змивається теплою водою. її функція - полегшити газообмін через шкаралупу зародка, що розвивається в яйці. Для газообміну в шкаралупі є мікроскопічні пори.
Помістіть шкаралупу вареного яйця в чашку Петрі й залийте оцтом. Згодом на його поверхні почнуть утворюватися бульбашки вуглекислого газу. Це свідчить про те, що оцет розкладає карбонат кальцію (крейду), який с основною складовою шкаралупи.
    2.Роздивіться варене яйце. На його поверхні ви побачите тонку плівочку, що часто щільно прилягає до шкаралупи. Це одна із зародкових оболонок. Зверніть увагу на форму яйця. З тупого кінця воно не повністю прилягає до шкаралупи. Тут знаходилася повітряна камера. Розріжте варене яйце навпіл. Відмітьте розташування білка та жовтка.
  3.Розбийте сире яйце в скляну ємність. Під лупою роздивіться поверхню жовтка сирого яйця. У яєць, що деякий час пролежали в теплому місці, можна побачити зародок. Придивіться до білка. Порівняйте те, що бачите в склянці, із схемою будови яйця. Спробуйте знайти канатики. Вони повертають жовток так, аби зародок завжди знаходився зверху. Навіщо це потрібно?

                              

   4.Зробіть висновки щодо пристосувань у будові яйця наземних тварин до розвитку зародка на суходолі незалежно від наявності води.

 

 V. Домашнє завдання

 Опрацювати §20, конспект уроку.

 

 VI. Підсумок  уроку

За кількістю видів птахи поступаються лише кістковим рибам.  Різноманітні й їхні середовища мешкання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                            7 клас. Біологія      

                                                            Лабораторне  дослідження  №4

                                                                       Будова яйця птахів.

Мета: ознайомитися з будовою яйця птахів.
Обладнання та матеріали: скляна ємність, чашка Петрі, препарувальна голка,  пінцет, лупа, таблиці та схеми, сире й варене яйця, оцет.

                                                                              Хід роботи

   1. Роздивіться яйце. Чим воно вкрите? Порівняйте шкаралупу вареного й сирого яєць. Чи однакова їх поверхня? Шкаралупа яйця зверху вкрита кутикулою, що легко змивається теплою водою. її функція - полегшити газообмін через шкаралупу зародка, що розвивається в яйці. Для газообміну в шкаралупі є мікроскопічні пори.
Помістіть шкаралупу вареного яйця в чашку Петрі й залийте оцтом. Згодом на його поверхні почнуть утворюватися бульбашки вуглекислого газу. Це свідчить про те, що оцет розкладає карбонат кальцію (крейду), який с основною складовою шкаралупи.
    2.Роздивіться варене яйце. На його поверхні ви побачите тонку плівочку, що часто щільно прилягає до шкаралупи. Це одна із зародкових оболонок. Зверніть увагу на форму яйця. З тупого кінця воно не повністю прилягає до шкаралупи. Тут знаходилася повітряна камера. Розріжте варене яйце навпіл. Відмітьте розташування білка та жовтка.
  3.Розбийте сире яйце в скляну ємність. Під лупою роздивіться поверхню жовтка сирого яйця. У яєць, що деякий час пролежали в теплому місці, можна побачити зародок. Придивіться до білка. Порівняйте те, що бачите в склянці, із схемою будови яйця. Спробуйте знайти канатики. Вони повертають жовток так, аби зародок завжди знаходився зверху. Навіщо це потрібно?

                                      

   4.Зробіть висновки щодо пристосувань у будові яйця наземних тварин до розвитку зародка на суходолі незалежно від наявності води.

 

                                                                                                                                                                                            7 клас. Біологія      

                                                            Лабораторне  дослідження  №4

                                                                      Будова яйця птахів.

Мета: ознайомитися з будовою яйця птахів.
Обладнання та матеріали: скляна ємність, чашка Петрі, препарувальна голка,  пінцет, лупа, таблиці та схеми, сире й варене яйця, оцет.

                                                                              Хід роботи

   1. Роздивіться яйце. Чим воно вкрите? Порівняйте шкаралупу вареного й сирого яєць. Чи однакова їх поверхня? Шкаралупа яйця зверху вкрита кутикулою, що легко змивається теплою водою. її функція - полегшити газообмін через шкаралупу зародка, що розвивається в яйці. Для газообміну в шкаралупі є мікроскопічні пори.
Помістіть шкаралупу вареного яйця в чашку Петрі й залийте оцтом. Згодом на його поверхні почнуть утворюватися бульбашки вуглекислого газу. Це свідчить про те, що оцет розкладає карбонат кальцію (крейду), який с основною складовою шкаралупи.
    2.Роздивіться варене яйце. На його поверхні ви побачите тонку плівочку, що часто щільно прилягає до шкаралупи. Це одна із зародкових оболонок. Зверніть увагу на форму яйця. З тупого кінця воно не повністю прилягає до шкаралупи. Тут знаходилася повітряна камера. Розріжте варене яйце навпіл. Відмітьте розташування білка та жовтка.
  3.Розбийте сире яйце в скляну ємність. Під лупою роздивіться поверхню жовтка сирого яйця. У яєць, що деякий час пролежали в теплому місці, можна побачити зародок. Придивіться до білка. Порівняйте те, що бачите в склянці, із схемою будови яйця. Спробуйте знайти канатики. Вони повертають жовток так, аби зародок завжди знаходився зверху. Навіщо це потрібно?

                                       

   4.Зробіть висновки щодо пристосувань у будові яйця наземних тварин до розвитку зародка на суходолі незалежно від наявності води.