Урок – екскурс у майстерню письменника «А жінка в світ приходить для любові…» Тема кохання в творчості письменників світової літератури

Тема: Урок – екскурс у майстерню письменника

«А жінка в світ приходить для любові…»

Тема кохання в творчості письменників світової літератури

 

Мета: поглибити і розширити знання учнів, набуті при вивченні поезії класиків світової літератури; акцентувати увагу учнів на моральній красі жіночих образів, вчити учнів висловлювати свої думки, почуття;

Розвивати навички виразного читання; виховувати любов до жінки, матері, сестри, коханої.

 

Обладнання: репродукції картин художників різних часів, збірки творів про жінку, кохання, музичне оформлення.

 

Тип уроку: урок – екскурс у майстерню письменника

 

Епіграф:                   «В своїх очах вона несе кохання, -

                                  На кого гляне, всі блаженні вмить;

                                 Як десь іде, за нею всяк спішить,

                                 Тріпоче серце від її вітання.»

                                                         Данте Аліг’єрі

 

 

                                 Зміст уроку

Звучить вальс  Свиридова «Заметіль»

І. Вступне слово вчителя.

Жінка… Скільки про неї сказано і написано. В усі віки їй поклонялись художники, поети, музиканти. Вона була мрією, усмішкою, сумом, вселенською радістю і безмежною тугою. Її звали  Лаура,  Беатріче, Єлена, Венера, Нефертіті, Марія, Ксенія, Ганна…

Багато з цих імен стали символами: відданості і вірності – Пенелопа; краси і жіночості – Єлена; натхнення і поваги – Лаура і Беатріче; мудрості і державного розуму – Ольга і Роксолана; непокірності ворогові – Євпраксія; святої любові до людей  - Марія.

 

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Обговорення епіграфу до уроку.

• Як ви думаєте, які почуття переповнюють душу Данте до жінки?
• Якою виглядає жінка за словами Данте?

Вчитель.

Сьогодні ми перегорнемо сторінки «Книги поезії», і будемо говорити про жінку, її красу, розум, її світлий образ у світовому мистецтві.

 

Робота з репродукціями на слайдах. Короткі повідомлення про шедеври мистецтва роблять заздалегідь підготовлені учні – асистенти.

 

Вчитель.

Двадцять п’ять століть віддаляє нас від античного суспільства, від античної культури. Змінювалися часи, епохи, а значить змінювалося суспільство, люди.

Звичайно змінювалася і жінка.

Але зупинимося на поезії античності.

• Яка основна тематика поезії античності?

Учень. Це була життєрадісна поезія, яка прославляла людину, її красу.

Інтимна лірика античного мистецтва оспівує красу та чистоту почуттів. Жінка порівнюється з богинями. Боги охороняють і піклуються нею. Помічницею і захисницею жінки вважали Венеру. В одному із своїх віршів антична поетеса Сапфо пише:

                                     Так тобі Венера мовить:

                                    Нині не для тебе гай!

                                   Так тебе богиня молить:

                                   Дівчино, не йди у гай!

Учениця. Поети возвеличують жінку, зичуть їй добра, благають богів захистити її :

                                   Дай, Боже, їй й повік процвітати,

                                   І триста коханців водити з собою,

                                  І серце їх бідне лукавою тільки

                                 В’ялити журбою.

 

Учні роблять висновок.

Поезія античних поетів – це «документи» жіночої душі. Жінку обожнювали. Оспівували її красу, душу. Їй поклонялись. Як богині.

 

Звучить балада про кохання Джо Дассена.

Учениця. Середньовіччя… При дворах знатних сеньйорів, у  замках за високими зубчатими стінами народжується поезія, яка оспівує прекрасну даму, «даму серця».

Трубадури визнають себе васалами дам, возвеличують їх красу і шляхетність. Подвиги. Лицарські турніри, навіть, хрестові походи присвячуються жінкам.

Вчитель.

• Якою була поезія епохи Середньовіччя?
• Як зображено в ній жінку?

Учень. Поети цієї епохи сприймають любов як найвище благо, а здатність кохати – обов’язковий показник душевної досконалості.

У лицарському колі престижною вважається «висока» любов, яка пробуджує в душі  «високі» поривання.

Учениця. Лицар переконує даму в щирості своїх почуттів подвигами, а дама не поспішає відповідати взаємністю. Вона випробовує його, адже справжнє кохання не можна завоювати одразу. Найяскравішим представником цієї доби є Данте Аліг’єрі. Свої сонети Данте присвячує Беатріче.

Вчитель.

• Що ви знаєте про сонет?
• Яка тема була головною у сонетах Данте?

