Урок "Економічне становище УРСР у 70-х — на початку 80-х років XX ст. Життєвий рівень населення"

ТЕМА УРОКУ. Економічне становище УРСР у 70-х — на початку 80-х років XX ст. Життєвий рівень населення. 1а

МЕТА: узагальнити і систематизувати знання учнів з вивченої теми, окреслити особливості економічного і соціального розвитку УРСР у період «застою», поглибити розуміння історичних термінів і понять «екстенсивний розвиток економіки», «розвинений соціалізм», «номенклатура», «дефіцит», «депопуляція»; розвинути аналітичне мислення учнів, вміння працювати з історичними джерелами (плакат, портрет, карикатура), вдосконалити навички роботи з картами, схемами і діаграмами; формувати активної громадянської позиції і патріотизму.

ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: «екстенсивний розвиток економіки», «розвинений соціалізм», «номенклатура», «дефіцит», «депопуляція», «несуни»

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: «Всесвітня історія», «Економіка», «Правознавство»

ТИП УРОКУ: узагальнення отриманих знань по темі ( метод «занурення в епоху»  у формі інтерактивної екскурсії з розповіддю вчителя і з використанням елементів бесіди, тренінгу, історичного інтерв’ю)

ОБЛАДНАННЯ: підручник «Історія України» 11 клас за ред. Ф.Г. Турченко, карта України, роздатковий матеріал з термінами і датами, відеоматеріал вчителя, схема «Етапи повоєнного розвитку СРСР», діаграма «Депопуляція в Україні», тести (за зразками завдань ЗНО)

ХІД УРОКУ:

І Організаційний момент

ІІ Повідомлення теми і мети уроку. Актуалізація опорних знань.

Схема І «Етапи повоєнного розвитку СРСР» на роздатковому матеріалі (міжпредметні зв’язки з «Всесвітньою історією»)

• З якою епохою у розвитку СРСР пов’язується Й. Сталін? ( «відбудова»)
• З ім’ям якого політичного діяча пов’язана «кукурудзяна епопея»? (М. Хрущов)
• На вашу думку, яка форма правління була в СРСР за часів Й. Сталіна? (Тоталітаризм)
• Назвіть основні риси такого режиму (панування одної партії (КПРС), культ особи вождя, грубе порушення прав і свобод громадян, наявність репресивних органів (НКВС, ДПУ))
• Чи відмінним був режим в СРСР (УРСР) за часів М. Хрущова? (Так, він характеризувався лібералізацією і обмеженою демократизацією, що дало підстави деяким політологам називати його «авторитаризмом»)
• Які відмінності між тоталітарним та авторитарним режимом? (зв’язки з курсом «Правознавство»)

ІІІ Узагальнення вивченого матеріалу за планом:

План уроку(учні записують у зошит)

1. «Застій» і його характерні риси в УРСР.
2. Екстенсивний економічний розвиток та його вплив на життя населення.
3. Прівілейоване становище партійної номенклатури і моральний занепад суспільства.

1. «Застій» і його характерні риси в УРСР.

Випереджальне завдання: «Чи закономірним, на вашу думку, був перехід до неосталінізму після періоду «Відлиги»? Чому?»

Період «застою» істориками визначається як період з 1964 року (зміщення М. Хрущова) до 1985 року – приходу до влади Михайла Горбачова. Його пов’язують з ім’ям  Леоніда Брежнєва, який очолював ЦК КПРС, в Україні були при владі (очолювали ЦК КПУ) Петро Шелест та Володимир Щербицький.  2-3 Їх стилі правління в УРСР кардинально відрізнялись. Правління П. Шелеста було спрямоване на обстоювання економічної самостійності і пропорційного обміну між центром і республікою, розширенням використання української мови, а В. Щербицького – «плазуванням» перед Москвою і нехтуванням інтересами УРСР, активною русифікацією. Тому історики стилі правління цих партійних лідерів в УРСР визначають як автономістський і центристський.

Пері́од «Засто́ю» — ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи.

Довідка

Поняття «період застою» з'явилося та було введене в політичний лексикон лідером КПРС та головою держави — М. С. Горбачовим у другій половині 1980-х років. Власна (офіційна на той час) назва цього періоду радянською пропагандою — «розвинений соціалізм».

Розвинений соціалізм – це «перехідний» період від соціалізму до комунізму, який волюнтарист Хрущов хотів перескочити, пообіцявши радянським людям комунізм вже у 1980 році.