 

(Розповідь підготовленого учня про кохання Данте до Беатріче)

Коли Данте виповнилося 12, в 1277 році, його заручили з Джеммою ді Манетто Донаті. Контрактні одруження в такий ранній період були цілком звичні для того часу і включали формальну церемонію ставити підписи перед нотаріусом. Він оженился у 1293, Але свод перше кохання проніс через усе життя. Від своєї дружини Данте мав трьох дітей: Якопо, П’єро і Антонію. Відомо тільки, що Антонія стала монахинею.Проте, коли Данте було дев’ять років він зустрів Беатріче Портінарі, дочку Фолко Портінарі, в яку поет закохався «з першого погляду», Але ні разу навіть не заговорив до неї. Після досягнення повноліття він часто бачив Беатріче, часто обмінюючись з нею вітаннями на вулиці, Але ніколи добре її не знав — він подавав приклад так званого «ввічливого кохання». Тепер важко зрозуміти, що включало це кохання, Але тоді відбулося щось дуже важливе для італійської культури. Кохання до Беатріче безсумнівно може бути підставою для поезії та життя. В багатьох із своїх віршів Данте зобразив Беатріче як напівбожество, що постійно за ним спостерігає. Цікаво те, що ніколи не згадував свою дружину в жодній із своїх поем. На велике нещастя для Данте Беатріче померла у 1290.Після смерті коханої, Данте посвятив себе філософським дослідженням релігійних шкіл. Він брав участь у диспутах, які влаштовували публічно у Флоренції два головних жебручих ордена (францисканський і домініканський).

 

Учениця. Леся Українка так писала  про вірність Данте своїй коханій:

     Ні на землі, ні в пеклі. Ні в раю

     Він не забув своєї Беатріче.

     Вона одна в піснях його панує…

    Він заквітчав її вінцем такої слави,

    Якою ні одна з жінок ще не пишалась.

 

• Як би ви прокоментували ці слова поетеси?

 

Підсумок : В епоху Середньовіччя у великій кількості віршованих поем, у піснях, баладах сонетах розповідається про любов до «дами серця», співчуття Богоматері – Мадонни до простих людей.

Вперше з’являється образ жінки – матері, оспівується  її любов до своєї дитини:

    Ніжна мати миле немовля

    Піднімає із колиски сонне.

   І нема дивнішої краси

   І нема святішої святині.

 

ІІІ. Ігровий момент.

До класу звертається учень (заздалегідь підготовлений), який одягнений за молодіжною « модою».

Хлопець. Ну, що, віршики зібралися читати. Кому це потрібно? Далася вам ця     по – е – зі – я!!! Зараз час інший, крутий! Ці сонети тільки диваки можуть читати…

Учитель.

• Хто згоден з нашим сьогоднішнім опонентом? Обґрунтуйте свою думку у будь – якому випадку.

(Учні висловлюють свої думки).

 

Вчитель. Так, я згодна з вами. Вірші цих поетів не тільки дійшли до нас, вони продовжують своє існування, так буде завжди.

Данте, Франческо Петрарка, В.Шекспір. А.Міцкевич… Головна тема їхніх сонетів – кохання до жінки.

На Картинах Леонардо да Вінчі, Рафаеля панує настрій гармонії духовного і фізичного начал. Чистота, свіжість, цнотливість, лагідність душі надають особливої принадності жінкам доби Відродження.

• Якою змальовують жінку поети – гуманісти?

 

Учениця. Жінка  -  земна, реальна, проста і весела. Всім своїм образом не віддільна від природи. Світ, в якому вона живе – реальний. Сонети Шекспіра – вінець англійської доби Відродження.

 

Учень читає сонет 130

 

Ее глаза на звезды не похожи
Нельзя уста кораллами назвать,
Не белоснежна плеч открытых кожа,
И черной проволокой вьется прядь.

С дамасской розой, алой или белой,
Нельзя сравнить оттенок этих щек.
А тело пахнет так, как пахнет тело,
Не как фиалки нежный лепесток.

Ты не найдешь в ней совершенных линий,
Особенного света на челе.
Не знаю я, как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.

И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненьях пышных оболгали.

 

Підсумок. Ідеалом поетів епохи Відродження була жінка високої духовної культури.

 

(Учні читають сонети Шекспіра, Петрарки, які підготували до уроку)

 

Учитель. На зламі двох століть ХVII і ХІХ, овіяні волелюбним подихом епохи, дивлячись у майбутнє, жили і писали поети, шукаючи ідеали на височинах людського духу та в глибинах людського почуття.

• Кого з поетів цього періоду ви можете назвати?

Так, Шиллер, Байрон, Гейне, Гете, Міцкевич, Пушкін, Лермонтов. Це – поети романтики.