• Пригадайте значення поняття «волюнтаризм»

Волюнтаризм – тип політичного правління, що ґрунтується на суб’єктивних рішеннях осіб, що його здійснюють.

Що таке комунізм не знав ніхто, але радянських людей годували міфом, що це світле і радісне майбутнє, де не буде бідних, приватної власності, розподіл цінностей за потребами, тощо. Якщо оцінювати цей період за плакатами тих часів, в око кидаються оптимізм, ентузіазм, завзяття, при чому виключно всіх людей. 4-5-6-7-8-9-10-11

У цей період у радянському суспільстві складалися передумови глибокої системної кризи — економічної та соціальної, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР. Неосталінізм і КАС згубно впливали на економічний розвиток СРСР і УРСР.

Характерні риси цього періоду у політичній сфері ми розглянули на минулому уроці. Назвіть їх.

• Поворот від лібералізації до неосталінізму
• Відмова від критики культу особи
• Зростання корупції, хабарництва, бюрократизму
• Всевладдя номенклатури

Пропоную на сьогоднішньому уроці «заглибитися» у цю історичну епоху, зрозуміти, як і чим жили люди у 70-80-і роки ХХ століття на Україні, оскільки це життя ваших бабусь, дідусів і батьків. З результатами вашого випереджального завдання – історичного інтерв’ю, яке ви мали взяти у родичів, ми ознайомимось пізніше, за наявності резерву часу.

Розповідь вчителя супроводжується відеоматеріалом.

Отже, «застій», як період розвитку СРСР (УРСР) характеризувався певними рисами. Деякі з них були позитивні, і до наших днів викликають ностальгію у старшого покоління за дешевою ковбасою  і морозивом, інші були вкрай негативними і призвели до розпаду СРСР.    Україна займала всього кілька відсотків (2,6) території СРСР, що був найбільшою країною світу.12 Робота з картою Проте її територія була перенасичена шкідливими промисловими об’єктами («рукотворні « моря на Дніпрі, «найбільші у Європі» теплоеклектростанції та гігантські новобудови. Така «гігантоманія» у поєднанні з прихованою інфляцією  перевищувала вартість об’єктів на 30 %. Атомні електростанції будувались за застарілими технологіями в густонаселених районах (40% атомних енергоблоків СРСР було побудовано саме в УРСР, хоч вироблена ними електроенергія постачалась за кордон).

Формально УРСР була незалежною і мала власну символіку13, проте фактично була автономією у складі СРСР. У 1977 р. у СРСР, а у 1978 в УРСР 14-15 прийнято нові Конституції, в яких вказувалось, що «Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу». Ця теза і визначала характер відносин між Україною і центром, унеможливлювала задеклароване Конституцію СРСР і УРСР право на вільний вихід. Адже партійний апарат настільки тісно зрісся з державним, що формується новий прошарок суспільства – номенклатура, яка користувалась усіма благами життя, перетворившись на своєрідну олігархію.

Робота з терміном «номенклатура»

Партійна номенклатура—привілейована правляча верства, еліта , відносно закрита соціальна каста «соціалістичного» суспільства — в країнах, де відсутнє громадянське суспільство та нерозвинена політична традиція та культура.

2. Екстенсивний економічний розвиток та його вплив на життя населення.

Екстенсивний шлях розвитку (робота з терміном) (від лат. extensivus — розширяючий, подовжуючий) — спосіб збільшення обсягів виробництва шляхом кількісного приросту всіх елементів продуктивних сил, насамперед факторів виробництва при незмінному рівні технічної основи виробництва. Економіка колишнього СРСР, в т.ч. теперішня економіка України, розвивалась і розвивається в основному на екстенсивній основі. Але внаслідок обмеженості ресурсів цей шлях все більше стає безперспективним. 16

Наприклад, для збільшення випуску продукції вдвічі у дію вводиться така ж кількість машин, верстатів, устаткування і такої ж кваліфікації й рівня освіти працівники, споживається вдвічі більше сировини, вдвоє зростають посівні площі тощо. В даному випадку продуктивність й ефективність праці залишаються незмінними. У цьому полягає головна відмінність Е. ш. р. від інтенсивного, який базується на впровадженні передових досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, застосуванні нових технологій, підвищенні рівня освіти й кваліфікації працівників,   економній витраті людських, фінансових і природних ресурсів тощо. Е. ш. р. народного господарства означає посилення затратного характеру економіки.

Екстенсивний економічний розвиток Радянського Союзу та його складової частини - УРСР у 70-80-ті роки мав безпосередній вплив на життєвий рівень населення, стан його забезпеченості товарами, послугами (в тому числі і медичними), на розгортання житлового будівництва. "Золота епоха" Брежнєва з її регулярною виплатою заробітної плати, пенсій, стипендій, щомісячними преміальними, безкоштовним медичним обслуговуванням, освітою, дешевими товарами і послугами і до сьогодні для великої частини українського суспільства є недосяжним ідеалом.

Дійсно, зростав національний дохід, зростали й доходи населення. Ось характеристика періоду 1965-85 у цифрах (робота з таблицею 1 у роздатковому матеріалі)

ТАБЛИЦЯ 1

17

З 1966 р. запроваджено гарантовану щомісячну оплату праці в колгоспах.18 Селу приділялось багато уваги: проводились глобальні програми меліорації, «хімізації», механізації. Але наслідком стало забруднення чорноземів, отруєна хімікатами сільськогосподарська продукція. Життя селян залишалось складним, вони масово мігрують у міста (майже 5 млн за вказаний період), на селі катастрофічно не вистачало робочих рук, тому масово залучались міські жителі, студенти і школярі до сільськогосподарської праці. 19

Населення вже не хотіло купувати вітчизняні товари, якість і вибір яких були дуже далекими від вимог часу. 20-21 Черги за престижними імпортними товарами сягали вже не годин, а днів. 22-23-24 Останній кадр - це карикатура того часу, що характеризує найяскравіше економічне явище того періоду – дефіцит. (Робота з терміном)

З курсу «Основи економіки» ви б мали знати, що існують два види диспропорції між попитом і пропозицією на ринку товарів і послуг: дефіцит і надлишок. Якщо попит переважає пропозицію, то має місце дефіцит, якщо навпаки, пропозиція перевищує попит – то це надлишок.

Дефіцит – це переважання попиту на товар над пропозицією.

На кінець 70-х p. вже став відчутним дефіцит вітчизняних товарів народного вжитку. У першій половині 80-х з полиць магазинів майже зникли м'ясо-молочні продукти, а невдовзі магазини стали являти собою місце, де можна було ознайомитися тільки з обличчями продавців, а не купити необхідний товар. 25-26-27-28 І ще одна карикатура, що характеризує таке явище, як продаж товарів «з-під прилавка» знайомим і родичам. 29

Купівельна спроможність карбованця падає 30; відбувається зростання цін, нестача (дефіцит) промислових товарів та високоякісних послуг.

На 1984 р. карбованець дорівнював 54 копійки порівняно з карбованцем 60-х років, тобто "впав" в 1,85 рази.  Доларів у вільному продажу не було - порушників карали за "валютну спекуляцію".

Крім того на межі 70-80-х p. були значно підвищені роздрібні ціни як на престижні товари (ювелірні вироби, кришталь, килими), так і на товари широкого попиту: меблі, хутрові вироби, шерсть, бензин, будматеріали, цитрусові. Зросли ціни й на комунальні послуги та транспорт. І хоч більшість товарів були неякісними, вони мали попит. Але в цей період з’являються технічні новинки, такі як магнітоли, магнітофони, поширюються автомобілі. Кожна друга сімя мала ці товари культурно – побутового вжитку.31-32-33-34-35-36-37-38-39-40-41

Перевага випуску продукції промисловості групи "А" над продукцією групи "Б" далась взнаки. 42-43 У середині 70-х p. у зв'язку зі стрибком цін на нафту у світі, радянський уряд мав змогу, продаючи нафту та газ за кордон, закупати якісні імпортні продовольчі товари та товари широкого вжитку. А на кінець 70-х - початок 80-х p. з переходом індустріальних та постіндустріальних країн на енерго- та ресурсозберігаючі технології потік "нафтодоларів" зменшився - і товарів групи "Б" вже явно не вистачало. Фактично розпочався "товарний голод". 44 Серйозна продовольча проблема також окреслилась на початку 80-х років.

Загалом за рівнем життя СРСР (разом з Україною) стояв на 50-60-х місцях у світі.