Учениця. Поети бачили жінку натхненною, ніжною, красивою, але поряд з красою вони захоплювалися її талантом, її здібностями. Вони схиляли голови перед жінкою, яка вміла кохати, прощати, терпіти.

У виконанні учня в музичному супроводі звучить вірш Дж. Байрона «Станси до Августи».

В поезії романтиків тема нещасного кохання набуває соціального змісту.

Учениця читає вірш Г.Гейне «Коли розлучаються двоє» (увагу українському перекладу)

 

В аудіо записі звучить романс на вріш О.Пушкіна « Я помню чудное мгновенье»

 

Учитель. Жінка! Вона завжди була ідеалом свого часу. Вона, як губка, всмоктувала в себе щастя буття і пекучий біль зневаги, вона завжди вболівала за свою землю і за долю Всесвіту.

А кому належать ці слова?

Читає учениця в українському вбранні.

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно – тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов.

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Так, Лесі Українці. Вона знала 9 іноземних мов і перекладала поезію Байрона, Гете, Гейне, Міцкевича.

 

Вчитель. Уявіть, що ви поет ХХІ століття. Ви отримали завдання написати вірші, присвячені сучасній жінці?

Яка вона сучасна жінка?

Учні складають словесний портрет жінки ХХІ століття.

 

ІV. Підсумок.

Слово вчителя.

А по природі: жінка ж –

Тільки жінка.

Смаглява золота віолончель…

Хто ж натягнув такі скажені струни

На цю, таку струнку віолончель?

                                   Л.Костенко.

Сучасна жінка може все. Вона і мати, вона і жінка, вона і кохана.

Сучасна жінка – вчитель, лікар, водій, футболіст, начальник, бізнес – леді. Але в душі кожна жінка чекає тепла, ніжності. Любові, поваги, уваги, щирості, доброго слова, в кінці кінцем, якою б емансипованою вона не була –

А ти тільки вдумайся:

Перед тобою

Неповторною радістю

І журбою

Пройнята кожна сторінка

Жінка.

                        (Т.Коломієць)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

• 1. Любимов Л.Л. "Небо не занадто високо" - М: "Просвіта", 1989 р.
• 2. Муранов П.П. "Образи Італії" - Москва: "Республіка", 1994 р.
• 3. Персіанова О.М. "Ермітаж. Путівник по залах музею "- Ленінград:" Аврора ", 1985 р.
• 4.Шапіро Ю.Г. "Ермітаж. По виставках і залах "- Л:" Мистецтво ", 1983 р.
• 5. Енциклопедія мистецтва. тому 7. / / ред. М.Д. Аксьонова, Москва: "Авент +", 1997 р.
• 6. Бєлова О.Ю. «Історія мистецтв»: М., Видавництво «Акваріум», 1997 р.
• 7. Долгополов І.В. «Розповіді про художників»: 1,2 томи .- М., Образотворчої мистецтво, 1982 р.
• 8. М. Савицький, Мінськ, 1982 р.
•  История зарубежной литературы: Раннее Средневековье и Возрождение / Под редакцией В. М. Жирмундского. — М., 1987. — 462 с. — С.: 10-19.
• Література західноєвропейського середньовіччя / За редакцією Н. О. Висоцької. — Вінниця: Нова книга, 2003. — 464 с. — С.: 6-20.
• Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література від античності до початку XIX століття. — К.: Академія, 2004. — 360с. — С.: 120—149.
•   Шалагінов  Б.  Б.  Зарубіжна  література:  Від  античності  до  першої  по-
• ловини  ХіХ  століття:  Хрестоматія  для  9  кл.  середніх  загальноосвітніх
• закладів. 2-ге видання. — К. : Вежа, 2006.
• 46.  Шалагінов  Б.  Б.  Зарубіжна  література.  Від  античності  до  першої  поло-
• вини  ХіХ  століття.  Підручник  для  9  кл.  загальноосвітніх  навчальних
• закладів. — К. : Вежа, 2002.
• 47.  Зарубіжна  література.  9  клас. Матеріали  до  уроків  /  Укладач  р .  Б. Шутько. — Х. : Торсінг, 2000.
• 48.  Звиняцьковський  В.  Зарубіжна  література:  Підручник  для  9  кл.  за-
• гальноосв. навч. закл.— К. : Ґенеза, 2004.
• 49.  Зарубіжна  література  5–12  класи.  Програма  для  загальноосвітніх  на-
• вчальних закладів. — К. : ірпінь, 2005.
• 50.  �ttp://www.ukrlib.com
• 51.  �ttp:www.poetes.com/baid/
• 52.  �ttp:www.kingdom.kiev.ua/literature/classic/poem