До речі

ІЛР (Індекс людського розвитку)– показник рівня життя в країні,розроблений спеціалістами ООН, який  включає 3 показники (ВВП на душу населення, тривалість життя і рівень освіченості). Чи знає хтось, на якому місці зараз знаходиться Україна? Які країни входять у першу десятку? 81-ше місце із 188 країн на 2016 рік. Перша десятка: Норвегія, Австралія, Швейцарія, Нідерланди, США, Німеччина, Нова Зеландія, Канада, Сінгапур, Данія. Польща 35-те,Білорусія 53-тє, Росія 57. Ми між Перу і Беліз

Довідка:

Белі́з — країна в Центральній Америці, що межує на півночі з Мексикою, заході і півдні з Гватемалою, на півдні — Карибське море; площа — 22963 км²...

45

Житлове будівництво

Урбаніза́ція (від лат. urbanus — міський) — зростання значення міст в розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення.

Розмах промислового будівництва в Україні, процес збільшення міського населення (урбанізація, робота з терміном) вимагали збільшення темпів житлового будівництва. В цей період були побудовані нові міста: Придніпровськ, Нововолинськ, Українка, розбудовано Червоноград, нові мікрорайони в столиці України (Оболонь, Відрадний, Русанівка, Нивки, Березняки, Троєщина) та обласних центрах.46-47-48-49-50 Київ став предметом особливої уваги архітекторів, він ста одним з найкрасивіших міст України. Зявляються нові лінії метрополітену, чудові парки і сквери.

За період з 1961 по 1980 p. було побудовано 379 608 тис. кв. м житла, нові помешкання отримали 34,4 млн. чоловік.  51 Масштаби будівництва вражали - у Києві щоденно в середньому зводився стоквартирний будинок. Забезпеченість житлом зросла з 9,9 кв. м. на людину в 1960 р. до 14 кв. м у 1980 році. Але й цього було недостатньо: у 1981-1985 p. черга на житло налічувала 1,5 млн. чоловік і вона не зменшувалася.52-53-54

Щоправда якість будівництва була надзвичайно низькою і нові жильці повинні були зразу ж замінювати "столярку" (вікна, двері), сантехніку, електропроводку, інколи навіть підлогу, перештукатурювати стіни та стелю. Будинки будувались за типовим проектами, були примітивними і одноманітними.

Швидкими темпами відбувалася газифікування міст та селищ України. У 1971 р. останнім з обласних центрів був газифікований Кіровоград. Але тільки 5% сіл було газифіковано на кінець 80-х років.

Стан медичного обслуговування

В радянській державі медичне обслуговування було безкоштовним. 55 Хоча воно й фінансувалося за залишковим принципом, однак мережа лікарських закладів в Україні була широкою. Кількість лікарів на тисячу жителів в країні була однією з найвищих у світі - на 10 тисяч населення припадало 38,9 лікаря (1985 p.). У цей час в Японії ця цифра складала 17,5 лікарів на 10 тисяч, у Великобританії - 18,3.

До досягнень можна віднести відкриття спеціалізованих медичних установ - кардіологічного центру в Києві, багато-профільних комплексів у Запоріжжі та Харкові та багато іншого. Україна, а особливо Крим, який вкрився широкою мережею санаторіїв, будинків відпочинку. 56-57-58-59-60

А ось якість медичного обслуговування - особлива розмова. Навіть маючи безкоштовне медичне обслуговування, радянські люди несли лікарям хабарі, оскільки знали, що без цього лікування може і не дати позитивних результатів. Як казав російський сатирик родом з Одеси М. Жванецький: "Ви можете і не платити... Якщо вас не цікавить результат". 61-62

Внаслідок цього тривалість життя в Україні скоротилася, а смертність зросла з 7,6 випадків на тисячу чоловік (1965) до 12,1 (1980).  Депопуляція (робота з терміном)

Депопуляція – це чисельне переважання смертності над народжуваністю.

Основна причина – техногенна катастрофа і низький рівень медичного обслуговування. Україна вийшла на перше місце у світі за рівнем дитячої смертності та ракових (онкологічних) захворювань (1989), 30% дітей народжувалися хворими. Ця тривожна тенденція зберігається до наших днів і чисельність українців стрімко скорочується.63 Робота з діаграмою

3. Прівілейоване становище партійної номенклатури і моральний занепад суспільства.64-70

В цей же час партійно-державна номенклатура мало в чому собі відмовляла. Для неї існували спеціальні медичні заклади (санаторії Четвертого управління Міністерства охорони здоров'я), радгоспи, де вирощували екологічно чисту продукцію, закриті цехи, де цю продукцію переробляли. Чиновники, що мали заробітну плату в декілька раз вищу ніж середні українці, "отоварювалися" в закритих магазинах та ще й за пільговими зниженими цінами. Товари для цих магазинів закупалися, як правило, за кордоном. Ті, хто на кожному кроці кричав про "служіння народу" та "захист його інтересів", жили зовсім в іншому "світі". Вони мали всі привілеї і перебували поза критикою і законом.

Житло покращеного планування, безкоштовні державні дачі зі штатом покоївок, кухарів, садівників, водіїв, престижні навчальні заклади для дітей (школи з різними "нахилами" - до іноземних мов, математики тощо), московські та ленінградські ВУЗи для "своїх" випускників, профспілкові відпустки в Криму, Прибалтиці, дружній Болгарії, престижні закордонні відрядження, звідки можна було привезти "буржуазні" ганчірки - що було ще треба можновладцям? А якщо треба було пошити одяг "по фігурі", то для цього існував спеціальний комбінат "Комунар".

Дуже важко було потрапити до номенклатурного списку, так же важко було звідти вийти. Тільки якщо ти не "ділився" з начальством, здійснював тяжкий злочин, то могли "здати" органам правосуддя. Мафіозні принципи клановості, родинних зв'язків, знайомств, "телефонного права" були панівними при підборі кадрів. Все це мало якнайтяжчі наслідки як для економіки, так і для морально-психологічного клімату в країні. Корупція, користолюбство, хабарництво, злодійство – ключові риси цього періоду.

Та тлі «процвітання» верхів, життя «низів» ставало все більш гнітючим. 71-73 Попри масову пропаганду здорового способу життя, партійна еліта не слідувала цьому принципу, що викликало моральний розпад суспільства. 74-75 Ось фото іноземного кореспондента, його особливий погляд на Одесу 70-80-х рр. 76-84

 Підсумок 85-96

Попри всі негативні явища, що свідчили про глибоку системну кризу суспільства у 70-80-х роках, люди тоді жили, без інтернету, соціальних мереж і мобільних телефонів. Вони вчились, усміхались життю, спілкувались безпосередньо, а не по інтернету, зустрічались, любили, мріяли, захоплювались, бунтували і творили. Вони вміли бути щасливими навіть в умовах тоталітарної системи, що швидко скочувалась у прірву економічного і політичного колапсу. Вони стали вашими бабусями і батьками. Тому давайте послухаємо їх спогади, що ви записали.

Відповіді учнів

ІV Завдання для закріплення.

• Яке явище повсякденного життя українця у 80-і рр. ілюструють наступні карикатури? 97-98 (бюрократизм) 99
• Як називали категорію людей, яких зображено на наступній карикатурі? 100-101 (несуни – ті, хто ніс з роботи щось для нелегальної реалізації)
• Хто з відомих політичних діячів зображений на карикатурах? 102-103

Завдання для тренінгових груп: «Обговорити почуте і побачене на уроці, матеріал, отриманий вдома (історичне інтерв’ю) і визначити 3-4 поняття, що найточніше характеризують період «застою»

Відповіді на випереджальне запитання.

V Підсумки уроку. Виставлення оцінок.

VІ Домашнє завдання

Вивчити матеріал підручника.

Підготувати повідомлення про одного з українських дисидентів – правозахисників.

Розв’язати тести.

Література

1. Дещинський Л. Є., Зінкевич Р. Д., Терський С. В., Батенко Т. І., Гаврилів І. О. Історія України та її державності. - Вид. 4-те, переробл. і доп. - Л.: Бескид Біт, 2008. - 444с.
2. Історія України. Документи. Матеріали: Посібник / Віктор Юхимович Король (уклад., комент.). - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - 448с.
3. Баран Володимир Кіндратович. Україна: новітня історія (1945-1991 рр.) / НАН України; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. - Л., 2003. - 669с. - Тит. арк. парал. укр. та англ. мовами. - Бібліогр.: с. 446-479. - ISBN 966-02-2917-8.
4. Безотосний Микола Трохимович. Україна в добу сталінщини: історія опору / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. - К., 2002. - 128с.
5. Інтернет-ресурси.